14:38
На засіданні Громадської ради – про оподаткування волонтерської діяльності та нові можливості Електронного кабінету
15.08.2025 11:17
У пріоритеті діяльності Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Громадська рада, тимчасовий консультативно-дорадчий орган) – обговорення та вирішення нагальних для бізнесу питань у сфері податкового законодавства, надання пропозицій до центральних органів законодавчої та виконавчої влади, направлених на покращення норм чинного законодавства.
У черговому засіданні тимчасового консультативно-дорадчого органу взяла участь заступник начальника податкової служби області Наталя Федаш.
Звертаючись до учасників засідання Наталя Федаш зазначила: «Громадська рада продовжує бути важливою та надійною платформою для комунікації з громадськістю і бізнесом».
На заході розглянули низку актуальних питань, пов’язаних з оподаткуванням волонтерської діяльності, яка здійснюється фізичними особами. У фокусі уваги –оподаткування коштів, які зібрані для здійснення волонтерської діяльності. Нагадали присутнім, що кошти на волонтерську діяльність можна збирати виключно на спеціальний рахунок, який вказаний у реєстрі волонтерів, інакше з цих коштів потрібно буде сплатити податки. Витрачати ці кошти можна лише за спеціальним призначенням із подальшим документальним підтвердженням (чеки накладні, фотозвіти тощо).
Також податківці проінформували учасників заходу про можливості та переваги електронних сервісів Державної податкової служби України (ДПС).
Розвиток онлайн послуг від ДПС спрямований на те, щоб зробити процес взаємодії з податковою максимально зручним, прозорим та ефективним. Тому можливості Електронного кабінету (Е-кабінет) та інших електронних сервісів постійно удосконалюються з урахуванням потреб користувачів.
Так, нещодавно ДПС оновила функціонал Е-кабінету та значно спростила процес електронного листування з податковою службою.
Щоб отримувати кореспонденцію від податкової, платнику необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документ через Е-кабінет.
Зробити це стало значно простіше, тому що в Е-кабінеті з’явилась окрема вкладка «Бажання листування з податковою».
Листування з ДПС онлайн - зручно, швидко та прозоро!
Дієвий діалог між податковою та громадськістю триває.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: підвищення обізнаності платників про їхні права на податкову знижку
15.08.2025 11:16
Про витрати, які підлягають компенсації з бюджету йшла мова у Дніпрі на зустрічі у рамках комунікаційної податкової платформи (КПП).
Студентка місцевого коледжу звернулася на КПП з проханням пояснити як можна повернути частину сплачених за навчання коштів та які документи для цього необхідно подати до контролюючого органу. Обговорення ключових аспектів податкової знижки пройшло за участю заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова.
Під час онлайн спілкування з заявницею фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області детального розповіли про механізм податкового відшкодування частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У першу чергу наголосили, що таке право мають лише ті, хто працює офіційно. Зупинилися на витратах, які включаються до податкової знижки.
Податківці звернули увагу, що якщо платник протягом року не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
На зустрічі зазначалося, що комунікації з податковою сьогодні як ніколи зручні і комфортні. Кейс сервісів дозволяє платникам мати оперативний зворотній зв’язок. З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами платники можуть листуватися з податковою через Електронний кабінет. Для цього необхідно лише надіслати заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет та вказати електронну адресу для отримання кореспонденції.
Комунікації тривають.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відпустки для вагітних жінок і працівників з дітьми: офіційна праця – інвестиція в майбутнє
15.08.2025 11:16
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України нагадує: оплачувані відпустки для вагітних жінок і працівників із дітьми фінансуються завдяки офіційній зайнятості та сплаті податків.
Якщо праця задекларована, роботодавець:
- нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб (18 %),
- утримує військовий збір (5 %),
- сплачує єдиний соціальний внесок (22 %) за кожного працівника.
Офіційне працевлаштування гарантує:
- оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (70 днів до і 56 днів після пологів, більше – при ускладненнях чи народженні двох і більше дітей);
- одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини (до 14 днів для батька чи інших родичів, які доглядають за дитиною);
- відпустку для догляду за дитиною (до 3 або 6 років);
- одноразову оплачувану відпустку при всиновленні дитини (56 днів, або 70 – при всиновленні двох або більше дітей);
- щорічну додаткову відпустку (10 – 17 днів для батьків двох або більше дітей до 15 років, дітей з інвалідністю чи усиновлених дітей).
Працівники, які працюють неофіційно, позбавляють себе права на ці гарантії, а також соціальні та страхові виплати у разі хвороби чи декрету.
Задекларована праця та сплата податків – запорука вашого соціального захисту та фінансової підтримки у важливі моменти життя.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/923995.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Леся Карнаух: За сім місяців 2025 року великі платники сплатили до зведеного бюджету 584,9 млрд гривень
15.08.2025 11:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924133.html повідомила.
За сім місяців 2025 року великі платники, включені до Реєстру на цей рік, сплатили до зведеного бюджету 584,9 млрд грн. Це 49 % усіх надходжень країни за цей період. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Каранух.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст надходжень становить 12,3 %, або 64 млрд гривень.
Найбільше зростання забезпечено за рахунок:
- податку та збору на доходи фізичних осіб – +26,4 млрд грн (38,7 %),
- податку на додану вартість – +18,5 млрд грн (13,9 %),
- акцизного податку – +14,2 млрд грн (26,3 %).
«Попри це, постійні російські атаки продовжують негативно впливати на економіку. Підприємства зазнають руйнувань, втрачають ланцюги постачання, змінюють виробничі процеси. Деякі з них були змушені змінити місце розташування або взагалі припинити діяльність. Це, у свою чергу, негативно позначається на декларуванні і сплаті податків у бюджет», – зазначила Леся Карнаух.
У низці галузей маємо зменшення сплати податків окремими великими платниками:
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність:
54 % великих платників зменшили сплату на 11,2 млрд грн (39,5 %), у т. ч.:
- частини чистого прибутку – на 5,5 млрд грн, або на 60,0 %;
- ПДВ – на 4,9 млрд грн, або на 46,7 %.
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів:
52 % платників зменшили сплату на 14,8 млрд грн (на 38,1 %), у т. ч.:
- рентної плати за користування надрами – на 7,6 млрд грн, або на 44,6 %;
- ПДВ – на 4,1 млрд грн, або на 34,2 %;
- податку на прибуток – на 3,4 млрд грн, або на 42,8 %.
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря:
48 % платників зменшили сплату на 5,4 млрд грн (на 26,9 %), у т. ч.:
- податку на прибуток – на 2,3 млрд грн, або на 42,8 %;
- частини чистого прибутку – на 2,0 млрд грн, або на 47,5 %.
Переробна промисловість:
38 % платників зменшили сплату на 6,8 млрд грн (19,8 %), у т. ч.:
- податку на прибуток – на 3,0 млрд грн, або на 56,1 %;
- акцизного податку – на 2,6 млрд грн, або на 17,3 %.
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів:
36 % платників зменшили сплату на 10,1 млрд грн (на 30,8 %), у т. ч.:
- ПДВ – на 3,7 млрд грн, або на 45,2 %;
- податку на прибуток – на 3,3 млрд грн, або на 51,7 %.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Повернення на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з П
14.08.2025 13:16
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (зі змінами та доповненнями), прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ встановлено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ здійснюються з відповідних рахунків, відкритих платникам податку в СЕА ПДВ (далі – електронні рахунки).
На електронний рахунок зараховуються кошти, зокрема, з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ (п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, платник податку може повернути надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності, на електронний рахунок, якщо така сума зарахована до бюджету з електронного рахунку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Повернення коштів за отриманий товар (надану послугу) через РРО, якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО
14.08.2025 13:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13).
Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Алгоритм дій суб’єктів господарювання при поверненні товарів (послуг) визначено Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547).
Відповідно до п. 5 розділу III Порядку № 547 реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Пунктом 7 глави III Порядку 547, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Водночас,суб’єкт господарювання може провести через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію повернення коштів за отриманий товар (надану послугу), якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО, лише за умови якщо таким суб’єктом господарювання буде забезпечено ідентифікацію попередньо створеного розрахункового документа та проведено реєстрацію від’ємного значення на суму повернення товару. В інших випадках така можливість відсутня.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізична особа отримала нецільову благодійну допомогу: чи подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?
14.08.2025 13:15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку (далі – нецільова благодійна допомога) протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень).
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Пунктом 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо, зокрема, такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.
Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.
При цьому, якщо платник податку отримував доходи, що передбачають обов’язок подавати Декларацію, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 15 п. 2 розд. ІІ Інструкції у рядку 10.13 «Інші доходи» розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації (далі – рядок 10.13 розд. ІІ) вказується загальна сума інших оподатковуваних доходів, не зазначених у попередніх рядках Декларації, у тому числі дохід, отриманий платником податку як додаткове благо згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПКУ (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ).
Відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. IІІ Інструкції у рядку 11.3 «Інші доходи, що не підлягають оподаткуванню» розд. III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації (далі – рядок 11.3 розд. ІІІ) вказується загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до ст. 165 ПКУ.
Тобто, обов’язок щодо подання Декларації не виникає у платника податку, який протягом звітного податкового року отримав лише нецільову благодійну допомогу, розмір якої не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.
Водночас, якщо у нього є інші підстави для подання Декларації, то сума нецільової благодійної допомоги відображається у рядку 11.3 розд. ІІІ Декларації.
Якщо розмір отриманої нецільової благодійної допомоги перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня звітного податкового року, то платник податку зобов’язаний подати Декларацію та відобразити суму такої допомоги в рядку 10.13 розд. ІІ Декларації.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Військовий збір: визначення об’єкта оподаткування для платників єдиного податку третьої групи
14.08.2025 13:14
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (платників єдиного податку третьої групи), є доходи, визначені ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є:
1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ;
3) для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону (п. 292.10 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ;
11) безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України; та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників!
14.08.2025 13:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України з метою здійснення контролю за поверненням помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платникам податку в частині перерахування помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VІІ «Про санкції» (зі змінами та доповненнями) прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій, повідомила наступне.
ДПС у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України та не може діяти в інший спосіб, ніж це обумовлено нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 розд. І Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.
Законом України від 10 серпня 2023 року № 3317-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі Закон № 3317-ІХ) внесені зміни до Кодексу.
Такими змінами визначено, що права платника податку, передбачені Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» (п.17.3 ст.17 Кодексу).
Відповідно до ст. 191 Кодексу редакції з урахуванням змін, внесених Законом № 3317-ІХ, контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, зокрема виконують функції стосовно здійснення заходів щодо забезпечення виконання рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятих у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» (пп. 191.1.34 п. 191.1 ст. 191 Кодексу).
Частиною першою ст. 1 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (зі змінами) (далі – Закон № 1644-VІІ) встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
Згідно з частиною другою ст. 1 Закону N 1644-VII санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань є одним із видів санкцій (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 1644-VIІ).
Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які перебувають під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених п.п. 1, 2 - 21, 23 25 частини першої ст. 4 Закону № 1644-VІІ, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов’язковим до виконання (абз. перший частини третьої ст. 5 Закону № 1644-VII).
Реалізацію спеціальних економічних та обмежувальних заходів (санкцій) визначено ст. 211 Кодексу.
Так, відповідно до абз. третього п. 2l1.1 ст. 211 Кодексу контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом № 1644-VIl, шляхом здійснення таких заходів відмови/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів – у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань.
Умови та строки повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Кодексу та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 (далі – Порядок № 60).
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (абз. перший п. 43.1 ст. 43 Кодексу).
Відповідно до абз. другого п. 43.1 ст. 43 Кодексу, у редакції з урахуванням змін, внесених Законом № 3317-ІХ, не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом № 1644-VIІ, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
3 01.08.2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813-ІХ), яким запроваджено механізм розширення обмежень передбачених Кодексом для платників податків.
Зокрема, Законом № 3813-ІХ внесено зміни до абз. другого п. 43.1. ст. 43 Кодексу: «Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій».
Водночас, Законом № 3317-ІХ передбачено, що обмежувальні заходи (санкції) не поширюються на:
сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів до державного та/або місцевих бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань;
погашення (стягнення) податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та сплати розстрочених (відстрочених), у тому числі за рішенням суду, грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків та/або сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених Грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4cт.43 Кодексу).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.41 ст. 43 Кодексу).
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2024 № 52, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2024 за № 274/41619 внесено зміни до Порядку № 60.
Зокрема, Порядок №о 60 доповнено новим положенням, відповідно до якого не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом № 1644-VIІ, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій (п. 3розд. І Порядку № б0).
Враховуючи викладене зазначаємо, що не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом № 1644-VIІ, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Виходячи з положень ст. 43 Кодексу під умовами повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань розглядаються всі напрями повернення, зокрема:
на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг;
на єдиний рахунок (у разі його використання);
на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи незалежно від виду бюджету;
повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Відповідно, обмеження, визначені абз. 2 п. 43.1 ст. 43 Кодексу, у редакції з урахуванням змін, внесених Законом № 3813-ІХ, розповсюджуються на всі напрями повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань платнику податку на період строку застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про подання заяви за ф. № 1-ПДВ
14.08.2025 13:13
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 3.2 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зі змінами), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130), для реєстрації платником ПДВ особа повинна перебувати на обліку в контролюючому органі за основним місцем обліку відповідно до Порядку обліку (крім договорів про спільну діяльність та договорів управління майном).
Згідно з п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (зняття з обліку/взяття на облік) регламентується нормами розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588).
У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податків, внаслідок чого відбувається зміна контролюючого органу за основним місцем обліку, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків протягом одного місяця (п. 10.5, п. 10.8 розділу X Порядку № 1588).
Якщо зміна місцезнаходження (місця проживання) відбувається без зміни контролюючого органу, то ДПІ обслуговування (основне місце обліку), яка виконує реєстрацію та облік платників податків, змінюється у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб (п. 10.1 розділу X Порядку № 1588).
Зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (п. 10.10 розділу X Порядку № 1588).
Таким чином, заява 1-ПДВ подається до контролюючого органу за основним місцем обліку, а саме: до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) – після взяття на облік платника податків у такому органі; до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) – до взяття на облік платника податків у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
