Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Чт, 9 квітня 2026
09:55

БЛОГ

Алгоритм дій суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web

09.10.2025 11:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Суб’єкти господарювання можуть на вебпорталі ДПС безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення (ПЗ) від ДПС.
Для використання ПРРО від ДПС необхідно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше).
Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl=/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
- повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);
- заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 – для фізичних осіб – підприємців, J1316605 – для юридичних осіб);
- повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5-ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5-ПРРО));
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5-ПРРО.
ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі має такі можливості:
- створення та реєстрація фіскальних чеків;
- легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
- друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
- відкриття/закриття зміни;
- службове внесення/службова видача;
- ведення довідників номенклатури;
- експорт/імпорт довідників номенклатури;
- продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
- використання сканера штрих-кодів;
- використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));
- просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
- оформлення повернення товарів та чеків повернення;
- формування та перегляд X-звіту;
- формування та перегляд Z-звіту;
- автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи враховуються для визначення критерію пов’язаності осіб безоплатно отримані юридичною особою – резидентом ТМЦ від нерезидента,

09.10.2025 11:59

Чи враховуються для визначення критерію пов’язаності осіб безоплатно отримані юридичною особою – резидентом ТМЦ від нерезидента, які оприбутковані у бухобліку за справедливою вартістю?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» п.п. «а» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими абзацами, згідно з якими розширені критерії пов’язаності осіб, зокрема, згідно з абзацом тринадцятим цього підпункту одним із критеріїв пов’язаної особи для юридичних осіб є вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, що становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом.
Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до продажу товарів, зокрема відносяться операції з безоплатного надання товарів.
Враховуючи викладене, товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), отримані від нерезидента враховуються для визначення критерію пов’язаності осіб відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи в податковій декларації зазначає інформацію про земельні ділянки, що ро

09.10.2025 11:58

Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи в податковій декларації зазначає інформацію про земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій та/або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).
Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) є невід’ємною частиною Декларації.
Згідно з приміткою 10 до Декларації показники графи 3 «Площа земельної ділянки» Декларації мають дорівнювати показникам рядків 1.1.0, 1.2.0, 1.3.0, 1.4.0, 2.0 графи 11 «Площа земельної ділянки» Додатка 1 до Декларації.
Підпунктом 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, з 01 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією.
Дія п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація російською федерацією завершені до 01 травня 2022 року.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій та визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Враховуючи те, що у Додатку 1 зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю), то у Додатку 1 зазначається інформація про всі земельні ділянки, у тому числі розташовані на територіях активних бойових дій та/або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які належать юридичній особі – платнику єдиного податку четвертої групи на праві власності або користування.
При цьому на підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи подає Додаток 1 до Декларації з наданням інформації щодо земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій та/або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які належать такій особі на праві власності або користування.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи може тимчасова споруда у вигляді металевого гаража (без фундаменту) бути віднесена до нежитлової нерухомості?

09.10.2025 11:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки.
Об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості (п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться: будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; інші будівлі.
Водночас, відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом і на інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ст. 182 ЦКУ).
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).
Згідно п. 4 ст. 5 Закону № 1952 не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження, зокрема, на тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.
Враховуючи зазначене, тимчасова споруда у вигляді металевого гаража (без фундаменту) не вважається нерухомим майном (нерухомістю) оскільки не є капітальною будівлею та не підлягає державній реєстрації.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Сума коштів виплачується юридичною особою – продавцем фізичній особі – покупцю у зв’язку із поверненням товару належної якості п

09.10.2025 11:57

Сума коштів виплачується юридичною особою – продавцем фізичній особі – покупцю у зв’язку із поверненням товару належної якості протягом чотирнадцяти днів: що з оподаткуванням?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.
Так, згідно з п.п. 165.1.12 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів.
Частиною першою ст. 9 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023) передбачено, що споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж (частина друга ст. 9 Закон № 1023).
Крім того, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ визначено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Відповідно до довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну), протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів, відображаються податковим агентом під ознакою доходу «138».
Враховуючи зазначене, кошти, які виплачуються юридичною особою – продавцем фізичній особі – покупцю у зв’язку із поверненням товару належної якості, але не вище ніж ціна придбання такого товару, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому, такі кошти відображаються у Додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «138».



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи виникають податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування, якщо у бухгалтерському обліку суми подат

09.10.2025 11:56

Чи виникають податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування, якщо у бухгалтерському обліку суми податкового кредиту з ПДВ віднесено до витрат у зв’язку з не реєстрацією податкової накладної продавцем?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми податку на додану вартість, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формування фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).
Отже, питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку на суми податку на додану вартість, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними, на підставі первинних документів, належить до компетенції Міністерства фінансів України.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Закон України № 4536: звільнення від сплати єдиного внеску самозайнятих осіб, якщо єдиний внесок за таких осіб сплачено роботода

09.10.2025 11:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 3 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» частину шосту ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) викладено у новій редакції, відповідно до якої особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, у тому числі резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, у тому числі резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), а згідно з п. 5 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Норми набули чинності 01.10.2025.
Враховуючи викладене, з 01 жовтня 2025 року зменшиться кількість умов, коли фізичні особи – підприємці та інші самозайняті особи, за яких єдиний внесок повністю сплатив роботодавець, матимуть право не сплачувати єдиний внесок за себе – тепер не потрібно буде мати основне місце роботи.
Отже, для звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб – підприємців та інших самозайнятих осіб залишиться лише дві умови:
- роботодавець (у тому числі резидент Дія Сіті) вже сплатив за них єдиний внесок;
- сума сплаченого єдиного внеску становить не менше мінімального страхового внеску.
Якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець чи інша самозайнята особа самостійно визначають базу нарахування єдиного внеску та здійснюють його сплату. Для фізичних осіб – підприємців на єдиному податку це обов’язково, інші самозайняті особи – якщо є чистий дохід за цей період – обов’язково, якщо немає – за бажанням. При цьому:
- база для нарахування не може перевищувати встановлену законом максимальну величину;
- сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Фізичним особам про заповнення платіжної інструкції на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспо

09.10.2025 11:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податкове повідомлення-рішення з податку на майно з фізичних осіб (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю) складається за формою «Ф» (далі – форма «Ф»), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».
У формі «Ф» передбачено дані, зокрема щодо бюджетного рахунка отримувача сум нарахованих податкових зобов’язань, які підлягають сплаті (номер рахунка та найменування отримувача), банку отримувача, коду виду сплати та призначення платежу.
Платники під час сплати податкових платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) заповнюють обов’язкові реквізити платіжних інструкцій відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.
Заповнення платниками обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій встановлено згідно з Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Інформацію щодо реквізитів бюджетних/небюджетних рахунків, зокрема коди органів Державного казначейства України, для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску розміщено на головній сторінці вебпорталу ДПС (за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv)/субсайтах вебпорталу ДПС.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Заява про внесення чергового платежу за ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності: чи можна подати в електронно

09.10.2025 11:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною першою ст. 54 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) передбачено, що cyб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПKУ), із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера i дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати a6o щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПKУ, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер i дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Форми заяв щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, щодо ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та пeppi (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щодо ліцензії на право виробництва пального, щодо ліцензії на право оптової торгівлі пальним, щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, щодо ліцензії на право зберігання пального та порядки їх заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» (далі – Постанова № 374).
Платники податків для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, у тому числі інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет».
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених, зокрема, ПKУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПKУ, в тому числі, шляхом, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПKУ, яка може бути реалізована в електронній форм засобами електронного зв’язку (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПKУ).
Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, мають можливість за допомогою меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету надіслати заяву про внесення чергового платежу за ліцензії на право провадження відповідного виду діяльності за формою, затвердженою Постановою № 374.
При цьому, Законом № 3817 проставлення відмітки про внесення сплати на оригіналі ліцензії, що отримана платником у паперовому вигляді не передбачено.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Роботодавці зобов’язані дотримуватися трудового законодавства

09.10.2025 11:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наймати працівників можуть юридичні особи, фізичні особи – підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін. При цьому, всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.
Звертаємо увагу, що у відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір.
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові.
Акцентуємо, що цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємницькою діяльністю або бізнесом.
Наголошуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 17211. Попередня cторінка | Сторінка 222 з 1722 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті