Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору 5 відс., встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема: роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП/НПД), та Порядок заповнення податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п. 4 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку (для юридичних осіб) з врахуванням абзацу одинадцятого підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку (для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку ЮО (далі – додаток 4ДФ) та додатку ФІЗ-4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку ФОП/НПД (далі – додаток ФІЗ-4ДФ) у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку 2 до Порядку.
Згідно з «Довідником ознак доходів фізичних осіб» суми пенсійних внесків, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) відображаються у додатку 4ДФ або додатку ФІЗ-4ДФ за ознакою доходу «125».
Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачена роботодавцем – резидентом за свій рахунок на користь працівника за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такого працівника, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, а у разі перевищення вказаного розміру, сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., військовим збором за ставкою 5 відсотків. При цьому у додатку 4ДФ або додатку ФІЗ-4ДФ під ознакою доходів «125» відображається уся сума страхового внеску.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами) затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП/НДД) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п. 11 розд. І Порядку Розрахунок ЮО або Розрахунок ФОП/НПД (далі – Розрахунок) подається платником в один із таких способів:
в електронній формі у порядку, передбаченому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
у паперовій формі засобами поштового зв’язку з повідомленням та описом про вкладення, за умови, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти;
у паперовій формі, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти.
Відомості з додатків до Розрахунку передаються до Пенсійного фонду України згідно з Порядком обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498, постановою Правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-1.
Підтвердженням поданого Розрахунку є перша квитанція та друга квитанція.
Перша квитанція свідчить про те, що Розрахунок страхувальника успішно прийнято для подальшого опрацювання. Також, зазначена квитанція містить інформацію, що за результатами приймання та обробки електронного Розрахунку в Пенсійному фонді України буде сформовано другу квитанцію, що буде надіслана на електронну адресу, з якої було відправлено Розрахунок (або посереднику).
Друга квитанція містить інформацію про результат обробки Розрахунку і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр застрахованих осіб).
Таким чином, друга квитанція свідчить лише про те, що дані з Розрахунку завантажено до Реєстру застрахованих осіб, ведення якого покладено на Пенсійний фонд України відповідно до п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).
Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ та п.п. 2 частини першої ст. 13 Закону № 2464.
Камеральній перевірці підлягає вся звітність суцільним порядком.
Порядок, строки подання Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП/НПД страхувальниками до контролюючого органу та його форму встановлено Порядком.
Отже, після отримання платником другої квитанції з повідомленням про внесення відомостей з Розрахунку ЮО або Розрахунку ФОП/НПД до Реєстру застрахованих осіб, на підставі камеральної перевірки такий Розрахунок ЮО або Розрахунку ФОП/НПД може бути визнаний не прийнятим, якщо його було подано з порушенням вимог Порядку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи, яка в різні місяці кварталу набула права власності або користування на нові земельні ділянки, що розташовані на території однієї територіальної громади, подає звітну або уточнюючу податкову декларацію платника ЄП четвертої групи за всі земельні ділянки разом або за кожну окремо та як при цьому заповнюється поле «починаючи з» такої декларації, інформує.
У разі набуття протягом кварталу (в різні місяці) права власності або користування на нові земельні ділянки, що розташовані на території одної територіальної громади юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи подає:
за своїм місцем знаходженням – уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) за всі набуті протягом податкового (звітного) кварталу земельні ділянки із зазначенням у полі «з урахування уточнень» загальної частини Декларації – числа та місяця набуття у податковому (звітному) кварталі права на першу нову земельну ділянку, при цьому поле «починаючи з» не заповнюється;
за місцем розташування земельних ділянок:
у разі не подання раніше звітної Декларації за всі набуті протягом податкового (звітного) кварталу земельні ділянки – одну звітну Декларацію щодо всіх земельних ділянок у такій територіальній громаді із зазначенням у полі «починаючи з» загальної частини Декларації – числа та місяця набуття права на першу земельну ділянку у такій територіальній громаді;
у разі подання звітної Декларації щодо наявних земельних ділянок, розташованих на території цієї територіальної громади – одну уточнюючу Декларацію з урахуванням всіх земельних ділянок, у т. ч. нових земельних ділянок, на які набуто право власності / користування із зазначенням у полі «з урахуванням уточнень» загальної частини Декларації – числа та місяця набуття у податковому (звітному) кварталі права на першу нову земельну ділянку, що розташована на території такої територіальної громади, при цьому поле «починаючи з» не заповнюється.
З такими Деклараціями подаються додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (із змінами) (далі – Наказ) 31.08.2026 року буде сформовано новий Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
ДПС повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку шляхом надсилання через електронний кабінет платника податків інформаційного повідомлення (п.2, розд. VІ Наказу).
Наказом Територіальні органи ДПС визначають комплаєнс-менеджера для взаємодії з платниками податків. Платнику податків надсилається інформаційне повідомлення в ІКС «Електронний кабінет» не пізніше наступного робочого дня після закріплення комплаєнс-менеджера (п.1 розд. VІІ Наказу).
В ІКС «Електронний кабінет» платники зможуть переглянути критерії/вимоги відповідності високому рівні добровільного дотримання податкового законодавства.
До оприлюднення Переліку платник податків може подати повідомлення про відмову в оприлюдненні даних щодо включення його до Переліку платників (п.3, розд. VІ Наказу).
Протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних ДПС вилучає з оприлюдненого Переліку платників інформацію про платника податків, у разі подання платником податків (після оприлюднення Переліків платників) повідомлення про відмову в оприлюдненні даних щодо включення його до Переліку платників (п.4, розд. VІ Наказу).
Відмова платника в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників не тягне за собою вилучення такого платника податків із Переліку платників.
Граничні дати формування Переліків платників у 2026 році - останній робочий день березня/травня/серпня/листопада 2026 року (п.69.41.2, розд. ХХ ПКУ).
Після затвердження Переліку платників попередній Перелік платників втрачає чинність (п.4, розд. V Наказу).
Нагадаємо, юридичні та фізичні особи – підприємці (зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені)) можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі, та відповідають одночасно низці вимог та критеріїв залежно від обраної системи оподаткування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01.01.2026 по 27.08.2026 в рамках роботи автоматизованої системи формування платіжних інструкцій сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 2 920,8 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 229,2 млн гривень.
Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично.
Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.
Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.
Автоматизований механізм формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечує більш оперативне виконання рішень щодо примусового стягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).
Згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.
Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України представництво є відокремленим підрозділом головної компанії – нерезидента і не є юридичною особою.
Процедури взяття на облік іноземних юридичних осіб – нерезидентів визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), відповідно до розд. ІІ якого, в залежності від обраного варіанту реєстрації, на обліку в контролюючому органі, як платник податків перебувають, зокрема:
іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, представництва міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія), у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розд. IV Порядку № 1588;
нерезиденти, у разі взяття їх на облік відповідно до п. 4.4 розд. IV Порядку 1588 (крім дипломатичних місій);
постійні представництва нерезидентів на території України, у разі взяття їх на облік згідно з п. 5.5 розд. V Порядку № 1588.
При цьому, абзацом третім п.п. 1 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні) до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Разом з тим, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 глави 24 розд. І ЦКУ).
Таким чином, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Впродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд поповнили загальний фонд державного бюджету майже на 2,2 млрд гривень.
Звертаємо увагу, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та контролюючих органів.
Зокрема, Законом № 3219 виключено п. 102.9 ст. 102 ПКУ відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Також визначено, що п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.
Тобто, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПКУ та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Довідково: відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – липі 2026 року юридичні особи – платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 4,6 млн гривень. Це у порівнянні з січнем – липнем 2025 року на понад 1,2 млн грн, або на 37,3 відс. більше.
Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж січня – липня 2026 року від платників Дніпропетровщини до державних цільових фондів надійшло понад 31,2 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як підкреслив начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це на понад 6,0 млрд грн,або на 23,8 відс., більше ніж за результатами аналогічного періоду минулого року.
«Позитивна тенденція зростання надходжень єдиного внеску свідчить про розширення легального ринку праці та є показником високої фінансової дисципліни платників. Висловлюємо вдячність суб’єктам господарювання за чесно виконані зобов’язання», – акцентував очільник податкової служби регіону.
Звертаємо увагу, що платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, подають до контролюючого органу за місцем проживання Заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява).
Заяву можна подати за допомогою Електронного кабінету.
Так, в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач може створити, заповнити, відредагувати, підписати та надіслати Заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449 в електронній формі за ідентифікатором форми F1309402.
Покрокова інструкція щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності» розміщена у відкритій частині Електронного кабінету в розділі «Допомога».
Результати автоматизованої обробки Заяви, які надходять у відповідь (квитанції № 1 та № 2), надають можливість пересвідчитися у тому, що Заява:
- прийнята податковим органом для подальшої перевірки даних щодо можливості укладання договору про добровільну участь (відсутність повідомлень про наявність помилок в квитанціях № 1 та № 2);
- не прийнята податковим органом (надано опис допущених помилок, при заповненні основних реквізитів Заяви).
Довідково: Інструкція № 449 – Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами та доповненнями).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1044967.html повідомила.
Під час цьогорічної кампанії декларування доходів за 2025 рік громадяни станом на 1 серпня 2026 року подали 13,5 тис. декларацій, у яких задекларували майже 22 млрд гривень доходів, отриманих із джерел за межами України. Про це розповів заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк під час III Міжнародного форуму світового українства.
Він зазначив, що значна кількість українців нині перебуває за кордоном, тому питання оподаткування іноземних доходів та уникнення подвійного оподаткування залишаються актуальними.
За українським законодавством фізична особа – резидент, яка отримує доходи з іноземних джерел, має включити їх до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію про майновий стан і доходи. Іноземними доходами, зокрема, можуть бути зарплата, винагороди за роботи чи послуги, дивіденди, проценти, роялті, спадщина, подарунки, виграші, доходи від продажу майна або інвестиційних активів за кордоном.
Такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, а також військовим збором за ставкою 5 відсотків, крім окремих випадків, визначених Податковим кодексом.
Водночас українці можуть уникнути подвійного оподаткування одного й того самого доходу. Україна має міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування більш ніж із 70 країнами та здійснює обмін інформацією з 84 іноземними компетентними органами.
Якщо міжнародним договором передбачено можливість зарахування податків, сплачених за кордоном, платник може зменшити суму річного податкового зобов’язання з ПДФО на суму такого податку. Для цього необхідно отримати від компетентного органу іноземної держави відповідну довідку про суму сплаченого податку та збору, базу та/або об’єкт оподаткування.
Окремо Сергій Лисеюк звернув увагу на ситуацію громадян, які перебувають за кордоном під тимчасовим захистом. Грошова чи гуманітарна допомога, отримана від іноземних урядів або благодійних організацій, не потребує декларування та оподаткування. Водночас якщо людина отримує будь-які інші доходи, їх необхідно задекларувати відповідно до вимог законодавства.
Для зручності громадян, зокрема тих, хто перебуває за кордоном, ДПС забезпечила можливість подання декларації в електронній формі через Електронний кабінет платника податків.
Також громадяни та юридичні особи можуть отримати в контролюючому органі довідку-підтвердження статусу податкового резидента України, яка використовується для застосування положень міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий