22:52
Резервний РРО не використовувався: чи потрібно щоденно роздруковувати Z-звіти?
26.08.2026 12:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Тобто, резервний РРО використовується виключно в період виходу з ладу основного РРО або у разі вичерпання строку служби РРО.
Отже, якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне роздрукування Z-звіту чинним законодавством не передбачено.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Щодо отримання статусу резидента Дефенс Сіті
26.08.2026 12:03
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Отримання статусу резидента Дефенс Сіті відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (далі – Закон № 2469) є добровільним. Для отримання статусу резидента Дефенс Сіті юридична особа звертається до Міністерства оборони України (далі – Міноборони) із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті в порядку, встановленому Законом № 2469.
Відповідно до частини третьої ст. 36 Закону № 2469 юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міноборони рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті.
Міноборони приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті (далі – заявник), відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою ст. 36 Закону № 2469, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою ст. 36 Закону № 2469. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення (частина п’ята ст. 36 Закону № 2469).
Детальніше – за посиланням - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43743
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Як заповнити РК до ПН у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості?
26.08.2026 12:03
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (ПН).
Порядок складання РК та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН ПН відбувається зміна і кількості, і ціни товарів/послуг, то РК складається з урахуванням таких особливостей:
в розділі Б розрахунку коригування підлягають заповненню графи 1-8 та 11-14 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком № 1307);
графи 9 та 10 розділу Б розрахунку коригування не заповнюються;
відповідні показники кожного рядка податкової накладної, за якими відбувається одночасна зміна кількості товару/послуги та його/її вартості (кількість (графа 7 розрахунку коригування), обсяг постачання (графа 13 розрахунку коригування) та сума ПДВ (графа 14 розрахунку коригування) зазначаються зі знаком «-» (показники податкової накладної виводяться в «0»);
у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування зазначається код причини «104», який відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», а у графі 2.2 зазначається порядковий номер групи коригування.
Усі інші показники рядка ПН, який коригується, переносяться з податкової накладної до РК без змін.
Другим рядком зазначаються виправлені показники.
При цьому у графі 1.2 «№ з/п рядка ПН, що коригується або додається» зазначається новий (доданий) номер.
У графі 2.1 зазначається той самий умовний код причини коригування «104», що зазначений у першому рядку розрахунку коригування, а у графі 2.2 – той самий порядковий номер групи коригування;
у графі 7 – правильний показник кількості (об’єму, обсягу);
графи 9 та 10 не заповнюються;
у графі 13 зазначається правильний показник обсягу постачання (база оподаткування без урахування ПДВ);
графа 14 розділу Б є обов’язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20, 7 або 14 відсотків.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Порядок заповнення граф 1-4 розділу ІІ «Обсяги отримання та відвантаження товарів за операціями з контрагентами у звітному періо
26.08.2026 12:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 (із змінами).
Відповідно до вимог Порядку у розділі II «Обсяги отримання та відвантаження товарів за операціями з контрагентами у звітному періоді» Звіту № 1-ОП зазначаються:
у графах 1, 3 – найменування юридичної особи та/або прізвище (за наявності), власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця контрагента-постачальника/контрагента-отримувача (п. 2 розд. IV Порядку);
у графах 2, 4 – код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи/ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні реєстрації/реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України фізичної особи - підприємця контрагента-постачальника/контрагента-отримувача (п. 3 розд. IV Порядку).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До уваги платників ПДВ!
26.08.2026 12:02
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ операції з продажу корпоративних прав, які не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПКУ та чи виникає у платника-продавця обов’язок щодо розподілу сум податкового кредиту та нарахування податкових зобов’язань відповідно до ст. 199 ПКУ, інформує.
Операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (в тому числі операції з продажу корпоративних прав), відображаються у рядку 5 податкової декларації з ПДВ, а також у таблиці 1 додатка 4 до такої декларації.
У разі якщо придбані платником податку з ПДВ товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних ПДВ операціях (в тому числі в операціях з постачання (продажу) корпоративних прав, які не є об’єктом оподаткування ПДВ), то у платника податку виникає обов’язок щодо визначення частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Податкова знижка у вигляді пожертвувань та благодійних внесків: який дохід враховується з метою розрахунку витрат?
26.08.2026 12:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує загальний річний оподатковуваний дохід. Сума витрат, дозволених для включення до розрахунку податкової знижки не може становити більше 4 відс. від такого доходу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?
26.08.2026 12:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Базою оподаткування транспортним податком є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Довідково: п.п. 267.1.1 п. 267.1, п.п. 267.2.1 п. 267.2, п.п. 267.3.1 п. 267.3 та п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за спецвикористання води надійшло понад 50,5 млн грн рентної пла
26.08.2026 12:00
Впродовж січня – липня 2026 року платники Дніпропетровщини за спеціальне використання води спрямували до загального фонду державного бюджету понад 50,5 млн грн рентної плати. Находження збільшились порівняно з відповідним періодом 2025 року на понад 4,6 млн грн, або на 10,1 відсотка.
Нагадуємо, що форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).
У Додатку 5 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та Додатків 5 до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання Декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.
У Додатку 5 до Декларації зазначаються коефіцієнти, які застосовуються до ставок рентної плати за спеціальне використання води, згідно із нормами ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема:
у рядку 10.1 – 0,005 (для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату – п. 255.6 ст. 255 розд. IX ПКУ);
у рядку 10.2 – 0,3 (житлово-комунальні підприємства в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення – п. 255.7 ст. 255 розд. IX ПКУ);
у рядку 10.3 – 2 (у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує – п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 розд. IX ПКУ);
у рядку 10.4 – 5 (у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води – п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 розд. IX ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Бізнес Дніпропетровщини обирає сучасні цифрові інструменти: з початку року зареєстровано майже 74 тисячі ПРРО
26.08.2026 11:59
Станом на 01.08.2026 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 85 927 одиниць реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) –РРО – 12 029 та ПРРО – 73 898.
Нагадуємо, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням ПРРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 428,4 млн грн податку на прибуток підприємств
26.08.2026 11:57
Протягом січня – липня поточного року платники податку на прибуток підприємств поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 428,4 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2025 року надходження збільшились на понад 14,3 млн грн, темп росту складає 103,5 відсотка. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Виробники сільськогосподарської продукції у разі переходу на загальну систему оподаткування з 01 січня поточного звітного року подають окремо Декларацію за період з 01 січня по 01 липня поточного звітного року, а починаючи з 01 липня поточного року застосовують річний податковий період, який починається з 01 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Платник податку на прибуток зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання Декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Довідково: п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п. 137.4 та 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
