Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Чт, 9 квітня 2026
06:43

БЛОГ

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млрд гривень

13.10.2025 13:42

Протягом дев’яти місяців поточного року платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,5 млрд гривень.
Повідомляємо, що податкова декларація з рентної плати (місячна), зокрема платниками рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини подається в електронному вигляді за ідентифікатором форми:
- F0800207 разом з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – фізичними особами;
- J0800207 разом з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – юридичними особами.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Надходження ПДФО до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини зросли на 23 відсотки

13.10.2025 13:42

У січні – вересні 2025 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 8,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження збільшились на понад 1,6 млрд грн, або на 23,0 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Як зазначила очільниця обласної податкової служби, офіційне працевлаштування є ключовим аспектом забезпечення соціального захисту та стабільності на ринку праці. Адже легалізація трудових відносин і сумлінна сплата ПДФО, військового збору та єдиного внеску не лише захищає законні права працівника, але й позитивно впливає на економічний розвиток суспільства в цілому.
«Офіційно оформлені трудові відносини для роботодавця забезпечують комфортне ведення бізнесу, а найманому працівнику – гарантують соціальні виплати. Вибір на користь легальної роботи – це інвестиція у власне майбутнє та добробут нашої країни. Дякуємо всім, хто сьогодні, незважаючи на непрості умови, працює у правовому полі і своєчасно сплачує податки», – підкреслила Теодозія Чернецька.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Місію здійснюємо: будуємо нові горизонти партнерства через Офіс податкових консультантів

13.10.2025 13:41

Офіси податкових консультантів – це втілення державної концепції «підтримки підприємців та відновлення економіки».
Адже кожен платник, який в умовах викликів сьогодення продовжує працювати, сплачувати податки, за рахунок яких функціонують усі галузі економіки, зміцнюється обороноздатність країни, потребує максимальної підтримки держави, зокрема й інформаційної.
Місія Офісу податкових консультантів (Офіс) – забезпечити своєчасне, повне та зрозуміле інформування платників, допомогти уникнути порушень та зменшити кількість конфліктних ситуацій, перетворивши податкову взаємодію з бізнесом та громадянами на партнерство.
Офіс податкових консультантів – це новий формат співпраці між ДПС та платниками податків, який гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс.
Такі спеціалізовані центри створені за ініціативою та за підтримки Державної податкової служби України (ДПС) і вже місяць працюють при 20 територіальних органах ДПС, у тому числі і в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних усних консультацій платникам – мета створення Офісів.
Консультації охоплюють широкий спектр питань: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО, контроль за обігом підакцизних товарів, зупинення реєстрації ПН/РК, податковий борг, надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, трансфертне ціноутворення.
Перший місяць роботи Офісу у Дніпропетровській області продемонстрував затребуваність у консультаційних послугах та попит на сервіс.
З початку діяльності Офісом надано 533 консультації юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства.
Більша частина запитів від фізичних осіб – підприємців та громадян. Платники найчастіше потребують допомоги з наступних питань:
- особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань з податку на майно у частині земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, мінімального податкового законодавства (50,3 % від загальних звернень);
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (22,1 %);
- подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (16,3 %);
- виникнення та погашення податкової заборгованості (6,4 %).
Бізнес та громадяни зацікавлені в оперативному отриманні кваліфікованих консультацій з податкового законодавства та партнерських відносинах з податковою.
Прийом суб’єктів звернень здійснюється:
- без попереднього запису – у години вільного прийому за режимом роботи ГУ ДПС: понеділок – п’ятниця з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,
- за попереднім записом – у зручний для відвідувача час, номер телефону для запису (056) 374 31 18.
Під час повітряної тривоги обслуговування платників в Офісі, а також попередній запис на бажану дату прийому припиняється.
На Дніпропетровщині Офіс податкових консультантів працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.
Офіси податкових консультантів – це реальний податковий сервіс.
Податкові питання не повинні залишатися без відповідей.
Сервіс нового типу діє проактивно: аналізує ситуацію бізнесу чи громадянина, підбирає оптимальні рішення та дає поради як уникнути податкових ризиків.
Спілкуємось з бізнесом ще більш відкрито та ефективно.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Надходження військового збору в 4 рази перевищили минулорічний показник

13.10.2025 13:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/942132.html повідомила.
За дев’ять місяців поточного року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 млрд грн військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року (+ 84,2 млрд грн).
Торік за 9 місяців надходження склали 32,5 млрд гривень.
Зростання зумовлене як підвищенням з 1 грудня 2024 року розміру ставки військового збору до 5 %, так і свідомою позицією платників, які своєчасно сплачують податки та підтримують наших військових.
Найбільше сплатили:
Київ – 37,7 млрд грн,
Дніпропетровська область – 13,2 млрд грн,
Львівська область – 9 млрд грн,
Харківська область – 7,4 млрд гривень.
Військовий збір сплачують усі категорії платників податків.
Ставки військового збору:
ФОПи першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн).
Платники єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально.
Підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу.
З найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.
Військовослужбовці та працівники ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони України, Держспецзв’язку, Державної спеціальної служби транспорту України – 1,5 % з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.
Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи зобов’язані ФОП – платники єдиного податку (без найманих працівників), які здійснюють продаж підакцизних товарів, сплачувати

10.10.2025 12:16

Чи зобов’язані ФОП – платники єдиного податку (без найманих працівників), які здійснюють продаж підакцизних товарів, сплачувати єдиний внесок за себе у подвійному розмірі мінімального страхового внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Водночас згідно з Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» не внесено жодних змін до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.
Платники єдиного внеску, зокрема фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, сплата єдиного внеску за себе фізичними особами – підприємцями (без найманих працівників), які проводять господарську діяльність з продажу підакцизних товарів, здійснюється з 01 жовтня 2025 року без змін – у межах від мінімального страхового внеску до страхового внеску, обчисленого з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.





Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи заповнюються графи 31, 32 та 33 Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) у разі здійснення операцій, що не впливають н

10.10.2025 12:16

Чи заповнюються графи 31, 32 та 33 Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) у разі здійснення операцій, що не впливають на фінансовий результат до оподаткування (отримання позик, перерахування/отримання авансів)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт), скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254).
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та Порядком № 254 не визначено винятку щодо відображення операцій залежно від фінансового результату до оподаткування таких операцій.

Відповідно до пп. 31 – 33 розд. ІІ Порядку № 254 у графах 31 – 33 відображаються операції контрольованої іноземної компанії (КІК) з нерезидентами, із зазначенням: повного переліку операцій, проведених з таким нерезидентом, по кожній операції окремо, повного найменування нерезидента, назви держави (території), коду країни, коду платника податку, зокрема:
у графі 31 зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. I ПКУ;
у графі 32 зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами;
у графі 33 зазначається перелік операцій КІК з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. І ПКУ.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників ПДВ!

10.10.2025 12:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи повинно підприємство у 2026 році продовжувати нараховувати податкові зобов’язання відповідно до ст. 199 Податкового кодексу України, використовуючи частку розподілу, визначену за результатами річного перерахунку ПДВ у декларації за грудень 2025 року, якщо пільгові операції з ПДВ будуть здійснюватися лише до кінця 2025 року та у 2026 році інші пільгові операції також не плануються, інформує.
Якщо придбані та/або виготовлені підприємством (платником ПДВ) з ПДВ товари / послуги, необоротні активи будуть використовуватися у 2026 році виключно в оподатковуваних ПДВ операціях, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими ст. 199 Податкового кодексу України, у такого підприємства (платника ПДВ) не виникатиме.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи є підставою для коригування фінансового результату до оподаткування повернення учаснику товариства коштів, внесених як вклад

10.10.2025 12:15

Чи є підставою для коригування фінансового результату до оподаткування повернення учаснику товариства коштів, внесених як вклад до додаткового капіталу такого товариства, у разі його виходу з товариства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2275).
Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (частина перша ст. 12 Закону № 2275).
Відповідно до частини четвертої ст. 12 Закону № 2275 окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.
У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною п’ятою ст. 12 Закону № 2275 правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпорядження ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відс., може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників (частина перша ст. 24 Закону № 2275).
Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.
Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства (частина друга ст. 24 Закону № 2275).
Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється (частина п’ята ст. 24 Закону № 2275).
Отже, повернення коштів, внесених учасником товариства як вклад до додаткового капіталу такого товариства та відповідно відображених у бухгалтерському обліку, не є підставою для коригування фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Зберігання столових вин здійснюється в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (крім місць зберігання за

10.10.2025 12:12

Зберігання столових вин здійснюється в місцях зберігання,
внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (крім місць зберігання за місцем роздрібної торгівлі)


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 2 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) дія Закону № 3817 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 3817.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3817:
вино столове – це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке;
- місце зберігання – це місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр);
Єдиний реєстр місць зберігання – це складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників.
Згідно з частиною сьомою ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Статтею 39 Закону № 3817 передбачено, що зберігання, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру, крім випадків, визначених Законом № 3817.
Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вносить до Єдиного реєстру лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце роздрібної торгівлі такими товарами (продукцією).
Отже, враховуючи, що вино столове є алкогольним напоєм, зберігання столових вин здійснюється в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру (крім місць зберігання за місцем роздрібної торгівлі).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


ФОП – платник єдиного податку зі свого підприємницького рахунку перерахував благодійну допомогу на потреби ЗСУ: чи втрачається п

10.10.2025 12:11

ФОП – платник єдиного податку зі свого підприємницького рахунку перерахував благодійну допомогу на потреби ЗСУ: чи втрачається право перебувати на спрощеній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073):
- благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;
- благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073).
Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Отже, незалежно від того яку систему оподаткування у подальшому обере для себе фізична особа – підприємець (далі – ФОП), благодійником виступає саме фізична особа, а не ФОП.
Водночас, порядок відкриття надавачами платіжних послуг ФОП визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі – Інструкція № 162).
Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розд. 1 Інструкції № 162).
Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» та п. 24 розд. 1 Інструкції № 162.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичною особою – резидентом здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Заборони щодо використання ФОП коштів у національній валюті для власних потреб з поточного / платіжного рахунку, відкритого в надавача платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – надавач платіжних послуг) для здійснення підприємницької діяльності Інструкція № 162 не містить. Також Інструкція № 162 не містить обов’язку для ФОП перераховувати кошти з поточного / платіжного рахунку в національній валюті, відкритого в надавача платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності, на поточний / платіжний рахунок цієї особи, відкритий для власних потреб з метою їх використання після сплати всіх податків і зборів. Проте ФОП має право здійснити такий переказ.
Враховуючи вищенаведене, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП.
Водночас, ФОП, у тому числі платнику єдиного податку, не заборонено перераховувати кошти з поточного / платіжного рахунку в національній валюті, відкритого в надавача платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності на власні потреби, у тому числі і на благодійність для Збройних Сил України (далі – ЗСУ), після сплати всіх податків і зборів.
Тобто, ФОП не втрачає права перебувати на спрощеній системі оподаткування у випадку перерахування благодійної допомоги ЗСУ безпосередньо зі свого підприємницького рахунку за умови сплати всіх податків і зборів.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 17211. Попередня cторінка | Сторінка 220 з 1722 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті