17:08
Чи зобов’язаний нерезидент, відокремлений підрозділ якого не здійснює господарську діяльність на території України, реєструватис
04.03.2026 14:01
Чи зобов’язаний нерезидент, відокремлений підрозділ якого не здійснює господарську діяльність на території України, реєструватися платником податку на прибуток та подавати звітність по цьому податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти – це, зокрема, іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ.
Поняття відокремлені підрозділи застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) (п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Статтею 95 ЦКУ передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ платниками податку на прибуток визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає:
а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов’язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців;
б) надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді;
в) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб – нерезидентів;
г) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів – утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.
Для цілей застосування підпунктів «а» і «б» п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ при розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні, до повних послідовних або непослідовних календарних місяців тривалості проекту (або пов’язаних між собою проектів), виконання робіт або надання послуг нерезидентом в Україні додаються:
тривалість діяльності нерезидента в Україні, що здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів, та тривалість діяльності пов’язаних осіб цього нерезидента в Україні, якщо така діяльність тісно пов’язана з діяльністю нерезидента, визначеною у підпунктах «а» і «б» п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, та здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які дорівнюють повному календарному місяцю або які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів.
Для цілей застосування підпунктів «в» і «г» п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ про наявність в особи фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва, може, зокрема, але не виключно, свідчити:
надання нерезидентом обов’язкових до виконання вказівок (у тому числі засобами електронного зв’язку або шляхом передачі електронних носіїв) та їх виконання особою;
наявність в особи та використання нею електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов’язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або з третіми особами, з якими нерезидент уже уклав або в подальшому буде укладати договори чи інші правочини;
реалізація особою права володіння або розпорядження запасами (товарами) чи іншими активами нерезидента в Україні або їх значною часткою на підставі відповідних вказівок нерезидента;
наявність в особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту чи третім особам та підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.
Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника – резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в рамках основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах. Якщо посередник – резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб – нерезидентів, які є пов’язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов’язаних осіб – нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи – нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов’язаними особами.
Постійним представництвом не є:
а) використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації товарів чи виробів, що належать нерезиденту;
б) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;
в) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;
г) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збору інформації для нерезидента;
ґ) направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;
д) утримання постійного місця діяльності з іншою метою.
Утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, зазначених у підпунктах «а» – «д» п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, за умови, що такі види діяльності (їх комбінація) мають підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не є постійним представництвом.
Постійне представництво нерезидента в Україні визнається також у разі, якщо діяльність в Україні здійснюють декілька нерезидентів пов’язаних осіб, якщо така діяльність у сукупності виходить за межі діяльності підготовчого або допоміжного характеру для такої групи нерезидентів – пов’язаних осіб. У такому разі постійне представництво визнається для кожного такого нерезидента – пов’язаної особи. Даний абзац застосовується лише у випадку, коли діяльність таких нерезидентів – пов’язаних осіб в Україні становить у сукупності взаємодоповнюючі функції тісно пов’язаного бізнес-процесу.
Враховуючи зазначене, якщо діяльність відокремленого підрозділу (у т. ч. представництва) нерезидента в Україні не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий нерезидент не зобов’язаний реєструватися платником податку на прибуток та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податкова декларація платника єдиного податку – ФОПа подана за невірним ідентифікатором форми: відображення в Електронному кабі
04.03.2026 14:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сервіси Електронного кабінету забезпечують можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість перегляду інформації щодо поданої платником звітності незалежно від способу її подання, в тому числі інформації щодо присвоєння звітності ознаки «історія подання».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Інфо-зустріч податківців Дніпропетровщини зі студентами: про важливе
04.03.2026 14:00
Відбулася чергова онлайн-зустріч фахівців податкової служби Дніпропетровської області зі студентами та викладачами факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро).
На заході обговорили цікаву для слухачів тему – право на отримання податкової знижки. Акцентували, що податкова знижка – це можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), якщо протягом року платником ПДФО витрачені кошти на певні послуги, визначені законодавством.
Більш детально зупинились на основних умовах отримання податкової знижки за навчання. Витрати на навчання повинні здійснюватись у вітчизняних закладах, зокрема вищої освіти. Це кошти, які були використані як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування. І головне – громадянин повинен отримувати офіційні доходи, з яких сплачено ПДФО, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у термін по 31 грудня року, що настає за звітним. Отже, для реалізації права на податкову знижку за 2025 рік необхідно подати Декларацію по 31 грудня включно 2026 року.
Податкове законодавство передбачає розмір податкової знижки – 18 % від вартості навчання за кожен рік. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, а також копіями договорів, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг.
Крім того, увагу учасників звернули на сучасні формати спілкування з податковою службою регіону, зокрема на власні інформаційні онлайн-ресурси, що функціонують саме задля обізнаності платників регіону, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.
Нагадали, що в Офісі податкових консультантів, кожен може отримати швидку та професійну усну консультацію з податкових питань.
Такі зустрічі – невід’ємний елемент діалогу, що сприяє підвищенню податкової культури молоді.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
SAF-T UA: скористайтесь можливістю завчасно протестувати файл ще до податкової перевірки
04.03.2026 13:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/987412.html повідомила.
Великі платники податків уже зараз можуть протестувати файл SAF-T UA до отримання офіційного запиту податкового органу під час документальної перевірки.
Через Електронний кабінет можна направити сформований файл до ДПС для перевірки його технічної коректності.
Файл опрацюють інформаційно-комунікаційними системами ДПС. Після цього платник отримає повідомлення про його неприйняття через відсутність запиту контролюючого органу та інформацію про виявлені технічні помилки чи недоліки.
Це дозволяє ще до початку документальної перевірки перевірити коректність структури та логіки формування файлу SAF-T UA, виявити можливі невідповідності та усунути їх до офіційного подання на запит контролюючого органу.
Що рекомендується зробити заздалегідь
Щоб бути повністю готовими до обов’язкового подання файлу, великим платникам варто:
завчасно перевірити готовність облікових та інформаційних систем до формування файлу SAF-T UA;
забезпечити відповідність структури файлу вимогам Порядку № 1393 та Детального технічного опису елементів SAF-T UA;
актуалізувати внутрішні процедури реагування на запити контролюючих органів під час документальних перевірок;
здійснювати тестування файлу SAF-T UA для виявлення та усунення можливих технічних помилок чи недоліків
Попереднє тестування підвищує якість даних, зменшує ризик додаткових запитів з боку податкових органів та сприяє ефективному використанню файлу SAF-T UA під час проведення документальних перевірок.
Це також дозволяє впевнено працювати в умовах повноцінного запуску системи «Е-аудит», яка перебуває в промисловій експлуатації з 31 грудня 2025 року.
Нагадуємо
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України великі платники податків зобов’язані під час будь-якої документальної перевірки (планової чи позапланової, виїзної або невиїзної) на запит контролюючого органу надати файл SAF-T UA не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання такого запиту.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок надсилання податкових повідомлень-рішень: що змінилось?
03.03.2026 14:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2025 № 513 (зі змінами) внесено зміни до Порядку надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок).
Оновлений Порядок застосовується з 26.02.2026.
Основні зміни:
- врахування окремих правил сплати податкових зобов’язань під час воєнного стану: якщо платник сплачує суму податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання ППР (форми «Р» та «Д»), штрафні (фінансові) санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується. При цьому нове ППР не складається;
- ППР у разі ліквідації контролюючого органу: у разі ліквідації органу ДПС, який прийняв попереднє ППР, нове рішення оформлює контролюючий орган, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів платника податків;
- оновлення форм ППР (додатки 1 – 30) з урахуванням нової нумерації – форми доповнено, зокрема:
▪ уточненими підставами, у разі встановлення яких надсилається (вручається) ППР;
▪ уніфікованою структурою та єдиними форматами відображення інформації;
▪ оновленим форматом реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.
Додаткові зручності для платників:
- відображення інформації про судові та адміністративні оскарження, що вплинули на розмір узгоджених грошових зобов’язань;
- QR-коди для швидкої та зручної сплати грошових зобов’язань.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Соціальний захист для вагітних і працівників із дітьми – офіційне працевлаштування
03.03.2026 14:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Соціальні гарантії для вагітних жінок, матерів та працівників із дітьми надаються лише за умови офіційного (задекларованого) працевлаштування, що передбачає сплату всіх обов’язкових податків і внесків до бюджету: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Оформлений трудовий договір гарантує не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:
- оплачуваними відпустками,
- лікарняними,
- допомогою по вагітності та пологах,
- пільговим режимом праці для працівників із дітьми.
Основні гарантії для вагітних та працівників із дітьми, якщо праця задекларована:
- захист при прийомі на роботу – відмова можлива лише з об’єктивних причин у письмовій формі;
- безпечні умови праці – заборона на підземні, нічні, понаднормові роботи без згоди працівника;
- гнучкий графік – право на неповний робочий час за бажанням працівника;
- заборона звільнення з ініціативи роботодавця – навіть у разі ліквідації підприємства передбачено обов’язкове працевлаштування;
- соціальна підтримка – можливість отримання путівок, матеріальної допомоги;
- перерви для годування дитини – кожні три години (для матерів дітей до 1,5 року).
Ці гарантії поширюються на:
- вагітних;
- жінок з дітьми до 3 років (до 6 – якщо дитина потребує догляду);
- одиноких матерів із дітьми до 14 років або з інвалідністю;
- осіб, які виховують дітей без матері (в тому числі опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо).
Оформлюйте трудові відносини офіційно!
Незадекларована праця – це втрата прав і майбутніх виплат.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порушення вимог щодо використання РРО/ПРРО: застосування фінансових санкцій
03.03.2026 14:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.
Згідно з п.п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19).
Так, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.
При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку
03.03.2026 14:07
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).
При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Умови, за яких будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно
03.03.2026 14:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.
Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).
Водночас, оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (зі змінами), ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:
реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;
на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сплата нарахованої суми пені з військового збору: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» пла
03.03.2026 14:06
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок) із наведенням прикладів.
У реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюються такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками, визначено у додатку 1 до Порядку.
У випадках сплати пені за порушення термінів сплати грошового зобов’язання платником заповнюється код виду сплати «101» – «Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску».
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
