08:06
Щодо боротьби з нелегальним обігом пального
05.06.2026 10:56
Податківцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на території м. Дніпро встановлено діяльність чергової нелегальної міні-АЗС, на якій проводилась діяльність з реалізації дизельного пального.
Реалізація пального здійснювалась без відповідних документів щодо його походження, обліку та законності реалізації, що свідчить про можливе походження пального з тіньового ринку.
Вказана діяльність проводилась з ознаками порушень вимог чинного законодавства у сфері обігу пального, що призводить до недобросовісної конкуренції на ринку та завдає шкоди легальному бізнесу, який працює у рамках правового поля та сплачує податки.
За результатами проведених заходів, для належного документування встановлених фактів та прийняття відповідних рішень у межах компетенції, залучено працівників Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Контроль за обігом пального залишається одним з пріоритетних напрямів роботи ГУ ДПС. Служба й надалі забезпечуватиме системний нагляд за дотриманням законодавства у сфері зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, захищаючи інтереси держави та добросовісного бізнесу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Глобальне опитування платників податків невдовзі завершується – встигніть поділитися досвідом
05.06.2026 10:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1017847.html повідомила.
Добігає кінця Глобальне опитування платників податків. Фізичні особи – підприємці та юридичні особи ще мають час, щоб долучитися до дослідження та поділитися власним досвідом взаємодії з податковою системою.
Результати опитування стануть важливою основою для оцінки того, наскільки зручними та зрозумілими є чинні податкові процедури, а також допоможуть визначити напрями подальшого вдосконалення сервісів, цифрових інструментів і комунікації з платниками.
Учасники можуть розповісти про практичний досвід виконання податкових обов’язків, оцінити витрати часу та ресурсів на дотримання податкових вимог.
Заповнити вебанкету можна через Електронний кабінет за посиланням, що надійшло до його приватної частини.
Також пройти опитування можна за посиланням: https://uda.to/tax_srvy_2026_sm
Опитування проводиться за підтримки Світового банку у співпраці з ДПС та реалізується незалежними дослідницькими компаніями UDA Consulting і Info Sapience. Дослідження є частиною заходів Національної стратегії доходів до 2030 року.
Усі відповіді учасників є анонімними та конфіденційними. Отримані дані використовуватимуться виключно в узагальненому вигляді без передачі персональної інформації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 63 тисячі українців за два тижні оформили е-Картку платника податків онлайн
05.06.2026 10:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Понад 63 тисячі громадян уже скористалися новим цифровим сервісом з оформлення картки платника податків в електронній формі. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Документ, який щороку потрібен тисячам громадян, можна отримати в кілька кліків. Сервіс щодня набирає все більшої популярності. Ним активно користуються не лише в Україні, а і наші громадяни за кордоном. е-Картку отримали: через Дію – 62,5 тисячі українців; через «е-Консул» – майже 700 наших громадян, які перебувають за кордоном», – зазначила вона.
Леся Карнаух зазначила, що податкові послуги мають бути максимально зручними для кожного.
«Це моя принципова позиція. Бо люди не повинні витрачати багато часу на складні процедури. Максимальна цифровізація сервісів – це те над чим ми активно працюємо в податковій останнім часом», – додала вона.
Новий цифровий сервіс запроваджений спільними зусиллями ДПС, Мінцифри, Міністерства закордонних справ за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту DT4UA, що впроваджується Академією електронного управління.
До речі, оформлення РНОКПП – найпопулярніша адмінпослуга серед платників. Торік ДПС оформила понад 600 тис. таких кодів.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1017732.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ДПС, НБУ та правоохоронні органи посилюють співпрацю з виявлення схем порушення валютного законодавства
05.06.2026 10:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1017641.html повідомила.
Державна податкова служба, Національний банк України, Офіс Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки, Державна митна служба, Держфінмоніторинг послідовно розвивають співпрацю для підвищення прозорості фінансових і зовнішньоторговельних операцій, а також забезпечення належного функціонування фінансової системи.
Для створення належної координації роботи між державними органами, підвищення прозорості та здійснення належного контролю за фінансовими та зовнішньоекономічними операціями клієнтів банків Національний банк вдосконалив інформаційний обмін та порядки співпраці між НБУ, ДПС, БЕБ та ДМС. Крім того, представники цих державних органів на постійній основі проводять робочі зустрічі з метою подальшої координації роботи в частині здійснення валютного нагляду за окремими напрямками у межах компетенції кожного органу.
Ефективна міжвідомча взаємодія та обмін інформацією допомагають виявляти ризикові практики у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання та протидіяти непродуктивному відпливу капіталу.
Зокрема, НБУ щомісячно передає ДПС інформацію про перевищення граничних строків розрахунків та незавершені розрахунки, у тому числі за операціями резидентів, які не є клієнтами банку для використання ДПС і здійснення відповідних перевірок. Так, з січня 2024 року було розширено перелік показників за якими передається інформація, а з травня 2024 НБУ передає ДПС повну інформацію. Зі свого боку ДПС в межах повноважень по кожному окремому факту проводить належну роботу та оперативно вживає передбачених законодавством заходів. Зокрема, йдеться про нарахування пені. Всі отримані дані від НБУ детально аналізуються та накопичуються для відстеження можливих зв’язків між компаніями.
Результатом такої співпраці стало виявлення ДПС ознак масштабної схеми, пов’язаної з неповерненням валютної виручки за експортними операціями суб’єктів господарювання та ризиковими зовнішньоекономічними операціями щодо імпорту товарів. Крім того, ДПС встановила численні взаємозв’язки між компаніями через спільних засновників і керівників, використання однакових адрес реєстрації, ІР-адрес та комп’ютерних мереж для подання звітності. Такі ознаки можуть свідчити про організований характер діяльності окремих груп суб’єктів господарювання та використання номінальних керівників для приховування реальних бенефіціарів операцій.
На підставі наданої Національним банком інформації та проведених ДПС перевірок вже нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, щодо 557 суб’єктів господарювання підготовлено аналітичні висновки про можливі порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Матеріали передано до правоохоронних органів для подальшого опрацювання в межах їхньої компетенції.
«Для запобігання масштабним схемам лише інструментів податкового контролю часом недостатньо. Тому Державна податкова служба спільно з Нацбанком і надалі буде посилювати взаємодію та співпрацю в тому числі із правоохоронними органами, щоб більш ефективно протидіяти тіньовим схемам та захищати економічні інтереси України», - зазначила в.о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Водночас Національний банк здійснював ефективні наглядові дії за банками в частині перевірки дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства при обслуговуванні клієнтів, які мали значні обсяги заборгованості за експортними/імпортними операціями та ненадходження валютної виручки/ товару на територію Україну. Були здійснені перевірки близько 30 банків. За їх результатами до банків застосувались заходи впливу у вигляді значних штрафів. Також НБУ надавав банкам дієві рекомендації, які спонукали банки покращувати власні порядки організації та забезпечення дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства. Виявлена під час нагляду проблематика та інформація про підозрілі операції передавалася до відповідних правоохоронних та державних органів (ДПСУ, КМУ, БЕБ, ДСФМУ).
«Цей кейс демонструє, що створення належної координації роботи між державними органами та покращений інформаційний обмін між ними – це не формальна процедура, а дієвий інструмент виявлення складних схем та захисту економічних інтересів держави. Ми приділяємо особливу увагу контролю за дотриманням валютного законодавства та співпраці з державними органами у сфері протидії фінансовим правопорушенням. Саме тому Національний банк посилює співпрацю з державними інституціями у межах спільних робочих форматів», - наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Термін подання звітності по єдиному внеску (Додаток 1/ Додаток 2) у складі податкової декларації платника єдиного податку ФОПом
04.06.2026 10:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку:
- першої та другої групи подають за звітний рік додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) у складі Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) в термін, встановлений для річного звітного (податкового) періоду, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
- третьої групи подають за звітний рік Додаток 1 у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного року) у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
- четвертої групи подають за звітний рік додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи – не пізніше 20 лютого поточного року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи користуються пільгами щодо сплати земельного податку іноземні громадяни та особи без громадянства?
04.06.2026 10:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями визначено, що право на безоплатне отримання у власність із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.
Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як здійснюється взяття на облік за основним місцем обліку ФОП?
04.06.2026 10:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 6.1 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі:
відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця;
відомостей про скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Контролюючі органи здійснюють контроль відомостей, які надійшли стосовно фізичної особи – підприємця з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), у порядку, визначеному п. 3.3 розд. III Порядку № 1588 (п. 6.2 розд. VI Порядку № 1588).
Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (унесення змін) платників податків (для самозайнятих осіб) за формою № 7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку № 1588).
Згідно з п. 6.5 розд. VI Порядку № 1588 дані про взяття на облік фізичної особи – підприємця передаються до ЄДР у день взяття на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому фізичну особу – підприємця взято на облік.
Взяття на облік фізичної особи – підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – портал електронних сервісів), відповідно до Закону № 755.
Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді:
1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР;
2) оприлюднення публічної інформації з ЄДР у формі відкритих даних відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями;
3) безоплатного доступу через персональний кабінет до документів, поданих, зокрема фізичною особою – підприємцем;
4) документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі;
5) виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі;
6) витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату;
7) суб’єктам приватного права може надаватися прямий доступ до ЄДР в електронному вигляді у режимі реального часу на платній основі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Повідомлення контролюючого органу про прийняття суб’єктом господарювання рішення щодо незастосування КОРО
04.06.2026 10:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок РРО), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 547), суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у заяві про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява № 1-РРО, додаток 1 до Порядку РРО). У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.
Згідно з п.1 глави1 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Відповідно до пп. 1 та 3 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Заяву про скасування реєстрації КОРО (далі – заява № 2-КОРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви № 2-КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку РРО встановлено, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Отже, суб’єкт господарювання може повідомити контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування КОРО таким чином:
1. На етапі реєстрації РРО шляхом проставлення відповідної позначки в розд. 8 заяви № 1-РРО про те, що КОРО на цей РРО не реєструється.
У реєстраційному посвідченні в такому випадку контролюючий орган зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.
2. В ході експлуатації РРО шляхом подання заяви № 2-КОРО для скасування реєстрації КОРО, що зареєстрована на цей РРО.
У такому випадку після подання суб’єктом господарювання до контролюючого органу заяви № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційного посвідчення, контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення, в якому зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.
У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій через РРО без зареєстрованого КОРО не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи є об’єктом оподаткування сума поворотної фінансової допомоги (позики), отримана фізичною особою, яка провадить незалежну проф
04.06.2026 10:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Зокрема згідно із ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом для фізичної особою, яка провадить незалежну професійну діяльність вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1403 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (із змінами та доповненнями), і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
Враховуючи те, що отримана особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, поворотна фінансова допомога (позика) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума такої допомоги не включається до складу доходу від провадження незалежної професійної діяльності.
Водночас, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається протягом строку дії договору, то вона включається до складу доходів фізичної особи та оподатковується за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи утримують та сплачують податок на доходи нерезидента неприбуткові організації?
04.06.2026 10:05
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.
Неприбуткові установи та організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, подають контролюючому органу разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) із заповненням рядка 23 ПН Декларації та додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації.
Інші показники Декларації не заповнюються та інші додатки до Декларації не подаються.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
