Блог

Федоренко

Заборгованість з податків та платежів: діалог з бізнесом заради фінансової стійкості

26.12.2025 11:57

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася робоча зустріч із суб’єктами господарювання (СГ), які мають податкову заборгованість.
Захід пройшов за участю заступниці начальника податкової служби області Наталі Федаш.
Під час спілкування основну увагу зосередили на важливості недопущення накопичення податкових боргів, своєчасного та повного виконання податкових зобов’язань.
Окремо зупинилися на шляхах погашення вже існуючої заборгованості, у тому числі з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Фахівці ГУ ДПС наголосили, що податки є ключовим джерелом наповнення бюджетів усіх рівнів. Саме від їх вчасної сплати залежить стабільне фінансування обороноздатності держави, виконання соціальних програм, підтримка громад та забезпечення безперервної роботи важливих сфер життєдіяльності, особливо в умовах воєнного стану.
Учасники діалогу обговорили питання розробки індивідуальних планів з погашення податкового боргу та недопущення його зростання у майбутньому.
Під час вебінару СГ мали змогу подати свої пропозиції та отримати відповіді на нагальні питання. Це дозволяє спільно напрацювати ефективні рішення для досягнення позитивного результату.
Податківці зазначили – питання погашення податкового боргу постійно перебуває на контролі ГУ ДПС. Від моменту виникнення податкового боргу до можливого примусового стягнення передбачена чітка процедура — направлення податкової вимоги, встановлені строки та визначені законом механізми стягнення, як у судовому, так і в окремих випадках — у спрощеному порядку.
Вчасне виконання податкових зобов’язань – найефективніший спосіб уникнути фінансових та правових наслідків, зберегти ділову репутацію та зробити свій внесок у стійкість держави та територіальних громад.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Діалог влади та бізнесу: зручна і прозора взаємодія

26.12.2025 11:52

В Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбулася чергова зустріч у межах регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу».
Інформаційний майданчик зібрав представників бізнес-спільноти Дніпропетровщини, керівників департаменту економічного розвитку облдержадміністрації.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) представляв заступник начальника Максим Яіцький та фахівці структурних підрозділів.
У фокусі уваги учасників діалогу новації застосування податкової знижки, звітність з ПДФО та військового збору для приватних нотаріусів і ФОП, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні, інші податкові новації, у тому в адмініструванні акцизного податку, його гармонізації з податковими нормами ЄС.
Окрім того, під час зустрічі розглянуті правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Йшлося і про «дроблення бізнесу», ризики такої діяльності та наслідки, а також дотримання вимог заповнення обов'язкових реквізитів платіжних інструкцій.
Окремо зупинилися на роботі Офісу податкових консультантів у Дніпропетровській області (Офіс). Цей новий формат взаємодії між ДПС та платниками податків, гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс.
Фахівцями Офісу з вересня цього року надано 2840 консультацій юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства. Це свідчить про затребуваність платників у консультаційних послугах та значний попит на сервіс.
Увагу бізнес-спільноти області звернули на безбар’єрний доступ до послуг і сервісів податкової служби. Зокрема, на запровадженні у ЦОПах нової послуги – сурдоперекладу для людей з порушенням слуху, а також нагадали про інформаційні платформи ГУ ДПС.
Під час спілкування учасники зустрічі отримали фахові відповіді на актуальні питання.
Чергова зустріч продемонструвала готовність податкової служби Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу та зміцнювати довіру до держави.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Інтегрований довкіллєвий дозвіл: ключові плюси для бізнесу

26.12.2025 11:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
В Україні з’явився новий вид дозволу – інтегрований довкіллєвий дозвіл. Його запроваджено Законом № 3855-ІХ.
Цей документ потрібен підприємствам, які мають установки, що можуть впливати на довкілля. Без такого дозволу починати роботу заборонено. Дозвіл може видаватися на одну або кілька установок на одному проммайданчику, якщо їх експлуатує один оператор. Строк дії дозволу не обмежений.
У дозволі буде визначено:
- які викиди в повітря допускаються;
- скільки води можна брати та використовувати;
- умови спеціального водокористування;
- ліміти скидання забруднюючих речовин.
Після отримання інтегрованого дозволу попередні документи (на викиди, водокористування, оброблення відходів) поступово втратять чинність. Це станеться, але не пізніше ніж через чотири роки після введення закону. У цей перехідний період підприємства можуть ще отримувати окремі дозволи у звичному порядку.
Щоб узгодити податкові правила з новою системою дозволів, було ухвалено ще один закон – № 4536-ІХ. Він вніс зміни до Податкового кодексу щодо:
- спецводокористування;
- діяльності із розміщення відходів;
- видобування підземних вод.
Це означає, що підприємства – платники екоподатку та рентної плати за воду або надра – мають враховувати дані інтегрованого дозволу при заповненні податкової звітності.
Органи, що видають такі дозволи, зобов’язані передавати інформацію до податкової та органів водного господарства:
- щороку до 20 січня – перелік водокористувачів, які отримали дозволи;
- до 10 числа місяця після кварталу – інформацію про зміну даних.
Податкова служба буде використовувати ці дані при нарахуванні податків, контролі та перевірках.
Таким чином, інтегрований дозвіл поєднує екологічні вимоги і податкову звітність, спрощує дозвільні процедури та допомагає контролювати вплив підприємств на довкілля.
Детальніше – за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ekologichniy-podatok/osoblivosti-spravlyannya-podatku--zboru/966485.html.

Довідково:
Закон України від 16 липня 2024 року № 3855-ІХ «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».
Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/966506.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова знижка за навчання: які документи подаються з податковою декларацією про майновий стан і доходи?

25.12.2025 12:20

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Громадяни, які протягом року здійснювали витрати за навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.
► Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено ПДФО, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.
Документи, які необхідно додати до Декларації:
- копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка прописки – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає декларацію на отримання податкової знижки);
- копію договору з навчальним закладом;
- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (хто подає декларацію на отримання податкової знижки);
- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;
- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).
У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.
Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника ПДФО протягом визначеного законом строку.
Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яка інформація зазначається у заяві про проставлення апостиля, що подається до ДПС?

25.12.2025 12:19

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України (далі – ДПС) та її територіальними органами, здійснюється ДПС відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).
Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників) (далі – заявник) (п. 5 Правил).
З метою проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, заявник подає до ДПС заяву, в правому куті якої зазначаються власне ім՚я та прізвище заявника, його місце проживання, контактний телефон, документ, що посвідчує його особу.
У тексті заяви про проставлення апостиля в ДПС заявником зазначаються:
документ (назва), який надається для проставлення апостиля;
назва країни, в якій буде використовуватися документ;
надання згоди на обробку персональних даних заявника;
поштова адреса, на яку буде надіслано документ (документи) з проставленим апостилем або обґрунтованою відмовою засобами поштового зв’язку АТ «Укрпошта»;
телефонний номер заявника;
дата, особистий підпис, власне ім՚я та прізвище заявника.
У разі подачі пакету документів представником додається довіреність, видана належним чином, із зазначенням повноважень представника.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 Правил, документи, які надаються для проставлення апостиля, повинні містити підпис посадової особи контролюючого органу та печатку.
Рекомендовані форми заяв про проставлення апостиля в Державній податковій службі України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав для фізичних та юридичних осіб розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Апостиль/Форми Заяв про проставлення апостиля в Державній податковій службі України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав для фізичних та юридичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Алгоритм дій для подання заяв про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет

25.12.2025 12:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 637).
Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702) , і подання її до контролюючих органів.
Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:
1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
2. Обрати режим «Введення звітності».
У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.
Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);
Поля регіон та район заповнюються автоматично.
3. Заповнити форму документа.
У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.
Після успішного заповнення Зберегти заяву.
4. Підписати та відправити документ до контролюючого органу.
Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису та відправити підписану заяву.
Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 ( Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).
Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Підстави для проведення фактичної перевірки

25.12.2025 12:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Така перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи відноситься спирт коньячний, плодовий, зерновий дистилят до спирту етилового в розумінні ПКУ?

25.12.2025 12:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817):
спирт етиловий – спирт, що класифікується в товарних позиціях 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та вироблений із сільськогосподарської продукції або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
зерновий дистилят – спиртовий дистилят, отриманий шляхом перегонки (дистиляції) зрілої бражки зернових культур, який має органолептичні характеристики, похідні від використаної сировини, та використовується для виробництва спиртних напоїв;
спиртовий дистилят – спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД. До спиртових дистилятів відносяться спирт коньячний, спирт плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий; зерновий, винний, пивний дистиляти, спиртовий дистилят, отриманий у результаті повного або часткового відбору спирту з алкогольних напоїв, одержаних у результаті повного або часткового збродження сусла, з метою зниження в них вмісту спирту (деалкоголізації), та інші спиртові дистиляти, передбачені Законом України від 01 грудня 2022 року № 2800-IX «Про географічні зазначення спиртних напоїв».
Згідно з розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817:
спирт коньячний, одержаний шляхом дистиляції (перегонки) виноматеріалів коньячних, що відповідають встановленим законодавством вимогам до виноградного вина, яке використовується для отримання винного дистиляту, вважається винним дистилятом, за умови його відповідності показникам, визначеним підпунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про географічні зазначення спиртних напоїв»;
тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, можуть використовуватися терміни, зокрема, «спирт коньячний», «спирт плодовий», які вживаються в такому значенні:
спирт коньячний – спиртовий дистилят, отриманий шляхом переробки виноматеріалів виноградних за коньячною технологією для виробництва коньяку України та інших алкогольних напоїв;
спирт плодовий – спиртовий дистилят, отриманий шляхом дистиляції до міцності не більше 86 відс. об. продукту спиртового бродіння м’ясистих фруктів, у тому числі бананів, або сусла з таких фруктів, ягід чи овочів, з кісточками або без кісточок, із збереженням у дистиляті аромату та смаку, похідних від дистильованої сировини, вміст летких речовин у якому становить 2 грами і більше на 1 літр спирту при 100 відс об., вміст синильної кислоти – не більше 0,07 грама на 1 літр спирту при 100 відс. об. (для спиртного напою з кісточкових фруктів), максимальний вміст метанолу – 10 грамів на 1 літр спирту при 100 відс. об.
Відповідно до п.п. 14.1.237 та 14.1.2371 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
- спирт етиловий – всі види ректифікованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
- спиртовий дистилят – спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи викладене вище, до спирту етилового, у розумінні ПКУ, не відносяться спирт коньячний, плодовий, зерновий дистилят.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги юридичних осіб!

25.12.2025 12:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язана юридична особа – резидент України, яка здійснює діяльність на території Республіки Казахстан через постійне представництво та виплачує заробітну плату як громадянам Казахстану так і громадянам України, сплачувати в Україні податок на доходи фізичних осіб та військовий збір як податковий агент, інформує.
Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) підписаною 09.07.1996, яка є чинною в українсько-казахських податкових відносинах з 14.04.1997, застосовуються до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 5 Конвенції для цілей Конвенції термін «постійне представництво (установа)» означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства.
Термін «постійне представництво» включає зокрема: а) місце управління; б) відділення; в) контору; г) фабрику; д) майстерню; е) шахту, нафтову або газову свердловину, кар’єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; ж) склад або іншу споруду, що використовується для поставки товарів з метою подальшої реалізації.
Термін «постійне представництво» також включає:
а) будівельний майданчик або будівельний, монтажний або складальний об’єкт або послуги, пов’язані з наглядом за виконанням цих робіт, якщо тільки такий майданчик або об’єкт існують більше 12 місяців або такі послуги надаються протягом більше ніж 12 місяців;
б) установку або споруду, що використовуються для розвідки природних ресурсів, або послуги, пов’язані з наглядом за виконанням цих робіт, або бурову установку або судно, що використовуються для розвідки природних ресурсів, якщо тільки таке використання триває протягом більше ніж 6 місяців;
в) надання послуг, включаючи консультаційні послуги, резидентами через службовців або інший персонал, найнятий резидентом для таких цілей, але тільки якщо діяльність такого характеру продовжується (для такого або пов’язаного з ним проекту) в межах країни більше ніж 6 місяців.
Згідно з п. 1 ст. 15 Конвенції з урахуванням положень ст.ст. 16,18 і 19 Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом однієї Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки у цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, отримана винагорода може оподаткуватись у цій другій Державі.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 15 Конвенції незважаючи на положення п. 1 ст. 15 Конвенції, винагорода, що одержується резидентом однієї Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:
а) одержувач перебуває в другій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого безперервного 12-місячного періоду; і
б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Договірної Держави; і
в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі.
Враховуючи вищевикладене, оскільки резидент України здійснює діяльність на території Республіки Казахстан через постійне представництво, то дохід у вигляді заробітної плати як громадян Казахстану так і громадян України оподатковується в Республіці Казахстан.
Водночас, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою 9 відс., визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі, якщо дохід отримується фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До яких видів доходів застосовується ставка військового збору 1,5 відсотка?

25.12.2025 12:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить: для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ крім доходів:
військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (зі змінами та доповненнями) особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Крім того, ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України, відносяться додаткові винагороди, які входять до складу грошового забезпечення і встановлюються постановами Кабінету Міністрів України, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» (зі змінами).
При цьому трудові відносини працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань регулює Кодекс законів про працю України, відповідно до ст. 2 якого працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до положень Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Отже, ставка військового збору 1,5 відс. застосовується до доходів у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) працівникам Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно законів України військових формувань до умов трудового договору (контракту), оподатковується військовим збором на загальних підставах за ставкою 5 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18500. Попередня cторінка | Сторінка 257 з 1850 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua