12:55
До уваги платників, які мають місця зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів!
17.12.2021 08:39
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр).
Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру (ст. 15 Закону № 481).
Згідно з п. 1.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 251) Єдиний реєстр – це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Пунктом 2.5 Порядку № 251 передбачено, що довідка про внесення місця зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів (далі – Довідка) повинна перебувати у місці зберігання та пред’являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.
Чинним законодавством з питань ліцензування виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не передбачено видачі дубліката Довідки.
Водночас, у разі пошкодження чи втрати Довідки платнику необхідно подати до контролюючого органу який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру одночасно заяву на виключення з Єдиного реєстру та заяву на повторне включення місця зберігання до Єдиного реєстру для отримання Довідки, оформленої на новому бланку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи зобовʼязані громадяни подавати податкову декларацію з плати за землю?
17.12.2021 08:38
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми передбачені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У разі смерті фізособи – власника об’єкта нерухомість, обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно припиняється
17.12.2021 08:37
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законами з питань митної справи.
Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 ПКУ.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Водночас, згідно з п. п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи – власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.
При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи – попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Через Електронний кабінет КУА має можливість подати фінансову звітність щодо результатів діяльності ІСІ без статусу юрособи
17.12.2021 08:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Декларація складається та подається платником податку на прибуток підприємств окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи (далі – ІСІ), активами яких він управляє відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080), з заповненням в основній частині Декларації поля 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування», в якому зазначається повне найменування і реєстраційний код такого ІСІ та проставленням відповідної позначки у полі 10 «Особливі відмітки».
Положенням п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання Декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн. встановлено річний податковий (звітний) період.
Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами (далі – КУА) через пайовий фонд, здійснюється КУА окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).
Згідно з п. 1 розділу III Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.11.2013 № 2669, бухгалтерський облік діяльності ІСІ здійснюється відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).
При складанні фінансової звітності відповідно до МСФЗ, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (НП(С)БО).
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ, Закону № 851 та Закону № 2155 (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Для підготовки та направлення податкового фінансової звітності в електронному вигляді ДПС забезпечило платникам можливість використовувати Електронний кабінет.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами).
В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету КУА має можливість сформувати та подати фінансову звітність щодо результатів діяльності такого ІСІ разом з Декларацією по ІСІ, активами якого вона управляє, зазначивши у полі «Підприємство» фінансової звітності найменування КУА та додатково найменування такого ІСІ.
У разі якщо КУА здійснює управління активами кількох ІСІ, то Декларація разом з фінансовою звітністю складається та подається КУА окремо по кожному ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні.
Результати обробки електронних документів відображаються в режимі «Перегляд звітності» в приватній частині Електронного кабінету.
Електронний кабінет працює постійно (24 години кожного календарного дня), крім часу необхідного для його технічного обслуговування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції
17.12.2021 08:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з урахуванням змін, внесених Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим п. п. 14.1.225 п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ (п. 26 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Для цілей п. 26 прим. 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ до програмної продукції відносяться:
► результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
► примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
► будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
► криптографічні засоби захисту інформації.
Згідно з абзацами другим – сьомим п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не вважаються роялті платежі, отримані:
► як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
► за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
► за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
► за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
► за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Перерахунок ПДФО та ПСП
17.12.2021 08:35
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг визначений (далі – ПСП) п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП:
► за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
► під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника ПДФО або у випадках, визначених п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
► під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування ПСП.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п. п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата ПДФО, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника ПДФО за відповідний місяць, а при недостатності такої суми – зменшується сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП відображаються роботодавцем у додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку.
Згідно з п. 4 розділу IV Порядку графи у рядку 06 розділу I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються, зокрема, наступним чином:
► у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період з врахуванням донарахованої суми;
► у графах 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» проставляється сума ПДФО з врахуванням суми недоплати/переплати.
Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку проводиться у відповідності з п. 10 розділу V Порядку.
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП необхідно відобразити у додатку 4ДФ до Розрахунку за IV квартал звітного року.
В той же час, податковий агент має право здійснити перерахунок сум доходів, нарахованих платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП за будь-який період та відобразити результати такого перерахунку у додатку 4 ДФ до Розрахунку у кварталі (звітному періоді місяці), в якому проведено такий перерахунок.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо подання заяв за ф. № 1-ЄСВ та за ф. № 12-ЄСВ в електронному вигляді
17.12.2021 08:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 (далі – заява за ф. № 1-ЄСВ) та Заяви про взяття на облік платника ЄВ (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 (далі – заява за ф. № 12-ЄСВ) до Порядку № 1162.
Перелік платників єдиного внеску, які подають заяву за ф. № 1-ЄСВ передбачено самою формою:
● фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464));
● фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), або фізичні особи, які використовують найману працю (абзаци четвертий, сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
● дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
● філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (у тому числі виконавці проектів міжнародної технічної допомоги) (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
● військові частини (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
● інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента) (абзац чотирнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
● особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Електронні форми заяв за ф. № 1-ЄСВ за ідентифікатором форми F1315102 та за ф. № 12-ЄСВ за ідентифікатором форми F1315002 розміщені на офіційному вебпорталі ДПС: Головна/Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів та Головна/Електронний кабінет/Бланки звітності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги осіб, які здійснюють діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування!
17.12.2021 08:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1 і 2 частини першої ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а саме:
► у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
► якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Також заборонено одержувати подарунки:
► у зв'язку з виконанням функцій держави;
► начальнику від підлеглого.
Водночас є право на:
► загальнодоступні знижки, виграші, призи, бонуси;
► подарунки від близьких осіб незалежно від їх вартості.
Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки, а саме:
► одноразово, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка;
► за рік, якщо не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що відомості стосовно подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів – якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів:
►відмовитися від пропозиції;
► за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
► залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
► письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника
(за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов'язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про термін реєстрації зведеної акцизної накладної в ЄРАН
17.12.2021 08:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 231.3 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено можливість платникам акцизного податку з реалізації пального складати не пізніше останнього дня звітного місяця зведені акцизні накладні на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця:
► у разі забезпечення безперервного постачання пального;
► пального, реалізованого у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача через паливороздавальні або оливороздавальні колонки з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, на яке отримана відповідна ліцензія;
► пального, використаного для власного споживання чи промислової переробки;
► пального, втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з інших причин, пов’язаних з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування.
Термін реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) першого примірника зведеної акцизної накладної визначено у п. 231.6 ст. 231 ПКУ, а саме – не пізніше 15 календарних днів з дня її складання. Такий термін реєстрації першого примірника акцизної накладної встановлено для всіх зведених акцизних накладних незалежно від кількості примірників, в яких складається така зведена акцизна накладна.
Пунктом 231.6 ст. 231 ПКУ встановлено єдиний термін реєстрації другого примірника акцизної накладної отримувачем пального, незалежно від виду операції з реалізації пального, а саме – після фактичного отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного - отримувачем пального.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дії платника у разі повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених коштів
17.12.2021 08:32
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями.
Для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».
Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет.
У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).
Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.
Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.
Під час використання сервісу «Е-повернення» повернення та/або перерахування платникам помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені здійснюється в найкоротші терміни.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
