Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пт, 19 червня 2026
20:52

БЛОГ

Платникам податку на прибуток про деякі особливості заповнення податкової декларації

02.06.2026 10:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Таблиця 6 додатка БД до Податкової декларації з прибутку на прибуток підприємств (далі – Декларація) заповнюється незалежно від того чи перевищує / не перевищує загальна вартість безоплатно переданих військовим частинам товарів 4 відс. оподаткованого прибутку попереднього звітного року.
Показник рядка 6.1 графи 7 таблиці 6 додатка БД до Декларації враховується під час обчислення суми податку, несплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги, та відображається у додатку ПП до Декларації за кодом пільги 11020399.
При цьому таблиці 1 та 2 Додатка БД до Декларації не заповнюються.
Сума податку на прибуток підприємств, яку платник податку не сплатив до бюджету за операціями з безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг підприємствам, установам, організаціям, визначеним, зокрема, п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є пільгою (код пільги згідно з Довідником податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – 11020399).
Сума пільги, передбачена п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:
1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до пункту 1 – розрахунок відповідно до пункту 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.
Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.
Якщо за результатами проведеного розрахунку сума пільги відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ дорівнює нуль гривень, Додаток ПП подавати не потрібно.
У такому випадку згідно з абзацом другим п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати доповнення до Декларації з поясненням причин неподання Додатка ПП, зокрема, у зв’язку з відсутністю використання пільги, яка за результатами проведеного розрахунку дорівнює нуль гривень. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44436



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Про застосування базового звітного періоду платниками, які перейшли у середині року на загальну систему оподаткування за певних

02.06.2026 10:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який базовий звітний період зобов’язаний застосовувати у податковому (звітному) році платник податку на прибуток підприємств, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, якщо його сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн грн, повідомляє.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Згідно з п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ;
е) юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи щодо доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
Отже, платник податку на прибуток, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, та у якого сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн грн, повинен застосовувати у податковому (звітному) році квартальний базовий звітний період, оскільки річний дохід за попередній календарний рік (включаючи період перебування на спрощеній системі), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), перевищує 40 млн гривень.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


У які строки платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості з податкових платежів?

02.06.2026 10:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 3 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733), для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Форма Заяви визначена додатком 2 до Порядку № 733.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).
Пунктом 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.
При цьому, відповідно до п. 8 Порядку № 733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Через Електронний кабінет можна надіслати повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-

02.06.2026 10:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» (із змінами і доповненнями):
повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організаціїабо уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 (далі – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу, а у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій» відповідна інформація автоматично передається з використанням інтерфейсу прикладного програмування (API);
у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган ДПС за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 (далі – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником) протягом трьох днів з дня його звільнення.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (із змінами та доповненнями).
Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу / укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001005» Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або форму «F3001101 Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
У запропонованих формах Повідомлень необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати до контролюючого органу.
Додатково інформуємо, що Повідомлення приймається ДПС спільно з Пенсійним фондом України. Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, який формує та веде Пенсійний фонд України. Після отримання від Пенсійного фонду України інформації про результат обробки Повідомлення платнику надсилається друга квитанція.
Переглянути квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можливо у вкладці «Квитанції» режиму «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Про отримання інформації щодо відсутності податкової застави майна

02.06.2026 10:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (із змінами та доповненнями), держатель або реєстратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі – Державний реєстр) зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб - власників рухомого майна.
Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.
Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Який розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян?

02.06.2026 10:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Згідно з п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку на доходи фізичних осіб.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Комунікаційні податкові платформи: яким чином платники податків надіслати звернення?

02.06.2026 10:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 78 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань співпрацює з інститутами громадянського суспільства, забезпечує проведення консультацій з громадськістю з питань реалізації державної податкової політики.
Комунікаційні податкові платформи є механізмом для ефективного діалогу інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій, що представляють інтереси платників податків, з ДПС та її територіальними органами, спрямованим на оперативне вирішення питань в сфері оподаткування.
Для звернення через комунікаційні податкові платформи необхідно надіслати офіційний / електронний лист на електронну адресу комунікаційної податкової платформи в ДПС (її територіальному органі), розміщену на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна / Контакти / Комунікаційні податкові платформи, зазначивши:
суть питання або проблеми, що потребує вирішення;
назву та код ЄДРПОУ організації;
податкову адресу;
контактний телефон.
Такі звернення розглядаються у термін, встановлений ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями), а саме не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
За результатами моніторингу (аналізу) найбільш актуальних та резонансних питань, зазначених у зверненнях, які потребують обговорення, можуть бути організовані заходи (зустрічі) представників інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій з представниками органів ДПС.
Таким чином, звертатись через комунікаційні податкові платформи до ДПС та її територіальних органів можуть представники інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій з питань, що належать до компетенції ДПС. Звернення розглядаються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Які вина відносяться до столових вин та як за зовнішнім виглядом виноробної продукції можна визначити її приналежність до столов

02.06.2026 10:24

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) вино столове – алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Відповідно до частини першої ст. 62 Закону № 3817 маркування алкогольних напоїв (крім товарів (продукції), зазначених у статті 63 цього Закону), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити, зокрема:
загальну назву алкогольного напою або офіційну назву спиртного напою, власну назву товару (продукції);
вміст спирту (відс. об. спирту етилового).
Крім того, розлив виноробної продукції здійснюється виключно у тару, передбачену ст. 3 Закону № 3817.
З урахуванням вказаного, визначити приналежність виноробної продукції до столових вин можна за інформацією, вказаною на етикетці.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

02.06.2026 10:18

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Абзацами першим та другим п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності (абзац п’ятий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Іноземні компанії, визначені п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку під час застосування положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (абзац шостий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Згідно з абзацом тринадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша ст. 9 Закону № 996).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим частини другої ст. 9 Закону № 996 реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень абзацу восьмого частини другої ст. 9 Закону № 996 не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Сервіс «Пульс»: як надати інформацію?

02.06.2026 10:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Для надання Інформації необхідно здійснити такі кроки:

1. Набрати номер телефону 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), або 0 500 501 007 (Vodafone), або 0 770 501 007 (Київстар), або 0 730 501 007 (Lifecell) (вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента).

2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю з 8 год 00 хв до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

4. У неробочий час з 19 год 00 хв до 08 год 00 хв, у п’ятницю з 18 год 00 хв (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Заявник дає згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно із законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 18272. Попередня cторінка | Сторінка 28 з 1828 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті