Блог

Федоренко

ДПС та Європейська Бізнес Асоціація опрацьовують практичні питання формування та подання SAF-T UA

04.12.2025 12:44

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/959223.html повідомила.
Практичним аспектам формування та подання стандартного аудиторського файлу SAF-T UA була присвячена чергова зустріч ДПС із представниками Європейської Бізнес Асоціації.
Під час заходу учасники зосередили увагу на найбільш поширених питаннях, з якими стикаються платники податків у процесі підготовки
SAF-T UA:
- використанні унікальних ідентифікаторів контрагентів у довідниках «Постачальники», «Клієнти», «Власники», у тому числі для нерезидентів;
- відображенні контрагентів, які змінювали ЄДРПОУ чи податковий номер у звітному періоді;
- коректному відображенню податкового статусу та статусу ПДВ-реєстрації у разі їх змін;
- застосуванні умовного коду для роздрібних операцій без ідентифікації покупця;
- особливостей заповнення необов’язкових елементів та логічних перевірок.
Фахівці ДПС надали детальні роз’яснення, продемонстрували підходи до опрацювання типових ситуацій та відповіли на запитання бізнес-спільноти.
SAF-T UA – ключовий елемент цифрової трансформації податкового контролю. Стандартизований електронний формат даних дозволяє значно зменшити адміністративне навантаження на платників податків, мінімізувати кількість додаткових запитів під час контрольно-перевірочних заходів, уникати дублювання інформації та підвищувати точність податкового контролю.
Перехід від паперових документів до аналізу структурованих даних створює основу для сучасної, ефективної та ризик-орієнтованої системи податкового контролю.
ДПС продовжуватиме системну комунікацію з бізнесом, забезпечуючи зручність, передбачуваність і зрозумілість процесу впровадження SAF-T UA.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ДПС та VERO визначили пріоритети співпраці на 2026 рік: фокус на інституційній сталій трансформації

04.12.2025 12:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Досягнуті результати та пріоритетні напрями взаємодії на 2026 рік у межах реалізації проєкту «Побудова довіри до Державної податкової служби України» обговорили під час засідання керівного комітету спільного україно-фінського проєкту представники ДПС та Податкової адміністрації Фінляндії (VERO).
За словами в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух, цей проєкт дає можливість фахівцям ДПС перейняти досвід у однієї з найефективніших і найпрозоріших податкових адміністрацій Європи.
«Для ДПС ця співпраця – не формальність або протокольна взаємодія, а можливість навчатися та переймати досвід. Кожна експертна місія з командою VERO – це конкретні знання та нова якість нашої інституції. Досягнуті результати – це спільна робота та підтримка фінських колег», – підкреслила Леся Карнаух.
У 2025 році ДПС та VERO заклали фундамент для комплексних інституційних змін у сфері доброчесності, управління ризиками, безпеки, комунікацій та проєктного менеджменту.
За підтримки фінських експертів розроблено та ухвалено Кодекс етичної поведінки державних службовців ДПС. Фахівці ДПС пройшли навчання за фінською моделлю управління проєктами, зокрема, щодо застосування сучасних інструментів проєктного менеджменту.
Також розпочато оновлення системи вимірювання довіри до податкової служби – оновлений план опитувань на 2025 – 2026 роки базуватиметься на скандинавських практиках. У сфері протидії відмиванню коштів ДПС вивчає фінську AML-модель і готує її адаптацію для українських умов.
На 2026 рік сторони визначили нові напрями співпраці, спрямовані на поглиблення результатів та інтеграцію напрацьованих підходів в операційну діяльність ДПС.
Серед них:
Поглиблення інституційного управління ризиками
ДПС планує розвивати цілісну модель управління ризиками на основі фінських практик – від ідентифікації ризиків до їх постійного моніторингу та мінімізації. У фокусі – розробка єдиних інструментів, стандартів звітування та розширення навчальних програм, а також регулярний обмін досвідом між експертами VERO і фахівцями ДПС.
Посилення функції безпеки
Фінська експертиза у сфері організаційної та інформаційної безпеки є критично важливою для ДПС. У 2026 році заплановано спільно формувати цільову модель безпеки служби, провести оцінку вразливих зон та підготувати дорожню карту розвитку безпекової функції відповідно до сучасних європейських стандартів.
Масштабування проєктного підходу
Проєктний менеджмент розглядається як основа ефективного впровадження реформ.
Удосконалення стратегічного планування
У контексті реалізації Національної стратегії доходів ДПС планує спільно з VERO оновити стратегічний цикл, розробити методологію моніторингу виконання цілей та запровадити регулярні огляди стратегічного прогресу.
Вдосконалення системи вимірювання довіри
Заплановане завершення формування моделі внутрішніх опитувань, включно з інструментами аналізу, інтерпретації та інтеграції ключових індикаторів довіри у регулярні звітні цикли служби.
Розвиток комунікаційної спроможності
ДПС та VERO продовжать роботу над модернізацією моделі комунікацій – від стандартів роботи з платниками до навчання кризовим і проактивним комунікаціям та посилення багатоканальної взаємодії.
«Для ДПС цей проєкт – можливість оновитися, посилити довіру громадян, стати сучаснішою, прозорішою та сильнішою інституцією. І це неможливо без підтримки наших фінських колег, за що ми вдячні команді VERO та Уряду Фінляндії», – наголосила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/959447.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Термін зберігання у платника архіву файлів звітності по єдиному внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді

03.12.2025 12:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно зі ст. 13 розд. І Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.
Разом з тим ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.
Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 зі змінами та доповненнями (далі - Перелік № 578/5).
Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розд. І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи має право представник (уповноважена особа) ФОП підписати та подати заяву та документи щодо неможливості виконання податкових

03.12.2025 12:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок) та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225(зі змінами) (набрав чинності 06.09.2022).
Дія Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб – резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 2 розд. І Порядку).
Платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 36.4 ст. 36 ПКУ визначено, що виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідно до п. 19.1 ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Оскільки фізична особа – підприємець може вести справи, пов’язані зі сплатою податків, через свого представника (уповноважену особу) відповідно до ст. 19 ПКУ, то такий представник (уповноважена особа) має право підписати та подати заяву та документи щодо неможливості виконання податкових обов’язків у паперовій формі до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надіслати поштою з повідомленням про вручення.
При цьому у разі подання заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків особисто законним представником (уповноваженою особою) фізичної особи – підприємця необхідно пред’явити довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця та її копію, а також оригінал і копію документа, що посвідчує особу такого представника.
У разі надіслання поштою заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків надсилається копія довіреності, засвідченої в нотаріальному порядку на представництво інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків фізичної особи – підприємця та копія документа, що посвідчує особу такого представника.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Закон України № 4536: новації для нотаріусів і суб’єктів господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або берут

03.12.2025 12:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2026 набудуть чинності норми Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»» щодо строків подання нотаріусами інформації до контролюючих органів.
Так, зокрема під час проведення операцій з відчуження об’єкта рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
- державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору (абзац п’ятий п. 173.4 ст. 173);
- суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа – щомісяця, а фізична особа – підприємець – щокварталу), у порядку, встановленому розділом IV ПКУ, подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку (абзаци шостий п. 173.4 ст. 173 ПКУ).
Крім того, державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування (абзац перший п. 174.4 ст.174 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Визначення платників рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

03.12.2025 12:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно із п. 253.1 ст. 253 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:
зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
провадження інших видів господарської діяльності.
При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 253.2 ст. 253 ПКУ).
Пунктом 253.4 ст. 253 ПКУ визначено, що рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;
за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Особливості застосування валютних курсів при нарахуванні митних та податкових платежів

03.12.2025 12:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 39 прим.1.1 ст. 39 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати митних платежів (крім сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів) застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі, якщо митна декларація не подається, – дня визначення податкових зобов’язань.
Для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати податків і зборів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин:
дня подання особою-нерезидентом податкової декларації щодо постачання електронних послуг;
дня виникнення (визначення) податкових зобов’язань для інших платників/операцій/податкових зобов’язань, якщо інше не передбачено ПКУ.
Для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється:
придбання марок акцизного податку (до 1 січня 2026 року);
формування унікального ідентифікатора та/або внесення до Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, інформації про унікальні ідентифікатори, нанесені відповідно до нормативних актів Європейського Союзу на тютюнові вироби, виготовлені у державах - членах Європейського Союзу (з 1 січня 2026 року);
реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;
нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами ПКУ.
При визначенні мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів для цілей визначення роздрібної ціни підакцизних товарів відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому вироблено відповідні тютюнові вироби.
Довідково: ст. 39 прим.1 ПКУ зі змінами, внесеними Законом України від 04 грудня 2024року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (набрав чинності 25.03.2025).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Які строки оскарження в суді ППР або іншого рішення контролюючого органу (без/з процедурою адміністративного оскарження)?

03.12.2025 12:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення (ППР) або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (далі – КАСУ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої ст. 122 КАСУ).
Згідно з частиною четвертою ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
У зв’язку з наявністю загальної та спеціальної норми права при оскарженні до суду податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання за умови попереднього проведення процедури його адміністративного оскарження, Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 (далі – Постанова) наголосила, що норма п. 56.19 ст. 56 ПКУ є спеціальною щодо норми частини четвертої ст. 122 КАСУ, а отже, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.
Водночас, у Постанові зроблено висновок, що норма п. 56.18 ст. 56 ПКУ не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, та зазначено, що строк у 1095 днів, встановлений ст. 102 ПКУ, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.
Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене в суді протягом 6 місяців з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.
Якщо платник скористався правом на адміністративне оскарження, то:
податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене до суду протягом 1 місяця що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ;
інше рішення контролюючого органу може бути оскаржене до суду протягом 3 місяців з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги.
Поряд з цим, у разі якщо рішення за результатами розгляду скарги платника податків на рішення, дії або бездіяльність контролюючого органу не було прийнято та (або) вручено контролюючим органом платнику податків у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення платника податків до контролюючого органу із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність контролюючого органу.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо подання податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів) фізично

03.12.2025 12:34

Щодо подання податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів) фізичною особою – тимчасовим лісокористувачем, яка не є суб’єктом господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частин першої і третьої ст. 18 Лісового кодексу України від 21 січня 1994 року № 3852-XII (зі змінами та доповненнями) (далі – ЛКУ) об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Довгострокове тимчасове користування лісами – засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов’язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів (п. 5 частини другої ст. 20 ЛКУ).
Згідно з п. 256.1 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, зокрема, є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт (п.п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 ПКУ).
За здійснення використання корисних властивостей лісів відповідно до п. 256.10 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Пунктом 257.1 ст. 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.
З урахуванням норм п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) здійснюється у Додатку 9 до Декларації (далі – Додаток 9).
Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Абзацом першим та третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Закону № 851-IV та Закону № 2155 без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Слід зазначити, що в умовах дії правового воєнного режиму центри обслуговування платників (ЦОП) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.
Отже, фізична особа – тимчасовий лісокористувач, яка не є суб’єктом господарювання, та використовує корисні властивості лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей на підставі укладеного договору довгострокового тимчасового користування лісами, подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, Декларацію разом з Додатком 9 в один із таких способів:
- на паперових носіях (особисто/уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення) до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки або до будь-якого діючого ЦОП. У рядку 3 «Найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації зазначається контролюючий орган за місцезнаходженням лісової ділянки;
- в електронному вигляді – за місцезнаходженням лісової ділянки, якщо фізична особа є суб’єктом електронного документообігу і кваліфікований електронний підпис є дійсним.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Оптова торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних цін: яка передбачена відп

03.12.2025 12:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 25 прим. 1 частини другої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за оптову торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни на такі напої, – 100 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 15857. Предыдущая cтраница | Страница 22 из 1586 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua