У січні – листопаді 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 8,2 млрд грн військового збору. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли на понад 5,9 млрд гривень.
Керівник податкової служби регіону подякував платникам за свідомість, прояв громадянської позиції щодо сплати податків та за важливу фінансову підтримку наших захисниць і захисників.
Звертаємо увагу, якщо податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку на доходи фізичних осіб дохід, то військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
При цьому, у разі якщо останній день строку сплати (перерахування) військового збору припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – листопада 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 308 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів зменшилось на 2 одиниці (січень – листопад 2024 року – 310 запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 296 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;
- 1 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;
- 7 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua. запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
• Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
• Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
• Інформація із системи обліку публічної інформації;
• Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Управлінню організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), доручено організацію якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи - сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
Всього у січені – листопаді 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 106 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо:
- нарахувань в ІКП – 55 звернень (52%);
- отримання адміністративної послуги - 13 звернень (11,34 %);
- роботи ЦОП – 1 звернення (1%);
- режиму і порядку роботи – 3 (2,8%);
- обліку платників податків – 3 (2,8%);
- відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (1,9%);
- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 24 звернень (22,65 %);
- реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 2 звернення (1,9 %);
- отримання податкової знижки – 2 звернення (1,9 %).
Протягом січня - листопада 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 201 звернення, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 72 (35,8%); контрольно-перевірочна робота – 40 (19,9%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –31 (15,4%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника
податків – 20 (10,0%);
- податкова заборгованість – 14 (7,0%);
- отримання довідки про доходи – 4 (2,0%);
- податкова знижка – 3 (1,5%);
- інші питання – 17 (8,4%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 38 звернень. Загальна тематика:
- контрольно-перевірочна робота - 19 (50,0%);
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 12 звернень (31,6%); отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (5,3%);
- отримання довідки про доходи – 2 (5,3%); інші питання – 3 (7,8%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 61 одиницю (січень – листопад 2024 року – 140 звернень) та кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 28 одиниць (січень – листопад 2024 року – 10 звернень).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) повідомляє.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи податкової служби.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennva@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – листопаді 2025 року до ГУ ДПС надійшло 943 звернень громадян, з них – 943 заяви.
Загальна тематика письмових звернень: інформування про ухилення від сплати податків – 579 звернень (61,4%);
контрольно-перевірочна робота – 59 звернень (6,26%);
податок на майно – 134 звернень (14,21%);
аграрна політика та земельні відносини – 34 звернень (3,61%);
єдиний внесок – 20 звернень (2,12%);
відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 16 звернень (1,69%);
інші питання – 101 звернення (10,71%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків у 2025 році збільшилась на 309 одиниць (січень – листопад 2024 року – 634 звернень).
На виконання статей 22 та 23 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
У січні – листопаді 2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 11 особистих прийомів громадян.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Спільне прагнення до ефективної та прозорої взаємодії влади і громад забезпечує належне наповнення місцевих бюджетів. Це дозволяє реалізовувати соціальні ініціативи, дбати про безпеку, підтримувати медицину, освіту та інші сфери.
Податківці Дніпропетровщини провели чергову онлайн зустріч з представниками обласної державної адміністрації та територіальних громад (ТГ) регіону.
«Упродовж 11 місяців цього року платники податків Дніпропетровщини поповнили бюджети усіх рівнів на понад 105,7 млрд гривень. Що на 20,2 млрд грн більше у порівнянні з січнем – листопадом минулого року. При цьому, до державного бюджету надійшло майже 63,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – понад 42,6 млрд гривень. Зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів є свідченням ефективної взаємодії з платниками Дніпропетровщини», – зазначив очільник податкової Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Цього разу на дискусійний майданчик звернулися Криворізька, Кам’янська, Верхньодніпровська, Вільногірська, П’ятихатська міські ТГ, а також Новолатівська сільська ТГ.
Запити стосувалися різних напрямків, зокрема, погашення податкового боргу, орендної плати за землю, обліку платників та платежів, а також податкових новацій.
Представники територіальних громад отримали вичерпні відповіді та детальну інформацію по кожному зверненню від провідних фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а також практичні поради для сталого наповнення місцевих бюджетів.
Представникам місцевого самоврядування нагадали про інформаційні ресурси податкової служби та сучасні форми комунікацій з платниками.
Акцентували увагу на цифровому сервісі «TAX Control». Це сучасний цифровий інструмент Державної податкової служби України (ДПС). Сервіс у вигляді віджету на вебпорталі ДПС доступний 24/7 з будь-якого пристрою.
Прозорий діалог сприяє посиленню партнерства, а відтак наповненню місцевих бюджетів задля розвитку громад.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/959869.html повідомила.
Державна податкова служба цьогоріч надіслала більше 6 тисяч запитів платникам податків для з’ясування походження коштів, отриманих ними через онлайн-платформи. Основна мета такої роботи – роз’яснення вимог законодавства та встановлення джерел отриманих доходів.
Завдяки таким заходам майже 2 тисячі громадян вже зареєструвалися як фізичні особи – підприємці. Також складено більше 100 адмінпротоколів щодо зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації. Матеріали перевірок надіслані для розгляду до суду за місцем вчинення правопорушень.
Наразі тероргани ДПС відпрацьовують черговий масив інформації щодо операцій з прийманням коштів для подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб.
У фокусі ті, кому надходили регулярні або великі грошові перекази через онлайн-платформи чи небанківські фінансові установи. Наприклад, у вересні одна з громадянок отримала більше 60 переказів на загальну суму понад 280 тисяч гривень. Інша – одержала у жовтні понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень.
Зусилля податкових органів спрямовані на максимальне виведення з тіні доходів фізичних осіб, які працюють без реєстрації господарської діяльності. А також на стимулювання декларування доходів.
Кожен кейс розглядається детально, з урахуванням всіх фактичних обставин у тому числі з позиції систематичності, як однієї з основних ознак підприємництва.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Невидача фіскального чека чи незастосування РРО/ПРРО. Це майже половина скарг, які отримує ДПС від громадян через «TAX Control». Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Здавалося б, це дрібниця. Бо дуже часто на автоматі ми викидаємо чек, або взагалі не звертаємо увагу, чи отримали його. Але дрібниць не буває!» – додала вона.
По-перше: чек – це захист кожного покупця!
Він підтверджує покупку, дає право на повернення чи гарантію.
По-друге: це підтвердження того, що бізнес працює відкрито і сплачує податки.
Але це в тому випадку, якщо чек не фальшивка. Перевірити, що чек справжній – дуже просто.
Леся Карнаух оприлюднила відео, де чітко прописані 4 маркери справжнього фіскального чека: додати посилання
1. У шапці – назва підприємства і назва господарської одиниці, її адреса і код підприємства.
2. Далі – назва товару або послуги, їх кількість та вартість.
3. Обов'язкова форма оплати, податки, загальна сума.
4. Завжди є фіскальний номер, дата, час і номер чека.
У чеку можуть бути й інші обов'язкові реквізити та додаткова інформація, але це вже питання податкової.
Перевірити чек легко можна на cabinet.tax.gov.ua. Не знайшли його в реєстрі? Повідомте ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/959447.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (ФОП).
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОПу як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги – це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.
Враховуючи викладене вище, ФОП включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.
При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОПа за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з абзацом другим п. 4 розд. IІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 зі змінами та доповненнями, та п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561) затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561.
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п. 33 Методичних рекомендацій № 561).
Згідно з п.п. «а» п. 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.
Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).
МСБО 16 не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості (п. 9 МСБО 16).
Згідно з принципом визнання в п. 7 МСБО 16, суб’єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта, як правило, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як «ремонти та технічне обслуговування» об’єкта основних засобів (п. 12 МСБО 16).
Таким чином, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Перелік відомостей, що включаються до Державного реєстру визначено пунктами 70.2 – 70.3 ст. 70 ПКУ.
Так, до Державного реєстру включається, зокрема, інформація щодо:
прізвища, імені та по батькові (за наявності);
дати народження;
місця народження (країна, область, район, населений пункт);
місця проживання, а для іноземних громадян – також громадянство;
серії, номера свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий;
Порядок реєстрації та внесення змін до відомостей Державного реєстру регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).
Підставою для реєстрації у Державному реєстрі, відповідно до розд. VII Положення № 822, є подання особисто або через представника до контролюючого органу облікової картки фізичної особи – платника податків за ф. 1ДР (далі – Облікова картка за ф. 1ДР), яка містить, зокрема, відомості щодо прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, місця народження, місця проживання.
Згідно з розд. ХІІІ Положення № 822 ДПС присвоює Обліковій картці за ф. 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.
Підтвердженням достовірності РНОКПП є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі,– Картка платника податків, або дані про РНОКПП з Державного реєстру, внесені до паспорта або свідоцтва про народження.
Перевірку достовірності формування РНОКПП здійснює виключно ДПС.
Підставою для взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру, відповідно до розд. VIIІ Положення № 822, є подання особисто або через представника до контролюючого органу повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – Повідомлення)
Згідно з розд. IX Положення № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. 1ДР/Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР)/Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією (за наявності) та номером паспорта за ф. № 5ДРП (далі – Заява за ф. № 5ДРП)
Слід зазначити, що при внесенні змін до даних, що вносяться до Державного реєстру з Облікової картки за ф. 1ДР та/або Заяви за формою № 5ДР, реєстраційний номер не змінюється.
Також, відповідно до розд. VI Положення № 822 юридичні особи, ФОПи, громадські формування, податкові агенти, органи державної влади під час виконання владних управлінських функцій, у тому числі делегованих повноважень, та органи місцевого самоврядування зобов’язані подавати до контролюючих органів інформацію про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відповідно до Порядку подання інформації про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 (зі змінами) (п. 2 розд. VI Положення № 822).
У разі отримання від державних органів та органів місцевого самоврядування інформації про внесення даних до відповідних реєстрів або зміну даних, що включаються до Облікової картки за ф. 1ДР, здійснюються зміни даних про особу в Державному реєстрі.
Підпунктом 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 ПКУ визначено, зокрема право контролюючих органів, визначених п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру, зокрема, органам державної влади.
Відповідно до п.п. 191.1.36 п. 191.1 ст. 191 ПКУ, інших законодавчих актів, що визначають правові основи організації та діяльності державних органів, з метою інформаційної підтримки їх повноважень та надання їм інформації, необхідної для реалізації закріплених за такими органами функцій і завдань, на сьогодні ДПС реалізовано та реалізовуються проєкти з надання відповідним державним органам інформації з інформаційних ресурсів ДПС, зокрема шляхом електронної інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі.
Згідно з Порядком електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (зі змінами), між ДПС та органами державної влади здійснюється інформаційна взаємодія згідно з вимогами чинного законодавства та на підставі відповідних нормативно-правових актів.
Інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується органами державної влади та місцевого самоврядування виключно з метою виконання обов’язків, покладених на такі органи відповідно до вимог законодавства, яким вони керуються у своїй діяльності, і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1007 (зі змінами) затверджено Порядок проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запити суб’єктів електронної взаємодії (далі – Порядок № 1007), який регламентує правила проведення ДПС підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру на запити суб’єктів електронної взаємодії та надання відповідей на такі запити.
ДПС забезпечує перевірку на відповідність даним Державного реєстру таких даних фізичної особи, що містяться у запиті суб’єкта електронної взаємодії:
- реєстраційного номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
- прізвища, імені, по батькові (за наявності) фізичної особи;
- дати народження (за наявності) фізичної особи.
У випадку, коли дані, зазначені в запиті суб’єкта електронної взаємодії, не відповідає даним, що містяться у Державному реєстрі, дані підтвердити у Державному реєстрі не можливо, про що ДПС повідомляє такий суб’єкт електронної взаємодії відповідно до Порядку № 1007.
Коментарі: 0
| Залишити коментар