Блог

Федоренко

Строки сплати ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальн

18.09.2025 10:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами)(далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).
У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.
Поряд з цим:
у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;
у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.
Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи має право ФОП бути одночасно найманим працівником?

18.09.2025 10:43

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 42 Конституції України (далі – Конституція), кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.
Одночасно зауважуємо, що відповідно до абзацу шостого п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Таким чином, з питання трудових відносин платник податків – фізична особа – підприємець може звернутися до Мінекономіки.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи застосовуються РРО/ ПРРО при використанні ключ – картки?

18.09.2025 10:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 13 частини 1 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Поняття «ключ-карта» та/або «карта-ключ» не міститься ні в Законі України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» (зі змінами та доповненнями), ні в Законі № 1591.
Використання карт із подібними назвами карта «ключ до рахунка» є електронним платіжним засобом, за допомогою якого здійснюються грошові операції в межах договору і законодавства.
Таким чином, термін «ключ-карта», який використовують банки, є електронним платіжним засобом, реалізованим у вигляді пластикової картки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені у Законі України від 06 липня 1995 року № 65/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).
Приймання оплати за товари із використанням реквізитів електронних платіжних засобів продавця потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО відповідно до норм Закону № 265.
Разом з тим, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ) структура номера як поточного, так і платіжного рахунка користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (зі змінами).
Слід зазначити, що відповідно до змін в законодавстві України, запроваджених НБУ, протягом 2023 року на виконання Закону № 1591 та на підставі постанов Правління НБУ від 03 березня 2023 року № 18 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків» та від 24 листопада 2023 року № 161 «Про внесення змін до деяких нормативно – правових актів Національного банку України», якими внесені зміни до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою НБУ від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами), небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.
Тобто «платіжні» рахунки хоча і мають формат, аналогічний «поточним» рахункам, не відкриваються і не обслуговуються банками як юридичними особами, що мають банківську ліцензію.
Враховуючи викладене вище, не зважаючи на те, що структура номерів «поточного» та «платіжного» рахунків користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкривають та ведуть виключно банки, платіжні рахунки відкривають небанківські надавачі платіжних послуг, які не мають банківської ліцензії, а тому у разі використання суб’єктом господарювання послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання п. 2 ст. 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО.
Поряд з тим, п. 2 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Банківські операції здійснюють виключно банки (юридичні особи, котрі мають банківську ліцензію).
Отже, якщо суб’єкт господарювання надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунка в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунка на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі через інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому разі застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.
Надання для оплати за товари реквізитів свого платіжного рахунка у форматі IBAN або реквізитів електронного платіжного засобу буде призводити до втрати права не застосовувати РРО / ПРРО відповідно до п. 2 ст. 9 Закону № 265.
Звертаємо увагу, що у зв’язку з тим, що ДПС не контролює технологічні процеси здійснення переказів (транзакцій) у платіжних системах, встановлення різниці між «IBAN і ключ-картки для приймання платежів» перебуває поза межами контролюючого органу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи здійснюється КНЕДП ДПС автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів?

18.09.2025 10:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів, на період воєнного стану на території України та протягом місяця з дня його припинення чи скасування було передбачено п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» (зі змінами) (далі – Постанова № 300), яка втратила чинність 01.02.2024 згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88 «Про внесення змін до пункту 6 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
У зв’язку з втратою чинності Постанови № 300 Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України не здійснюється автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

18.09.2025 10:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:
Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, Електронний кабінет платника забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.
Нагадуємо, що зарахування, зокрема військового збору на бюджетні рахунки здійснюється за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):
- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податковий календар на 19 вересня 2025 року

18.09.2025 10:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

19 вересня 2025 року, п’ятниця, останній день сплати за вересень:

- авансових внесків з єдиного податку та військового збору фізичними особами – підприємцями (ФОП), що обрали спрощену систему оподаткування (перша та друга групи);
- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним ФОПами на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 11,0 млн грн туристичного збору – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

18.09.2025 10:38

Упродовж січня – серпня поточного року платники туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 11,0 млн гривень. Це на 683,5 тис. грн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Темп росту – 106,6 відсотків.
Повідомляємо, що відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (зі змінами).
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата за видобування кам’яного вугілля: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 154,0 млн

18.09.2025 10:37

Протягом восьми місяців 2025 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля понад 154,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що у разі наявності спеціального дозволу (незалежно від мети його отримання) об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг видобутої корисної копалини, крім випадків передбачених п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України.
При цьому, у разі відсутності об’єкта оподаткування у звітному (податковому) періоді, наявність у суб’єкта господарювання спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення, у т. ч дослідно-промислової розробки корисних копалин (у т. ч. вуглеводнів) та/або створення геологічних територій та об’єктів, визначає обов’язок такого суб’єкта подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати Декларації разом з додатком 1 «Розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» та/або додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внесок платників екологічного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 240,5 млн гривень

18.09.2025 10:37

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини упродовж січня – серпня 2025 року від платників екологічного податку надійшло понад 240,5 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 13,7 млн грн більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року. Темп росту – 106,1 відсотки.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави.
Повідомляємо, що у разі надання в оренду стаціонарних джерел забруднення платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря такими орендованими стаціонарними джерелами забруднення є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря цими стаціонарними джерелами забруднення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: в ЦОПах адміністративні та інші послуги надаються незалежно від місця обліку платника податків

18.09.2025 10:36

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.09.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
Фахівці, задіяні у роботі ЦОПі ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – серпня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 232 365 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 255 звернення менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 123 141 звернення, або 53,0 відс. від загальної кількості, та на 24 092 звернення більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом восьми місяців поточного року платниками податків отримано 225 037 адміністративних послуг, що на 3 818 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 113 236 адміністративних послуг, або 50,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 25 194 послуг більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 1 258 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких здійснені 422 адресних виїзди до мало мобільної групи населення та 741 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.09.2025 фахівцями мобільного ЦОП надано 11 733 адміністративних послуг, з яких 2146 адміністративних послуг під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 24 001 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 18 883 громадянина, яким надано 9 587 адміністративних послуг та 19 956 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 17268. Попередня cторінка | Сторінка 250 з 1727 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua