03:20
Податкова знижка: чи подає фізична особа разом з податковою декларацію про майновий стан і доходи довідку про отримані у звітном
13.10.2025 13:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати Декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою Декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Контрольована іноземна компанія здійснює операції з резидентами України: чи заповнюється графа 32 Звіту про КІК?
13.10.2025 13:56
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт), скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254).
Відповідно до п. 32 розд. ІІ Порядку № 254 у графі 32 зазначається перелік операцій контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) із нерезидентами – пов’язаними особами, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).
Враховуючи викладене, у графі 32 Звіту зазначають всі без виключення операції КІК, проведені із нерезидентами – пов’язаними особами відносно такої КІК. Така інформація відображається по кожній операції окремо без її деталізації.
Разом з тим, для отримання повної відповіді на питання рекомендуємо звернутися для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України із зазначенням фактичних обставин та детальної інформації щодо КІК.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Особливості формування податкового кредиту та податкового зобов’язання на підставі податкової накладної, отриманої від постачаль
13.10.2025 13:48
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо підприємство отримує цільове фінансування для придбання основних засобів (обладнання) за умов: 50% – з бюджету, 50% – від благодійної організації, а фінансування може надходити або на рахунок підприємства з подальшим перерахуванням постачальнику, або безпосередньо на рахунок постачальника за умовами тристороннього договору, то за фактично здійсненою операцією підприємства (платника ПДВ) з придбання обладнання на митній території України підставою для включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) за такою операцією, є податкова накладна, складена на підставі первинних документів та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (платником ПДВ) такого обладнання.
Водночас, якщо оплата за таке обладнання буде здійснюватися не безпосередньо підприємством, а третьою особою, то у підприємства виникатиме обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Внесок до додаткового капіталу товариства:чи оподатковується ПДФО та військовим збором сума (вартість) цього внеску при його пов
13.10.2025 13:47
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами) (далі – Закон № 2275).
Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (частина перша ст. 12 Закону № 2275).
Відповідно до частини четвертої ст. 12 Закону № 2275 окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.
У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною п’ятою ст. 12 Закону № 2275 правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпорядження майном ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.
При поверненні додаткового капіталу, внесеного учасниками товариства, оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором залежить від правового режиму майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, який визначений статутом товариства та/або корпоративним договором.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Підпунктом 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Отже, сума (вартість) внеску до додаткового капіталу товариства при його поверненні учаснику не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у разі, якщо таке повернення здійснюється в межах фактичного внеску.
У разі збільшення розміру вкладу (внеску), сума перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу учасника товариства як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які документи та в які строки подає до контролюючого органу фізична особа з метою отримання пільги щодо сплати земельного податк
13.10.2025 13:46
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки посадових осіб під час адміністрування податків та зборів регламентує Податковий кодекс України (далі – ПКУ).
Пільги по земельному податку з фізичних осіб встановлено ст. 281 ПКУ.
Так, відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (із змінами) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2,0 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;
- для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Також п. 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, якщо фізична особа, яка має у власності одну земельну ділянку або декілька ділянок з різними видами використання, протягом року набула право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги така особа має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу.
Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.
Одночасно повідомляємо, що подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.
Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Документом, що посвідчує право на пільгу є, зокрема, посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія), посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», договір оренди землі, укладений з платником єдиного податку четвертої групи, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи передбачено коригування фінансового результату при списанні юридичною особою кредиторської заборгованості у зв’язку зі смертю
13.10.2025 13:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення вважається безнадійною заборгованістю.
Отже, у разі визнання заборгованості безнадійною, списання кредиторської заборгованості юридичною особою у зв’язку зі смертю фізичної особи – підприємця здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з кредиторською заборгованістю.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідного об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями)).
Отже, з питання порядку списання кредиторської заборгованості та формування доходів у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників акцизного податку, які мають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями!
13.10.2025 13:45
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно того, чи мають право суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснювати реалізацію алкогольних напоїв (зокрема вин кріплених, десертних, пива) на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшки, якщо розлив відбувається безпосередньо на місці торгівлі з тари ТЕТРА ПАК, кегів тощо, повідомляє таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Місце роздрібної торгівлі – це місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних.
Відповідно до частини сьомої ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Частиною дев’ятнадцятою ст. 3 Закону № 3817 визначено, що розлив виноробної продукції (крім продукції, визначеної частинами двадцятою та двадцять першою ст. 3 Закону № 3817) здійснюється у вироблену з матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, скляну тару, а також у металеві банки з харчового алюмінію, у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, в упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box» та ПЕТ-кеги.
Розлив пива, сидру і перрі (без додавання спирту) здійснюється у тару (посуд), вироблену з матеріалів, дозволених до контакту з такими алкогольними напоями (частина двадцять перша ст. 3 Закону № 3817).
Статтею 71 Закону № 3817 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв.
Відповідно до частини восьмої ст. 71 Закону № 3817 продаж вин з додаванням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 літрів до 600 літрів дозволяється суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем виробництва, яке внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр). Річний обсяг продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не може перевищувати 20 відсотків річного обсягу вироблених виноматеріалів.
При цьому, Законом № 3817 не передбачено обмежень щодо роздрібної торгівлі на розлив без споживання на місці алкогольними напоями, зокрема винами столовими, десертними, пивом.
Отже, за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суб’єкт господарювання може здійснювати роздрібну торгівлю на розлив без споживання на місці алкогольними напоями, зокрема винами десертними, пивом, за наявності місця роздрібної торгівлі (для алкогольних напоїв крім пива приміщення з торгівельною площею на менше 20 кв. метрів), яке обладнане РРО або ПРРО, та з обов’язковим дотриманням вимог ст. 71 Закону № 3817.
При цьому, розлив алкогольних напоїв може здійснюватися у тару, визначену ст. 3 Закону № 3817.
Суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства дозволяється продаж вин з додаванням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 літрів до 600 літрів виключно за місцем виробництва, внесеного до Єдиного реєстру. Річний обсяг продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не може перевищувати 20 відс. річного обсягу вироблених виноматеріалів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Продаж вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації: чи веде ФОП облік товарни
13.10.2025 13:44
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті)).
Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному у Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (зі змінами) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОПів, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 визначено, що місце продажу (господарський об’єкт) – це стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об’єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг).
Облік товарних запасів здійснюється ФОПом шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Таким чином, ФОПи, які здійснюють продаж вживаних технічно складних побутових товарів, у яких закінчився гарантійний строк експлуатації, зобов’язані вести облік всіх товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.
Разом з тим, ведення обліку товарних запасів для ФОП першої групи не передбачено, окрім платників, які здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До загального фонду державного бюджету з вироблених товарів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 228,8 млн грн акцизног
13.10.2025 13:43
З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини з вироблених товарів надійшло понад 228,8 млн грн акцизного податку.
Нагадуємо, що з 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, нарахуванні зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Податкового кодексу України застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв станом на 01.07.2024, який становив 43,2658 гривень.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Від юридичних осіб місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 5,1 млрд грн плати за землю
13.10.2025 13:43
У січні – вересні 2025 року юридичні особи – платники плати за землю поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 5,1 млрд гривень. Це на 699,6 тис. грн більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
Нагадуємо, що юридична особа, яка придбала орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу сплачує земельний податок з дати державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку юридична особа сплачує орендну плату відповідно до договору оренди землі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
