Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктами 97.1 та 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до абзацу першого п. 173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Враховуючи викладене, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
При цьому Законом України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855) (набрав чинності 08.08.2025), запроваджено інтегрований довкіллєвий дозвіл.
Частиною двадцять четвертої ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (далі – ВКУ) встановлено, що інтегрований довкіллєвий дозвіл видається на підставах і в порядку, визначених Законом № 3855, з урахуванням вимог абзаців другого – четвертого частини шостої ст. 49 ВКУ. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу отримання дозволу на спеціальне водокористування, умови якого щодо спеціального водокористування визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не вимагається. На операторів установок, що отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл та здійснюють на його підставі спеціальне водокористування, поширюються вимоги ВКУ щодо прав, обов’язків, обмежень та інших умов спеціального водокористування.
Згідно з абзацом четвертим п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321 «Про затвердження Порядку видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459» суб’єкти господарювання, чиї дозволи на спеціальне водокористування втратять чинність у зв’язку з отриманням інтегрованого довкіллєвого дозволу, зобов’язані протягом одного місяця з дня початку адміністративного провадження з видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього) звернутися із заявою про одержання дозволу на спеціальне водокористування та відповідними документами згідно з Порядком видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування щодо технічних одиниць, одиниць технологічного устаткування, видів діяльності та об’єктів, умови спеціального водокористування щодо яких визначаються дозволами на спеціальне водокористування, які втратять чинність у зв’язку з отриманням інтегрованого довкіллєвого дозволу та не будуть ним визначені.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Згідно з абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі – Порядок № 78), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України (далі – Держводагентство).
Пунктом 1.5 розд. І Порядку № 78 визначено, що під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та:
здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 5 м. куб. води на добу;
забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення;
забирають воду для зрошення в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду);
мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року);
мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1000 м. куб. води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води;
використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води;
здійснюють скид (незалежно від об’єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти;
віднесені до галузі гідроенергетики;
користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).
Пунктом 1.9 розд. І Порядку № 78 визначено, що звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у п. 1.5 розд. І Порядку, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства.
Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з податковими деклараціями з рентної плати до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розд. І Порядку).
Таким чином, при поданні платником рентної плати за спеціальне використання води першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозвільного документа щодо водовикористання.
При цьому копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються.
Копія електронного Звіту з відміткою про одержання подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацом сьомим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП), які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку четвертої групи подають відповідно до абзаців другого і п’ятого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ:
загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Декларації за ідентифікатором форми F0103806.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Зокрема, фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання / перехід, а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 114), для реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 5 Порядку № 114 передбачені умови складання акцизної накладної у двох примірниках.
Перший примірник складеної акцизної накладної реєструється в ЄРАН, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складення надсилається розпоряднику акцизного складу – отримувачу пального або спирту етилового.
У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до ЄРАН, а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН (п. 7 Порядку № 114).
Розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувач пального або спирту етилового зобов’язаний зареєструвати другий примірник акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний.
Відповідно до п. 8 Порядку № 114 для реєстрації в ЄРАН платник акцизного податку здійснює шифрування акцизних накладних/розрахунків коригування з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, на які накладено кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та надсилає їх у затвердженому форматі (за стандартом) за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем до ДПС з урахуванням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851).
Отже, у разі складання акцизної накладної/розрахунку коригування у двох примірниках, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий накладає на другий примірник акцизної накладної/розрахунку коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та надсилає його платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог законів України № 2155 та № 851.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи заповнюються та яким чином юридичною особою розділи І та ІІ додатка 3 до звітних податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи, якщо у додатку 3 до загальної декларації визначено від’ємне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на територіях різних територіальних громад, повідомляє.
При від’ємному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок додатка 3 до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) заповнюються показники граф 2 – 12, 14 рядків 1.1 – 1.4 розд. I Додатка 3 до звітної Декларації окремо щодо кожної такої земельної ділянки, у графах 3, 5, 9, 11, 12, 14 рядка 2 розд. I додатка 3 до звітної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. I додатка 3.
У розд. II додатка 3 до звітної Декларації зазначається:
у рядку 01 «Загальне МПЗ (ЗМПЗ)» – значення показника графи 13 рядка 2 розд. I додатка 3;
у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 14 розд. I додатка 3;
не заповнюються рядки 02, 02.1 – 02.10, 04 розд. II додатка 3 до звітної Декларації.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44088
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія – 2026. За наслідками 2025 року фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), які зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, декларують свої доходи до 01 травня 2026 року.
Крім того, за витратами 2025 року по 31 грудня 2026 року (включно) громадяни мають право на отримання податкової знижки.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ(п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
При цьому, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, з урахуванням умов, визначених ПКУ.
Враховуючи зазначене вище, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:
- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати
та/або
- отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.
Довідково:
заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ);
дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж січня – лютого 2026 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини перевищив 27,8 млрд гривень.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Як підкреслив очільник податкової служби регіону, державний бюджет протягом двох місяців поточного року від платників області отримав майже 11,8 млрд грн, що на понад 1,3 млрд грн, або на 12,7 відс., більше ніж у січні – лютому 2025 року.
До місцевих бюджетів впродовж січня – лютого 2026 року від платників надійшло понад 8,1 млрд гривень. Це у порівнянні з відповідним періодом минулого року майже на 0,7 млрд грн, або на 8,9 відс. більше.
Також, платники Дніпропетровщини протягом січня – лютого 2026 року поповнили єдиним внеском державні цільові фонди на понад 7,9 млрд гривень. Порівняно з минулорічними першими двома місяцями надходження зросли майже на 1,4 млрд грн, або на 20,9 відсотків.
«Початок року показав, що системна робота податківців Дніпропетровщини і платників податків сприяє забезпеченню позитивної динаміки надходжень у порівнянні з показниками минулого року. Податкова дисципліна – це позиція відповідального бізнесу. Дякуємо всім, хто сумлінно наповнює бюджети!» – зазначив керівник обласної податкової служби.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Семінари, зустрічі та засідання «круглих столів» за участі фахівців податкової служби Дніпропетровщини упродовж минулого тижня організовані у громадах області.
Семінари проведені у містах Дніпро, Кам’янське та Нікополь. Основні теми обговорень:
- Деклараційна кампанія – 2026;
- положення Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД);
- експериментальний проєкт із запровадження системи управління податковими ризиками в органах Державної податкової служби України (ДПС);
- своєчасність сплати податків;
- дотримання норм трудового законодавства.
На семінарах у місті Дніпро присвятили увагу Офісу податкових консультантів, який надає платникам оперативні і безоплатні консультації з податкових питань.
Зустрічі організовано у містах Дніпро, Самар, Кривий Ріг, Кам’янське. Увагу присутніх, зокрема, зосередили на безбар’єрності; перевагах електронних сервісів ДПС, таких як «Електронний кабінет», антикорупційний сервіс «Пульс» і «TAX Control»; актуальних питаннях щодо визначення мінімального податкового зобов'язання.
Окрім того, відбулася онлайн-зустріч зі студентами Державного університету економіки і технологій міста Кривий Ріг. Учасників проінформували про ключові зміни у діяльності податкової служби та ознайомили із сучасними електронними сервісами, що надають можливість взаємодії громадян з податковою службою.
На засіданнях «круглих столів» у містах Нікополь, Покров; селищах Солоне, Широке; селах Богданівка та Катеринівка головний предмет обговорень – Деклараційна кампанія – 2026, під час якої громадяни зобов’язані задекларувати доходи, отримані протягом минулого року. Поза тим говорили про правила звільнення від податкових зобов'язань для ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на військову службу; порядок застосування РРО/ПРРО.
Мобільний ЦОП є важливою складовою сервісної діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, адже забезпечує зручний та доступний формат отримання адміністративних послуг і фахових консультацій. На минулому тижні відбулися виїзди у місто П’ятихатки, селища Лихівка, Кринички та Томаківка, село Катеринівка.
Мешканцям громад надана практична допомога щодо оформлення заяв:
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- по земельному податку;
- про бажання отримувати документи в електронному вигляді через Електронний кабінет.
Податкова служба Дніпропетровщини послідовно вибудовує партнерські відносини з платниками, створюючи зручні умови для спілкування та взаєморозуміння. В основі роботи податківців – відкритість, професійність і прагнення до співпраці з бізнесом та громадянами.
Коментарі: 0
| Залишити коментар