Блог

Федоренко

Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

02.02.2026 12:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
- для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України, – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області (п.п. 288.5.6 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.
Слід зазначити, що п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.
При цьому, до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію

02.02.2026 12:59

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у Zoom-форматі відбулась пресконференція за участю заступника начальника відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації управління організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгена СУДНІКОВАна тему «Порядок розгляду звернень громадян та запитів на публічну інформацію».
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі-ГУ ДПС) забезпечено Конституційне право громадян на звернення, відповідно до вимог Законів України:
«Про доступ до публічної інформації»,
«Про інформацію»,
«Про звернення громадян»,
В умовах воєнного стану ГУ ДПС налагоджено роботу з розгляду звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.publicinfo@tax.gov.ua, dp.zvernennya@tax.gov.uaта безпосередньо до ГУ ДПС і ДПІ.
З метою забезпечення права громадян на звернення ГУ ДПС також співпрацює з:
- інформаційно-довідковим департаментом ДПС (Сервіс "Пульс");
- державною установою "Урядовий контактний центр" (Урядова гаряча лінія);
- контактним центром Дніпропетровської ОДА (Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА).
У залежності від типу, звернення розглядаються у визначені відповідними нормативно-правовими документами строки – не більше ніж один місяць від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації.
Відповідь на запит на публічну інформацію надається не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Окремо слід зауважити, що до письмових та електронних звернень громадян Законом встановлені окремі вимоги. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.
Протягом 2025 року структурними підрозділами ГУ ДПС розглянуто:
- 335 запитів на отримання публічної інформації.
- 1013 звернень громадян.
- 117 звернень з сервісу "Пульс"
- 213 зверненьвід державної установи "Урядовий контактний центр";
- 43 звернення з "Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА".
У ході заходу акцентовано увагу на Національну стратегію доходів, яка є дорожньою картою реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Зокрема, розглянуто зміни у підходах до організації роботи Державної податкової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».
Також зупинилися на створенні рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг через комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.
Окрім того, платникам нагадали про доступну і зручну послугу перекладу жестовою мовою для людей з порушенням слуху із застосуванням web-системи «Сервіс УТОГ – 24/7».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Погашення податкової заборгованості: відкритий діалог з платниками

02.02.2026 12:58

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася робоча зустріч із платником податків, який перебуває на обслуговуванні Самарівської державної податкової інспекції ГУ ДПС та має заборгованість зі сплати податків і зборів до бюджетів.
Діалог відбувся за участю заступниці очільника податкової області Наталі Федаш.
У першу чергу зупинилися на недопущенні накопичення податкового боргу, погашення вже існуючої заборгованості, а також врегулювання боргів з єдиного внеску.
Під час обговорення акцентовано увагу на розробці плану заходів з погашення та недопущення зростання заборгованості.
Представники підприємства розповіли, що впливає на своєчасне виконання податкових зобов’язань, а також отримали фахові роз’яснення та практичні рекомендації від представників податкової служби.
Податківці наголосили, що питання погашення податкової заборгованості перебуває на постійному контролі ГУ ДПС. При цьому податкова служба діє виключно в межах чинного законодавства, яке чітко визначає процедуру роботи з податковим боргом: від направлення податкової вимоги до застосування заходів стягнення у судовому порядку, а у спрощених випадках – без звернення до суду.
Окремо підкреслено, що своєчасне виконання податкових зобов’язань є найефективнішим інструментом уникнення фінансових санкцій та додаткових правових наслідків. Саме партнерський підхід, поінформованість та відповідальність платників податків сприяють фінансовій стабільності громад і держави загалом.
Податкова служба Дніпропетровщини й надалі орієнтується на конструктивну співпрацю, надаючи консультаційну підтримку та створюючи умови для добровільного і своєчасного виконання податкових зобов’язань.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Спрощена система без помилок: податківці Дніпропетровщини провели інформаційно-роз’яснювальну сесію для бізнесу

02.02.2026 12:57

Фахівці податкової Дніпропетровщини під час онлайн-зустрічі із суб’єктами господарювання детально розглянули особливості адміністрування податків і зборів з юридичних осіб.
У центрі уваги – практичні аспекти застосування спрощеної системи оподаткування та інші правила сплати податків.
Податківці окреслили основні підстави для анулювання або відмови від перебування на спрощеній системі, звернувши увагу на законодавчі нюанси та практичні особливості.
Окрему увагу приділили ситуаціям, коли платники єдиного податку зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування, а також зупинилися на видах діяльності, які заборонені для платників, що перебувають на спрощеній системі.
Йшлося і про дозволені види діяльності, дедлайни подачі заяв щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та правильності обрання групи єдиного податку.
У ході діалогу наголошувалося, що своєчасна поінформованість та правильне застосування податкового законодавства дозволяють бізнесу уникнути фінансових ризиків. Саме тому відкритий діалог із платниками податків залишається одним із ключових пріоритетів у роботі податкової служби.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Декларування - 2026: кому необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи

02.02.2026 12:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України (ДПС) на вебпорталі повідомила.
В Україні триває щорічна кампанія декларування доходів. Це період, коли громадяни мають прозвітувати про доходи, які були отримані протягом минулого року і з яких не були сплачені податки.
Обов’язок декларування стосується не всіх, але є категорії доходів, при отриманні яких подання декларації є обов’язковим.

Хто повинен подати декларацію?
1. Особи, які отримували доходи без участі податкового агента (доходи отримані від інших фізичних осіб)
Це ситуації, коли податок із доходу ніхто не сплачував.
Наприклад:
- здача в оренду майна, якщо орендар – фізична особа;
- подарунки чи спадщина від осіб, які не є близькими родичами, та з яких при нотаріальному вчиненні податок та військовий збір сплачено не було;
- відчуження нерухомого майна за рішенням суду.

2. Громадяни, які отримували іноземні доходи
Заробітна плата, фриланс-оплата, дивіденди, пенсія, спадщина, подарунки, виграші, призи або інші доходи з-за кордону підлягають обов’язковому декларуванню в Україні.
Водночас, не всі іноземні доходи підлягають декларуванню. Україна має угоди з багатьма країнами світу про уникнення подвійного оподаткування.
Також не потрібно декларувати кошти, якщо фізична особа – резидент України, що скористалась правом на тимчасовий захист отримала:
- матеріальну допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною;
- допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій членам сім’ї першого ступеня споріднення, постраждалим від російської агресії.

3. Особи, що провадять незалежну професійну діяльність
Приватні нотаріуси, приватні виконавці, адвокати, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), судові експерти, аудитори, оцінщики, інженери чи архітектори, у разі отримання доходів від незалежної професійної діяльності.

4. Ті, хто отримав інші неоподатковані доходи
Серед них:
- інвестиційний прибуток;
- доходи, з яких не був утриманий податок, але які не звільнені від оподаткування.

5. Фізичні особи – підприємці на загальній системі
ФОПи, які працюють на загальній системі оподаткування, у разі отримання доходів від підприємницької діяльності.

6. Іноземці, які стали податковими резидентами України
Особи, які за підсумками 2025 року набули статусу податкового резидента України, подають декларацію та включають до неї як українські, так і іноземні доходи.

7. Громадяни-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання
Такі громадяни повинні подати декларацію не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду.

8. Фізичні особи – резиденти України, які є контролерами контрольованої іноземної компанії (КІК)
Такі особи зобов’язані подавати декларацію та додаток КІК, відображаючи прибуток контрольованих іноземних компаній відповідно до вимог Податкового кодексу.

Хто може подати декларацію добровільно
Це можуть зробити громадяни, які хочуть скористатися податковою знижкою – повернути частину сплаченого з заробітної плати ПДФО за певними витратами.
Найпоширеніші з них:
- оплата за навчання у вітчизняних закладах освіти;
- відсотки по іпотечному кредиту;
- страхові платежі;
- благодійні внески неприбутковим підприємствам.

Коли подавати?
- Обов’язкове декларування – до 1 травня 2026 року.
- Для отримання податкової знижки – до 31 грудня 2026 року (включно).
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html .

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ДПС та Рада бізнес-омбудсмена спільно реалізували перший в історії України кейс податкової медіації

02.02.2026 12:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Державна податкова служба та Рада бізнес-омбудсмена спільно реалізували перший в історії України кейс податкової медіації. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Механізм податкової медіації вже довів свою ефективність. Завдяки конструктивній роботі податкової, Ради бізнес-омбудсмена та самого платника вирішений податковий спір, який би міг затягнутися на роки в судах», – сказала Леся Карнаух.
Вона зазначила, що податкова медіація – одне з принципових завдань, над яким ДПС системно працює. Бо коли податкова та бізнес чують одне одного та співпрацюють – це економія часу та ресурсів. А головне – можливість вирішити все без судів і при цьому без втрат для бюджету.
За словами Лесі Карнаух, наприкінці жовтня минулого року ДПС спільно з Радою бізнес-омбудсмена перейшли до конкретних напрацювань. Запроваджено експериментальний проєкт у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Опрацьовується низка конкретних кейсів.
Так, у січні 2026 року було завершено позапланову перевірку компанії щодо від’ємного значення ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування. До цього підприємство вже проходило чотири перевірки з того ж питання. Неодноразово оскаржувало рішення ДПС.
Ситуація була складною через специфіку бізнес-моделі компанії – одного з найбільших постачальників насіння та засобів захисту рослин, із комплексною системою ціноутворення та знижок.
Ключовим стало питання надання знижок після постачання товарів. Знижки надавалися різними способами, зокрема через взаємозалік коштів між сторонами. Ці операції підтверджені значною кількістю документів і розрахунків. За результатами перевірки встановлено, що всі знижки були оформлені правильно та відповідають законодавству України.
Важливо також, що компанія вирішила змінити напрям використання коштів. Замість прямого відшкодування ПДВ з бюджету компанія переспрямувала ці суми для сплати податку в майбутньому.
«Цей кейс – приклад конструктивного діалогу з податковою. І ми вдячні Раді бізнес-омбудсмена за колосальну роботу у вирішенні складних питань. Відкритий діалог і партнерство працюють на користь і бізнесу, і держави», – підкреслила в. о. Голови ДПС.
Інформація опублікована на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977274.html .

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Цифровізація та ефективне адміністрування: ДПС обговорила плани з британськими партнерами

02.02.2026 12:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977354.html) повідомила.
Плани на 2026 рік, виклики в адмініструванні податків та напрями подальшої співпраці обговорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух із представниками Посольства Великої Британії в Києві.
За словами Лесі Карнаух, попри складну безпекову ситуацію, бюджетна система України залишається стійкою. Водночас масштабні руйнування виробничих потужностей та об’єктів критичної інфраструктури внаслідок постійних обстрілів росіянами вплинули на надходження.
«Попри всі виклики, тенденція до наповнення бюджету зберігається, що свідчить про адаптацію бізнесу та ефективність податкового адміністрування», – додала керівниця ДПС.
Вона також розповіла, що особливу увагу служба приділяє цифровій трансформації. У планах на цей рік – зробити Електронний кабінет більш зручним, логічним та доступним для різних груп платників. Його модернізація дозволить розширити функціонал подання звітності та заяв, покращити інтерфейс, інтегруватися з іншими державними системами та надавати можливість отримувати дані в режимі реального часу.
«Ми прагнемо зробити взаємодію платників із податковою максимально простою, прозорою та технологічною. Впроваджуємо CRM, онлайн-сервіси та інтегруємося з європейськими цифровими системами», – наголосила Леся Карнаух.
ДПС також працює над удосконаленням управління податковим боргом, реформуванням податкового аудиту та механізмами протидії тінізації і схемам ухилення від оподаткування. Модель взаємодії з платниками базується на аналізі ризиків, персоналізованій підтримці та аналітичному супроводі прийняття рішень.
«Міжнародна підтримка дає змогу ДПС не лише реалізовувати амбітні плани, а й системно трансформувати податкове адміністрування в Україні. Ми використовуємо найкращі міжнародні практики, щоб зробити податкову систему більш прозорою, зрозумілою для бізнесу та ефективною для держави», – підкреслила Леся Карнаух.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Деякі особливості подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств юридичною особою – платником єдиного податку ч

30.01.2026 15:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З урахуванням внесених Законом України від 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577) змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до абзацу четвертого п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи є платниками податку на прибуток з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Для таких платників згідно з п.п. «е» п. 137.5 ст. 137 ПКУ застосовується річний податковий звітний період щодо доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Тобто, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи за встановленими для оподаткування податком на прибуток правилами визначають податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за цими операціями у річній податковій декларації, яке сплачується в установлені ПКУ терміни.
Крім того, відповідно до п. 14 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 4577 юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи має право подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2022 рік та/або 2023 рік, та/або 2024 рік, та/або 2025 рік та, у разі наявності за відповідний податковий (звітний) рік доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку, сплатити податок на прибуток у порядку та розмірі, встановлені розд. III ПКУ.
У разі виконання юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи податкових обов’язків згідно з абзацом першим п. 14 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва такого платника податку до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника за відповідний податковий (звітний) рік не включаються відповідні доходи (прибутки) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходи, отримані від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розраховані за правилами бухгалтерського обліку.
Отже, у загальному порядку з метою реалізації права, визначеного п. 14 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, якщо платник єдиного податку четвертої групи у 2022 – 2025 роках здійснював операції з продажу або іншого відчуження цінних паперів, то такий платник єдиного податку четвертої групи має право подати податкові декларації з податку на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік, де визначає податок на прибуток з суми таких доходів (прибутків), розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Граничний термін подачі декларацій з податку на прибуток підприємств платниками єдиного податку четвертої групи за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки – 06 квітня 2026 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про відповідальність СГ за незабезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків

30.01.2026 15:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання (СГ).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (із змінами) (далі – Постанова № 894) визначено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, у такі строки:
1) з 01 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
2) з 01 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
3) з 01 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у п.п. 4 п. 1 Постанови № 894);
4) через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану – торговці – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Разом з тим встановлено, що вимоги п. 1 Постанови № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій (п. 2 Постанови № 894).
Відповідно до ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим. 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Звірка даних щодо плати за землю фізичними особами

30.01.2026 15:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18464. Попередня cторінка | Сторінка 214 з 1847 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua