Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи має право підпису податкової звітності особа, яка управляє спадщиною відповідно до укладено договору на управління спадщиною, у разі смерті засновника юридичної особи, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директором/бухгалтером), повідомляє.
Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Способи подання податкових декларацій до контролюючих органів передбачені ст. 49 ПКУ.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п.п. «а» п. 49.3 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 43 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи.
Статтями 1216 та 1218 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша ст. 1220 ЦКУ).
Водночас, абзацом першим частини першої ст. 1285 ЦКУ визначено, що, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (частина друга ст. 1285 ЦКУ).
Слід зазначити, що у договорі управління спадщиною на особу, яка управляє спадщиною, можна покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства.
Згідно з п.п. 10.1 п. 10 глави 9 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок), у разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.
Статтею 47 ПКУ визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Пунктом 13 частини другої ст. 9 Закону № 755 встановлено, що в ЄДР містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, проводиться на підставі документів, встановлених частиною четвертою ст. 17 Закону № 755.
Так, одним із документів для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, є примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, іншого визначеного законом суб’єкта (особи) про зміни, що вносяться до ЄДР (п. 2 частини четвертої ст. 17 Закону № 755).
Першоджерелом даних стосовно відомостей про юридичних осіб є ЄДР.
Відомості, які містяться в ЄДР, контролюючі органи отримують та передають у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.
Взяття на облік, внесення змін (у тому числі щодо керівника юридичної особи чи особи, яка має повноваження керівника) в контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, отриманих відповідно до Закону № 755.
Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України (далі – Мінюст).
У разі укладання договору на управління спадщиною, особа, яка управляє спадщиною, повинна подати необхідні документи в частині зміни керівника юридичної особи відповідному територіальному органу Мін’юсту.
Після внесення записів до ЄДР щодо зміни керівника юридичної особи, ДПС вносить відповідні дані до своїх інформаційних систем.
Отже, у разі смерті засновника юридичної особи, який був єдиною відповідальною особою підприємства (директор/бухгалтер), особа, яка управляє спадщиною відповідно до укладеного договору на управління спадщиною, є відповідальною за подання податкової звітності, тому має право підписувати її та подавати до органів ДПС, як керівник юридичної особи, лише після внесення відповідних змін до ЄДР.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401).
У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки:
У заголовній частині Декларації:
у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х» та у рядку «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади;
у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).
У табличній частині Декларації:
у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;
у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);
у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);
у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));
у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));
рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за якими на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 %).
Водночас, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п.п. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 2 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами) (далі – Порядок № 21), додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)» (далі – додаток 3) до податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) подається, зокрема, у разі наявності суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або до бюджету в рахунок погашення податкового боргу, яке відображено у заяві.
Який порядок заповнення додатка 3 (Д3) для перерахування зайво зарахованих коштів на електронний рахунок в СЕА ПДВ в погашення податкового боргу з податку?
Відповідно до форми додатка 3 (Д3) для перерахування зайво зарахованих коштів на електронний рахунок в СЕА ПДВ в погашення податкового боргу з ПДВ заповнюється таблиця 2 та таблиця 3.
У таблиці 2 заповнюється графа 1 «Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації» та графа 3 «Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації».
У таблиці 3 після слів «Відповідно до пункту 87.1 статті 87 глави 9 розділу II Кодексу просимо суму коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, перерахувати до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку у розмірі» цифрами зазначається відповідна сума (у розмірі, що не перевищує розмір графи 3 «Відомостей щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету»).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2026 році – 3 328,00 гривень).
ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, що у 2026 році складає 4 660,00 грн (3 328,00 грн х 1,4).
У 2026 році ПСП дорівнює 1664,00 грн при граничному доході – 4 660,00 гривень.
Довідково: п.п. 169.1.1 п. 169.1 та абз. перший п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – лютого 2026 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 47 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року кількість запитів зменшилась на 16 одиниць (у січні – лютому 2025 року – 63 запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 42 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т. ч. 4, що перейшли по терміну виконання з грудня 2025 року);
- 5 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
• Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
• Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
• Інформація із системи обліку публічної інформації;
• Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській (ГУ ДПС), здійснюється розгляд інформації, яка надходить, зокрема засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
Упродовж січня – лютого 2026 року на сервіс «Пульс» надійшло на розгляд 22 інформаційні картки зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо нарахувань в ІКП – 11 звернення (50%);
- щодо отримання адміністративної послуги – 3 звернення (1,5 %);
- щодо ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 5 звернення (2,5%);
- невідповідність даних Витягу – 1 звернення (0,5%);
- відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 1 звернення (0,5%);
- щодо обліку платників податків – 1 звернення (0,5%)
У січні – лютому 2026 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 33 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр», загальна тематика яких:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 12 (36,4%);
- контрольно-перевірочна робота – 9 (27,3);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 5 (15,2%);
- податкова знижка – 1 (3,0%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 1 (3,0%);
- податкова заборгованість – 1 (3,0%);
- подяка – 1 (3,0%);
- інші питання – 3 (9,1%).
Крім того, протягом січня – лютого 2026 року на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 1 звернення щодо отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
У порівнянні: у січні – лютому 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 39 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 7 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України, від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – лютому 2026 року до ГУ ДПС надійшло 206 звернень громадян, з них – 206 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 115 звернень (55,8%);
- податок на майно – 48 звернень (23,3%);
- аграрна політика та земельні відносини – 13 звернень (6,3%);
- контрольно-перевірочна робота – 5 звернень (2,4%);
- єдиний соціальний внесок – 4 звернення (2,0%);
- інші питання – 21 звернення (10,2%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року загальна кількість звернень платників податків у 2026 році збільшилась на 75 (січень – лютий 2025 – 131 звернення).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
Протягом січня – лютого 2026 року посадовими особами ГУ ДПС особистих прийомів громадян не проводилось.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – лютого 2026 року платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 551,0 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2025 року надходження зросли на понад 21,0 млн грн, темп росту – 104,0 відсотків.
Звертаємо увагу, що 20.03.2026 – останній день подання за лютий 2026 року податкової декларації з рентної плати з розрахунком рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – лютого 2026 року платники частини чистого прибутку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 2,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що до платників податків, які прийняли рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), за порушення вимог законодавства в частині ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплати (перерахування) не в повному обсязі суми авансових внесків при виплаті дивідендів застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Така відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток, застосовується, починаючи з 27.05.2022 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар