11:06
Щодо витрат адвоката, який здійснює незалежну професійну діяльність
24.12.2021 09:48
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.
Норми визначені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:
- орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю;
- технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
- обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
- витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;
- сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
- відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
- оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
- проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях;
- удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
- витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
- витрати на користування електронною базою законодавства;
- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
- виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- придбання канцелярського приладдя;
- сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- програмне забезпечення;
- поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
- витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Фізособа отримала дохід у вигляді призу в негрошовій формі: оподаткування ПДФО
24.12.2021 09:48
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Норми встановлені п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) (п. п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст. 164 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яка заборгованість визнається безнадійною?
24.12.2021 09:47
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;
и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними.
До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:
- пов’язаних з таким кредитором;
- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Норми встановлені п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників ПДВ, які здійснюють виконання довгострокових договорів!
24.12.2021 09:47
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Норми передбачені п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Порядок заповнення розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП
24.12.2021 09:47
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588)) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Норми передбачені п. 8.1 розд. VIIІ Порядку № 1588.
Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:
– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.
Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:
1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;
3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;
6 – закриття об’єкта оподаткування.
При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Наприклад:
для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.
У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби , які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. № 20-ОПП.
Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Платникам податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції
24.12.2021 09:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 25.08.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.06.2021 № 332 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 серпня 2021 року за № 1038/36660 (далі – Наказ № 332), яким затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції (далі – Декларація).
Наказом № 332 затверджено уніфіковану форму декларації з урахуванням особливостей, встановлених ст. 336 Податкового кодексу України, щодо сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції, в якій передбачена можливість доповнення показників податкових витрат іншими витратами, визначеними угодою про розподіл продукції, які не відшкодовуються компенсаційною продукцією.
Так, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.
Склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією, визначається відповідно до законодавства про розподіл продукції. Інші витрати, пов’язані з виконанням угоди про розподіл продукції, які враховуються під час обчислення об’єкта оподаткування від діяльності, пов’язаної з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди, визначаються за правилами, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування відповідно до розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Щодо особливостей складання Декларації більш детальніше можливо ознайомитись у листі ДПЧС України від 17.11.2021 № 25530/7/99-00-21-02-01-07.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку
24.12.2021 09:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У зв’язку з надходженням на адресу ДПС численних запитів щодо необхідності ведення обліку товарних запасів, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), фізичними особами – підприємцями (ФОП) – платниками єдиного податку, необхідно враховувати наступне.
Наголошуємо, що Порядок № 496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.
З загального числа платників єдиного додатку II – IV груп, Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п. 61 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, які здійснюють:
► реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Водночас, Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП III групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.
Разом з цим, Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування, та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Таким чином, ФОП, що використовують спрощену систему оподаткування, і не є при цьому платниками ПДВ, та не здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами для цілей контролю за дотриманням законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, ФОПом–«спрощенцем»: застосування РРО обов’язкове
24.12.2021 09:41
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Норми передбачені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Постанова № 231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
При цьому абзацом шостим ст. 2 Закону № 265 встановлено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Враховуючи викладене, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО та/або ПРРО не застосовується.
Отже, якщо фізична особа – підприємець (ФОП) є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.
Слід зазначити, якщо ФОП – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Вірно запрограмований код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД в РРО та/або ПРРО убезпечить від відповідальності
24.12.2021 09:41
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Норми встановлені п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7 фіскального чека) (п. 2 розд. ІІ Положення № 13).
Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене вище, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання факту реалізації підакцизного товару через РРО та/або з ПРРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена п. 7 ст. 17 Закону № 265 – у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яка ставка збору з одноразового добровільного декларування у разі, якщо його сплата здійснюється 3 рівними частинами
24.12.2021 09:40
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:
5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Крім того, відповідно до п. 19 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п. п. 8.2 п. 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обрає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.
Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
