Блог

Федоренко

ФОП – платник єдиного податку третьої групи (блогер) від проведених прямих ефірів отримав кошти на підприємницький рахунок у виг

29.10.2025 11:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, що відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Водночас відповідно до інформації з відкритих джерел «Донат» – це благодійний внесок, дар, пожертва особи на певну потребу.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді «донатів», який буде надходити на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, не пов’язаний з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг таким підприємцем на користь платників податків, тобто у розумінні ПКУ не може вважатися господарською діяльністю, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковується за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ФОП – платник єдиного податку другої групи відповідно до договору надає стоматологічні послуги військовослужбовцю, вартість яких

29.10.2025 11:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік суб’єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа (громадська або неприбуткова організація), яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право перебувати на другій групі платника єдиного податку за умови дотримання вимог п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 та п. 291.5 ст. 291 ПКУ, тобто здійснювати діяльність з надання послуг тільки платникам єдиного податку та/або населенню.
Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа або фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.
Водночас, будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

29.10.2025 11:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Податковим кодексом України передбачено зменшення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок):
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Надано право сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з Податку, що сплачується на відповідній території:
з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями);
з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.
Крім того, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право звільняти від сплати Податку на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, які внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту.
Встановлено звільнення від сплати Податку, для резидентів Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті), яке поширюється на:
1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;
2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про коригування фінансового результату до оподаткування за певних умов

29.10.2025 11:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі виплати постачальником – резидентом компенсації покупцю – нерезиденту за ремонт пошкодженого товару, який був попередньо відвантажений нерезиденту та відремонтований власними силами нерезидента, організаційно-правова форма якого включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480, повідомляє.
Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що платник податку на прибуток, що формує різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у:
нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Контрольованими операціями, відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав (територій);
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
У разі, якщо операції з ремонту поставлених товарів нерезиденту, здійснені нерезидентом власними силами та вартість такого ремонту відшкодована резидентом такому нерезиденту, організаційно-правова форма якого включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480, або держава реєстрації нерезидента включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045, а господарські операції платника податку з таким нерезидентом не відповідають вартісним критеріям, встановленим п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, не підпадають під визначення контрольованих, то платник податку коригує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи підлягає оподаткуванню ПДВ операція з відшкодування витрат за ремонт пошкодженого товару, який був попередньо експортований н

29.10.2025 11:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ розташоване на митній території України.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Місцем постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном (зокрема, послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном), є місце фактичного постачання таких послуг (п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ).
При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).
Таким чином, якщо нерезидент надає резиденту – платнику ПДВ послуги, повʼязані з рухомим майном (зокрема, з ремонту рухомого майна, який здійснюється за межами митної території України), то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території України та операції з їх постачання не підпадають під обʼєкт оподаткування ПДВ у розумінні п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ. Отже, ПДВ за такою операцією не нараховується.
Водночас кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платниками податку, має розглядатися з урахуванням усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 30 жовтня 2025 року

29.10.2025 11:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

30 жовтня 2025 року, четвер, останній день:

► сплати за вересень 2025 року:

- акцизного податку;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);
- ПДВ;
- рентної плати:
▪ за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
▪ за користування радіочастотним сектором (радіочастотним ресурсом) України;
▪ за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
▪ за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

► сплати:

- військового збору:
▪ з нарахованого за вересень 2025 року доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;
▪ з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2025 року;
- ПДФО:
▪ із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2025 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
▪ податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2025 року;
- єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за IІІ квартал 2025 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Загальний фонд держбюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України отримав від платників рент

29.10.2025 11:29

Протягом січня – вересня поточного року платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України спрямували до загального фонду державного бюджету 936,0 тис. грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що платник рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації податкову декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Нагадуємо, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Довідково: п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 34,0 млрд грн податків, зборів і платежів

29.10.2025 11:28

У січні – вересні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податків, зборів та платежів надійшло понад 34,0 млрд гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 3,5 млрд грн, темп росту – 111,7 відсотків.
Очільниця обласної податкової служби висловила вдячність кожному, хто у непростий час працює і сумлінно виконує свої фінансові зобов’язання перед державою та підкреслила, що таке відповідальне ставлення до сплати податків забезпечує з початку поточного року позитивну динаміку надходжень до бюджетів громад.
«Податкова служба змінюється і напрямок змін сьогодні залежить від потреб платника податків. Побудувати інклюзивне середовище – це створити умови, за яких кожна людина має рівні права і можливості. Офіс податкових консультантів – ще один крок до побудови простору довіри і взаємоповаги між платниками і податковою службою. За допомогою нової сервісної платформи бізнес, громадяни і громадськість отримують сьогодні від податківців максимальну інформаційно-консультаційну підтримку. Адже наповнення бюджетів залишається основним завданням для всіх учасників податкового процесу», – наголосила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи – платники транспортного податку спрямували майже 6,9 млн гривень

29.10.2025 11:28

Протягом трьох кварталів 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб отримали майже 6,9 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – вереснем 2024 року це більше на понад 1,6 млн грн, або на 30,3 відсотки.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Довідково: п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок оподаткування контрольованих іноземних компаній

29.10.2025 11:26

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Андрейченко.
Головна мета правил контрольованих іноземних компаній (КІК):
- протидія виведенню прибутку до низькоподаткових або офшорних юрисдикцій;
- забезпечення прозорості фінансових потоків і структури володіння;
- встановлення справедливого податкового навантаження, за яким прибуток, фактично контрольований резидентами України, ураховується в їхній податковій базі.
КІК – це іноземна юридична особа або утворення без статусу юридичної особи (наприклад, траст, фонд, партнерство), яке контролюється податковим резидентом України (фізичною чи юридичною особою). Відповідно до п.п. 39-2.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) (ПКУ), під контролем розуміють здатність впливати на діяльність і прийняття рішень компанії (володіння часткою, ухвалення ключових рішень, управління рахунками, ведення звітності тощо).
Контролюючими особами КІК є:
Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України, яка:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Важливо підкреслити, що українські компанії, які мають дочірні структури за кордоном, також підпадають під дію правил КІК.
Є два види контролю: формальний і фактичний.
Формальний контроль.
Резидент України володіє понад 50% частки в іноземній компанії.
Резидент України володіє більше ніж 10%, за умови що сукупна частка всіх українських резидентів у цій компанії ≥50%.
Фактичний контроль.
Резидент може мати невелику формальну частку (менше навіть 10%), але фактично управляти компанією:
- мати довіреність на укладання вагомих угод без узгодження з керівництвом;
- ухвалювати рішення про розподіл прибутку;
- мати можливість давати обов’язкові вказівки органам управління компанії;
- мати право укладати договори від імені іноземної компанії;
- мати доступ до банківських рахунків та управління ними;
- зазначення особи в якості засновника юридичної особи під час відкриття рахунків та інші форми впливу на діяльність компанії;
Визнання особи контролером КІК накладає на неї низку важливих зобов’язань перед українською податковою службою.
Згідно з чинним законодавством контролюючі особи зобов’язані:
По-перше, повідомляти податковий орган:
- про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в КІК або початку здійснення фактичного контролю над іноземною компанією, що призводить до визнання контролюючою особою;
- про кожне відчуження части в КІК або припинення здійснення фактичного контролю над КІК, що призводить до втрати статусу контролера.
Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку резидента – контролюючої особи в електронній формі протягом 60 календарних днів з дня набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
По-друге, подати звіт про контрольовані іноземні компанії.
Звіт про контрольовані іноземні компанії (Звіт) подається одночасно з поданням:
- річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) до 01 травня року, що настає за звітним роком;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.
Звіт подається засобами електронного зв’язку в електронній формі, з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
Звітним (податковим) періодом для цілей оподаткування прибутку КІК є календарний рік або звітний період, що закінчується протягом календарного року.
До Звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, на підтвердження розміру прибутку такої КІК за звітний (податковий) рік.
Законодавчо передбачено повну та скорочену форму Звіту. Необхідно пам’ятати, що при поданні скороченої форми Звіту контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року.
До уваги контролерів КІК – 31 грудня 2025 року спливає термін подання повного звіту про КІК за 2024 звітний (податковий) рік.
Третій основний обов’язок – це сплата податків з прибутку КІК, якщо для цього є підстави.
Об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа.
Скоригований прибуток – це прибуток КІК до її оподаткування. Скоригований прибуток КІК перераховується в гривні відповідно до середньозваженого офіційного курсу НБУ за звітний (податковий) період.
Для контролерів юридичних і фізичних осіб застосовуються різні ставки податку на прибуток КІК.
За загальним правилом, ставка податку для контролерів КІК – юридичних та фізичних осіб становить 18%. Проте, для фізичних осіб також застосовуються наступні ставки:
- 18 % – якщо КІК за результатами фінансового звітного періоду приймає рішення не розподіляти прибутки, тобто не виплачувати дивіденди.
- 9 % – у разі отримання фізичною особою розподілених прибутків від КІК у вигляді дивідендів до подання контролюючою особою звіту про КІК або щодо дивідендів, які отримано опосередковано через КІК від українських юридичних осіб, що не сплачують податок на прибуток.
- 5% - у разі отримання фізичною особою дивідендів опосередковано через КІК від українських юридичних осіб, що є платниками податку на прибуток.
Окремо варто звернути увагу на обов’язковість сплати військового збору.
Але не всі контролюючі особи зобов’язані сплачувати податки в Україні з прибутку КІК.
Зокрема, нерозподілений (скоригований) прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо одночасно виконуються такі умови:
а) є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та
б) виконується будь-яка з таких умов:
- КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, не менше 13%, або
- частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить менше 50%.
Незалежно від дотримання попередніх умов, нерозподілений (скоригований) прибуток КІК не підлягатиме оподаткуванню в Україні якщо:
- загальний сукупний дохід усіх КІК не перевищує еквівалент 2 млн євро;
- КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;
- КІК є благодійною організацією та не розподіляє прибуток між засновниками або учасниками.
Важливо пам’ятати, що вчасна та правильна сплата податків з прибутку КІК є законодавчою вимогою, недотримання якої може призвести до значних штрафних санкцій, а саме:
штрафна санкція за неподання Повідомлення про зміни в стані свого контролю передбачена в розмірі – 300 розмірів прожиткового мінімуму;
штрафна санкція за неподання звітності про КІК передбачена в розмірі – 100 розмірів прожиткового мінімуму;
штрафна санкція за несвоєчасне подання звітності про КІК передбачена в розмірі – 1 розміру прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання, але не більше 50 таких розмірів;
штрафна санкція за недостовірну інформацію: 3% доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК.
Але, 09.05.2024 Законом України №3706-IX було внесено зміни в перехідні положення, а саме:
«…За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
до платників податків не застосовуються штрафні санкції - за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов'язків, передбачених статтею 392 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність – за порушення, пов'язані із застосуванням норм статті 392 цього Кодексу…»
Підводячи підсумки хочу акцентувати увагу, що контролюючі особи КІК мають відповідальність як за належне звітування про КІК, так і за правильне декларування доходів, отриманих із-за кордону. Це не лише формальна вимога закону, а й показник відповідального ставлення платників до побудови прозорого бізнесу. Своєчасне декларування та сплата податків контролерами КІК є ключовим елементом добросовісної податкової поведінки та гарантією уникнення штрафних санкцій у майбутньому.
В умовах воєнного стану відповідальне ставлення бізнесу до сплати податків є надзвичайно важливим для підтримки обороноздатності та економічної стабільності країни.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 17173. Попередня cторінка | Сторінка 196 з 1718 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua