Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Підпунктом 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Підпунктом 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено відображення у Звіті суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачені на користь контролюючої особи.
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254, затверджено форму Звіту, форму скороченого Звіту, Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).
Так, відповідно до п. 30 розд. ІІ Порядку у графі 30 Звіту зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи. У графі 30 зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи, заповнюється у гривнях без копійок.
Таким чином, дивіденди виплачені контролюючій особі підлягають відображенню у графі 30 Звіту.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі перереєстрації резервного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п.п. 196.1.3 п. 196 ст. 196 ПКУ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1909) страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Згідно з п. 2 ст. 94 Закону № 1909 розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.
Оскільки послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, особа, яка виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну за такою операцією.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу, податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Правила складання зведеної податкової накладної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок 1307).
Відповідно до п. 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Отже, власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією, та складає податкову накладну з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 114).
Відповідно до п. 7 Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису посадової особи платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка або удосконалена електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).
Платник акцизного податку, який є фізичною особою – підприємцем, накладає спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ФОПа чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку або удосконалену електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).
У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Під час реєстрації розрахунку коригування платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку № 114, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках розрахунок коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає такий розрахунок коригування платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники розрахунку коригування власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – квітні 2025 року фізичні особи – платники плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 150,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2024 року надходження виросли на понад 13,5 млн. грн, або майже на 10,0 відсотків.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по платі за землю:
18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»;
18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»;
18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;
18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;
18010900 «Орендна плата з фізичних осіб»;
18011200 «Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Більш ніж 1,1 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування залізних руд надійшло майже 1 123,8 млн грн рентної плати. Надходження зросли порівняно з січнем – квітнем минулого року на понад 205,2 млн грн, темп росту – 122,3 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Керівник податкової служби регіону звернула увагу, що сьогодні співпраця з платниками відбувається шляхом різних форматів комунікацій. Завдяки відкритому діалогу з бізнесом, ефективній роз’яснювальній роботі та практичній допомозі зростає рівень добровільної сплати податків.
«Своєчасна сплата податків – пріоритет у роботі податкових органів. Висловлюємо вдячність платникам за відповідальність і сумлінність у процесі наповнення бюджетів! Підтримуємо безбар’єрний підхід у взаємодії з громадянами, бізнесом та громадськістю – забезпечуємо надання якісного сервісу у зручному форматі, з повагою до кожного», – констатувала Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж перших чотирьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників транспортного податку надійшло понад 4,1 млн гривень. Сума надходжень збільшилась майже на 1,1 млн грн, або на 35,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З ініціативи керівниці податкової Дніпропетровщини Теодозії Чернецької всі підрозділи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) долучилися до яскравого фотоконкурсу «Любов’ю квітнуть вишиванки». Він проходив до Всесвітнього дня вишиванки і продемонстрував не лише красу вишитого одягу, а й показав любов до українських традицій та збереження культурної спадщини.
Кожен учасник, одягнувши вишиванку, вніс свою часточку тепла у спільну справу, урізноманітнивши світлини квітучою природою. Саме гармонізація українських традицій із живою природою рідної землі – особливість цьогорічного конкурсу. Квітучі пейзажі барвистої весни доповнили яскраві орнаменти національно вбрання. Зроблені фото – це історія про те, як любов до України розквітає у кожному серці, подібно до візерунків на вишиванках.
Усі світлини учасників конкурсу опубліковані на офіційній Facebook-сторінці податкової Дніпропетровщини для онлайн-голосування.
Найбільшу підтримку від підписників отримало фото Тетяни Ревери, фахівчині Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДПІ ГУ ДПС.
Переможницю привітала очільниця податкової служби регіону Теодозія Чернецька.
Вона висловила подяку кожному співробітнику ГУ ДПС за участь у фотоконкурсі та за те, що ми разом зберігаємо і примножуємо наші традиції.
Шануємо Україну і непохитно віримо у майбутнє нашої держави!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У рамках Національного тижня безбар’єрності влада на всіх рівнях демонструє доступність, відкритість, прозорість. Тиждень безбар’єрності – це можливість об’єднати зусилля держави, громад та бізнесу задля реальних змін. У Дніпропетровській області платформа «Діалог бізнесу та влади» стала важливим інструментом для налагодження відкритої безбар’єрної комунікації між владою та підприємцями.
У черговій зустрічі, організованій Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, взяла участь очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, керівники структурних підрозділів обласної податкової, а також понад 230 представників бізнес-спільноти регіону.
«Економіка функціонує саме завдяки відповідальним суб’єктам господарювання. Для податкової надзвичайно важливим є створення зручних умов для кожного платника податків. Ми завжди відкриті до партнерської співпраці з бізнес спільнотою. Працюємо, щоб взаємодія для платників була прозорою і безбар’єрною», – зазначила Теодозія Чернецька.
На дискусійний майданчик винесли цілу низку важливих питань, спрямованих на економічну стабільність та підтримку місцевих бюджетів, а також безперешкодний доступ до послуг і сервісів податкової служби. Серед яких адміністрування екологічного та акцизного податків, робота мобільного Центру обслуговування платників, особливості виконання податкових обов’язків в умовах воєнного стану, а також сучасні формати комунікацій.
Однією з тем зустрічі стало адміністрування екологічного податку, який відіграє ключову роль у наповненні місцевих бюджетів. Це не просто інструмент для захисту довкілля у нашому промисловому регіону, а й важливе джерело доходів територіальних громад. Податківці роз’яснили особливості розрахунку та сплати екологічного податку, підкреслили важливість своєчасного подання звітів через Електронний кабінет, що значно спрощує процес і зменшує ризик помилок.
Особливу увагу на заході приділили наданню адміністративних послуг мобільним Центром обслуговування платників ГУ ДПС. Цей проєкт є важливим інструментом у безбар’єрному наданні адмінпослуг, консультацій та допомозі з поданням звітності для віддалених громад області і вразливих категорій населення.
Податківці звернули увагу, що чергова зустріч бізнесу та влади проходить під час Національного тижня безбарʼєрності, який ініціювала перша леді України Олена Зеленська у рамках стратегії створення безбарʼєрного простору. Податкова служба, як сервісна служба, підтримує ініціативу, і робить все можливе, щоб кожен отримував необхідні послуги швидко, зручно та з повагою до своїх потреб.
Зустріч на платформі «Діалог бізнесу та влади» продемонструвала готовність податкової служби Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу, зміцнювати довіру та сприяти економічній стабільності регіону через безбар’єрну співпрацю.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України звертає увагу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на важливість дотримання вимог валютного нагляду задля уникнення можливих ризиків.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютний нагляд здійснюється з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Одним з основних тригерів для нагляду є надходження від уповноважених банків повідомлень про порушення граничних строків розрахунків за ЗЕД-операціями.
Основними причинами є:
- ненадання резидентом до банку повного пакета документів;
- подання реєстру митних декларацій у банк, який не обслуговує резидента;
- зарахування коштів на рахунок, не зазначений у митній декларації;
- неподання до банку інформації про внесення змін до митної декларації (аркуш коригування тощо).
Щоб уникнути зайвих перевірок і надмірного листування, ДПС рекомендує суб’єктам ЗЕД:
своєчасно надавати до банку повний комплект документів;
інформувати банк про будь-які зміни до митних декларацій;
забезпечувати узгодженість даних у митній декларації та платіжних документах.
Належне виконання цих рекомендацій допоможе:
- зменшити кількість перевірок;
- оптимізувати витрати часу та ресурсів;
- покращити взаємодію з банківськими установами та податковими органами.
ДПС продовжує роботу в межах реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, розвиваючи сучасну сервісну модель і впроваджуючи систему управління ризиками дотримання законодавства. Зокрема, у 2023 році було затверджено Концепцію функціонування системи управління податковими ризиками (СУПР), яка сприяє ефективному та прозорому адмініструванню податків і валютного контролю.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/899240.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар