Блог

Федоренко

Управління податковим боргом: ДПС перейматиме досвід Бельгії

23.12.2025 10:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України та Федеральна державна служба фінансів Бельгії співпрацюватимуть у сфері управління податковим боргом. Сторони визначили пріоритетні напрями взаємодії та окреслили перші практичні кроки.
Співпраця відбудеться в рамках в межах реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Федеральною державною службою фінансів Королівства Бельгії та Державною податковою службою України.
Ефективне управління податковим боргом є одним із ключових факторів для фінансової стабільності держави. Саме тому ДПС зосереджується на переході від фрагментарних рішень до комплексної моделі управління, що поєднує цифровізацію, аналітику та ефективну взаємодію з платниками податків.
«Для нас важливо мати практичну співпрацю для обміну досвідом і впровадження ефективних рішень у сфері управління та погашення податкового боргу. Ми налаштовані на конкретні результати та поступове впровадження сучасних європейських підходів», – наголосив заступник Голови ДПС Андрій Троцко під час онлайн зустрічі з командою Федеральної державної служби фінансів Бельгії.
Сторони визначили ключові напрями подальшої роботи з удосконалення процедур погашення податкового боргу. Серед них:
- створення ІТ-рішення «Робота з боргом», яке має забезпечити комплексний підхід до управління податковим боргом та посилити аналітичні можливості податкових органів;
- удосконалення податкового законодавства, спрямоване на спрощення процедур стягнення, розширення електронної взаємодії з платниками податків і підвищення ефективності інструментів погашення боргу з урахуванням принципу економічної доцільності.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/965059.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дашборд «Пульс»: цифровий інструмент для покращення взаємодії бізнесу і держави

23.12.2025 10:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/964941.html повідомила.
В Україні запрацював перший публічний аналітичний дашборд платформи «Пульс» – сучасний онлайн-інструмент зворотного зв’язку між бізнесом і органами державної влади.
Віджет сервісу вже інтегровано та розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України.
ДПС стала першим органом державної влади, який долучився до проєкту «Пульс» та забезпечив інтеграцію Електронного кабінету з онлайн-платформою.
«Пульс» дозволяє підприємцям:
- повідомляти про проблеми у взаємодії з органами державної влади;
- отримувати допомогу щодо їх розв’язання;
- оцінювати роботу державних сервісів;
- висловлювати пропозиції щодо покращення бізнес-клімату.
Крім того, користувачі можуть залишати позитивні відгуки про державні послуги. Це сприятиме більш ефективній взаємодії держави з підприємницьким середовищем.
Щоб скористатися віджетом на вебпорталі ДПС, необхідно:
- натиснути у правому верхньому куті іконку з логотипом дашборду,
- оцінити умови ведення вашого бізнесу в Україні від одного до десяти,
- написати коментар, зазначивши: проблематику, регіон, відповідальний орган, галузь та посаду,
- відправити звернення, авторизувавшись через ID.GOV.UA.
Також залишити свої коментарі та звернення можна на всіх доступних платформах:
- на сайті pulse.gov.ua;
- в Електронному кабінеті;
- на сайті Міністерства економіки України;
- на Порталі електронних сервісів;
- на сайтах ЦОВВ та ОВА.
Дашборд дозволяє ДПС отримувати об’єктивні сигнали від бізнесу, аналізувати проблеми та тенденції у сфері податкового адміністрування в режимі реального часу.
Закликаємо платників активно користуватися платформою, оскільки надана інформація стане основою для ухвалення рішень, удосконалення податкових сервісів та підвищення якості адміністрування податків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У ДПС розповіли як декларуються та оподатковуються іноземні доходи

23.12.2025 10:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Якщо українець офіційно працює і сплачує податки за місцем проживання за кордоном, повторно сплачувати їх не потрібно. Суми сплаченого за кордоном податку будуть зараховані в Україні в рахунок зменшення зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
«Не всі іноземні доходи підлягають оподаткуванню та декларуванню! Україна має угоди з багатьма країнами світу про уникнення подвійного оподаткування. Тому кожного українця за кордоном дуже просимо не піддаватися паніці», – наголосила Леся Карнаух.
За її словами, не потрібно декларувати кошти та сплачувати податки в Україні, якщо фізична особа – резидент України отримала:
- матеріальну допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною;
- допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій членам сім’ї першого ступеня споріднення, постраждалим від російської агресії.
«Якщо були отримані інші доходи за кордоном, наприклад, заробітна плата, дохід від фрілансу, то так – такі доходи потрібно задекларувати в Україні. Зробити це можна досить легко – через Електронний кабінет платника», – зазначила в. о. Голови ДПС.
Податки, які вже сплачені за кордоном, можна зарахувати в Україні. Для цього потрібно звернутися за довідкою до податкової іншої країни.
У ній має бути така інформація:
- скільки податку сплачено;
- з якого доходу.
Довідку слід легалізувати (якщо міжнародний договір не передбачає інакше).
Сума зарахування не може перевищувати розмір податку, який мав би бути сплачений в Україні.
Хто має подавати декларацію?
Резиденти України, якщо отримували доходи за межами митної території України.
Будь-які іноземні доходи включаються до загального річного оподатковуваного доходу і оподатковуються на загальних підставах.
Іноземні доходи оподатковуються:
- податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18 %;
- військовим збором:
- 1,5 % – доходи, отримані до 31.12.2024 включно;
- 5 % – доходи, нараховані або виплачені з 01.01.2025.
Якщо дохід отримано у валюті або у вигляді інших активів, його перераховують у гривні за курсом НБУ на дату отримання.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/965198.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування у разі списання дебіторської заборгованості нерезидента щодо

22.12.2025 12:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ.
Безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
У разі наявності дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.
Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості визначено положеннями ст. 139 ПКУ.
Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, щодо якої створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), якщо така заборгованість є заборгованістю за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.
Одночасно повідомляємо, що абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Національна стратегія доходів: покращення роботи з податковим боргом (НСД)

22.12.2025 12:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Податковий борг для будь-якої країни є соціально-економічною проблемою. Зростання загальної суми податкового боргу свідчить про необхідність більш прискіпливого вивчення причин його виникнення та підвищення ефективності заходів погашення податкового боргу, що дозволить упередити виникнення податкового боргу та забезпечить якнайшвидше його погашення з дотриманням обґрунтованого рівня витрат на адміністрування такого боргу.
Очікується, що вдосконалення процесів погашення податкового боргу матиме такі позитивні наслідки для податкових органів:
- прискорить, спростить та зменшить фінансові витрати органів ДПС на процедуру погашення податкового боргу;
- зменшить витрати робочого часу на здійснення заходів з погашення податкового боргу;
- забезпечить проведення автоматизованого аналізу фінансово-господарського стану боржника та виявлення джерел погашення податкового боргу;
- зменшить вплив «людського» фактору на процедури погашення податкового боргу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ПДВ: чи переноситься від’ємне значення до складу податкового кредиту правонаступника?

22.12.2025 12:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пункту 198.7 статті 198 Податкового кодексу України сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2026 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 (зі змінами), за наявності у платника податку, який реорганізовується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 (Д2) (додаток 2)). Така заява подається у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній (звітний) період реєстрації платника податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)).
Отже, від’ємне значення до складу податкового кредиту правонаступника переноситься у разі виконання всіх зазначених умов.
Алгоритм перенесення від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника:

1. Платник податку, що реорганізується шляхом перетворення подає заяву за ф. № 1-ПДВ, яка визначена додатком 1 до Положення № 1130, з обов’язковою позначкою «Перереєстрація» !!! протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку;
2. Підписується передавальний акт (п.198.7 ст. 198 Кодексу);
3. Проводиться документальна перевірка контролюючим органом суми від’ємного значення платника, що реорганізується шляхом перетворення;
4. У разі підтвердження документальною перевіркою сум від’ємного значення платник, що реорганізується шляхом перетворення, подає заяву про перенесення від’ємного значення ((таблиця 2 (Д2) (додаток 2)) до декларації за останній звітний період реєстрації платником податку;
5. Правонаступник подає заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2));
6. Значення рядку «Усього» таблиці 3 (Д2) (додаток 2) правонаступник переносить до рядка 16.3 поточної декларації.
Особливості заповнення додатку 2 платниками податку, що реорганізовуються, та їх правонаступниками представлені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dodanu-vartist/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-ta-vnesennya-zmin/903383.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи підлягає оподаткуванню дохід нерезидента, отриманий від продажу фізичні особі – резиденту України корпоративних прав в статут

22.12.2025 12:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню згідно з цим пунктом, належить, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:
цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що відповідають таким умовам:
а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відс. утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відс. утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відс. утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи.
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Прибуток від здійснення операцій, визначених у п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу (абзац одинадцятий п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Абзацами першим і другим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Отже, витрати на придбання акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав, нерухомого майна підприємства визначаються виключно на підставі даних (джерел інформації) бухгалтерського обліку.
Отже, дохід нерезидента від здійснення операції з продажу інвестиційного активу (корпоративних прав в статутному капіталі української юридичної особи) визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу, та оподатковується за ставкою 15 відс., якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо нарахування фізичній особі мінімального податкового зобов’язання

22.12.2025 12:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи враховується при розрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) для фізичної особи нарахований контролюючим органом за попередні звітні періоди земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, у разі отримання податкового повідомлення-рішення та сплати земельного податку у звітному році, за який здійснюється нарахування МПЗ, повідомляє.
Відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) є власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства. У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Об’єктом оподаткування МПЗ є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які перебувають у власності або користуванні.
Підстави, за якими МПЗ не визначається встановлено п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючим органом за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності / користування.
Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у п. 170.14 ст. 170 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке ППР разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів,платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються, зокрема земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.
Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку, зокрема сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такого податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, з урахуванням норм п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ при розрахунку МПЗ для фізичних осіб до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків враховується земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, строк сплати якого припадає на податковий (звітний) рік та який фактично сплачено протягом податкового (звітного) року, за який здійснюється нарахування МПЗ для фізичних осіб.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Фізична особа – резидент України є контролюючою особою: визначення об’єкта оподаткування ПДФО за певних умов

22.12.2025 12:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Згідно з п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим.2 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Тобто, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії для такої фізичної особи розраховується відповідно до фінансової звітності за 2025 рік.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги фізичних осіб - власників земельних ділянок одного виду використання, загальна площа яких не перевищує межі граничних н

22.12.2025 12:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ визначено перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами та доповненнями);
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;
для ведення садівництва – не більше як 0,12 гектара.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п.42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій документів, зокрема, на користування пільгою, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, щоб скористатися пільгами із земельного податку фізичні особи – власники земельних ділянок, які мають підстави для отримання пільг, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися з документами, що надають право на пільгу, до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18521. Попередня cторінка | Сторінка 265 з 1853 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua