Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
З урахуванням листа Міністерства фінансів України від 10.04.2024 № 11210-04-62/11995 датою отримання доходу платниками єдиного податку – фізичними особами – підприємцями при здійсненні розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека є дата, зазначена у фіскальному (касовому) чекові.
Тому, якщо з ФОПом на спрощеній системі оподаткування розраховувались через оплату картою в магазині (банківський-еквайринг) або в інтернет-магазині (інтернет-еквайринг) з видачею фіскального (касового) чеку, то доходом для цілей оподаткування єдиним податком є вся сума виручки, включаючи комісію банку, а датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби)) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми ПДФО, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт.
Отже, згідно з положеннями абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО звільняються ті ФОПи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.
Водночас, на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзаців першого та четвертого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Враховуючи те, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, то і право подання податковим агентом уточнюючого Розрахунку з додатком 4ДФ до нього можливе виключно протягом зазначеного терміну, а отже подати вказаний Розрахунок після спливу строку позовної давності положеннями ПКУ не передбачено.
Разом з тим, відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Отже, страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності за періоди, за якими минув строк позовної давності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема, з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, підпунктах 3 і 4 п. 170.13 прим.1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Таким чином, сума майнового внеску (нерухомого майна) платника податку – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на корпоративні права не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та відповідно на неї не поширюються норми ст. 172 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу восьмого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
В основній частині Декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка про прийняте рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Таким чином, розпорядчий документ (наказ) підприємства про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140, п. 140.6 ст. 140 ПКУ) має бути прийняте протягом останнього річного звітного періоду, але не пізніше дати подання Декларації за відповідний річний податковий (звітний) період.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Уникнення подвійного оподаткування стає простішим. Нагадуємо про зручні цифрові інструменти для отримання довідки про статус податкового резидента України та правила її подальшого апостилювання.
Як отримати довідку
Довідку про статус податкового резидента України можна отримати безкоштовно.
Для цього необхідно подати заяву встановленого зразка:
- онлайн через Електронний кабінет
або
- особисто чи поштою до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
У заяві обов’язково зазначаються ПІБ (українською та англійською мовами), податковий номер, країна призначення довідки, рік та підстава для визначення резидентського статусу.
Термін видачі документа – до 10 календарних днів з дня реєстрації заяви, формат отримання – електронний або паперовий.
Отримання довідки онлайн
Найзручніший спосіб отримання документу – через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua).
Для цього потрібно:
- увійти в Електронний кабінет та авторизуватися за допомогою КЕП або Дія.Підпис,
- у розділі «Введення звітності» створити документ, обрати рік та заповнити форму F1308202 «Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування»,
- заповнити дані: вказати ПІБ англійською (як у закордонному паспорті), обрати країну призначення та рік.
Важливо: якщо згодом знадобиться апостиль, у полі «Форма надання довідки» обов'язково позначте «ПАПЕРОВА». Апостиль ставиться лише на мокру печатку та підпис.
Паперовий оригінал довідки можна забрати протягом 10 календарних днів у податковій за місцем реєстрації.
Апостилювання
Для апостилювання довідки про статус податкового резидента України необхідно звернутися до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).
Документи, які потрібні:
- оригінал довідки (або її копія, засвідчена в установленому порядку);
- заява від особи, що подає документи (обов’язково вказати назву документа та країну призначення);
- документ про оплату послуги.
Вартість у 2026 році: 51 грн (крім пільгових категорій: осіб з інвалідністю I та II груп, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та дітей-сиріт).
Термін розгляду: до 20 робочих днів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реквізити рахунків для сплати єдиного внеску на 2026 рік можна переглянути:
► на вебпорталі ДПС (без авторизації):
- перейти до розділу «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv;
- обрати область (регіон);
- вибрати вид платежу, який необхідно сплатити;
► в Електронному кабінеті (персоналізовано):
- авторизуватись у приватній частині Електронного кабінету,
- обрати меню «Стан розрахунків з бюджетом» та єдиний внесок,
- натиснути на піктограму у колонці «Реквізити».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.03.2026 суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, подають звітність за оновленими формами.
Відповідні зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2025 року № 641, яким затверджено нові форми звітів та порядок їх заповнення.
Так, щомісяця звітність подається до територіальних органів ДПС:
- за оновленою формою № 1-ВП (місячна) – виробниками спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та суб'єктами господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини;
- за оновленою формою № 1-ОП (місячна) – суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також операції з ввезення та вивезення відповідної продукції.
Щороку звітність подається:
за оновленою формою № 1-ВП (річна)
- малими виробництвами пива, дистилятів та виноробної продукції;
- суб’єктами господарювання, які здійснюють вирощування тютюну, з можливістю відображення обсягів вирощування та посівних площ.
Наказом також передбачено:
- удосконалений порядок відображення: обсягів продукції, переданої або отриманої на відповідальне зберігання; обігу відходів тютюнової сировини та залишків;
- нові коди і види продукції, товарів та сировини для відображення інформації про залишки та обсяги придбаної, виробленої та реалізованої тютюнової сировини (ферментованої, неферментованої).
Зауважимо: під час опрацювання проєкту наказу, оприлюдненого на сайті Мінфіну для отримання зауважень та пропозицій від представників бізнесу, враховано позицію Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» щодо порядку відображення у звітності відомостей про обіг відходів тютюнової сировини.
Наказ № 641 розроблено на виконання вимог статті 72 Закону України № 3817 та з метою приведення чинних нормативно-правових актів у відповідність до законодавства. Нові форми заміняють ті, що діяли за наказом Мінфіну № 296.
Довідково:
Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами).
Наказ Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 «Про затвердження форм звітності про залишки, обсяги виробництва, обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини, обсяги вирощування тютюну, посівну площу, порядку їх подання та заповнення, Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару/сировини», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2026 року за № 3/45397 (зі змінами).
Наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 липня 2024 року за № 1011/42356 (зі змінами).
Форма № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (зі змінами).
Форма № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (зі змінами).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Дефенс Сіті – це спеціальний правовий режим, створений для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він передбачає податкові пільги та сприяє розвитку оборонної промисловості України.
Статус резидента Дефенс Сіті надає Міністерство оборони України на добровільній основі. Юридична особа стає резидентом після подання відповідної заяви та внесення у реєстр Дефенс Сіті.
Податкові пільги
Резиденти Дефенс Сіті отримують звільнення від сплати податку на прибуток за умови, що прибуток використовується на певні законодавчо визначені цілі. Серед основних напрямів:
- Розвиток власної діяльності резидента:
переоснащення матеріально-технічної бази,
модернізація технологічних та виробничих процесів,
впровадження новітніх технологій,
створення нових зразків озброєння та військової техніки.
- Придбання корпоративних прав підприємств оборонного комплексу:
інвестиції у капітал таких підприємств, якщо вони не виплачують дивіденди протягом пільгового періоду.
- Придбання прав на інтелектуальну власність для виконання державних контрактів.
Ці напрями допомагають забезпечити розвиток оборонної промисловості та спрямування прибутку на стратегічно важливі проєкти.
Виплата дивідендів
Резидент Дефенс Сіті не має права виплачувати дивіденди з прибутку, що звільнений від оподаткування.
Винятком є дивіденди:
- на користь держави;
- на користь державних підприємств та організацій, 100% акцій яких належить державі;
- на користь інших господарських товариств, 100% акцій яких належить державі або підприємствам зі 100 % державною участю.
Якщо дивіденди виплачуються на користь держави або державних підприємств за період до набуття статусу резидента, авансовий внесок розраховується та сплачується в установленому порядку.
Після отримання статусу резидента і пільгового періоду авансовий внесок на дивіденди державі не сплачується у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди.
Інвестиції у корпоративні права
Якщо резидентом Дефенс Сіті придбаються корпоративні права суб’єкта господарювання оборонно-промислового комплексу, який на момент інвестування або після нього виплачує дивіденди своїм учасникам, це вважається нецільовим використанням прибутку.
Правило допомагає гарантувати, що прибуток спрямовується на розвиток діяльності резидента та оборонної промисловості, а не на виплати акціонерам.
Своєчасне використання прибутку
Прибуток, звільнений від оподаткування, потрібно використати на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті до 31 грудня року, наступного за звітним.
Якщо платник уклав договір та зробив попередню оплату до 31 грудня року, наступного за звітним, в якому платник податку на прибуток підприємств набув статусу резидента Дефенс Сіті, а фактичне постачання товарів чи послуг відбулося пізніше – вимога вважається виконаною.
Важливо: якщо договір буде анульовано або попередня оплата повернеться, такі дії вважатимуться порушенням цільового використання прибутку.
Детальніше читайте за посиланням – https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-pributok-pidpriemstv/981629.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік сум коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
До складу доходу не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (п.п. 8 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Нормами глави 1 розд. XIV ПКУ не передбачено інших виключень щодо віднесення до складу доходу платника єдиного податку при внесення коштів або майна без обміну на корпоративні права.
Внесення учасником коштів як додатковий капітал не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення грошових коштів або матеріальних цінностей в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.
В іншому разі, кошти, які внесені учасником до додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога, яка в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є, зокрема, сумою коштів, переданою платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Така сума коштів підлягає включенню до бази оподаткування єдиним податком юридичною особою – платником єдиного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар