Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Ср, 30 вересня 2026
06:49

БЛОГ

Реєстрація платником ЄП четвертої групи новоутвореного сільськогосподарського товаровиробника – юридичної особи

02.03.2026 16:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Фізична особа передає земельну ділянку в оренду: яка дата є визначальною при визначенні МПЗ

02.03.2026 16:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 210 Цивільного Кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України в право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).
Підпунктами 1 та 2 п.п. 1 п. 1 ст. 2 Закону № 1952 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Отже, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) встановлено ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ передбачено, що для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.
Таким чином, при визначені загального МПЗ для фізичної особи у разі передачі земельної ділянки в оренду визначальною є дата реєстрації укладеного договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 01 січня та протягом того ж року переходять з єдиного

02.03.2026 16:33

Порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 01 січня та протягом того ж року переходять з єдиного податку на загальну систему оподаткування


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Виробники сільськогосподарської продукції у разі переходу на загальну систему оподаткування з 01 січня поточного звітного року подають окремо Декларацію за період з 01 січня по 01 липня поточного звітного року, а починаючи з 01 липня поточного року застосовують річний податковий період, який починається з 01 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Платник податку на прибуток зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання Декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи придбати (продати) військові облігації внутрішньої державної

02.03.2026 16:32

Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи придбати (продати) військові облігації внутрішньої державної позики?


Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3480) облігації внутрішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.
Абзацом першим частини першої ст. 44 Закону № 3480 визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» (зі змінами) (далі – Постанова № 80) встановлено, що у період воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Міністерство фінансів України може розміщувати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» відповідно до затверджених Постановою № 80 основних умов розміщення (емісії) державних облігацій.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ.
Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи визначено п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Якщо Товариство не є фінансовою установою та здійснює разову операцію щодо придбання (продажу) військових облігації внутрішньої державної позики, то така юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за умови дотримання вимог, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ.
Водночас звертаємо увагу, що діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи щодо придбання (продажу) військових облігації внутрішньої державної позики на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, при здійсненні якого суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Додаток БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств: на підставі яких документів заповнюється?

02.03.2026 16:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Додаток БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – Додаток БД) заповнюють платники податку, які безоплатно надали допомогу неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Для заповнення показників таблиць 2 та 3 Додатка БД (далі – Таблиця 2, Таблиця 3) попередньо здійснюється розрахунок показників у таблиці 1 Додатка БД (далі – Таблиця 1).
Так, показники Таблиці 1 «Розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, у разі перевищення якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 та п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ)», а саме:
рядка 1.1 «Оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (позитивне значення (рядок 04 - рядок 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік))» графи 3 враховуються при розрахунку показника у рядку 2.2.1 графи 7 Таблиці 2;
рядка 1.2 «Сума обмеження в розмірі 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, позитивне значення (рядок 1.1 Таблиці 1 × 4/100)» графи 3 – при розрахунку показника у рядку 2.3 графи 7 Таблиці 2;
рядка 1.3 «Сума обмеження в розмірі 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, позитивне значення (рядок 1.1 Таблиці 1 × 8/100)» графи 3 – при розрахунку показника у рядку 2.4 графи 7 Таблиці 2 та показника у рядку 3.2 графи 7 Таблиці 3.
У Таблиці 2 «Безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо якого визначено обмеження відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 розд. III або п. 72 підрозд. 4 розд. XX ПКУ» відображаються:
у рядках 1 - n граф 1 - 3 – інформація щодо кожної неприбуткової організації: найменування; код згідно з ЄДРПОУ; код ознаки неприбутковості;
у рядках 1 - n граф 4 - 6 – сума безоплатно перерахованих (переданих) коштів, вартість безоплатно переданих товарів, вартість безоплатно виконаних робіт, наданих послуг в розрізі неприбуткових організацій;
у рядках 1 - n графи 7 – загальна вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг в розрізі неприбуткових організацій; (графа 4 + графа 5 + графа 6);
у рядку 2.1 «Усього, у тому числі:» – сумарне значення по рядкам 1 - n граф 4 – 7, включаючи показники по благодійним організаціям, що мають код ознаки неприбутковості 0036, та виокремлюються у рядку 2.2.
у рядку 2.2.1 – питома вага наданої благодійним організаціям допомоги – відсоток від суми оподаткованого прибутку попереднього звітного року, що визначають шляхом ділення загальної вартості безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг благодійним організаціям на оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (рядок 2.2 графи 7 Таблиці 2 / рядок 1.1 графи 3 Таблиці 1) х 100;
у рядку 2.3 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 2.1 графи 7 Таблиці 2 – рядок 1.2 графи 3 Таблиці 1). На суму такого перевищення має бути застосовано коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Водночас вартість наданої безоплатної допомоги в межах встановленого ліміту не призводить до застосування цієї різниці;
у рядку 2.4 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 8 відс. оподатковуваного прибутку за умови, що показник питомої ваги наданої благодійним організаціям допомоги, зазначеної в рядку 2.2.1 графи 7 Таблиці 2 перевищує 4 відсотки. У такому разі застосовують коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Якщо дотримано показник питомої ваги (понад 4 відс.) наданої допомоги благодійним організаціям, а загальна вартість всієї допомоги не перевищує 8 відс. від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (показник рядка 1.3 графи 3 Таблиці 1), коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування не застосовують.
Показники рядків 2.3 та 2.4 графи 7 Таблиці 2 переносяться в рядки 3.1.9 БД та 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Додаток РІ) відповідно. Одночасне перенесення показників до рядків 2.3 та 2.4 Додатка РІ не допускається.
Тобто, платник податку застосовує одну з різниць, визначену або п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, або п. 72 підрозд. 4 розд. «Перехідні положення» ПКУ.
У Таблиці 3 « Безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо якого визначено обмеження відповідно до п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 розд. III ПКУ» відображаються:
у рядках 1 - n граф 1 – 3 – інформація щодо кожної неприбуткової організації сфери фізичної культури і спорту: найменування; код згідно з ЄДРПОУ; код ознаки неприбутковості;
у рядках 1 - n граф 4 - 6 – сума безоплатно перерахованих (переданих) коштів, вартість безоплатно переданих товарів, вартість безоплатно виконаних робіт, наданих послуг в розрізі неприбуткових організацій;
у рядках 1 - n графи 7 – загальна вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг в розрізі неприбуткових організацій (графа 4 + графа 5 + графа 6);
у рядку 3.1 «Усього» – сумарне значення по рядкам 1 - n граф 4 – 7;
у рядку 3.2 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. На суму такого перевищення має бути застосовано коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Водночас вартість наданої безоплатної допомоги в межах встановленого ліміту не призводить до застосування цієї різниці.
Показник рядка 3.2 переноситься у рядок 3.1.13 БД Додатка РІ.
Слід зазначити, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток, як встановлено абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ, використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям належать до компетенції Міністерства фінансів України.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги нотаріусів!

02.03.2026 16:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: до якого контролюючого органу нотаріус подає Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та додатки 4ДФ до Розрахунку з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам та про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), якщо робоче місце (контора) знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, повідомляє.
Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) державний нотаріус щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені державним нотаріусом протягом звітного місяця, а приватним нотаріусом протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами та про видачу свідоцтв на право на спадщину.
У зазначеному вище випадку Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). При цьому, нотаріус подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:
- з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;
- з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44096



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податкова декларація про майновий стан і доходи: звітуйте про доходи у зручному форматі

02.03.2026 16:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році.
Акцентуємо увагу, що громадяни мають можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) дистанційно, за допомогою Електронного кабінету (Е-кабінет).
У меню «ЕК для громадян» вкладка «Податкова декларація» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
При цьому, в Е-кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Наголошуємо, що Е-кабінет – це зручний сервіс, який:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні податкової декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
Долучайтесь до сучасного формату оперативної взаємодії з податковою службою за допомогою електронних сервісів!



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податковий календар на 02 березня 2026 року

02.03.2026 16:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

02 березня 2026 року, понеділок, останній день сплати:

► військового збору:
▪ з нарахованого за січень 2026 року доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;
▪ з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень 2026 року;

► ПДФО:
▪ із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за січень 2026 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
▪ з нарахованого, але не виплаченого доходу податковим агентом за січень 2026 року;

► за січень 2026 року:

- акцизного податку;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян);
- ПДВ;
- рентної плати:
▪ за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
▪ за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;
▪ за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
▪ за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

останній день подання за 2025 рік:

- податкової декларації платника єдиного податку для платників першої та другої груп;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств;
- звіту про контрольовані іноземні компанії;
- скороченого звіту про контрольовані іноземні компанії;
- звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Податкові нюанси отримання хмарних послуг від нерезидентів: роз’яснювальна зустріч із платниками Дніпропетровщини

02.03.2026 16:30

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провели інформаційно-роз’яснювальну зустріч з платниками щодо особливостей оподаткування послуг нерезидентів у сфері зберігання даних, хостингу та використання хмарної інфраструктури.
Під час заходу учасників поінформовано про правові засади надання хмарних послуг.
Податківці звернули увагу, що такі послуги, хостинг (у тому числі віртуальні сервери, VPS, виділені сервери), а також надання доступу до програмного забезпечення та обчислювальних ресурсів визнаються електронними послугами, а місцем їх постачання є місцезнаходження отримувача.
Зупинилися на особливостях сплати роялті та ПДВ при отриманні послуг від нерезидента.
Фахівці ГУ ДПС зауважили, що отримання хмарних послуг від нерезидента може створювати обов’язок самостійного нарахування ПДВ. У певних випадках може виникати необхідність утримання податку на доходи, отримані нерезидентом.
У ході заходу платникам рекомендовано ретельно аналізувати умови договорів із нерезидентами, чітко визначати предмет постачання та місце надання послуг, а також перевіряти застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
При потребі завжди можна звернутися за індивідуальною консультацією до податкових органів, у тому числі до Офісу податкових консультантів. Це спеціалізований центр для надання кваліфікованих безоплатних консультацій. Він функціонує при ГУ ДПС з вересня минулого року за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25, 1-й поверх. Це новий рівень комунікації та ефективна підтримка бізнесу і громадян у вирішенні податкових питань шляхом відкритого діалогу та надання практичних роз’яснень.
Податкова служба області наголошує, що своєчасний аналіз умов договорів із нерезидентами та правильна податкова кваліфікація операцій дозволяють мінімізувати ризики й забезпечити належне виконання податкових зобов’язань.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


ДПС оновила дашборд податкових надходжень до загального фонду державного бюджету

02.03.2026 16:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/986485.html повідомила.
ДПС у партнерстві з Центром досліджень фіскальної політики оновили дашборд податкових надходжень до загального фонду держбюджету. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Сучасний інструмент на вебпорталі https://tax.gov.ua/. Він містить повну картину виконання доходів та був запроваджений кілька місяців тому.
«Разом прагнемо, щоб цифри були максимально зрозумілими кожному. Щоб кожен бачив, з чого насправді складаються доходи країни. Бо податкова сьогодні – це не лише про адміністрування. Це про сервіс, відкритість та зрозумілість даних. Забудьте про складні таблиці та великий масив файлів», – зазначила Леся Карнаух.
Дашборд – інтерактивний. Для того, щоб побачити повну картину виконання дохідної частини бюджету потрібно лише обрати місяць та зробити декілька кліків.
На першому рівні:
- план;
- фактичні надходження;
- відхилення;
- податки, які формують основу бюджету;
- по яких податках перевиконання, а по яких – відставання;
- кругова діаграма структури доходів – щоб зрозуміти, який податок формує найбільшу частку бюджету;
- графік динаміки – для оцінки змін у часі.
Далі інші рівні:
- можна перейти до конкретного податку;
- розібрати його складові;
- подивитись динаміку за роками.
Ще один рівень – регіональний внесок:
- розподіл надходжень по областях;
- можливість деталізації.
Ще один – внесок великих платників.
Окрема сторінка з аналізом міжрегіональних управлінь і структурою їх надходжень.
«Така аналітика дозволяє швидко бачити тенденції та оперативно реагувати на ризики. Будуємо сучасну та цифрову податкову», – підкреслила Леся Карнаух.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 19557. Попередня cторінка | Сторінка 287 з 1956 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті