Блог

Федоренко

У податковій Дніпропетровщини роз’яснили особливості проведення перевірок ФОП, які припиняють діяльність

13.03.2026 13:02

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн-зустріч із суб’єктами господарювання, на якій розглядалися питання організації та проведення документальних перевірок платників податків, які знаходяться у стадії припинення діяльності.
Фахівці податкової служби детально роз’яснили порядок зняття підприємців з обліку, проведення перевірок та виконання податкових зобов’язань після державної реєстрації припинення діяльності.
Під час зустрічі наголошувалося, що підставою для зняття з обліку є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР). Таке рішення може бути прийняте за заявою підприємця, за судовим рішенням або у разі інших передбачених законом обставин.
Водночас державна реєстрація припинення підприємницької діяльності не звільняє особу від виконання податкових зобов’язань, що виникли під час ведення бізнесу. Після припинення діяльності фізична особа – підприємець продовжує обліковуватися у податкових органах як платник податків до моменту проведення остаточних розрахунків з бюджетом.
Для підприємців, які працювали на загальній системі оподаткування, передбачено подання податкової декларації про майновий стан і доходи з відповідними додатками. Платники єдиного податку подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за той квартал, у якому відбулося припинення діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.
Після подання ліквідаційної звітності контролюючий орган приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки підприємця.
Під час перевірки податківці аналізують своєчасність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, правильність обчислення єдиного внеску, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Перевірка проводиться на підставі податкової звітності, первинних документів та іншої податкової інформації.
Фахівці податкової також звернули увагу підприємців на необхідність зберігати первинні документи та надавати їх під час перевірки, а також завчасно закрити банківські рахунки, які використовувалися для підприємницької діяльності.
За результатами перевірки складається акт або довідка. У разі встановлення порушень приймається податкове повідомлення-рішення. Після завершення всіх процедур та проведення остаточних розрахунків з бюджетом інформація про зняття підприємця з обліку передається до ЄДР.
У податковій службі підкреслюють, що своєчасне подання звітності та виконання податкових зобов’язань дозволяє підприємцям без зайвих ризиків завершити підприємницьку діяльність.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Регіональна платформа «Діалог влади та бізнесу» на Дніпропетровщині – комунікаційний майданчик для податкового консультування бі

13.03.2026 13:02

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) – постійний учасник інформаційних сесій у рамках роботи регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу».
Оперативне вирішення першочергових питань, окреслення пропозицій щодо покращення економічного клімату, збільшення надходжень до бюджетів – основна мета системного, конструктивного і відкритого діалогу між представниками бізнес-спільноти та влади.
Черговий інформаційний захід із бізнес-спільнотою регіону, організований Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, пройшов за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Максима Яіцького та фахівців підрозділів ГУ ДПС.
«Ми завжди готові до обміну думками та розгляду ініціатив від представників бізнесу задля спільного удосконалення податкового середовища. Працюємо, щоб взаємодія з податковою службою для платників була зручною. І це, у першу чергу, сервісна модель відносин, цифровізація комунікацій», – наголосив Максим Яіцький, звертаючись до учасників зустрічі.
У центрі уваги – широкий спектр ключових тем:
- ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального;
- електронні сервіси ДПС України (ДПС), отримання платниками роз’яснень в Офісі податкових консультантів;
- механізм сплати податкових платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування (єдиний внесок) з використанням єдиного рахунку;
- основні аспекти декларування доходів від продажу нерухомого майна та транспортних засобів;
- «дроблення бізнесу»: характерні ознаки та ризики;
- сучасні формати спілкування з податковою службою області.
Податківці нагадали, що з 01.01.2025 ліцензії на всі види господарської діяльності видаються безстроково. Акцентували, що плата за ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється щоквартально, а за ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним; на роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального – щорічно.
Звернули увагу платників на ключові електронні сервіси ДПС та їх функціональні можливості, зокрема, на Електронний кабінет, мобільний застосунок «Моя податкова», Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР). Зазначили, що ЗІР – основне джерело податкової інформації, що містить роз’яснення щодо застосування податкового законодавства, відповіді на типові питання та нормативні документи.
Платники також отримали практичні поради для переходу на єдиний рахунок для сплати більшості податків і зборів, а також єдиного внеску.
Фахівці податкової служби наголосили, що єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними і комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Учасники зустрічі одержали відповіді на свої запитання.
Такі заходи забезпечують зворотний зв’язок, обговорення нових можливостей для підтримки підприємницької діяльності.
Співпраця влади та бізнесу сприяє сталому розвитку економіки, зокрема, шляхом підвищення податкової культури та дисципліни, спрощення комунікацій та інформаційної прозорості, подолання податкових ризиків.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Понад 7,4 млрд грн плати за землю вже надійшло до місцевих бюджетів

13.03.2026 13:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/990598.html повідомила.
Понад 7,4 млрд грн плати за землю сплатили платники з початку року. Це на 12,2 % більше, ніж за січень – лютий 2025 року. Торік цей показник становив 6,6 млрд гривень.
Найбільші суми плати за землю сплатили платники:
- Дніпропетровської області – 1,2 млрд грн;
- Києва – 1,1 млрд грн;
- Одеської області – 653,5 млн грн;
- Львівської області – 571,2 млн гривень.
Земельний податок є одним із важливих джерел наповнення місцевих бюджетів та спрямовується на фінансування потреб громад.
Згідно з Податковим кодексом України, плату за землю сплачують:
- Власники земельних ділянок (як фізичні особи, так і компанії).
- Власники земельних часток (паїв).
- Постійні землекористувачі (ті, хто має право користуватися землею безстроково, наприклад, державні установи).
- Землекористувачі (ті, хто використовує землі державної та комунальної форми власності на правах оренди).
Нарахування для фізичних осіб здійснює податкова служба, надсилаючи повідомлення-рішення, а юридичні особи та фізичні особи – підприємці розраховують суму самостійно та подають декларацію.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Майже 433 млрд грн виторгів: результат прозорих розрахунків у лютому

13.03.2026 12:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У лютому 2026 року бізнес провів через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмні РРО розрахунків на 432,9 млрд грн. Це на 41,8 млрд грн більше, ніж у лютому 2025 року, або на 10,7 %
Також порівняно із січнем 2026 року дещо зменшився загальний обсяг виторгів – на 23,9 млрд грн (5,2 %).
Середньоденний виторг продовжує зростати. У лютому він становив 15,5 млрд грн, що:
- на 1,5 млрд грн (+10,7 %) більше, ніж у лютому 2025 року;
- на 0,8 млрд грн (+4,9 %) більше, ніж у січні 2026 року.
Загалом у лютому було сформовано 729,96 млн фіскальних чеків, а середньоденна їх кількість становила 26,1 млн. Це дещо менше, ніж у січні.
Така динаміка є типовою для щомісячних коливань економічної активності.
На темпи фіскалізації також вплинули об’єктивні чинники – відключення електроенергії, складні погодні умови та загальна економічна ситуація.
Прозорі розрахунки – важлива складова податкової дисципліни та детінізації економіки. Крім цього, чеки – додаткова гарантія захисту прав споживача.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/990356.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи необхідно суб’єкту, який отримав ліцензію на право вирощування тютюну, подавати звіт 1-ВП?

12.03.2026 14:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок подання та заповнення форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП) та форми звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Відповідно до п. 2 розд. І Порядку Звіт № 1-ВП подають, зокрема, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну – щороку, не пізніше 01 лютого року, наступного за звітним роком.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Отримання фізичною особою доходу у вигляді призу у негрошовій формі: визначення бази оподаткування ПДФО

12.03.2026 14:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст. 164 ПКУ).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Щодо розрахування резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах суми пільги у разі надання благодійної допомоги ЗС

12.03.2026 14:12

Щодо розрахування резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах суми пільги у разі надання благодійної допомоги ЗСУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).
Відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні, не є об’єктом оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах операції з перерахування коштів, безоплатної передачі товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Для зазначеної пільги Довідником податкових пільг, що є втратами бюджету, присвоєно код 11020407 (пільга застосовується з 01.01.2025 та діє протягом дії воєнного стану в Україні).
Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Згідно з п. 2 Порядку № 1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у Додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток ПП).
У Додатку ПП відображаються відомості щодо:
коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно з довідником пільг, затвердженим ДПС;
суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
строку користування податковою пільгою у звітному періоді;
суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням;
сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням;
сума податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду.
Сума пільги, передбачена п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:
1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до п. 1 – розрахунок відповідно до п. 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.
Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.
Крім того, інформація про операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відображається у Таблиці 7 додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), яким доповнено форму Декларації згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
ЗІР: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44150.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Спадкоємець не може отримати з ДРФО інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла

12.03.2026 14:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.
Порядок отримання відомостей із ДРФО регламентується розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822).
Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).
Пунктом 3 розд. VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані в ДРФО зберігаються протягом усього життя фізичної особи – платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.
Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема за рішенням суду, коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розд. VII Порядку № 210).
Таким чином, на підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в ДРФО закриваються і не підлягають подальшому використанню.
Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з ДРФО інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла.
Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розд. VII Порядку № 210.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Чи може нерезидент зменшити дохід від продажу (обміну) нерухомого майна на витрати, понесені на його придбання?

12.03.2026 14:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами передбачені п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів).
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, згідно з п. 172.9 якої дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно з ст. 172 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Разом з тим, згідно з абзацом другим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.
При цьому дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Абзацом сьомим п. 172.2 ст. 172 ПКУ визначено, що під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміються:
а) кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів, деривативів (деривативних контрактів) та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);
б) кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;
в) витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;
г) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;
ґ) вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;
д) витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;
е) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;
є) вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
ж) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);
з) витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості;
и) витрати, понесені на придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
і) грошова сума, зазначена у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку як компенсація за пошкоджений / знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Розрахунок зменшення доходу від продажу, зокрема об’єктів нерухомості, на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно, а якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа, – такою особою (абзац дев’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа (абзац десятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією (абзац одинадцятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ(п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Отже, дохід фізичної особи – нерезидента від продажу третього та наступних об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на суму витрат на їх придбання, встановлених абзацом сьомим п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників акцизного податку!

12.03.2026 14:06

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників акцизного податку, що Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у зв’язку з набуттям чинності норм Закону України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) листом від 23.02.2026 № 3796/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 3796) повідомила наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» приведено у відповідність форму декларації з акцизного податку і Порядок її заповнення та подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами) (далі – Декларація), до вимог Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуванності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Зазначеними змінами з форми Декларації виключено додаток 5 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», який передбачав відображення суми акцизного податку, що підлягає сплаті з кількості втрачених марок акцизного податку.
В той же час, Законом № 4698 відтерміновано строки запровадження електронної простежуванності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах до 1-го листопада 2026 року.
У зв’язку з цим до вказаної дати (1 листопада 2026 року) залишаються чинними норми статті 226 Кодексу «Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», та залишається актуальним подання до контролюючих органів інформації про втрачені марки акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та суми акцизного податку, розрахованої виходячи з таких втрачених марок.
Отже, з метою забезпечення відображення в Декларації суми акцизного податку, розрахованої з втрачених марок акцизного податку ДПС рекомендує платникам акцизного податку, у яких виникли підстави для декларування інформації щодо втрачених марок акцизного податку у податковій звітності за лютий – жовтень 2026 року, відображати такі показники у додатку 9 до Декларації «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу», відповідно до Порядку заповнення та подання Декларації, використовуючи показники, які містились у скасованому додатку 5 Декларації.
Перенесення показників з додатку 9 Декларації щодо суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку здійснюється до розділу Б Декларації за кодами операції Б8 (Б8.1, Б8.2).
Лист № 3796 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79994.html

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19557. Предыдущая cтраница | Страница 271 из 1956 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua