Блог

Федоренко

Резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах сплачено членські внески до громадських організацій: чи є об’єкт опо

30.05.2025 10:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Сума сплачених членських внесків вітчизняним неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, згідно з п.п. 135.2.1.8 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є базою оподаткування (ставка 9 відс.) резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, яка визначається в розмірі, що перевищує 0,5 відс. суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності за попередній звітний (податковий) рік, крім неприбуткової організації, до якої застосовуються положення п.п. 135.2.1.8 прим.1 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.
Відповідні роз’яснення наведено в Інформаційному листі ДПС України № 1/2024 «30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті», розміщеного на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ» (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за спеціальне використання води склали понад 29,3 млн гривень

30.05.2025 10:53

Впродовж чотирьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за спеціальне використання води платники рентної плати спрямували понад 29,3 млн гривень. Це майже на 4,2 млн грн, або на 16,7 відс., більше ніж у січні – квітні 2024 року
Звертаємо увагу, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надходження від платників Дніпропетровщини до держбюджету зросли майже на 38 відсотків

30.05.2025 10:52

Протягом січня – квітня поточного року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло понад 21,1 млрд грн податків, зборів та платежів. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом сума надходжень збільшилась на понад 5,8 млрд грн, темп росту – 137,9 відсотків.
«Податківці Дніпропетровщини підтримують відкритий конструктивний діалог з бізнесом і активно працюють над підвищенням рівня довіри до податкової служби. Формати комунікацій, які використовують фахівці податкової для взаємодії з платниками, підтверджують, що лише наші спільні зусилля здатні забезпечити економічну стабільність та сприяти збільшенню надходжень до бюджетів, що надважливо для функціонування нашої держави, особливо сьогодні. Висловлюємо вдячність платникам за своєчасну сплату податкових платежів», – підкреслила очільниця ГУ ДПС.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Відверто про важливе: діалог податківців Дніпропетровщини з платниками податків про мінімальне податкове зобов’язання

30.05.2025 10:51

Своєчасність і повнота сплати мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (Закон № 4015-ІХ) – у центрі уваги онлайн зустрічі податківців Дніпропетровщини з фізичними особами – громадянами та ФОПами Дніпропетровської області за участі Миколи Бородюка, в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
«Кожна зустріч – це важливий крок у зміцненні діалогу між податковою службою та платниками податків. Звертаю увагу, що законодавчі новації мають соціальну спрямованість і демонструють гнучкість податкової системи в умовах війни», – зазначив Микола Бородюк.
На відкритому дискусійному майданчику фахівці ГУ ДПС нагадали, що МПЗ – це мінімальна величина сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Податківці зупинилися на роз’ясненні основних нововведень, на питаннях ідентифікації земельних ділянок, розрахунку МПЗ, порядку, а також строках його сплати.
Фахівці ГУ ДПС наголосили, що МПЗ не нараховується, зокрема, власникам та користувачам земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами, земель запасу, невитребуваних паїв.
Роз’яснення щодо МПЗ з урахуванням Закону № 4015-ІХ допомогли фізичним особам, фермерам регіону краще зрозуміти нові вимоги законодавства, щоб скористатися передбаченими пільгами.
Учасники зустрічі мали змогу поставити запитання та отримати фахові відповіді щодо конкретних ситуацій.
На заході акцентували увагу, що для інформаційної підтримки платників у податковій службі Дніпропетровщини працюють номери телефонів «гарячих ліній», за якими можна отримати консультації.
Нагадали і про інформаційні джерела податкової служби регіону (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС, сторінка Facebook та YouTube-канал).
У разі потреби можна індивідуально звернутися на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС (dp.ikc@tax.gov.ua).
Захід став важливим майданчиком для діалогу, який спрямований на підтримку платників податків та забезпечення прозорості у виконанні податкових зобов’язань. Такі зустрічі формують податкову культуру, підвищують обізнаність платників та зміцнюють довіру до державних інституцій.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За січень – квітень 2025 року сплачено 87,2 млн грн транспортного податку

30.05.2025 10:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Власники елітних автомобілів сплатили 87,2 млн грн транспортного податку протягом січня – квітня 2025 року. Це на 12 %, або на 9,2 млн грн більше відповідного показника минулого року. За січень – квітень 2024 року було сплачено 78 млн гривень.
Найбільші суми надійшли від автовласників:
Києва – 26,5 млн грн,
Дніпропетровщини – 8 млн грн,
Одещини – 7,6 млн грн,
Львівщини – 6 млн гривень.
Нагадаємо! Транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, які випущені не більше 5 років тому. Середньоринкова вартість таких автівок має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2025 – 3 000 000 грн).
Ставка транспортного податку – 25 тис. грн за кожний автомобіль.
Перелік легкових автомобілів визначає Мінекономіки, повний список розміщує на своєму офіційному вебсайті (www.me.gov.ua) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.
У 2025 році до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota.
Повідомлення про нараховану суму транспортного податку юридичні особи отримують у своєму електронному кабінеті.
Фізичним особам будуть сформовані податкові повідомлення – рішення та надіслані поштою за місцем податкової адреси. Якщо ж фізичні особи подавали заявку на листування з органами ДПС в електронному вигляді, їм нарахування прийде в електронний кабінет.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/901838.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Координаційний центр протидії податковим махінаціям: ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ посилять боротьбу з ухиленням від оподаткуван

30.05.2025 10:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України и на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/901938.html повідомила.
ДПС спільно з Держфінмоніторингом та БЕБ обговорили можливість створення координаційного центру, що протидіятиме податковим махінаціям. Про це домовилися представники відомств під час робочої наради.
Завдання такого центру – здійснення фінансово-податкового моніторингу підприємств, узагальнення виявлених випадків податкових правопорушень для розробки відповідних заходів з оперативного реагування.
Як відзначив заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк, функціонування такого центру сприятиме оперативному вирішенню робочих питань, які виникають під час відпрацювання виявлених схем, та дозволить використовувати більш ефективні механізми реагування на економічні злочини.
Він також запропонував для більшої ефективності долучити до роботи центру і працівників Державної митної служби, що як і ДПС є контролюючим органом у сфері оподаткування.
Учасники визначили подальші організаційні заходи, необхідні для запуску роботи центру, зокрема, створення робочої групи та напрацювання дорожньої карти.
Під час заходу сторони також обговорили подальші плани взаємодії, проаналізували тенденції вчинення фінансових злочинів, проблематику їх виявлення та запобігання. Мова йшла, зокрема, про економічні правопорушення, легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, у т. ч. з використанням ФОП.
Зазначалося, що обмін даними та аналітичною інформацією, який здійснюється у межах підписаного у березні цього року тристороннього Меморандуму про співробітництво між відомствами, вже дозволяє оперативно зупиняти підозрілі операції.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Руслан Кравченко: Відкритий діалог з бізнесом дає можливість разом знаходити ефективні рішення

30.05.2025 10:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Питання сфери оподаткування, які цікавлять іноземний бізнес, обговорили під час зустрічі Голова ДПС Руслан Кравченко та представники Американсько-Української Ділової Ради (USUBC), яка об’єднує великий американський бізнес, що працює в Україні.
«Завдяки сумлінності бізнесу у січні – квітні 2025 року ДПС перевиконала план надходжень до бюджету на +46,4 млрд грн. Позитивну динаміку збережемо і за підсумками травня», – зазначив Руслан Кравченко.
За його словами, платникам за 4 місяці цього року вже відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ. Це на 24,2 % більше, ніж у тому ж періоді торік. Адміністрування відшкодування ПДВ повністю автоматизовано. ДПС також працює над автоматизацією процесів проведення камеральних перевірок.
Вже є перші результати CRS ¬– міжнародного стандарту автоматичного обміну податковою інформацією між країнами. Минулого року ДПС вперше отримала дані від 50 країн. Цьогоріч очікується значне розширення цього списку. Вже розроблений механізм використання отриманої інформації. ДПС працює над удосконаленням ІТ-системи для автоматичного співставлення іноземних рахунків з податковими деклараціями українців.
Руслан Кравченко зазначив, що ДПС зацікавлена у діалозі та досудовому вирішенні спорів.
У I кварталі 2025 року кількість звернень щодо невиконання судових рішень зменшилась на 32,8 % у порівнянні з тим же періодом 2024 року. Також на 25 % зменшилась кількість судових спорів після адміністративного оскарження.
«Ми прагнемо знаходити порозуміння з бізнесом без суду. Маємо активно переходити від затяжних процесів до компромісів, як у розвинених країнах. Вивчаємо можливості запровадження податкової медіації», – підкреслив Голова ДПС.
У напрямі цифровізації:
- ДПС тестує систему «Е-аудит». Укладено 31 меморандум із великими платниками податків, які надсилають стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС. Через електронний кабінет вони вже подали 217 SAF-T UA;
- цифровізуються фактичні перевірки ДПС: розробено програмне забезпечення та необхідне обладнання.
«Такий відкритий діалог дає можливість говорити про всі потреби та разом знаходити ефективні рішення. Щоб навіть в умовах російської агресії іноземний бізнес був зацікавлений вкладати в розвиток української економіки», – наголосив Руслан Кравченко.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/901941.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення методологічних помилок у Звіті про контрольовані операції

29.05.2025 09:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).
Пунктом 2 розділу І Порядку та п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
- новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;
- уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.
Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).
Подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.
Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати Звіт (уточнюючий Звіт) за звітний період, який перевіряється.
Відповідно до п. 120.4 ст. 120 ПКУ невключення, зокрема, до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому Звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції;
- ПКУ не передбачено застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні Звіту, що не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування контрольованих операцій у раніше поданому Звіті.
Водночас, такий платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт у порядку передбаченому п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розділу І Порядку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

За який звітний період вперше застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування, пов’язаного з отриманням та ви

29.05.2025 09:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно, для застосування положень щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:
1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів МТД для реалізації чітко визначеної програми або проекту тощо), та
2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.
Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (із змінами) (далі – Постанова № 867), яка набрала чинності 20.08.2021.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ).
Різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів встановлено ст. 140 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 140.4.8 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Враховуючи те, що перелік надавачів бюджетних грантів затверджений Постановою № 867, яка набрала чинності 20.08.2021, то коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється при отриманні цільової допомоги після 19.08.2021.
Тобто, коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів, застосовується починаючи зі звітного періоду – три квартали 2021 року (для платників, які застосовують річний податковий (звітний) період – за підсумками 2021 року).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Подання Довідки про факт оприбуткування товарів та Звіту про цільове використання товарів, ввезених на митну територію України

29.05.2025 09:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 197.23 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 Митного кодексу України (далі – МКУ), та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 170 (із змінами) затверджено Порядок ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ, для використання у виробництві товарів оборонного призначення (із змінами) (далі – Порядок № 170).
Порядок № 170 визначає механізм ввезення виконавцями державного контракту (договору) з оборонних закупівель на митну територію України в митному режимі імпорту складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів), визначених частиною восьмою ст. 287 МКУ (далі – товари), для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України від 17 липня 2020 року № 808-ІХ «Про оборонні закупівлі» (із змінами та доповненнями), якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України, та цільового використання товарів, які під час такого ввезення звільняються від оподаткування ввізним митом, а операції з їх ввезення на митну територію України та з першого постачання на митній території України – від обкладення ПДВ.
Відповідно до п. 5 Порядку № 170 виконавець (співвиконавець/субпідрядник) державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який здійснює ввезення товарів на митну територію України, у десятиденний строк після завершення митного оформлення товарів подає митниці, що здійснила таке оформлення товарів, та територіальному органу ДПС за місцем податкової реєстрації виконавця (співвиконавця/субпідрядника) оборонних закупівель довідку про факт оприбуткування товарів за формою згідно з додатком 1.
Виконавець (співвиконавець/субпідрядник) державного контракту (договору) з оборонних закупівель подає щомісяця до 15 числа територіальному органу ДПС за місцем податкової реєстрації виконавця (співвиконавця/субпідрядника) та митниці, яка здійснила митне оформлення товарів, погоджений державним замовником або його представництвом звіт про цільове використання товарів, ввезених на митну територію України із звільненням від оподаткування, за формою згідно з додатком 2.
При цьому, Порядком № 170 не передбачено у який спосіб подаються до контролюючого органу зазначені додатки.
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Таким чином, додаток 1 та додаток 2 подаються: на паперовому носії разом із супровідним листом до контролюючого органу, в якому виконавець (співвиконавець/субпідрядник) перебуває на обліку, або через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, шляхом надсилання до контролюючого органу в якому виконавець (співвиконавець/субпідрядник) перебуває на обліку в електронному вигляді супровідного листа разом із зазначеними додатками у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.
У випадку, якщо загальний розмір у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг із зазначенням реквізитів супровідного листа, з яким подаються додаток 1 та додаток 2.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 16161. Попередня cторінка | Сторінка 251 з 1617 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua