Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи –платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) та форма заяви про внесення змін до Державного реєстру визначені розділом IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174) зі змінами та доповненнями (далі – Положення).
Розділом III Положення встановлено вимоги до документів, що подаються фізичними особами, зокрема для внесення змін до Державного реєстру.
Згідно з пунктом 1 розділу III Положення для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, зі змінами та доповненнями.
На сьогодні Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР) (додаток 12 до Положення) та копії документів, необхідних для внесення змін до Державного реєстру, можна подати в електронному вигляді:
1) за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет), з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавала електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при подачі електронного документа Заяви за формою № 5 ДР на вебпорталі ДПС за адресою: https://tax.gov.ua, як у відкритій, так і в приватній його частинах розміщено інструкцію щодо дій користувача при подачі такого електронного документа, а саме у розділі: Допомога → ЕК для громадян → Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5 ДР.
Розділ «Вхідні/вихідні документи», вкладка «Вхідні документи» Електронного кабінету надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
2) через мобільний застосунок «Моя податкова» – для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay.
Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП або за допомогою «хмарного» КЕП.
Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання Заяви за формою № 5ДР.
Для формування Заяви за формою № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі.
У запропонованій Заяві за формою № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документа. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних, наявних у ДПС (з можливістю їх коригування).
Для приєднання до Заяви за формою № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу, та інших документів, що підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом з обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ.
Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу.
Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
Звертаємо увагу, що для зручності платників на офіційній сторінці вебпорталу ДПС України у розділі «Онлайн-навчання» (за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya) розміщені роз’яснювальні текстові, презентаційні та відеоматеріали з питань роботи в Електронному кабінеті та мобільному застосунку «Моя податкова».
За результатами обробки Заяви за формою № 5 ДР у розділі «Вхідні / вихідні документи», у вкладці «Вхідні документи» Електронного кабінету та в розділі «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» фізична особа отримує Квитанцію № 2, в якій зазначається результат обробки Заяви за формою № 5ДР.
У разі відмови у прийнятті Заяви за формою № 5ДР у Квитанції № 2 зазначаються причини такої відмови.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців першого – четвертого п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-VI «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями або за даними реєстру платників єдиного податку.
Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 293.8 ст. 293 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка з початку року обрала ставку єдиного податку у розмірі 3 відс., що передбачає сплату ПДВ, та якій протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує у такому звітному кварталі ставку єдиного податку у розмірі 3 відс. та не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу зобов’язана подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс., що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до абз. 2 п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
На підставі ведення окремого обліку операцій з придбання товарів/послуг згідно з п. 201.14 ст. 201 ПКУ, зведені результати такого обліку відповідно до п. 201.15 ст. 201 ПКУ повинні бути відображені в податкових деклараціях з ПДВ.
Відповідно до п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) визначено, що податкова декларація з ПДВ (далі – декларація) подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до ПКУ.
Порядком № 21 встановлено, що у декларації до розд. II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1, 10.2 та 10.3) або без ПДВ (рядок 10.4) товарів / послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядки 13.1 та 13.2).
При цьому п. 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
У розділі ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (пп. 1, 2 п. 5 розд. V Порядку № 21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
При відсутності суми від’ємного значення попередніх періодів, обсягів постачання, але у разі наявності показників для декларування, а саме, отриманих у звітному періоді податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН по операціях з придбання товарів/послуг, платник ПДВ має право не подавати декларації з використанням права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, протягом 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПКУ.
Водночас, відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту відбувається анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Тому, з метою уникнення настання обставин, встановлених п. 184.7 ст. 184 ПКУ та спливу терміну (365 днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, що засвідчують дані ЄРПН за останні 12 місяців), визначеного абзацом четвертим п. 198.6 ст. 198 ПКУ, платнику доцільно подати декларацію із відображенням показників, які підлягають декларуванню, а саме: включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, за якими спливає строк 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.04.2025 введено в дію Закон України № 4014 від 09 жовтня 2024 року № 4014-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу» (далі – Закон № 4014), відповідно до якого виробники спирту та біоетанолу зобов’язані надавати до ДПС, як органу ліцензування, розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (далі – Розрахунок).
На яких виробників спирту та біоетанолу поширюється вимога надання Розрахунку?
Розрахунок подається усіма виробниками спирту та біоетанолу у такі терміни, якщо ліцензії отримані:
- починаючи з 1 квітня 2025 року (з дня введення в дію Закону № 4014) – до початку провадження своєї діяльності та протягом 30 календарних днів з дня внесення зміни максимальної продуктивності такого обладнання;
- до 1 квітня 2025 року (до введення в дію Закону № 4014) – протягом одного календарного місяця, наступного за місяцем введення в дію Закону № 4014 – протягом травня 2025 року.
Хто здійснює Розрахунок та у якому порядку?
Для проведення визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу Кабінетом Міністрів України:
- визначено державну наукову установу «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», яка уповноважена проводити розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 108-р);
- затверджено Порядок визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 350).
Яка відповідальність за неподання Розрахунку?
Ненадання / несвоєчасне надання розрахунку максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу, в тому числі у разі зміни максимальної продуктивності такого обладнання, є підставою для припинення дії ліцензії. При цьому подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження таких видів діяльності суб’єкт господарювання має право не раніше ніж через 365 днів з дати прийняття рішення про припинення дії ліцензії.
Податкова звітність, які строки подання?
Починаючи зі звітного періоду травень 2025 року виробники спирту етилового та біоетанолу мають визначати податкові зобов’язання з акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання (далі – ГПЗ) з акцизного податку, який розраховується виходячи з максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу.
Вимоги щодо визначення ГПЗ з акцизного податку за податковий (звітний) період не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють виключно виробництво біоетанолу та мають відповідну ліцензію.
Довідково:
Законом № 4014 було внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині встановлення окремих особливостей обчислення акцизного податку виробниками спирту етилового та біоетанолу;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 року № 350 «Про затвердження Порядку визначення максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 108-р «Про визначення державної установи, уповноваженої проводити розрахунок максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (із змінами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 за № 1300/27745) внесено наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025, який набрав чинності 25.04.2025.
Серед основних змін:
- контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце / спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції;
- інформація (повідомлення) про розгляд податковим органом матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет;
- визначено процедуру ідентифікації платника податків або його представника, в тому числі у разі розгляду заперечень у режимі відеоконференції, необхідність фіксування відеоконференції за допомогою технічних засобів відеозапису;
- передбачено, що платник податків повідомляє про участь у розгляді матеріалів перевірки (особисто або через свого представника), у тому числі в режимі відеоконференції, у поданих запереченнях;
- під час розгляду матеріалів перевірки в режимі відеоконференції платник податків може надавати
Довідково.
Наказом Міністерства фінансів України № 151 від 14.03.2025 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2025 за № 484/43890, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (зі змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ст. 182 ЦКУ).
Пунктом 2 ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами) (далі – Закон № 1952) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ст. 3 Закону № 1952 державна реєстрація прав, у тому числі на нерухоме майно, яке відповідно до Закону № 1952 є обов’язковою, виникають з моменту такої реєстрації.
Разом з цим ст. 651 ЦКУ визначено підстави для зміни або розірвання договору. Зокрема, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 ПКУ.
Відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Тобто, розірвання фізичними особами – резидентами договору купівлі – продажу об’єкта нерухомості (земельної ділянки), за наслідками якого відбувається перехід права власності, є продажем такого об’єкта.
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Разом з тим, згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною 167.2 ст. 167 ПКУ.
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між фізичними особами – резидентами, за наслідками якого відбувався перехід права власності, дохід, отриманий від такого продажу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, визначених ст. 172 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що включення/виключення волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони до/з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089 (зі змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2014 р. за № 1471/26248) відбувається за заявницьким принципом на підставі Заяви про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО / Заяви про виключення з Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО, що подається у електронній або паперовій формі фізичними особами – благодійниками до контролюючих органів.
Нагадуємо, що можливість подавати до контролюючих органів заяви в електронній формі створена ДПС з 20.01.2023 відповідно до законодавчих вимог.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
Для заповнення та подання заяви після ідентифікації та входу до приватної частини Електронного кабінету необхідно перейти у режим ЕК «Для громадян» підрежим «Заява до Реєстру волонтерів/Створити» або пройти за маршрутом «Додатково / Введення звітності / Створити» та обрати форму з кодом f1308302.
Після заповнення заяви здійснити перевірку, зберегти, підписати і відправити.
Для подання заяви в електронній формі через Електронний кабінет натисніть тут: https://cabinet.tax.gov.ua/login
Електронна форма заяви (f1308302) для розробників програмного забезпечення розміщена за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm
Додатково інформуємо, що отримати роз’яснення щодо подання заяви та форму заяви можна тут: https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/zayava-pro-vklyuchennya-do-reestru/
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – травні 2025 року платники Дніпропетровської області за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України сплатили до загального фонду державного бюджету 512,5 тис. грн рентної плати..
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – травня поточного року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 3,4 млн грн туристичного збору.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:
- внутрішній туризм – переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
- в’їзний туризм – прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом п’яти місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1 067,0 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження виросли порівняно з січнем – травнем минулого року на понад 50,8 млн грн, темп росту – 105,0 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за відповідальне виконання своїх податкових зобов’язань та зазначила, що своєчасна і сумлінна сплата податків забезпечує фінансову стабільність держави та сприяє її стійкості перед сьогоднішніми викликами.
«Культура сплати податків – одна з найважливіших умов для побудови сильної держави. Сумлінна сплата податків – це сьогодні обов’язок кожного представника українського бізнесу. Необхідно усвідомлювати, що від нашої стабільної роботи і наповнення бюджетів залежить і економіка регіону, і економіка держави загалом. Податками фінансуються оборона та безпека нашої країни, а також підтримуються соціальні програми. Комунікації податкової служби з бізнесом – це важливий формат взаємодії з платниками. Ми працюємо над тим, щоб прозора робота і чесна сплата податків стали конкурентною перевагою», – констатувала Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар