Блог

Федоренко

Визначення належності до підакцизних товарів палив рідких, на основі газойлів, а також розчинників, розріджувачів або інших гото

05.12.2025 15:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Статтею 215 ПКУ наведено перелік підакцизних товарів, їх коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та ставки акцизного податку на таку продукцію.
Згідно з абзацом четвертим п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належить, зокрема, пальне.
До пального віднесено, зокрема, товар (продукцію) «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350 °С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350 °С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %», який класифікується у товарній позиції 2710 за кодами 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковується за ставкою акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів.
Також п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ передбачено, що до пального належить товар (продукція) «Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу», який класифікується у товарній позиції 3814 за кодом 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковується за ставкою акцизного податку 245,50 євро за 1 літр за 1000 літрів.
Отже, палива рідкі, на основі газойлів та розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу належать до підакцизної групи товарів за наявності умов, визначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, зокрема, належності останніх до опису товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та відповідних кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, що визначенні у ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності (для ФОП), які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку?

05.12.2025 15:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб – підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про термін, в який працівник має повернути невикористану суму коштів/електронних грошей, виданих на відрядження

05.12.2025 15:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 19 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами) (далі – Положення № 148) готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.
Пунктом 20 розд. II Положення № 148 визначено, що фізичні особи – довірені особи установ/підприємств - юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.
Форма Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (зі змінами).
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (зі змінами) (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Абзацом першим п. 11 розд. II Інструкції № 59 передбачено, що відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.
У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи (абзац другий п. 11 розд. II Інструкції № 59).
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою) (абзац п’ятий п. 11 розд. II Інструкції № 59).
При цьому, нормами законодавства не передбачено окремих строків для повернення суми коштів/електронних грошей, отриманих як аванс на відрядження або під звіт, у випадку, якщо відряджений працівник не використав частину суми такого авансу.
Тобто, якщо працівник отримав аванс на відрядження та не використав частину суми такого авансу, то він повинен до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи потрібно зазначати у таблиці даних платника ПДВ коди товарів та коди послуг, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються)

05.12.2025 15:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).
Згідно з п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пп. 3 або 3 прим. 1 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника.
Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, припиняє свою діяльність: терміни подання податкової декларацію пр

05.12.2025 15:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до абзацу першого п.п. 2 п. 11.18 розд. ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП.
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХI Порядку № 1588).
Пунктом 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайняті особи подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.
Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. І Інструкції податкова декларація подається за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця, в якому подано заяву про ліквідацію у разі припинення незалежної професійної діяльності.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана подати податкову декларацію за результатами звітного року до 1 травня року, що настає за звітним та самостійно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Водночас, така фізична особа може подати податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем календарного місяця, в якому подано заяву про ліквідацію у разі припинення незалежної професійної діяльності та сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання такої податкової декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Де можна ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів?

05.12.2025 15:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Ознайомитись з інформацією про діючі/скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, отриманих в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), можна на вебсайті КНЕДП ДПС:
1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».
Для цього в полі:
«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).
При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.
Водночас, для пошуку скасованих сертифікатів у полі «Інформація тільки про скасовані сертифікати» ставиться відмітка.
Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості, зокрема, про статус кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (діючий/ скасований);
2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо його статусу (діючий/скасований).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги резидентів Дія Сіті!

05.12.2025 15:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи є базою нарахування єдиного внеску дохід гіг-спеціаліста у вигляді щорічної оплачуваної перерви, яка згідно з гіг-контрактом, укладеним між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) у порядку передбаченому ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги), інформує.
Преамбулою Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон № 2464.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).
Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці, такі як підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108/95), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Водночас відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) дія КЗпП та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначеними Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667).
Так, організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом № 1667.
Згідно з пунктами 4 – 7 ст. 21 розд. V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.
Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.
Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.
Витрати, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.
Відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінамита доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
За виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту виплачується винагорода у розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень Закону № 1667. Розмір винагороди за гіг-контрактом може встановлюватися за період або розраховуватися залежно від обсягу виконаних робіт (наданих послуг) чи кількості часу, витраченого на їх виконання (надання) (ст. 19 Закону № 1667).
Оскільки дохід у вигляді щорічної оплачуваної перерви, яка згідно з гіг-контрактом укладена між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Законом № 1667, не є складовою винагороди за виконання гіг-спеціалістом роботи (надання послуг), а дія КЗпП та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оплата за навчання підтверджується одним розрахунковим документом за весь навчальний період – рік, семестри якого припадають на

05.12.2025 15:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) п.п. 166.1.1 п. 166.1 якої встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Водночас, п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку має право включити до податкової знижки витрати понесені в звітному році у вигляді суми коштів, сплачених безпосередньо нею за навчання, незважаючи на те, що вони підтверджуються одним розрахунковим документом, де зазначена сума за весь навчальний період – рік, семестри якого припадають на різні календарні роки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 2,0 млрд гривень

05.12.2025 15:25

Упродовж січня – листопада 2025 року платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,0 млрд гривень. Порівняно з січнем – листопадом минулого року надходження збільшились майже на 133,1 млн грн, темп росту – 106,9 відсотків.
Інформуємо, що 30.12.2025 – останній день сплати за листопад п. р. рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників туристичного збору отримали понад 16,7 млн гривень

05.12.2025 15:23

Протягом одинадцяти місяців поточного року платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 16,7 млн гривень. Надходження зросли порівняно з січнем – листопадом 2024 року майже на 1,5 млн грн, темп росту – 109,8 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою справляння туристичного збору (далі – Збір) є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ .
Доба - період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.
Розрахункова година - година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).
Згідно з п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ ставка Збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.
У разі погодинного розміщення Збір розраховується для кожного проживаючого (платника Збору) з базою оподаткування – одна доба.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15857. Попередня cторінка | Сторінка 19 з 1586 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua