Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Блог
Ср, 16 сентября 2026
21:27

БЛОГ

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подаються заяви за ф. № 1-ЄСВ та за ф. № 12-ЄСВ?

27.08.2026 13:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1162), взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями), контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 (далі – заява за ф. № 1-ЄСВ) та Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 (далі – заява за ф. № 12-ЄСВ) до Порядку № 1162.
Перелік платників єдиного внеску, які подають заяву за ф. № 1-ЄСВ передбачено самою формою:
фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно (абзац четвертий п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 2464));
фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), або фізичні особи, які використовують найману працю (абзаци четвертий, сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (у тому числі виконавці проектів міжнародної технічної допомоги) (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
військові частини (абзац сьомий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента) (абзац чотирнадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Електронні форми заяв за ф. № 1-ЄСВ за ідентифікатором форми F1315102 та за ф. № 12-ЄСВ за ідентифікатором форми F1315002 розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями: Головна/Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів та Головна/Електронний кабінет/Бланки звітності.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Умови, за яких операції суб’єкта господарювання з використання пального не вважаються операціями з реалізації пального

27.08.2026 13:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: за яких умов операції СГ з використання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, чи заправлення пального за договорами підряду, не вважаються операціями з реалізації пального, інформує.
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:
а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;
б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
- призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
- належать іншим особам;
- виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в п.п. «б» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.
Крім того, на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:
операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави у відповідності до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (із змінами та доповненнями), за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;
операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


До уваги платників екологічного податку!

27.08.2026 10:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: які грошові зобов’язання по екологічному податку переносяться до ІКП: зазначені у податковій декларації екологічного податку чи додатку(ах) до неї, повідомляє.
Відповідно до п. 2 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), структурні підрозділи податкового органу, які за своїми функціональними обов’язками відповідають за розробку форм Документів звітності:
визначають первинні показники Документів звітності, що мають відображатись в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами);
описують алгоритми відображення показників Документів звітності в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та коди первинного показника оперативного обліку для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Документів звітності;
погоджують алгоритми контролю показників Документів звітності зі структурними підрозділами ДПС за відповідними напрямами роботи.
На підставі таких алгоритмів за формою, визначеною регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску та іншої звітності в ІКС ДПС органів ДПС здійснюються процедури:
приймання та реєстрації Документів звітності;
проведення арифметичного та логічного контролю Документів звітності;
відображення (рознесення) даних первинних показників Документів звітності в ІКП.
Згідно з п. 2 підрозд. 4 розд. IV Порядку № 5 дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.
Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Документів звітності та дані Документів звітності, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Документа звітності.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
При цьому для кожного стаціонарного джерела забруднення, для кожного об’єкта за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, для кожного місця чи об’єкта для розміщення відходів складається окремий додаток.
Отже, до ІКП переносяться грошові зобов’язання по екологічному податку, зазначені у додатку(ах) до Декларації:
податкове зобов’язання за звітний період;
податкове зобов’язання, що збільшується;
податкове зобов’язання, що зменшується;
сума штрафу.
Водночас, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Чи необхідно суб’єкту господарювання вносити зміни до облікових даних, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці?

27.08.2026 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Згідно з ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, в ЄДР містяться дані, зокрема, місцезнаходження юридичної особи та місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем).
Пунктом 9.2 розд. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни», за формою № 1-ОПП - з позначкою «Інші зміни», за формою № 1-ОПН - з позначкою «Інші зміни/перереєстрація».
Враховуючи викладене вище, у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків відомості про яких:
включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;
не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


З якого місяця заповнює рядок 085 заголовної частини Розрахунку резидент Дія Сіті, якщо такий статус набуто в середині місяця?

27.08.2026 10:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені, зокрема, форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО) та Порядок заповнення податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 підрозд. 1 розд. II Порядку заголовна частина Розрахунку ЮО містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.
Заголовна частина Розрахунку ЮО передбачає рядок 08 «Ознака платника єдиного внеску», у якому позначкою «Х» зазначаються відповідні ознаки платника податків, а саме:
081 – роботодавець, якщо Розрахунок ЮО подається юридичною особою, що використовує працю найманих працівників;
082 – бюджетна установа;
083 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема, товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;
084 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю;
085 – резидент Дія Сіті.
Враховуючи вищевикладене, платник, який набув статус резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) в середині місяця заповнює рядок «095» (проставляє позначку «Х») заголовної частини Розрахунку починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Об’єкт іпотеки протягом звітного року був відчужений: чи має право фізична особа на отримання податкової знижки?

27.08.2026 10:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).
Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.
Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.



Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Податковий календар на 28 серпня 2026 року

27.08.2026 10:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

28 серпня 2026 року, п’ятниця, останній день сплати за липень п. р.:

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гірничими підприємствами за найманих працівників.

Нагадуємо, що базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є, зокрема сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Водночас, підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Тобто, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Платники Дніпропетровщини за видобування природного газу поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою майже на 476,9 млн

27.08.2026 10:08

Впродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування природного газу скерували до загального фонду державного бюджету майже 476,9 млн грн рентної плати. Находження зросли порівняно з відповідним періодом 2025 року на понад 290,3 млн грн, або більш ніж у 2,5 раза.
Звертаємо увагу, що обсяг видобутого природного газу є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) (незалежно від того чи реалізовані такі обсяги видобутого та/або закачаного до газосховища України природного газу) та відповідно до положень ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ платником обчислюються податкові зобов’язання з Рентної плати за такі обсяги видобутого природного газу.
При цьому платники Рентної плати можуть скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Рентної плати за обсяги газу природного видобутого, але не реалізованого, який закачаний до газосховища України, за умови дотримання положень п.п. 69.30 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів від платників за використання водних біоресурсів надійшло понад 2,9 млн грн рентної плати

27.08.2026 10:08

Впродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини використання водних біоресурсів сплатили до місцевих бюджетів понад 2,9 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (далі – Порядок № 1347).
Порядок № 1347 визначає, зокрема, механізм справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів (п. 1 Порядку № 1347).
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (далі – договір на право здійснення промислу) та/або договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (далі – договір на право здійснення дослідного вилову), які укладаються для реалізації права суб’єктів рибного господарства на здійснення промислового рибальства та/або дослідного вилову, дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) (п. 10 Порядку № 1347).
Абзацом четвертим ст. 24 Закону України від 08 липня 2011 року № 3677-VI «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (із змінами та доповненнями) встановлено, що дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) видається протягом двох робочих днів з дня подання відповідної заяви суб’єктом рибного господарства, після укладення договору на право здійснення промислу, що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).
Отже, платником плати за спеціальне використання водних біоресурсів є користувач водних біоресурсів, який отримав дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) після укладення договору на право здійснення промислу, що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Платники Дніпропетровщини з початку року поповнили загальний фонд держбюджету більш ніж на 32,8 млрд гривень

27.08.2026 10:06

Упродовж січня – липня 2026 року надходження податків, зборів та платежів до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини перевищили 32,8 млрд гривень. Як акцентував начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, порівняно з аналогічним періодом 2025 року, це на понад 4,1 млрд грн, або на 14,3 відс., більше.

«За цими показниками – реальна робота бізнесу, збережені і створені нові робочі місця, своєчасно виплачені заробітні плати найманим працівникам і відповідально виконані податкові зобов’язання. Дякуємо платникам за витримку, стійкість і важливу фінансову підтримку держави!» – підкреслив керівник обласної податкової служби.

Сьогодні податкова служба створює комфортні умови для потреб кожного, спрямовуючи свою діяльність на реалізацію принципів безбар’єрності. У пріоритеті – розширення без обмежень доступу для платників податків до інформаційно-консультаційної підтримки.

Нагадуємо, що на Дніпропетровщині працюють два Офіси податкових консультантів (ОПК) і два онлайн-пункти ОПК.

Для отримання консультацій і податкової допомоги можна звернутись до:

ОПК м. Дніпро (просп. Богдана Хмельницького, буд. 25 (телефон модератора – (056) 374 – 31 – 18));
ОПК м. Кривий Ріг (вул. Гірничих інженерів, буд. 4-А (телефон модератора – (099) 414–77–12));

онлайн – пунктів ОПК:
м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, буд. 4-А, (телефон модератора – (099) 414–77–12);
м. Кам’янське, вул. Медична, буд. 9 (телефон модератора – (056) 374–86–47).




Комментарии: 0 | Оставить комментарий


Всего 19429. Предыдущая cтраница | Страница 23 из 1943 | Следующая cтраница
Мой gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте