Блог

Федоренко

Місцеві бюджети отримали 421 млрд грн податків за дев’ять місяців 2026 року

07.10.2026 09:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1056797.html повідомила.
За січень – вересень 2026 року до місцевих бюджетів надійшло 421 млрд гривень. Це на 17,5 %, або майже на 62,7 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб. За дев’ять місяців цього року його сплачено 257,9 млрд гривень. Це на 20,4 % більше, ніж за січень – вересень 2025 року.
Також суттєві надходження забезпечили:
- єдиний податок – 62,2 млрд грн (+11,26 %);
- податок на майно – 49 млрд грн (+13,15 %);
- податок на прибуток підприємств – 26,1 млрд грн (+24,5 %);
- рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення – 4 млрд грн (+14,2 %);
- туристичний збір – 287,2 млн грн (+22,6 %);
- збір за місця для паркування транспортних засобів – 176,7 млн грн (+13,2 %).
Сплата податків – це безпосередній внесок у фінансову стійкість держави та громад. Особливо в умовах воєнного стану відповідальне виконання податкових зобов’язань бізнесом і громадянами допомагає забезпечувати необхідні видатки та підтримувати економіку країни.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Сплатити земельний податок можна через мобільний додаток банку або через кас у банку

06.10.2026 09:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам про приклади сплати податкових зобов’язань зі сплати за землю та інших майнових податків.

Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку

Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:
- відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;
- заповніть платіжну інструкцію, вказавши:
власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);
найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку
(використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2025 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
- підтвердить платіж.
Важливо: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.

Приклад 2. Сплата через касу банку
Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:
- власний податковий номер та ПІБ;
найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2025 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
- власноруч підпишіть правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.
Важливо: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.
Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.
Результат: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Черговий платіж за безстрокову ліцензію не сплачено: з якої дати СГ не має права здійснювати відповідний вид діяльності?

06.10.2026 09:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки надаються безстроково, а плата за них (крім ліцензії передбаченої частиною другою ст. 53 Закону № 3817) справляється щорічно; ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
Вимоги встановлені статтями 50 – 53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817)
Згідно з частиною першою ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі.
Орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України, повідомлення про:
необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;
дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за дев’ять днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію (частина третя ст. 54 Закону № 3817).
Відповідно до частини першої ст. 46 Закону № 3817 дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, несплата чергового платежу за ліцензію (п. 7 частини другої ст. 46 Закону № 3817).
Частиною п’ятою ст. 46 Закону № 3817-IX визначено, що рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.
Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина десята ст. 46 Закону № 3817).
Отже, у разі несплати суб’єктом господарювання чергового платежу за ліцензію на право здійснення відповідного виду господарської діяльності, що видана безстроково, право на здійснення такої діяльності припиняється з дати набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії – на другий робочий день після направлення такого рішення ліцензіату.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Окремі приміщення ФО – власника гуртожитку в період тимчасового простою використовуються в комерційних цілях: що з податком на

06.10.2026 09:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Гуртожитком визнається спеціально споруджений або переобладнаний жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання (ст. 127 Житлового кодексу України та п. 1 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.06.2018 № 498).
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу (далі – ПКУ)).
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Об’єкт нерухомого майна, зареєстрований в Державному реєстрі як «Будівля гуртожитку» свідчить про його цілісність та неподільність як об’єкта права власності.
Гуртожитки не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. «г» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Тимчасове невикористання «Будівлі гуртожитку» у зв’язку з простоєм або використання її окремих приміщень у комерційних цілях, зокрема передача їх в оренду, лізинг або позичку, саме по собі не змінює статусу будівлі як гуртожитку та не є підставою для оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Отже, у разі якщо відповідно до правовстановлюючих документів та відомостей Державного реєстру об’єкт нерухомості зареєстрований як «Будівля гуртожитку», то така будівля не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, незалежно від факту його фактичного невикористання/використання у комерційних цілях.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Військовослужбовцю при переїзді до нового місця служби виплачується підйомна допомога: яку ознаку доходу визначити податковому а

06.10.2026 09:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: за якою ознакою доходу в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО відображається підйомна допомога, яка виплачується військовослужбовцям при переїзді до нового місця служби в інший населений пункт, а також виплати щомісячної грошової компенсації сум ПДФО, що утримуються з таких виплат, інформує.
При переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв’язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відс. місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Норми встановлені п. 3 ст. 9 прим. 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2011).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в якому не передбачено звільнення від обкладання податком на доходів фізичних осіб (ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Відповідно до п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції а також визначених Законом № 2011 членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Тобто, підйомна допомога, яка виплачується військовослужбовцям при переїзді до нового місця військової служби в інший населений пункт, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
При цьому, якщо підйомна допомога військовослужбовцям здійснюється за рахунок фонду грошового забезпечення, то сума даної допомоги підлягає компенсації в розмірі утриманого ПДФО.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (Розрахунок ЮО) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з «Довідником ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник) (додаток 2 до Порядку) доходи у вигляді сум грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО за ознакою доходу «185».
Водночас, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеної у Довіднику, повністю, без вирахування ПДФО, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).
Враховуючи зазначене, підйомна допомога, яка виплачується військовослужбовцям при переїзді до нового місця військової служби в інший населений пункт, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО за ознакою доходу «185». При цьому, виплати щомісячної грошової компенсації сум ПДФО, що утримуються з таких виплат, не відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку ЮО.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування: які документи повинен мати представник пл

06.10.2026 09:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (далі – Порядок), заява за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява), подається платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за основним місцем обліку, а у разі подання Заяви на отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів платниками податків – фізичними особами, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання, – до будь-якого контролюючого органу. Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина перша ст. 244 ЦКУ).
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦКУ).
Пунктом 19.2 ст. 19 ПКУ визначено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Статтею 34 Закону України «Про нотаріат» визначено, що однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Враховуючи зазначене, представник (уповноважена особа) юридичної особи при поданні Заяви повинен мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, документ, що посвідчує особу представника.
Представник (уповноважена особа) фізичної особи та фізичної особи – підприємця при поданні Заяви повинен мати довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку та документ, що посвідчує особу представника.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи переносяться терміни проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпустко

06.10.2026 09:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Види перевірок визначені у ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення фактичної перевірки визначено у ст. 80 ПКУ. Зокрема, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податку (особи) відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПКУ.
Водночас, згідно з п. 80.7 ст. 80 ПКУ фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено в ст. 81 ПКУ, а особливості проведення документальної невиїзної перевірки – в ст. 79 ПКУ.
Отже, для проведення фактичної перевірки достатньо присутності особи, яка здійснює розрахункові операції, а хвороба, відпустка або відрядження посадових осіб юридичної особи не є підставами для її перенесення.
Поряд із цим, ПКУ визначає конкретні випадки, у яких можливе перенесення або зупинення строків проведення документальних та фактичних перевірок платників податків. Такі випадки застосовуються у порядку і межах, визначених нормами ПКУ, зокрема:
- абзацами першим – третім п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
Відповідно до абзацу першого п. 82.4 ст. 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур (абзац третій п. 82.4 ст. 82 ПКУ).
Абзацом першим п. 85.9 ст. 85 ПКУ встановлено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому п. 85.9 ст. 85 ПКУ, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них (абзац третій п. 85.9 ст. 85 ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п.п. 39.5.2.7 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ термін проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.
Крім того, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
У п.п. 69.2 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення.
Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у п.п. 69.2 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), 78.1.8 (в частині декларування бюджетного відшкодування), 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
З урахуванням викладеного, можливість перенесення термінів будь-якої перевірки у зв’язку з хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи нормами ПКУ не передбачена.
Більш детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44789

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Трудові відносини: оформлення в три кроки

06.10.2026 09:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Трудовий договір – це надійний юридичний інструмент захисту прав та інтересів як працівника, так і роботодавця.

Трудовий договір з працівниками укладають юридичні особи, ФОПи та фізичні особи, які використовують найману працю.

До початку роботи працівника роботодавцю необхідно:
- в усній або письмовій формі укласти з ним трудовий договір;
- видати наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу (вказати посаду, оклад, умови роботи, тривалість робочого дня, випробувальний термін);
- за встановленою формою повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу.

Після працівник може приступити до роботи.

Офіційно оформлені трудові відносини – це свідчення сумлінного виконання роботодавцем своїх зобов’язань:
- перед державою – щодо сплати податків, зборів і єдиного внеску;
- перед найманим працівником – щодо соціального захисту;
- перед партнерами – як доброчесного конкурента.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Автоматизована система стягнення податкового боргу – цифрове рішення, що мінімізує людський фактор

06.10.2026 09:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Автоматизована система стягнення податкового боргу діє за принципом максимальної автоматизації.

Усі операції проходять виключно у межах законодавства та застосовуються лише до юридичних осіб, які мають узгоджений податковий борг.

Механізм запускається лише після того, як платник отримав можливість добровільно виконати свої податкові зобов’язання.

Алгоритм роботи простий:
- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують інформацію про наявний податковий борг;
- система створює платіжну інструкцію;
- документ підписується електронним підписом;
- платіжна інструкція надходить до Державної казначейської служби України;
- після перевірки реквізитів Казначейство автоматично переадресовує її банку.

Автоматичне списання не відбувається несподівано. Механізм застосовується лише після того, як борг є узгодженим і платник мав усі можливості його добровільно сплатити.

Якщо ж юридична особа самостійно задекларувала податкові зобов’язання, але не сплатила їх протягом 90 днів, стягнення може проводитися без окремого рішення суду – відповідно до норм Податкового кодексу України.

Запровадження системи стало можливим завдяки електронній взаємодії між ДПС, Державною казначейською службою України та надавачами платіжних послуг.

Швидкість, прозорість і контрольованість процесу забезпечується проходженням усіх операцій через систему електронних платежів. Все працює виключно в межах закону.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Задекларована праця – захист трудових прав та підтримка економіки

06.10.2026 09:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Задекларована праця – це оплачувана діяльність, яка здійснюється за трудовим договором.

Так, у разі офіційно оформлених трудових відносин найманий працівник має:
- безпечні та здорові умови праці;
- зафіксовані в трудовому договорі й посадовій інструкції посадові обов’язки;
- фіксовану тривалість робочого тижня (40 годин (до 60 годин у критичній інфраструктурі);
- регулярну, не нижче мінімальної заробітну плату, сплачені роботодавцем податки і єдиний внесок;
- оплачувану щорічну відпустку, додаткові відпустки тощо;
- виплати у випадку хвороби, народження дитини, нещасного випадку, пов’язаного з роботою та професійного захворювання;
- допомогу по безробіттю;
- нарахування пенсії.

Наголошуємо, що знання трудового права і неухильне його виконання є фундаментом для безпечної й результативної праці, а отже – і запорукою підтримки стабільної роботи економіки, що сьогодні надважливо.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19861. Предыдущая cтраница | Страница 24 из 1987 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua