Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України очікує перевиконання індикативних показників з надходжень до загального фонду державного бюджету за 2021 рік. Про це заявив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук під час селекторної наради керівників структурних підрозділів та територіальних органів.
Він зазначив, що загалом очікується перевиконання індикативів з надходжень до загального фонду державного бюджету, визначених на рівні 596 млрд грн на 2021 рік. Підставою для цього прогнозу є результати діяльності Служби протягом грудня.
Під час наради також були проаналізовані обʼєктивні та необʼєктивні чинники, які впливають на якість виконання територіальними органами ДПС функцій щодо ефективного адміністрування податків, параметрів бюджету, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у частині макропоказників та податкових надходжень до бюджету.
«У Законі про державний бюджет на 2022 рік по податках, зборах, платежах, які адмініструє ДПС, визначено показники у розмірі 698,8 млрд гривень. Порівняно з визначеними показниками на поточний рік це – на 17,3% більше, або 102,9 млрд грн додаткових надходжень. Враховуючи це, ми маємо об‘єднати зусилля – поліпшити адміністрування податків та активніше розвивати сервіси для платників. При цьому головним є забезпечення надходжень без тиску на бізнес. Ми працюємо за принципом відкритості, партнерства та безумовного дотримання законодавства», –наголосив Михайло Тітарчук.
Він також зазначив, що податкова культура в Україні зміцнюється і надалі ДПС приділятиме цьому аспекту більше уваги.
«Я дякую кожному, хто сумлінно сплачує податки – таким чином ви підтримуєте свою державу і сприяєте її розвитку. Завдяки вам сьогодні наша країна прямує до нових, вищих стандартів життя», – підкреслив Михайло Тітарчук.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/543763.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пунктів 123.1 – 123.3 ст. 123 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, –
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Пунктами 123.4 і 123.5 ст. 123 ПКУ використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу, крім іншої відповідальності, визначеної ПКУ, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.
Діяння передбачені п. 123.4 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, –
тягнуть за собою накладення штрафу у подвійному розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.
Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п. 123.6 ст. 123 ПКУ).
При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Нарахування пені розпочинається, зокрема:
- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
- при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
- при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п. п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов’язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов’язання, скасовується (п. 129.2 ст. 129 ПКУ).
Водночас, на виконання п. 130.1 ст. 130 ПКУ у разі якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ПКУ, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Відповідно до абзаців першого, другого, четвертого п. 129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п. п 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Пунктом 2 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) встановлено, що у разі нарахування, зокрема, сум платежів, визначених територіальним органом ДПС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску) автоматично кожному платнику відкриваються інтегровані картки платника ( далі – ІКП).
При складанні актів перевірок в актах перевірок суми пені не нараховуються і не зазначаються.
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 зі змінами та доповненнями.
У разі несплати в установлений строк узгодженого грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, про нарахування пені зазначається у відповідних формах податкових повідомлень-рішень.
Разом з цим, сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ, є податковим боргом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Щодо стану розрахунків за податками, зборами, єдиним внеском, у тому числі за пенею, нарахованою контролюючим органом, суб’єкт господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, за письмовою заявою може отримати письмовий документ у довільній формі.
Також платники податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, мають доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу.
Крім того, до суб’єкта господарювання відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями може бути застосована адміністративна відповідальність.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.
Норми передбачені ст. 13 розд. І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами.
Разом з тим ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.
Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).
Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розд. І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки (планової, позапланової), фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Норми передбачені абзацами першим – четвертим п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац перший п. 79.2 ст. 79 ПКУ).
Повідомлення щодо проведення документальної планової та позапланової невиїзної перевірки підписуються керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюються печаткою контролюючого органу.
Зокрема, п. п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Зокрема, організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення)) зазначеними вище органами.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Норми передбачені п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Пунктом 95.7 ст. 95 ПКУ визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:
- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;
- цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV зі змінами та доповненнями;
- інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.
Згідно з п. 95.13 ст. 95 ПКУ під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.
Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.16 ст. 95 ПКУ).
Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).
Інформація, зазначена у п. 95.17 ст. 95 ПКУ, та порядок її оприлюднення визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).
Зокрема, п. 14 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244, продаж майна на аукціоні здійснюється не раніше ніж через 15 днів після оприлюднення оголошення про проведення аукціону (далі - оголошення).
Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення (п. 15 Порядку).
Також, інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями та склад такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС (www.tax.gov.ua).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Норми встановлені п. п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п. п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Таким чином, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.
При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку, яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі - Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР (далі - Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розд. IX Положення № 822).
Згідно з п. 4 розд. VII та п. 7 розд. IX Положення № 822 Облікова картка за ф. № 1ДР та Заява ф. № 5ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини, документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. У разі якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
Якщо в документах, що посвідчують особу одного з батьків, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, така особа пред’являє:
- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстр (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).
Підпунктом 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право реалізувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua). Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
В електронному вигляді Облікова картка за ф. № 1ДР подається через розділ «Облікова картка фізичної особи - платника податків. Форма 1ДР», заява за ф. № 5ДР через розділ «Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Форма 5ДР» меню «ЕК для громадян» приватної частини ITC «Електронний кабінет».
3 рекомендаціями щодо порядку подання Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків засобами ITC «Електронний кабінет».
При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає контролюючий орган (Центр обслуговування платників), де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.
Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки», обрати опцію «Додати» та обрати «Документ довільного формату», який заповнюється наступним чином:
● поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних;
● у графі 2 «Найменування файлу документа» табличної частини обирається відповідна сканована копія документа.
При цьому кожен документ має бути збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).
Платник податків (один з батьків) перевіряє сформований документ з додатками до нього шляхом натискання на кнопку «Перевірити». Для збереження документа (з додатками) натискає кнопку «Зберегти», підписує сформовану Облікову картку за ф. № 1ДР або Заяву за ф. № 5ДР кваліфікованим електронним підписом та направляє до контролюючого органу.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи. Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 8 розд. VII Положення № 822).
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) в контролюючому органі (Центрі обслуговування платників), який був самостійно обраний під час заповнення заяв за ф. № 1ДР або ф. № 5ДР у разі пред’явлення:
● свідоцтва про народження дитини;
● документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);
● в окремих випадках:
- перекладу свідоцтва про народження (якщо таке свідоцтво видане не українською мовою);
- довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/ матері, який/яка подає відповідну заяву;
- рішення про встановлення опіки (піклування), якщо документи подаються такою особою або підтвердження повноважень представника органу опіки (піклування).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв (далі – Єдиний реєстр), з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.
Норми передбачені п. 230.18 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок ведення Єдиного реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 806 (далі – Порядок № 806).
Єдиний реєстр – це спеціалізована електронна база даних, яка містить інформацію товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв з їх реєстраційними номерами та використовується з метою здійснення контролю за переміщенням митною територією України спирту етилового та алкогольних напоїв.
Пунктом 5 Порядку № 806 встановлено, що до Єдиного реєстру вноситься товарно-транспортна накладна з реєстраційним номером, відмітка представника контролюючого органу на акцизному складі про відправлення з такого складу алкогольних напоїв, доставляння до нього спирту етилового та алкогольних напоїв, а також інформація про осіб, які мають доступ до Єдиного реєстру.
Згідно з п. 10 Порядку № 806 товарно-транспортні накладні заповнюються суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, що мають ліцензії на виробництво та/або торгівлю спиртом етиловим та алкогольними напоями, під час відвантаження алкогольних напоїв з акцизного складу.
Відповідно до п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизним складом вважається, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Таким чином, акцизні склади утворюються на території суб’єктів господарювання - виробників спирту та/або алкогольних напоїв.
Отже, до Єдиного реєстру підлягають внесенню товарно-транспортні накладні, які складені суб’єктами господарювання – виробниками спирту та/або алкогольних напоїв, що здійснили відвантаження спирту етилового та/або алкогольних напоїв безпосередньо з акцизного складу.
Для формування та подання товарно-транспортних накладних до Єдиного реєстру адміністратор Єдиного реєстру (ДПС) безоплатно надає суб’єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення, яке розміщено на офіційному вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням Головна/Електронна звітність/«Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»).
Згідно з п. 12 Порядку № 806 суб’єкт господарювання формує товарно-транспортні накладні у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку.
Після складення товарно-транспортних накладних на них накладаються електронні цифрові підписи в такому порядку: перший – електронний цифровий підпис бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей, другий – електронний цифровий підпис керівника або особи, на яку покладено відповідні обов’язки, третій – електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки (за наявності).
Для надання права підпису товарно-транспортних накладних зазначеним особам суб’єкт господарювання подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису таких осіб.
Підтвердженням факту реєстрації товарно-транспортних накладних у Єдиному реєстрі є наявність квитанції в електронній формі.
Внесена суб’єктом господарювання до Єдиного реєстру товарно-транспортна накладна не підлягає коригуванню суб’єктом господарювання після її подання представникові контролюючого органу на акцизному складі (п. 13 Порядку № 806).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
Норми визначені п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ.
Абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – податкова декларація).
Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) є невід’ємною частиною податкової декларації.
Уточнююча податкова декларація подається юридичною особою разом з Додатком 1 до неї:
- з відміткою «уточнююча» до органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки;
- з відміткою «уточнююча загальна» – до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).
При цьому, у разі самостійного виправлення (уточнення) сум податкових зобов’язань юридичними особами – платниками четвертої групи заповнюються рядки 1 – 9 загальної частини податкової декларації та рядки 1 – 11 розрахункової частини податкової декларації для юридичних осіб (далі – Розрахунок), зокрема:
- у рядку 5 Розрахунку зазначається розмір заниженого податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
- у рядку 6 Розрахунку – розмір завищеного податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
- у рядку 7 Розрахунку – розмір заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
- у рядку 8 Розрахунку – розмір завищення податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
- у рядку 9 Розрахунку – сума штрафу, нарахована платником самостійно відповідно до п. п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (розмір штрафу – 3 відс. від суми заниженого податкового зобов’язання);
- у рядку 10 Розрахунку – сума пені, нарахована платником самостійно відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;
- у рядку 11 Розрахунку – сума податкового зобов’язання, нарахована платником самостійно у розмірі 25 відсотків річної суми податку відповідно до пп. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (у разі самостійного переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з пунктами 1 і 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
▼ проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
▼ надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
▼ реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
▼ реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
▼ реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).
Тобто, якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Враховуючи вищезазначене, ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар