19:58
У лютому до загального фонду держбюджету надійшло 93 млрд грн податків та зборів
03.03.2026 14:01
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У лютому до загального фонду держбюджету надійшло 93 млрд грн податків та зборів, які контролює ДПС. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«93 млрд грн – надійшло до загального фонду держбюджету у лютому податків та зборів, які контролює ДПС. Це + 6,1 млрд грн до плану. 107 % – виконання плану», – зазначила вона.
Леся Карнаух наголосила, що за такою, здавалося б, сухою статистикою стоїть величезна робота кожного платника податків та працівників ДПС.
Попри всі воєнні ризики, постійні атаки росіян, пошкодження енергетичної інфраструктури, деяких виробничих потужностей, відсутність тепла і світла, ми вистояли. Платники податків продемонстрували відповідальність перед країною. Система адміністрування податків працювала безперервно.
Завдяки такому перевиконанню у лютому вдалося скоротити відставання за січень. Загалом за два місяці цього року виконання загального фонду держбюджету становить 99,4%.
Порівняно з лютим 2025 року надходження зросли на 14,2 млрд грн або 18%.
Основні показники:
- Податок на доходи фізичних осіб:
32,2 млрд грн (105,6% виконання плану).
- Податок на прибуток підприємств:
13,9 млрд грн (105,4% виконання плану).
- Податок на додану вартість:
Надходження 24,3 млрд грн (107,5% виконання плану).
Важливо! Стабільно відшкодовуємо ПДВ: у лютому – 16,2 млрд грн.
- Рентна плата:
6,0 млрд грн (143,9% виконання плану).
«Лютий був складним як з точки зору безпеки, так і з точки зору економічної активності. Працювати в таких умовах – це про витримку та чітке розуміння, наскільки кожна гривня для бюджету важлива. В умовах війни це про життя країни, її захист та оборону. Дякую кожному, хто сплатив податки. Сьогодні це має особливу вагу», – наголосила вона.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/986828.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сплата податкових зобов’язань за результатами декларування за 2025: не пропустіть свої строки
03.03.2026 14:00
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/987004.html повідомила.
Платники податків, які подали декларацію за 2025 рік, мають своєчасно сплатити визначені зобов’язання. Строки відрізняються залежно від категорії.
До 1 серпня 2026 року податкові зобов’язання сплачують:
- громадяни;
- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Протягом 10 календарних днів після завершення граничного строку подання декларації зобов’язані сплатити податок:
- фізичні особи – підприємці на загальній системі;
- ФОП, які припинили діяльність.
Якщо останній день сплати припадає на вихідний чи свято, строк переноситься на перший робочий день, що настає після нього.
Сплата відбувається за відповідними кодами бюджетної класифікації:
- 11010500 – ПДФО за результатами річного декларування;
- 11011001 – військовий збір.
Актуальні реквізити рахунків оприлюднено на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки».
Детальніше
Кому необхідно подати декларацію
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html
Як отримати відомості про доходи
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html
Строки подання
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги неприбуткових установ та організацій!
02.03.2026 16:36
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 02 березня 2026 року – останній день подання річної звітності за 2025 рік.
Відповідно до абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та річну фінансову звітність (наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зі змінами)).
Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Отже, за 2025 рік останній день подання Звіту – 02.03.2026.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про зміну робочого місця (офісу) фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, необхідно повідомити контролюючи
02.03.2026 16:36
Про зміну робочого місця (офісу) фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, необхідно повідомити контролюючий орган
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Пунктом 6.8 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) визначено, що облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у контролюючих органах здійснюється з урахуванням, зокрема, такого:
- якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розд. IV ПКУ;
- про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), згідно з розд. VIII Порядку № 1588 або може зазначити в заяві (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП) під час взяття на облік у контролюючих органах.
Якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначила дані про робоче місце (офіс) у Заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік у контролюючих органах, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви про такий об’єкт згідно з розд. VIII Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.1 розд. VIІI Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIІI Порядку № 1588.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розд. VII Порядку № 1588 (п. 8.3 розд. VIІI Порядку № 1588).
Заява за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 8.4 розд. VIІI Порядку № 1588).
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 розд. VIІI Порядку № 1588).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сільськогосподарська ділянка перебуває у власності або користуванні платника податку на прибуток підприємств неповний рік: деяк
02.03.2026 16:35
Сільськогосподарська ділянка перебуває у власності або користуванні платника податку на прибуток підприємств неповний рік: деякі особливості заповнення звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 141.9 ст. 141 розд. III ПКУ.
Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
При визначенні платником податку мінімального податкового зобов’язання відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд. I ПКУ застосовуються формули, наведені у зазначених підпунктах, з урахуванням кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису).
Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд I ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.
Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/коригування земельними ділянками, які враховуються при визначені суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
У Додатку МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Декларації передбачено Розрахунок мінімального податкового зобов’язання, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь і розраховується щодо кожної земельної ділянки.
Зокрема, у графах 13 та 14 відображається розрахунок мінімального податкового зобов’язання земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена (непроведена).
У графах 16 та 17 відображається сума мінімального податкового зобов’язання по кожній земельній ділянці, розрахована відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яка не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара, з урахуванням кількості місяців перебування у власності, оренді, користуванні на інших умовах відповідних земельних ділянок.
У графі 18 відображається сума мінімального податкового зобов’язання, яка має найбільше значення (або за розрахунком згідно з підпунктами 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд. I ПКУ або відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або рідинами, що використов
02.03.2026 16:35
Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі ст. 41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування – територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцезнаходженням заявника (частина шоста ст. 34 Закону № 3817).
Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії на право, зокрема, оптової торгівлі оптової торгівлі тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Форма заяви щодо ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та порядок її заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
У заяві про отримання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах суб’єкти господарювання зазначають:
реквізити заявника;
вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;
найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;
код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
Згідно зі ст. 51 Закону № 3817 перший платіж за ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Податковим агентам – особам, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР про
02.03.2026 16:34
Податковим агентам – особам, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР про сплату ПДФО, військового збору
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Підпунктом «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється стосовно: юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій; платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів; фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність; відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, податкові агенти – особи, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (неприбуткові організації, представництва нерезидентів тощо) сплачують податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подають Розрахунок за новим місцезнаходженням.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Реєстрація платником ЄП четвертої групи новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника – юридичної особи
02.03.2026 16:34
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа передає земельну ділянку в оренду: яка дата є визначальною при визначенні МПЗ
02.03.2026 16:33
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 210 Цивільного Кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України в право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).
Підпунктами 1 та 2 п.п. 1 п. 1 ст. 2 Закону № 1952 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Отже, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) встановлено ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ передбачено, що для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.
Таким чином, при визначені загального МПЗ для фізичної особи у разі передачі земельної ділянки в оренду визначальною є дата реєстрації укладеного договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 01 січня та протягом того ж року переходять з єдиного
02.03.2026 16:33
Порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 01 січня та протягом того ж року переходять з єдиного податку на загальну систему оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Виробники сільськогосподарської продукції у разі переходу на загальну систему оподаткування з 01 січня поточного звітного року подають окремо Декларацію за період з 01 січня по 01 липня поточного звітного року, а починаючи з 01 липня поточного року застосовують річний податковий період, який починається з 01 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Платник податку на прибуток зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання Декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
