20:01
Ігор Панченко: Перехід на стандарт «Купина» посилить кібербезпеку КЕП
31.08.2026 11:48
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 1 вересня Україна остаточно переходить на новий національний криптографічний стандарт «Купина» для кваліфікованих електронних підписів (КЕП). Такий перехід дозволить суттєво підвищити рівень кібербезпеки та забезпечить надійний довгостроковий захист КЕП.
Про це в прямому ефірі телеканалу «Суспільне» розповів заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Ігор Панченко.
«Ми повністю відмовляємося від застарілих алгоритмів на користь сучасного криптографічного захисту», – наголосив Ігор Панченко.
За його словами, на практиці це означає вищий рівень безпеки, адже новий стандарт значно стійкіший до сучасних кіберзагроз та гарантує надійний довгостроковий захист персональних даних.
Державна податкова служба вже готова: як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, ДПС з 26 серпня формує кваліфіковані сертифікати за новим стандартом.
«Жодних черг і термінових змін: бізнесу та громадянам не потрібно поспішати оновлювати чи перевипускати чинні ключі. Усі раніше видані сертифікати діють до завершення їхнього строку, а підписані документи зберігають повну юридичну силу», – зазначив заступник Голови ДПС.
Він підкреслив, що забезпечена повна інтероперабельність: системи підтримують роботу як зі старими, так і з новими стандартами, тож для користувачів процес є повністю безшовним та непомітним.
«ДПС продовжує системно оновлювати цифрову інфраструктуру та робити сервіси ще більш безпечними та зручними», – підсумував Ігор Панченко.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1045072.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Пілотний проєкт ДПС і громад дав результат: туристичний збір зріс на 60%
31.08.2026 11:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1045085.html повідомила.
Пілотний проєкт щодо адміністрування туристичного збору, який ДПС започаткувала у квітні разом з 4 громадами Чернівецької та Хмельницької областей, вже дав перші позитивні результати. Задекларовані суми туристичного збору в цих громадах зросли на 60%. Про це повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
За її словами, проєкт на практиці показав ефективність обміну даними і аналітикою, а також спільної роботи ДПС з громадами щодо збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
Результати конкретно по громадах:
- Китайгородська: у ІІ кварталі вперше задекларувала туристичний збір на суму 45,4 тис. грн.
- Кам’янець-Подільська: у ІІ кварталі збільшила показники на 84 % (+203 тис. грн).
- Староушицька: зростання у 11 разів порівняно з минулим роком – до 40 тис. грн.
- Хотинська: на 15 % у ІІ кварталі (+4,9 тис. грн).
«Саме заради такого результату ми й започаткували цей проєкт. Тішить, що приклад цих громад вирішили наслідувати і інші. Вперше туристичний збір задекларували у 19 громадах різних областей», ¬– зазначила очільниця ДПС.
Леся Карнаух підкреслила, що позитивна тенденція спостерігається по всій країні. Загалом по Україні задекларовані суми туристичного збору зросли на 25,2 % (+17,7 млн грн) у І кварталі та на 24,9 % (+19,7 млн грн) у ІІ кварталі.
«ДПС завжди готова допомогти громадам: надати аналітику, разом бачимо потенційні точки зростання, працювати над тим, щоб усі учасники туристичного ринку діяли за однаковими правилами», – наголосила Леся Карнаух.
Вона додала, що за оцінками фахівців, 20 – 30 % ринку працює в «тіні». І це втрати громад. Тому саме вони мають бути зацікавлені у встановленні туристичного збору. Сильний місцевий бюджет починається з розуміння власного ресурсу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Трудовий договір – документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем
28.08.2026 14:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.
Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.
Наголошуємо, що фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?
28.08.2026 14:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для таких платників є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Які документи необхідно мати представнику (уповноваженій особі) платника податків при поданні заяви про підтвердження резидентсь
28.08.2026 14:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (далі – Порядок), заява за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява), подається платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за основним місцем обліку, а у разі подання Заяви на отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів платниками податків – фізичними особами, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання, – до будь-якого контролюючого органу. Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина перша ст. 244 ЦКУ).
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦКУ).
Пунктом 19.2 ст. 19 ПКУ визначено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Статтею 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (із змінами та доповненнями) визначено, що однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Враховуючи зазначене, представник (уповноважена особа) юридичної особи при поданні Заяви повинен мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, документ, що посвідчує особу представника.
Представник (уповноважена особа) фізичної особи та фізичної особи – підприємця при поданні Заяви повинен мати довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку та документ, що посвідчує особу представника.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи підлягають списанню помилково та/або надміру сплачені суми податків (зборів), які обліковуються в ІКП більше 1095 днів і на п
28.08.2026 14:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).
Абзацами першим та другим п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) встановлено, що у разі, якщо платником податків не подано заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені протягом 1095 днів від дня виникнення таких сум, то відповідно до ст. 43 глави 1 розд. II ПКУ такі суми не підлягають поверненню платнику.
Засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодекади автоматично формується Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності.
Під час опрацювання записів Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності, здійснюється перевірка повноти внесеної до ІКС ДПС інформації за кожним платником (абзац четвертий п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5).
Відповідно до абзаців десятого – чотирнадцятого п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5 за результатами опрацювання записів Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем його формування, зазначені структурні підрозділи шляхом встановлення відповідної відмітки підтверджують/відмовляють у підтвердженні повноти внесеної до ІКС ДПС інформації.
На записи, щодо яких встановлено відповідні відмітки про підтвердження повноти внесеної до ІКС ДПС інформації, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) структурних підрозділів, відповідальних за адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, судове оскарження, ведення обліку платежів. Опрацьовані записи автоматично вносяться до Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності (далі – Журнал підтверджених сум).
На підставі наявних записів у Журналі підтверджених сум структурний підрозділ, що здійснює облік платежів, формує засобами ІКС ДПС рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
На кожне сформоване засобами ІКС ДПС рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів, накладається кваліфікований електронний підпис керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів, на які здійснено накладання кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікованої електронної печатки такого органу, вносяться до Реєстру прийнятих рішень та здійснюється автоматичне списання відповідних сум.
При цьому надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Продаж корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі: що з фінансовим результатом?
28.08.2026 14:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталу (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, не виникають і такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Реалізація талонів, смарт-карт на отримання пального: чи реєструватись СГ платником акцизного податку як особа, що реалізує пал
28.08.2026 14:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі якщо за даними первинних документів суб’єкт господарювання здійснює постачання карток (талонів), як торгівельної послуги на отримання палива, то за такими операціями суб’єкт господарювання не повинен реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.
Однак, якщо за даними первинних документів суб’єкт господарювання здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, то у цьому випадку суб’єкт господарювання є платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.
Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації суб’єкт господарювання має право звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема договорів з постачальниками пального та покупцями пального, видаткових накладних та з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34513
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи потрібно формувати додатки ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП/НПД за звітний квартал, якщо показники наявні лише в одному з місяців зв
28.08.2026 14:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами) затверджені, зокрема, форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Пунктом 6 розд. I Порядку визначено, що Розрахунок ФОП / НПД подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розд. II ПКУ).
Відповідно до п. 7 розд. I Порядку, зокрема, Розрахунок ФОП / НПД подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.
При цьому, Розрахунок ФОП / НПД подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду (п. 8 розд. I Порядку).
Додатки до Розрахунку ФОП / НПД є його невід’ємною частиною (п. 1 підрозд. 1 розд. III Порядку).
Порядок заповнення додатка ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП / НПД визначено п. 2 підрозд. 2 розд. III Порядку, з врахуванням норм п. 4 підрозд. 2 розд. II Порядку для податкових агентів – юридичних осіб.
З огляду на те, що Порядок не містить окремих вимог щодо формування та подання у випадку, коли показники, що підлягають відображенню у ньому, наявні лише в одному з місяців звітного кварталу, то, з урахуванням норм п. 7 розд. I Порядку, за місяці кварталу, в яких показники відсутні, додаток ФІЗ-4ДФ не формується.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
