Блог

Федоренко

Щодо боротьби з нелегальним обігом пального

26.08.2026 11:57

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в межах функціональних повноважень здійснюються заходи щодо протидії нелегальному обігу пального на території Дніпропетровської області.
Працівниками підрозділу контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС спільно з представниками Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області встановлено факт незаконного зберігання та реалізації пального, яке здійснювалось з порушеннями чинного законодавства.
Діяльність з реалізації пального проводилась без реєстрації суб’єкта господарювання та за відсутності будь-яких дозвільних документів на здійснення такого виду діяльності. Шляхом здійснення контрольної закупки податківцями підтверджено факт нелегальності проведення торгівлі пальним.
Наголошуємо, що незаконний обіг пального не лише завдає збитків державному та місцевому бюджетам, але й створює недобросовісну конкуренцію для легального бізнесу. Крім того, пальне, яке реалізується без дозвільних документів і належного контролю, може становити потенційну загрозу для життя і здоров’я споживачів та навколишнього середовища.
Крім того, в умовах дії воєнного стану подібна незаконна діяльність шкодить фінансовій безпеці держави.
Наразі тривають заходи з документування всіх обставин правопорушення.
ГУ ДПС продовжує посилену роботу з виявлення та ліквідації тіньового обігу підакцизних товарів на території регіону, щоб забезпечити максимальне наповнення бюджету.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Ліцензія на пальне: податківці Дніпропетровщини роз’яснили бізнесу підстави для анулювання

26.08.2026 11:56

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжують відкритий діалог із представниками бізнесу та допомагають суб’єктам господарювання своєчасно орієнтуватися у вимогах законодавства.
Під час чергової онлайн-зустрічі податківці роз’яснили підстави для анулювання ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також на право зберігання пального.
Учасникам інформаційної сесії детально розповіли про вимоги статті 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», якою визначено підстави для припинення дії відповідних ліцензій.
Особливу увагу приділили правопорушенням у сфері обігу пального, за які законодавством передбачено анулювання ліцензії. Фахівці податкової служби акцентували: дотримання ліцензійних вимог – це не формальність, а одна з ключових умов легальної та стабільної роботи бізнесу.
Порушення встановлених законодавством вимог тягне передбачену відповідальність. Кожен виявлений факт незаконного обігу, реалізації або зберігання пального отримує належну правову оцінку.
Водночас мета податкової служби – не лише реагувати на вже допущені порушення, а й допомогти бізнесу їх попередити.
Саме тому фахівці ГУ ДПС залишаються відкритими до професійного діалогу. Представники бізнесу можуть звернутися за роз’ясненнями щодо дотримання вимог законодавства у сфері обігу пального та отримати фахову консультацію.
Знання вимог законодавства – найкращий спосіб уникнути ризиків для бізнесу та забезпечити безперервність його роботи.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Податківці Дніпропетровщини: тримаємо економічний фронт

26.08.2026 11:53

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулися урочисті збори з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.
Податкова служба є важливою складовою економічної безпеки країни. Саме тому щоденна робота податківців – це не лише цифри та звітність. Це внесок у стійкість держави, можливість фінансувати оборону, соціальні програми, підтримувати громади та забезпечувати життєдіяльність країни.
«Незалежність – це наша історія, наша свобода і відповідальність за те, якою буде Україна завтра. Для податкової служби ця відповідальність має особливий зміст. Адже за щоденною роботою кожного працівника стоїть надзвичайно важлива справа – забезпечення фінансової спроможності держави та громад», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Попри виклики воєнного часу, колектив ГУ ДПС продовжує виконувати свою роботу, забезпечуючи стабільне наповнення бюджетів.
Особливим моментом урочистостей стало відзначення працівників податкової служби, які своєю сумлінною працею роблять вагомий внесок у спільну справу. З нагоди 35-ї річниці Незалежності України кращих працівників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагороджено Похвальними листами начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Ці відзнаки – не лише визнання професійних здобутків. Це подяка людям, які щодня виконують свою роботу у непростих умовах, залишаються відповідальними перед державою та продовжують тримати економічний тил України.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Компенсація від авіакомпанії, перевізника чи сервісу бронювання: чи потрібно платити податки?

26.08.2026 11:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1043452.html повідомила.
Рейс скасували або затримали, автобус не прибув вчасно, готель не зміг надати заброньований номер, а сервіс бронювання виплатив кошти через проблеми з поїздкою. У таких ситуаціях людина може отримати гроші від компаній, які надають послуги. Але чи потрібно з них сплачувати податки?
Насамперед потрібно з'ясувати, що саме вам виплатили: повернули ваші гроші чи надали окрему компенсацію.
Якщо вам повернули те, що ви заплатили. Це повернення раніше сплачених коштів.
Інша ситуація, коли, крім повернення вартості квитка чи бронювання, компанія виплачує ще певну суму.
Наприклад:
- авіакомпанія повернула вартість квитка і додатково виплатила кошти і за скасування рейсу;
- перевізник виплатив пасажиру компенсацію через значну затримку поїздки;
- готель або сервіс бронювання надав клієнту окрему грошову компенсацію через те, що заброньоване житло не було надане;
- компанія відшкодувала клієнту матеріальну шкоду або інші втрати.
Податковий кодекс України передбачає, що до оподатковуваного доходу фізичної особи включаються, зокрема, суми неустойки – штрафів, пені, а також відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди.
Тому, якщо авіакомпанія, перевізник, готель, сервіс бронювання чи інша компанія виплатила людині окрему грошову компенсацію, така сума оподатковується, якщо вона не належить до одного з винятків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
Для оподатковуваного доходу загальні ставки становлять:
- 18 % – ПДФО;
- 5 % – військовий збір.
Які компенсації не оподатковуються
Податковим кодексом України передбачено винятки. Зокрема, до оподатковуваного доходу не включаються:
- визначені Кодексом суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю;
- відшкодування моральної шкоди за рішенням суду – у встановлених Кодексом межах або в розмірі, визначеному законом;
- окремі виплати з державного бюджету, передбачені Кодексом;
- виплати, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини;
- страхові виплати та страхові відшкодування – для них Кодексом встановлено окремий порядок оподаткування.
Якщо компенсацію виплатила іноземна компанія
Для звичайної компенсації від іноземної авіакомпанії, сервісу бронювання, готелю або перевізника орієнтир простий: якщо це не повернення ваших раніше сплачених коштів, а окрема додаткова виплата, і спеціального звільнення для неї Податковим кодексом України не передбачаться, то такий дохід потрібно задекларувати та сплатити податки.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Надходження до місцевих бюджетів від збору за місця для паркування зросли на 14,1 %

26.08.2026 11:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На 14,1 % зросли надходження збору за місця для паркування транспортних засобів у січні – липні 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. За сім місяців до місцевих бюджетів сплачено 136,5 млн грн проти 119,7 млн грн у 2025 році.
Найбільші надходження забезпечили платники:
Одеської області – 46,5 млн грн;
Львівської області – 38,3 млн грн;
Дніпропетровської області – 33,1 млн гривень.
Збір за місця для паркування є місцевим збором, тому сплачені кошти залишаються у громадах. Вони можуть спрямовуватися, зокрема, на розвиток транспортної інфраструктури, облаштування паркувальних майданчиків, підвищення безпеки дорожнього руху та створення комфортного міського простору.
Платниками збору є юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які за рішеннями органів місцевого самоврядування організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок і паркінгів, побудованих за рахунок коштів місцевого бюджету. Ставка збору встановлюється рішенням місцевої ради та може становити до 0,075% мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр. У 2026 році максимальний розмір – 6,49 грн за 1 кв. метр.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1043634.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо визначення ціни контрольованої операції за певних умов

25.08.2026 12:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яку ціну контрольованої операції необхідно використовувати для цілей застосування п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо товариство з обмеженою відповідальністю протягом року придбало товари у нерезидента, на які наприкінці року отримано кредит-ноту (знижку на вартість товару), інформує таке.
Згідно з п.п. 39.1.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» (об’єкта оподаткування – у випадках, якщо застосування принципу «витягнутої руки» передбачено ПКУ або міжнародними договорами).
Відповідно до п.п. 39.2.2.10 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеного (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення.
Підпунктом 39.3.2.1 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ встановлено, що відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли ПКУ визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.
Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:
доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);
наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;
ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.
Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.
Підпунктом 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ визначено, що у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:
максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності); та/або
мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).
Згідно з п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:
на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);
на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Враховуючи викладене, для цілей застосування п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ товариству з обмеженою відповідальністю необхідно використовувати ціни, визначені у контрольованій операції з урахуванням кредит-ноти.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Порядок оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України зразків продукції для використання під час міжна

25.08.2026 12:40

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:
- постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі;
- ввезення товарів на митну територію України;
- вивезення товарів за межі митної території України.
З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України (далі – МКУ).
При цьому, порядок оподаткування ПДВ при здійсненні платником податку операції з вивезення товарів за межі митної території України (в тому числі вивезення зразків продукції та сувенірної продукції для участі у міжнародній виставці) залежить від митного режиму, в який поміщуються такі товари.
Так, з метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджуються митні режими, що визначені МКУ, зокрема:
- експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (ст. 82 МКУ);
- тимчасове вивезення – це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст. 113 МКУ).
Згідно з п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України, зокрема у митному режимі експорту.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.
До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ (п. 206.8 ст. 206 ПКУ).
При цьому, згідно з п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Отже, норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ:
- не застосовуються у разі вивезення платником ПДВ товарів за межі митної території України у митному режимі експорту із застосуванням нульової ставки ПДВ;
- застосовуються у разі вивезення платником ПДВ товарів із застосуванням режиму звільнення від оподаткування, передбаченого у ст. 206 ПКУ, або у разі вивезення товарів, митна вартість яких не перевищує 150 євро.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Звільнення від оподаткування військовим збором доходів, що відповідно до міжнародних договорів звільняються від оподаткування ПД

25.08.2026 12:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи звільняється від оподаткування військовим збором дохід, який згідно з нормами конвенцій між урядом України і урядом іншої країни про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, звільняється від оподаткування ПДФО в Україні, повідомляє.
Загалом всі конвенції між урядом України і урядом іншої країни про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (далі – Конвенція) мають статтю «Податки, на які поширюється Конвенція».
Конвенціями передбачено, що податками, на які поширюється ця Конвенція, в Україні є:
«податок на прибуток (доходи) підприємств»;
«прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства» або «податок на доходи фізичних осіб».
В Конвенціях також зазначається, що дія Конвенцій поширюється також на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, на додаток до існуючих податків або замість них.
На сьогодні ідентичним прибутковому податку з громадян є податок на доходи фізичних осіб, який відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) розподіляється між місцевим та державним бюджетом України.
Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для платників, зазначених у п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (тобто платників військового збору – фізичних осіб) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, передбачені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. ІV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Статтею 29 БКУ визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України, відповідно до п. 29.2 ст. 29 якого військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п.п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, військовий збір не є ідентичним або подібним по суті прибутковому податку з громадян або податку на доходи фізичних осіб, а отже не підпадає під дію Конвенцій. Крім того, відповідно до п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ відсутня норма звільнення від оподаткування військовим збором доходів, що відповідно до міжнародних договорів звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Також наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов і суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій, а також вивчення всіх первинних документів, згідно з якими відбувалося оформлення таких операцій.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44690

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Яким чином суб’єкт господарювання має право придбати готівкову іноземну валюту для забезпечення витрат на відрядження працівникі

25.08.2026 12:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).
Порядок здійснення операцій із валютними цінностями, у тому числі порядок проведення розрахунків за валютними операціями встановлено Положенням про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженим постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2 (із змінами) (далі – Положення № 2).
Відповідно до п. 42 розд. VI Положення № 2 резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 2 суб’єкт валютних операцій (далі – клієнт) для здійснення валютних операцій із купівлі/продажу/обміну іноземної валюти банківських металів подає до банку заяву на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів (далі – Заява). Заява подається в довільній формі. Реквізити Заяви визначаються в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом.
Відповідно до абзацу першого п. 5 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами) (далі – Положення № 5) клієнти/користувачі не подають документи, що свідчать про наявність у них підстав /зобов’язань для здійснення валютних операцій у незначному розмірі з купівлі іноземної валюти, переказу іноземної валюти/банківських металів/гривні, уключаючи переказ іноземної валюти, що була куплена раніше в незначному розмірі, у разі зміни еквівалента купленої валюти за рахунок зміни курсів іноземних валют на дату здійснення переказу. Інформація щодо мети купівлі, переказу та документів, на підставі яких здійснюється купівля, переказ бенефіціару коштів в іноземній валюті/гривні та/або банківських металів, зазначається у заяві на купівлю іноземній валюті та/або в платіжній інструкції.
Абзацом третім п. 5 розд. І Положення № 5 встановлено, що клієнти уповноважених установ – резиденти (юридичні особи/фізичні особи – підприємці) не подають документів, що свідчать про наявність у них підстав/зобов’язань для здійснення операцій з купівлі іноземної валюти/банківських металів, якщо такі операції здійснюються в межах ліміту, визначеного в п. 90 прим. 1 розд. IX Положення № 5.
Так, згідно з п. 90 прим. 1 розд. IX Положення № 5 резиденту (юридичній особі/фізичній особі – підприємцю) дозволяється протягом одного дня здійснювати валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти без підтвердження наявності підстав/зобов’язань для їх проведення на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 100 000 євро включно (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції).
Уповноважені установи самостійно приймають рішення про необхідність подання клієнтом документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, що зазначені в абзаці першому п. 5 розд. I Положення. Клієнт у разі запиту уповноваженою установою документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, зобов’язаний подати такі документи в термін, установлений уповноваженою установою.
Крім цього п. 5 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами), заборонено видачу в України готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку клієнта в іноземній валюті в обсязі, що перевищує в еквіваленті 200 000 грн у день (без урахування комісії банку), крім зняття готівкових коштів в іноземній валюті у випадках, визначених у підпунктах цього пункту.
Податкові органи застосовують до юридичних осі (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, встановлених Законом № 2473 та/або визначених нормативно-правовими актами НБУ, які прийняті відповідно до Закону № 2473, зокрема, у Положенні № 5, а саме з питань проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.
Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання має право зняти в банку із власних поточних рахунків готівкову іноземну валюту, або купити іноземну валюту, для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон на підставі заяви на купівлю іноземної валюти.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Перехід на спрощену систему оподаткування або щорічне підтвердження статусу платника ЄП четвертої групи: подання ЮО податкової д

25.08.2026 12:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – декларація).
У загальній декларації (рядок 8 загальної частини) зазначається код КАТОТТГ за місцезнаходженням платника податків (основним місцем обліку). Це правило застосовується і тоді, коли юридична особа має земельні ділянки на території кількох територіальних громад.
У графі 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до загальної декларації зазначається код КАТОТТГ за місцем розташування земельної ділянки, а не код за основним місцем обліку платника. Тобто:
якщо всі земельні ділянки знаходяться в одній громаді, то у графі 10 проставляється код цієї територіальної громади;
якщо земельні ділянки знаходяться у різних територіальних громадах, то у Додатку 1 вони відображаються окремими рядками із зазначенням коду КАТОТТГ тієї територіальної громади, на території якої розташована відповідна земельна ділянка.
Отже, для загальної декларації:
у рядку 8 загальної частини зазначається код КАТОТТГ за основним місцем обліку платника;
у графі 10 Додатку 1 зазначається код КАТОТТГ за місцем розташування земельної ділянки (територіальної громади, до якої вона належить).
Водночас у звітних деклараціях, що подаються за місцем розташування земельних ділянок, у рядку 8 загальної частини декларації та в графі 10 Додатку 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до кожної такої декларації зазначається код КАТОТТГ за місцем розташування відповідної земельної ділянки, щодо якої подається така декларація.
Єдиний податок сплачується до бюджету територіальної громади, до якої входять населені пункти де розташовані земельні ділянки.
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку), відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19429. Предыдущая cтраница | Страница 26 из 1943 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua