Блог

Федоренко

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи

14.11.2025 15:03

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, п.п. 38 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Відповідно до п.п. 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО x S x К x М/12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, гектарах;
К – коефіцієнт, що становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
При цьому, відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;
загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Пунктом 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, фізичних осіб – підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
єдиний податок;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);
рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);
20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Сума єдиного податку в частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році (абзац перший п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Нагадуємо, що першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.
При обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема, п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про формування загального оподатковуваного доходу та витрат особою, яка провадить незалежну професійну діяльність

14.11.2025 15:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).
Типова форма такого обліку та порядок його ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок).
Так, відповідно до Порядку у графі 1 типової форми зазначається дата запису. Записи ведуться в хронологічному порядку;
- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
- у графі 3 вказується сума повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) та/або повернутої передплати;
- у графі 4 вказується сума, яка розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) (графа 3);
- інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5 – 10;
- у графі 11 зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи.
Отже, загальний оподаткований дохід розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу та загальною сумою документально підтверджених витрат. Застосування термінів «касовий метод» або «перша подія» для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Що таке товарний чек та які обов’язкові реквізити він повинен містити?

14.11.2025 15:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій (РРО), або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
Водночас п. 15 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.
Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом № 265, є правомірним.
Разом з тим, якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Проте, виходячи зі змісту Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (зі змінами та доповненнями), а також визначення Законом № 265 терміна «розрахункові документи», до яких, зокрема відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам п. 2 розд. II Положення за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Інформаційні джерела Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – оперативне доведення актуальної податкової інформаці

14.11.2025 15:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що отримати багато важливої податкової інформації і з питань оподаткування, і з питань діяльності ГУ ДПС платники можуть на інформаційному ресурсі – субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/).
Субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України – не єдине інформаційне джерело податкової Дніпропетровщини.
У податкової служби Дніпропетровщини створені:
- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/);
- YouTube-канал «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Усі джерела оперативно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією.
Для інформаційної підтримки платників у податковій службі Дніпропетровщини також працюють 111 номерів телефонів «гарячих ліній», що включають 24 напрямки роботи податкової (номери телефонів розміщені у розділі «Контакти» субсайту ГУ ДПС за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti/).
Номери телефонів «гарячих ліній» працюють з урахуванням режиму роботи ГУ ДПС, а саме:
- з 08 год 30 хв до 17 год,
- перерва з 12 год 30 хв до 13 год,
- вихідні – субота і неділя.
Важливо: під час повітряної тривоги номери телефонів не працюють.
Користуйтесь інформаційними джерелами ГУ ДПС – це мінімум дій та максимум зручності.
Для податкової служби Дніпропетровщини завжди у пріоритеті розширення можливостей для комунікацій з громадськістю та бізнесом.
Податкова служба – це, у першу чергу, сервісна служба. Отже, усі ресурси – до послуг платників.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ПДВ-пільги для суб’єктів господарювання, які надають послуги або постачають товари пільговим категоріям громадян

14.11.2025 15:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Чинне законодавство передбачає звільнення від сплати ПДВ для низки операцій, що здійснюються на користь осіб з інвалідністю.
Операції, які підлягають звільненню від ПДВ:
- постачання окремих товарів і послуг, що здійснюються на користь осіб з інвалідністю та інших пільгових категорій населення,
- постачання товарів/послуг, виготовлених (наданих) безпосередньо підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.
Відповідно до положень ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звільнення від оподаткування ПДВ можливе за умови дотримання визначених вимог, зокрема щодо категорій товарів/послуг, суб’єктів господарювання та джерел фінансування.
До переліку операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ, належать, зокрема:
- постачання спеціальних товарів, зокрема технічних (комплектуючих) та інших засобів реабілітації, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування особами з інвалідністю та іншими пільговими категоріями населення – за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 ПКУ);
- послуги реабілітаційних закладів, що мають відповідну ліцензію, для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю (п.п. 197.1.5 ПКУ);
- реабілітаційні послуги, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України для дітей до 18 років, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю (пп. 197.1.6 ПКУ);
- послуги з утримання осіб у реабілітаційних закладах, а також послуги з харчування, забезпечення майном тощо, надані за рахунок державних коштів (абз. «б» та «д» п.п. 197.1.7 ПКУ);
- платні послуги з комплектування реєстраційно-облікових документів, користування рідкісними, цінними довідниками, книгами, що надаються бібліотеками, які перебувають у власності всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю (п.п. 197.1.20 ПКУ);
- послуги сільськогосподарських товаровиробників – зокрема з постачання продуктів власного виробництва та обробки землі для осіб з інвалідністю (п.п. 197.1.24 ПКУ);
- постачання товарів/послуг підприємствами, створеними громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, за умови виконання вимог законодавства та наявності позитивного рішення уповноваженого органу (п. 197.6 ПКУ).
Важливо!
Застосування пільг можливе лише у разі повного дотримання вимог, визначених ПКУ та іншими нормативно-правовими актами.
Тож суб’єкти господарювання, які надають послуги або постачають товари пільговим категоріям громадян, мають уважно перевіряти відповідність своєї діяльності встановленим критеріям.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників акцизного податку!

14.11.2025 15:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Долучитись до бета-тестування Електронної системи простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах можуть суб’єкти господарювання, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мають ліцензію на право виробництва / оптової / роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами чи рідинами для електронних сигарет шляхом реєстрації за посиланням https://my.xtrace.gov.ua/.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Спрощуємо взаємодію: прибираємо фізичні перепони та бар’єри у комунікації

14.11.2025 15:00

Управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про можливість отримання електронних довірчих послуг за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія».
Для цього необхідно:
1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України;
2) відкрити паспорт громадянина України/паспорт громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;
3) натиснути на нього та обрати штрихкод;
4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;
5) підтвердити запит для передачі даних.
Важливо! При собі необхідно мати флеш-носій.
Ми відкриті до діалогу і нових можливостей.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 17 листопада 2025 року

14.11.2025 14:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

17 листопада 2025 року, понеділок, останній день подання за жовтень п. р.:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1);
- довідки про використані розрахункові книжки (РК).
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку (п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Якщо закінчення строку подання звітності, пов’язаної із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

На Дніпропетровщині зареєстровано понад 82,7 тисячі РРО/ПРРО

14.11.2025 14:57

Станом на 01.11.2025 на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходилось 82 732 реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО): РРО 14 190, ПРРО – 68 542.
Звертаємо увагу: реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням ПРРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Довідково: п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата: за видобування залізних руд внесок від платників Дніпропетровщині до загального фонду держбюджету – понад 3,0 млрд

14.11.2025 14:56

Упродовж десяти місяців поточного року від платників Дніпропетровщини за видобування залізних руд надійшло понад 3,0 млрд грн рентної плати.
Інформуємо, що для суб’єктів господарювання ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобуті корисні копалини (мінеральну сировину), види товарної продукції гірничого підприємства якої затверджені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рентна плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у п.п. 252.1.5 п. 252.1 ст. 252 ПКУ, застосовується за ставками, визначеними у п.п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 17139. Попередня cторінка | Сторінка 173 з 1714 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua