Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) встановлено, що фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Отже, підприємство – платник податку на прибуток підприємств не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування у разі здійснення оплати вартості ремонту техніки та поставки дронів для військової частини, що здійснюються за відповідними тристоронніми договорами між благодійником (підприємством – платником), набувачем благодійної допомоги (військовою частиною) та надавачем послуг (СТО) та/або постачальником товарів на підставі підтверджуючих документів. Такі платежі вважаються благодійною допомогою, що відповідають вимогам п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини четвертої ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).
Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2 (із змінами) (Положення № 2), визначено, що резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти (п. 42 розд. VI Положення № 2).
Пунктом 4 розд. I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (із змінами) (далі – Інструкція), встановлено, що підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс перераховується на поточний рахунок працівника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжних карток, або рахунок підприємства, що направляє працівника у відрядження, операції за яким можуть здійснюватися з використанням корпоративних платіжних карток.
Працівнику відшкодовуються (за наявності документального підтвердження оплати) понесені у зв’язку зі службовим відрядженням комісійні витрати у разі обміну валюти, суми комісійної винагороди за надані банком послуги, пов’язані з використанням платіжних карток та готівки (з урахуванням особливостей системи фінансових розрахунків у державі відрядження), зокрема, відшкодовуються витрати, пов’язані з перерахуванням авансу на поточний рахунок працівника; поверненням коштів з рахунку працівника на відповідний рахунок підприємства; переказом грошових коштів електронними засобами – у безготівковій формі; проведенням безготівкових розрахунків у валюті, відмінній від валюти рахунку платіжної картки; отриманням готівки із застосуванням платіжної картки; конвертацією готівкової іноземної валюти у національну валюту держави відрядження; отриманням виписки банка-емітента платіжної картки.
Підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження (п. 5 розд. IІІ Інструкції).
Відповідно до п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма Звіту та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (із змінами).
Пунктом 17 розд. III Інструкції встановлено, що сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником (у грошових одиницях, у яких було надано аванс) на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації.
Разом із Звітом подаються підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).
У разі відсутності первинних або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні, до Звіту додаються завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника та відмітками прикордонних служб про перетин кордону (за їх наявності) або довідка Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину відрядженим працівником державного кордону України (у якій зазначено пункт пропуску, дата та час перетину кордону, серія, номер, тип та назва паспортного документа).
Пунктом 19 розд. III Інструкції передбачено, що під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти – зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити (перерахувати) додаткові кошти, виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день затвердження керівником Звіту.
Виплата (перерахування) зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником Звіту.
Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк, визначено п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Враховуючи викладене, відшкодування витрат на відрядження за кордон за умови наявності підтвердних документів здійснюється у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату:
- отримання авансу, якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті відповідають сумі отриманого авансу;
- погашення заборгованості підприємством, якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти працівнику (виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день затвердження керівником Звіту);
- погашення заборгованості працівником, у разі наявності суми невикористаного авансу (якщо курс НБУ на дату погашення боргу відрізняється від курсу НБУ на день видачі авансу).
При цьому, під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти здійснюється за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Отримані кошти від продажу товарів (робіт, послуг) та перераховані з одного поточного рахунку на інший рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності: чи є дохід у ФОПа – платника єдиного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ) визначено, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, встановлений п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Абзацом першим п. 292.6 ст. 292 ПКУ встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість (ПДВ), датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ, зокрема, ФОПи – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (ФОПи), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та у порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому ФОПи – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Абзацом першим п. 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162), встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Відповідно до абзацу третього п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-ХІІ (із змінам) визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Враховуючи вищенаведене, сума коштів від продажу товарів (робіт, послуг) включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп у місяці її отримання на поточний рахунок, що відкритий для здійснення підприємницької діяльності.
Разом з тим, якщо кошти, отримані від продажу товарів (робіт, послуг) перераховуються з одного поточного рахунку ФОП на її інший рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, то такі кошти повторно не включаються до доходу ФОП за умови, що перерахування здійснюється після сплати податків та зборів, передбачених законом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пунктом 6 прим. 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Порядок зупинення) визначено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку на додану вартість (податок) критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування (ПН/РК), якщо одночасно виконуються такі умови:
- реєстрацію таких ПН/РК зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) таких ПН/РК припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, операції в таких ПН/РК не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 до Порядку зупинення, за винятком ПН/РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія платника ПДВ, згідно з додатком 2 до Порядку зупинення;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, стосовно платника податку, який склав та/або подав ПН/РК реєстрації в ЄРПН , відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, прийнятих для реєстрації в ЄРПН, у кожному з шести останніх послідовних календарних місяців, що передують місяцю подання інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, у місяці, у якому подано таку інформацію та копії документів, та в місяці, у якому здійснюється така автоматична реєстрація, не перевищує значення показника Рмакс для кожного із зазначених місяців;
- щодо таких ПН/РК платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Наказ № 520);
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі ПН та/або РК в ЄРПН, обчислена відповідно до пунктів 200 прим. 1.3 або 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ).
Згідно з п. 16 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість (Таблиця даних) відповідно до п. 16 Порядку зупинення або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування Таблиці даних або врахування Таблиці даних відповідно до п. 18 Порядку зупинення ПН/РК, реєстрацію яких зупинено відповідно до п. 1 додатка 3 до Порядку зупинення до дати прийняття рішення про врахування Таблиці даних або рішення про неврахування Таблиці даних, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування Таблиці даних або врахування Таблиці даних відповідно до п. 18 Порядку зупинення, підлягають автоматичній реєстрації в ЄРПН на п’ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення або врахування Таблиці даних відповідно до п. 18 Порядку зупинення, якщо одночасно виконуються такі умови:
- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої Таблиці даних відповідно до п. 19 Порядку зупинення;
- у ПН/РК зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій Таблиці даних, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 до Порядку зупинення;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, стосовно платника податку, який склав та/або подав ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, прийнятих для реєстрації в ЄРПН, у кожному з шести останніх послідовних календарних місяців, що передують даті автоматичної реєстрації ПН/РК, та місяці, в якому здійснюється така автоматична реєстрація, не перевищує значення показника Рмакс для кожного із зазначених місяців;
- такі ПН/РК складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, в якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування Таблиці даних або рішення про неврахування Таблиці даних, або місяцю, в якому Таблицю даних враховано відповідно до п. 18 Порядку зупинення, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування Таблиці даних, або місяцю, в якому Таблицю даних враховано відповідно до п. 18 Порядку зупинення;
- щодо таких ПН/РК платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Наказом № 520;
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі ПН/РК в ЄРПН, обчислена відповідно до пунктів 200 прим. 1.3 або 200 прим.1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Якщо операції з передачі гуманітарної допомоги від однієї громадської організації «А» іншій громадській організації «Б» відповідають умовам, визначеним у п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 «Операції, звільнені від оподаткування» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ), то громадська організація «А» може застосовувати норму п.п. 69.12 п. 69 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ і, відповідно, обсяг таких операцій не включатиметься при визначенні загальної суми для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ.
Якщо операції з передачі гуманітарної допомоги не відповідають умовам, визначеним у п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, то громадська організація «А» не може застосовувати норму п.п. 69.12 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і, відповідно, обсяг таких операцій включатиметься при визначенні загальної суми для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форми заяв про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми заяви про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159 «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми заяви про надання витягу з Єдиного реєстру місць зберігання, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через реєстратор розрахункових операцій (РРО) від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують програмний РРО (ПРРО), п. 11 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, передбачено, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.
Під час скасування помилково проведеної через РРО або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо) складається акт, в якому вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки (п. 8 розд. III Порядку № 547).
Пунктом 4 розд. III Порядку № 547 встановлено, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО та або ПРРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, при помилково проведеній сумі через РРО або ПРРО за відділом «безготівка та/або картка» складається акт про скасування помилково проведеної суми та, після отримання готівки від покупця за проданий товар (надану послугу), проводиться розрахункова операція на повну суму покупки через РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею розрахункового документа, створеного в паперовій та/або електронній формі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 3 687,6 млн гривень.
Звертаємо увагу та нагадуємо платникам рентної плати, що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 14 березня 2025 року № 288, якою внесено зміни до постанови КМУ від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (із змінами), починаючи з 14 березня 2025 року ліцензії та документи дозвільного характеру, строк дії яких завершився, не вважаються автоматично продовженими. Їх необхідно поновлювати та отримувати повторно у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж січня – вересня цього року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 36,3 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшились майже на 5,1 млн грн, або на 16,3 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сплата податків, зборів та платежів особливо під час сучасних викликів, це особистий внесок кожного у підтримку обороноздатності нашої держави.
Нагадуємо, що платники податків, які провадять господарську діяльність і отримують дохід або є роботодавцями і мають найманих працівників, зобов’язані у терміни, визначені законодавством нараховувати, зокрема податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), і своєчасно сплачувати його до бюджетів.
Звертаємо увагу, що:
- 17.10.2025 – останній день сплати фізичними особами – підприємцями (ФОП) на загальній системі оподаткування авансових платежів з ПДФО за ІІІ квартал 2025 року, розрахованих самостійно згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат;
- 20.10.2025 – останній день сплати авансового внеску з ПДФО за кожне місце роздрібної торгівлі пальним за жовтень 2025 року ФОПами на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- 30.10.2025 – останній день сплати ПДФО із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2025 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці; та останній день сплати ПДФО податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2025 року.
Закликаємо платників добросовісно ставитись до своїх обов’язків щодо сплати податків, адже ПДФО не тільки спрямовується до державного бюджету, а й частина цього податку зараховується до місцевих бюджетів, з надходжень якого фінансуються потреби територіальних громад та соціальне забезпечення їх мешканців.
Сплата податків є невід'ємною частиною ведення будь-якого бізнесу і відповідальне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань перед державою – це шлях до нашого європейського майбутнього.
Коментарі: 0
| Залишити коментар