Блог

Федоренко

До уваги ФОПів – платників єдиного податку другої та третьої груп!

02.12.2025 12:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Для цілей дотримання вимог, визначених частиною чотирнадцятої ст. 42 Закону № 3817, розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, є фактично отримана протягом календарного місяця сума оподатковуваного доходу (виручка у грошовій (готівковій та/або безготівковій) та/або не грошовій формі) від провадження усіх видів господарської діяльності, з урахуванням вимог, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для самостійно обраної таким суб’єктом господарювання системи оподаткування.
Відповідно до ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або не матеріальній формі.
Згідно п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Яким чином платника податків отримує повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?

02.12.2025 12:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.
Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.
Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.
У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (із змінами та доповненнями).
Отже, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Леся Карнаух: За 11 місяців року до загального фонду держбюджету надійшло понад 1,15 трлн грн податків та зборів

02.12.2025 12:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За січень – листопад 2025 року фактичні надходження до загального фонду державного бюджету податків та зборів, які контролює ДПС, становлять 1 трлн 154,6 млрд грн. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Я вдячна кожному платнику податків. Бо наповнення бюджету – спільна справа і відповідальність. Це кошти, які насамперед йдуть на обороноздатність України, на підтримку військових», – написала вона на своїй сторінці у Facebook.
Завдяки відповідальності платників виконання плану за 11 місяців становить 105,2 % (+57,3 млрд грн). Це +215,7 млрд грн до факту 11 місяців минулого року.
«Листопад, як і жовтень, і вересень, був вкрай складним для економіки. Щоденні обстріли по енергетиці та інфраструктурі не могли не позначитися на надходженнях до бюджету. Через зовнішню агресію великій кількості бізнесу довелося насамперед спрямувати свої зусилля на відновлення процесів. Тиск на організацію виробництва через обмежене електропостачання сильно зріс, що позначилося на обсягах виробленої продукції, а відповідно вплинуло і на обсяги ПДВ та податку на прибуток. Разом з тим, стійкість кожного українського підприємця вражає!» – додала вона.
За підсумками листопада надходження платежів – 128,2 млрд гривень.
Основні показники:
- 53,0 млрд грн – податок на прибуток підприємств;
- 31,6 млрд грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;
- 22,6 млрд грн – податок на додану вартість (зібрано 40,6 млрд грн, відшкодовано – 18,1 млрд грн);
- 11,1 млрд грн – акцизний податок;
- 5,4 млрд грн – рентна плата.
«Виклики надважкі. Але ми спільно докладаємо максимальних зусиль, щоб забезпечити фінансову стабільність держави», – зазначила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/958296.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Розрахунки здійснюються із застосуванням РРО (РК): чи є обмеження граничної суми готівкового розрахунку?

01.12.2025 15:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (зі змінами) (далі – Положення № 148).
Підпунктом 5 п. 3 розд. І Положення № 148 визначено, що готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10000 (50000) грн поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які документи та до якого контролюючого органу подають ФО, які провадять незалежну професійну діяльність у разі зміни робочого м

01.12.2025 15:51

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Пунктом 6.8 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588) визначено, що облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у контролюючих органах здійснюється з урахуванням, зокрема, такого:
- якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розд. IV ПКУ;
- про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), згідно з розд. VIII Порядку № 1588 або може зазначити в заяві (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) під час взяття на облік у контролюючих органах.
Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у Заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви про такий об’єкт згідно з розд. VIII Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.1 розд. VIІI Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIІI Порядку № 1588.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розд. VII Порядку № 1588 (п. 8.3 розд. VIІI Порядку № 1588).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 8.4 розд. VIІI Порядку № 1588).
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розд. VIІI Порядку № 1588).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Види перевірок, при проведенні яких контролюючим органом надсилаються (вручаються) платнику письмові повідомлення із зазначенням

01.12.2025 15:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Згідно з абзацами першим та другим п. 79.2 ст. 79 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до ст. 42 ПКУ платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної ст. 200 ПКУ) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПКУ визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам екологічного податку про деякі особливості заповнення податкової декларації

01.12.2025 15:49

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (зі змінами) (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Відповідно до ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку щокварталу самостійно обчислюються суми екологічного податку виходячи, зокрема, з:
- фактичних обсягів викидів (колонка 3 додатка 1 до Декларації);
- фактичних обсягів скидів (колонка 3 додатка 2 до Декларації);
- фактичних обсягів розміщення відходів (колонка 3 додатка 3 до Декларації).
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі – Положення № 275), визначено, що Державна екологічна інспекція України (далі – Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Держекоінспекції, зокрема, є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.п. 1 п. 3 Положення № 275).
Отже, фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками екологічного податку в тоннах. При цьому правильність визначення, зокрема, фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів не належить до компетенції органів ДПС, тому з метою переведення одиниць виміру за кожним видом забруднюючої речовини з куб. метрів тощо у тонни, платникам слід звертатися до Держекоінспекції.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Земельні ділянки перебували у власності (користуванні) менше одного року (починаючи з 2024 року): як розраховується МПЗ?

01.12.2025 15:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), визначена підпунктами 38 прим. 1.1.1 та 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Враховуючи вищезазначене, при визначенні МПЗ відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 та 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ враховано кількість місяців, протягом яких земельна ділянка перебувала у власності, проте, враховуючи внесені зміни, розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання починаючи з 2024 року не може становити менше ніж 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частина ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податку на прибуток підприємств, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування!

01.12.2025 15:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, щ відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4 прим. 2 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Показник рядка 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Відповідно до п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.
Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Поряд з цим, п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.
З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому, такий платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Виробникам електричної енергії, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенерацій

01.12.2025 15:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2019) активний споживач – споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю.
Частиною дев’ятою ст. 58 прим.1 Закону № 2019 встановлено, що виробництво електричної енергії активними споживачами, третіми особами, що приєднані до електричних мереж активних споживачів, вважається виробництвом електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на виробництво електричної енергії, за умови що встановлена потужність таких генеруючих електроустановок на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт.
Зберігання електричної енергії активними споживачами, третіми особами, установки зберігання енергії яких приєднані до електричних мереж активних споживачів, вважається зберіганням електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на зберігання електричної енергії, за умови що встановлена потужність таких установок зберігання енергії на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт.
Відповідно до п. 12 прим. 1 розд. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019 з метою забезпечення надійного і безперебійного централізованого теплопостачання населення та підвищення стійкості енергосистеми до мереж виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії, та/або до мереж теплопостачальних організацій, що здійснюють також діяльність з транспортування теплової енергії, за їхньою згодою можуть приєднуватися когенераційні установки третіх осіб електричною потужністю до 20 МВт з урахуванням, зокрема, такого:
продаж електричної енергії, виробленої на когенераційних установках та проданої виробникам, що здійснюють виробництво теплової енергії, вважається виробництвом електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на виробництво електричної енергії, за умови що дозволена до споживання потужність електроустановок виробника теплової енергії на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт;
продаж електричної енергії, виробленої на когенераційних установках та проданої виробникам, що здійснюють виробництво електричної та теплової енергії, вважається виробництвом електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на виробництво електричної енергії, за умови що встановлена потужність таких генеруючих електроустановок на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт дозволеної до відпуску електричної потужності виробника, що здійснює виробництво електричної та теплової енергії.
Згідно з п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Отже, виробник електричної енергії, який здійснює операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії до 5 МВт як активний споживач, який може здійснювати реалізацію електричної енергії без отримання ліцензії на такий вид діяльності, не є платником акцизного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15879. Попередня cторінка | Сторінка 27 з 1588 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua