Блог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2115):
1) фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;
2) у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1 цього пункту;
3) особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного цим Законом, подати звітність чи документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання;
4) у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.
Звертаємо увагу, що Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» (далі – Закон № 4505) пункт 1 Закону № 2115 доповнено п.п. 13, відповідно до якого дія підпунктів 1 – 4 п. 1 Закону № 2115 не поширюється на подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання.
Особи, які підлягають статистичному спостереженню, у встановленому законодавством порядку протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом № 4505 зобов’язані подати до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики неподану статистичну та фінансову звітність за весь період неподання відповідно до цього Закону.
Нагадуємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку на прибуток підприємств (крім платників податку підприємств на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Малі підприємства подають фінансову звітність як проміжну (квартальну), так і річну. Мікропідприємства, платники єдиного податку та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності подають лише річну фінансову звітність за формами №1-мс, №2-мс за НП(С)БО 25.
Фінансова звітність подається у електронному вигляді через Електронний кабінет.
Деякі звіти, як от статистичні, можуть подаватися як в електронному, так і в паперовому вигляді.
Строки подання звітності встановлюються відповідними нормативними актами (зазвичай, до 20 числа наступного місяця за звітний квартал, та до 31 січня наступного року за звітний рік).
Помилки у звітності можна виправити, звернувшись до відповідного органу статистики з письмовим поясненням.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 352,4 млн грн – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно

18.07.2025 13:32

З початку 2025 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 352,4 млн гривень. Порівняно з січнем – червнем 2024 року це на майже на 37,9 млн грн більше, темп росту – 112,0 відсотків.
Нагадуємо, що п.п 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 2,5 млрд грн рентної плати

18.07.2025 13:29

Впродовж першого півріччя поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже понад 2,5 млрд грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що податкова служба прагне, щоб кожен платник податків мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.
Безбарʼєрність у ДПС – це, зокрема доступ до онлайн-сервісів.
Найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору. Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може суб’єкт господарювання самостійно нарахувати та сплатити штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску?

18.07.2025 13:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у таких розмірах:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно несплачених сум;
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно несплачених сум. При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.
Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум єдиного внеску здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 21 липня 2025 року

18.07.2025 13:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

21 липня 2025 року, понеділок, останній день сплати єдиного внеску:

- роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за червень 2025 року;
- фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, за ІI квартал 2025 року;

останній день подання за червень 2025 року:

- декларації з акцизного податку;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску податковими агентами та платниками єдиного внеску;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі неподання податкової декларації на 2025 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість;
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Частина чистого прибутку: надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли більше ніж на 75,0 відсотків

18.07.2025 13:25

Протягом січня – червня 2025 року платники частини чистого прибутку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 13,4 млн гривень. Як поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження у порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду збільшились на понад 5,7 млн грн, або на 75,2 відсотки.
Керівниця податкової регіону підкреслила, що податкова служба завжди відкрита до діалогу з платниками податків. На зустрічах з представниками бізнесу, які на Дніпропетровщині проводяться систематично, податківці роз’яснюють новації податкового законодавства, надають фахові консультації, оперативно реагують на проблемні питання платників.
«Сьогодні завдяки нашій злагодженій співпраці з бізнесом та громадськістю, ми забезпечуємо стабільність і розвиток економіки в регіоні, а також підтримуємо фінансово економіку нашої держави. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів», – констатувала Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Комунікаційна податкова платформа Дніпропетровщини: продуктивне спілкування про податкову знижку

18.07.2025 13:22

Податкова знижка – це підтримка державою тих, хто працює офіційно і є платником ПДФО. Її можна отримати за витратами на навчання, на репродуктивні технології, за сплачені відсотки за іпотечними кредитами, а також за пожертвування чи благодійні внески неприбутковим організаціям і не тільки.
Саме про це йшлося на черговій зустрічі за зверненням платника на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Діалог відбувся за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Федора Терханова.
Заявницю, яка перебуває на обліку у Павлоградській ДПІ ГУ ДПС, цікавило подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація).
Податківці розповіли, щоб скористатися правом на податкову знижку, необхідно заповнити та подати Декларацію. У ній варто зазначити суму отриманого за рік доходу у вигляді офіційної зарплати, видів понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Подати Декларацію можна особисто або уповноваженою особою, поштою чи через Електронний кабінет.
Податківці зазначили, що ФОП також має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.
На зустрічі також звернули увагу на затребуваних електронних послугах, зокрема на Електронному кабінеті та його нових функціональних можливостях.
Для здійснення листування з податковою в електронному вигляді необхідно лише подати Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. З мінімумом дій платник отримає максимум зручності.
Швидко та з повагою до потреб платників – податкова служба, як сервісна, робить все можливе, щоб кожен отримував необхідні послуги чи роз’яснення вчасно і у повному обсязі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 75 млрд грн військового збору за півріччя – надходження зросли майже в 4 рази

18.07.2025 13:21

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/915995.html повідомила.
Протягом січня – червня 2025 року платники податків сплатили до бюджету понад 75 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази, або на 55 млрд грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.
За перше півріччя 2024 року було сплачено понад 20 млрд гривень.
Причина зростання – підвищення з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до 5 % та свідома позиція платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують українських захисників.
Військовий збір сплачують усі категорії платників податків.
Найбільше сплатили:
Київ – 24,3 млрд грн,
Дніпропетровська область – 8,6 млрд грн,
Львівська область – 5,7 млрд грн,
Харківська область – 4,8 млрд гривень.
Нагадуємо, що самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.
Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Леся Карнаух: Понад третину всіх податкових надходжень у першому півріччі забезпечили переробна промисловість та торгівля

18.07.2025 13:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Понад третину всіх податків, зборів і платежів до зведеного бюджету країни у першому півріччі забезпечили дві галузі – переробна промисловість та торгівля. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Топ 4 платників податків за галузями у січні – червні 2025 року виглядає таким чином:
- переробна промисловість – 16,9 %,
- оптова та роздрібна торгівля – 16,5 %,
- державне управління й оборона – 11,7 %,
- фінансова та страхова діяльність – 11,5 %.
«Переробна промисловість та торгівля не лише лідери серед галузей зі сплати податків. Вони також демонструють і динамічне зростання порівняно з 2024 роком», – додала вона.
Динаміка по галузях виглядає так:
- переробна промисловість: +36,4 % (+46,8 млрд грн),
- торгівля та ремонт транспорту: +30,6 % (+40 млрд грн),
- державне управління та оборона: +30,3 % (+28,2 млрд грн),
- енергетика (електроенергія, газ тощо): +36,5 % (+17,2 млрд грн).
«Попри виклики, зумовлені російською агресією, економіка адаптується та підтримує державу. За цими цифрами стоять конкретні речі – підтримка військових, реалізація соціальних програм, фінансова основа для виживання країни. Український бізнес в умовах постійної агресії демонструє надможливості», – наголосила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/915825.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок оподаткування ПДВ операцій із продажу заставленого майна боржника, у разі якщо кредитор не є банківською (фінансово

17.07.2025 11:22

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що статтею 19 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2654) визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено Законом № 2654 чи договором (п. 20 Закону № 2654).
Відповідно до п. 21 Закону № 2654 реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, – виключно з аукціонів (публічних торгів).
Відповідно до ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Операція з набуття права власності на предмет застави шляхом звернення стягнення на такий предмет розглядається як операція з придбання такого майна.
Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважаються, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення;
- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Водночас згідно з п. 189.4 ст. 189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ.
Таким чином, на дату оплати покупцем вартості майна боржник (заставодавець) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на вартість реалізованого майна.
У разі якщо за згодою сторін заставне майно в рахунок погашення кредиту переходить до заставодержателя, то таке відчуження прирівнюється до операції з постачання товару і на дату такої передачі заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Покупець майна або заставодержатель, до якого перейшло право власності на об’єкт застави, за наявності податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, має право на податковий кредит за такою операцією.
Разом з цим інформуємо, що окремі особливості оподаткування операції з постачання заставного майна залежать від конкретних умов його постачання.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 16110. Попередня cторінка | Сторінка 198 з 1611 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

До уваги платників податків!