17:43
ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 7,3 млн г
12.01.2026 09:27
У січні – грудні 2025 року фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 7,36 млн гривень. У порівнянні з січнем – груднем 2024 року надходження зросли на 615,3 тис. гривень.
Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), ФОПи, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету податком на прибуток підприємств на понад 6,0 млрд гривень
12.01.2026 09:26
У січні – грудні 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 6 005,6 млн грн податку на прибуток підприємств. Як акцентував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це у порівнянні з 2024 роком майже на 755,0 млн грн більше.
Очільник податкової служби регіону наголосив, що відповідальне ставлення до сплати податків забезпечує сьогодні фінансову стабільність в країні.
«Дякуємо всім, хто проявляє свою стійкість, працює та своєчасно і у повному обсязі сплачує податкові платежі», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що оперативне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників, на субсайті відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС України за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Офіційні розрахунки у 2025 році зросли майже на третину: загалом сформовано 10,4 трильйона чеків
12.01.2026 09:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підвищення прозорості розрахунків та поступова зміна підходів з боку бізнесу та споживачів – підсумки розвитку фіскалізації у 2025 році.
Загалом за рік задекларовані виторги через реєстратори розрахункових операцій зросли до 5,6 трлн грн. Це на понад 1,2 трлн грн або на 27,6 % більше, ніж у 2024 році.
Позитивна тенденція і в кількості розрахункових документів. У 2024 році було сформовано 9,5 трлн чеків, а вже у 2025 році їх кількість зросла до 10,4 трлн одиниць. Приріст склав 921,07 млрд чеків або 10 %.
Така динаміка – свідчення детінізації розрахунків та зростання прозорості економіки. Все більше суб’єктів господарювання працюють у правовому полі, а споживачі уважніше ставляться до отримання розрахункових документів під час покупок.
Фіскальний чек – не формальність, а запорука наповнення бюджету і захисту прав.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/970910.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Великі платники податків можуть заздалегідь узгодити ціноутворення у контрольованих операціях
12.01.2026 09:24
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/970846.html повідомила.
Процедура попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (АРА, Advance Pricing Agreement) надає великим платникам податків можливість укласти договір із контролюючим органом щодо умов визначення цін у контрольованих операціях ще до початку їх здійснення.
Це один із сучасних інструментів для вирішення спорів у рамках двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування.
Процедура АРА імплементована в українське податкове законодавство відповідно до міжнародних стандартів та кращих світових практик щодо протидії агресивним схемам міжнародного податкового планування та створення справедливого і конкурентного податкового середовища.
Основні переваги процедури APA
Передбачуваність податкової бази. APA дозволяє великим платникам податків отримати узгоджені правила визначення умов контрольованих операцій до початку їх реалізації, що зменшує податкові ризики у майбутньому.
Податкова визначеність і стабільність. Умови договору APA захищені від змін податкового законодавства у частині трансфертного ціноутворення: навіть при зміні норм ці умови залишаються чинними протягом строку дії договору.
Уникнення спорів. АРА дозволяє платнику уникнути спорів з ДПС щодо методів, джерел інформації та критеріїв визначення принципу «витягнутої руки» у подальшому, за умови незмінності контрольованих операцій.
Відповідність міжнародним стандартам. APA відповідає міжнародним рекомендаціям ОЕСР щодо практики трансфертного ціноутворення (OECD Transfer Pricing Guidelines), що сприяє інтеграції України до міжнародної податкової спільноти.
Документи, які регулюють АРА
Податковий кодекс України (пункт 39.6 статті 39).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114 «Про затвердження Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення».
З детальною інформацією про порядок проведення процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях можна ознайомитись за посиланням:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/753969.html.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Ресурс для пенсій та соцвиплат: надходження ЄСВ у 2025 році зросли на 20,8 %
12.01.2026 09:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У 2025 році надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) склали 662,7 млрд гривень. Це на 113,9 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
Річне зростання надходжень ЄСВ становить 20,8 %, що є позитивним сигналом для фінансової стабільності системи соціального страхування.
Динаміка надходжень ЄСВ свідчить про:
- підвищення рівня офіційної зайнятості;
- зростання фонду оплати праці;
- відновлення економічної активності.
Кошти ЄСВ є основним джерелом фінансування пенсій, лікарняних, допомоги з безробіття та інших соціальних виплат.
Сплата ЄСВ – підґрунтя для своєчасного виконання державою соціальних зобов’язань та стійкості соціальної системи.
Нагадаємо: відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» на 2026 рік встановлена така база нарахування ЄСВ:
- мінімальна база – 8 647 грн (мінімальна ЗП), отже мінімальний платіж – 1 902,34 грн (8 647 грн × 22 %);
- максимальна база – 172 940 грн (20 мінімальних ЗП), отже максимальний платіж – 38 046,80 грн (172 940 грн × 22 %).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/970746.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи можуть бути платниками єдиного податку другої або третьої групи ФОПи, які здійснюють охоронну діяльність?
09.01.2026 11:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 26.12.2025 набрав чинності Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698).
Законом № 4698 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України доповнено новим п.п. 11, згідно з яким, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку другої або третьої групи.
Норми набули чинності з 01.01.2026.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Закон України № 4698: щодо списання боргу фізичним особам
09.01.2026 11:03
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 26.12.2025 набув чинності Закон України від 3 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698).
Законом № 4698 абз. перший – третій п.п. 165.1.55. п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України викладено у новій редакції.
Так, відповідно до внесених Законом № 4698 змін до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються, зокрема такі доходи:
основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також основна сума боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у сумі, що не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність;
основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, а також основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, при виконанні кредитором - фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які рентні платежі необхідно сплачувати суб’єкту господарювання за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)?
09.01.2026 11:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, є обов’язковим дозвільним документом у разі перевищення обсягу видобування води у 5 куб. м, є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у тому числі у разі відсутності спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених частиною першою ст. 23 Кодексу України про надра, крім випадку, коли такий суб’єкт господарювання є фермерським господарством) та рентної плати за спеціальне використання води за видобуті ним обсяги підземних вод.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43858
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Реорганізація шляхом перетворення: на які податкові наслідки щодо податку на додану вартість необхідно звернути увагу платнику
09.01.2026 11:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку на додану вартість (податок, ПДВ) по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу визначено, що операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування.
Відповідно до пункту 198.7 статті 197 Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема:
перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2026 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 (зі змінами), за наявності у платника податку, який реорганізовується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 (Д2) (додаток 2)). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платника податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 Кодексу).
Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (пункт 200.11 статті 200 Кодексу).
Відповідно до підпункту «б» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу строки проведення камеральних та документальних перевірок, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Кодексу, встановлених для платника податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, становлять 5 та 10 робочих днів відповідно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи має право платник ПДВ віднести до податкового кредиту суми ПДВ, відображені у ПН/РК, у разі розбіжності в сумі 0,01 грн показ
09.01.2026 11:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін та надати покупцю за її вимогою.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами) (далі – Порядок № 1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.
Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.
Графа 11 заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знаку включно.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I - XІ розділу А податкової накладної.
Значення графи 11 розділу Б податкової накладної «Сума ПДВ» розраховується шляхом множення графи 10 розділу Б податкової накладної «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» на ставку податку.
Обрахунок суми ПДВ у податковій накладній здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення у показниках, які беруть участь в обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11).
Підставою для включення покупцем (платником ПДВ) сум ПДВ до складу податкового кредиту є податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником (платником ПДВ) за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. При цьому показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.
Разом з тим, якщо розбіжність на 0,01 грн між сумою ПДВ у первинних документах і сумою ПДВ у податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН, виникла виключно за рахунок арифметичних заокруглень, то така розбіжність не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
