Блог

Федоренко

Леся Карнаух: За три місяці роботи автоматизованої системи з комунальних підприємств стягнуто 29,7 млн грн податкового боргу

12.12.2025 10:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/961934.html повідомила.
За три місяці з моменту старту роботи системи автоматичного списання податкового боргу вже стягнуто 29,7 млн грн з комунальних підприємств. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час Українського муніципального форуму за участі представників громад, Уряду та парламенту.
«Податковий борг на сьогодні мають понад 2,7 тисячі комунальних підприємств. Загальна сума – понад 5 млрд грн, з неї понад 4,1 млрд саме заборгованість перед державним бюджетом. І левова частка – самостійно ними задекларований борг до сплати. До цього питання підходимо зважено, виключно в рамках законодавства», – наголосила Леся Карнаух.
За її словами, наразі працюють спільні робочі групи, проводиться ідентифікація боржників, аналізуються причини виникнення боргів, застосовуються законні механізми погашення заборгованості.
«Такий підхід – про чесність і рівність, а не про тиск. Бо він однаково застосовується до всіх боржників, незалежно від того, це комунальне підприємство, державна установа чи приватний бізнес. Бо сьогодні основне завдання, щоб кошти, які надходять до бюджету, працювали на нашу оборону та безпеку», – акцентувала в. о. Голови ДПС.
Вона також відзначила, що порівняно з минулим роком надходження до місцевих бюджетів зросли більше майже на 14 %. В умовах війни для кожної громади стабільність доходів – одне з ключових завдань. І ДПС завжди готова надавати максимальну допомогу для якісного адміністрування податків.
«Непроста зустріч. З гострими питаннями. Але конструктивна. І це природно, бо у громад виникає чимало складних запитань, на які не завжди є однозначні відповіді. Саме тому такий відкритий діалог важливий», – додала Леся Карнаух.
Під час форуму також обговорювалися питання рентних платежів, взаємодії з громадами та розвитку податкових сервісів.
«Такі дискусії – це можливість разом визначити, що ми можемо зробити для більш ефективного податкового адміністрування, зрозуміти, які податкові сервіси вкрай потрібні громадам. А головне – що зробити, щоб податкова сприймалася як партнер, а не контролер», – підкреслила Леся Карнаух.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи зобов’язаний орендар земельної ділянки надавати до органу ДПС копію договору оренди земельної ділянки державної або комунальн

11.12.2025 15:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

11.12.2025 15:39

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), передбачає заповнення, зокрема, додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості), який є її невід’ємною частиною.
Згідно з примітками 12 – 13 інформації до додатка 1 до Декларації:
у графі 16 «Застосування п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. ХІІ ПКУ» зазначається збільшення річної суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 25000 грн. згідно з нормою п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ): якщо розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збільшується, зазначається «25000», якщо не збільшується, графа не заповнюється;
у графі 17 «Річна сума податку» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 зазначається річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом, яка розраховується за формулою:
графа 9 р. 2. n х графу 14 р. 2. n х графу 15 р. 2. n/100 + графа 16 р. 2 n, де n – порядковий номер рядка.
Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн. на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:
(графа 9 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» х графу 14 «Ставка (%)» х графу 15 «Розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня звітного року»/100)/12 х (суму колонок 10 – 13 «Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + графа 16 «Застосування п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. ХІІ ПКУ» (25000 грн)/12 х (суму колонок 10 – 13 «Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Строки сплати податкового зобов’язання юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи

11.12.2025 15:38

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Вихід з ладу спеціалізованого РРО для АЗС: яким чином проводяться розрахунки?

11.12.2025 15:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Пунктом 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами) передбачено, що після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.
Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 (зі змінами), умовою включення моделі РРО до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій є її відповідність встановленим фіскальним вимогам.
Згідно з п. 4 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 (далі – Вимоги) до складу спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату (далі – ЕККА) для автозаправних станцій (далі – АЗС) повинні входити такі функціональні блоки як, зокрема, програмно-технічні засоби управління паливно-роздавальними колонками (далі – ПРК) та фіскальний блок.
Фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними ПРК повинні розміщуватися в єдиному корпусі (п. 5 Вимог).
Пунктом 21 Вимог передбачено, що відпускання пального повинно блокуватися:
всіма ПРК – у разі від’єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;
окремим роздавальним краном ПРК – у разі відсутності зв’язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.
Таким чином, норми Вимог передбачають керування відпусканням пального з ПРК одним спеціалізованим ЕККА для АЗС.
Враховуючи викладене вище, у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
При цьому, у разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внесення змін до Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, у тому числі зміни його призначе

11.12.2025 15:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомлення за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

У які терміни після виникнення податкового боргу проводиться опис майна, на яке поширюється право податкової застави?

11.12.2025 15:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи застосовується відповідальність до платника, який після отримання повідомлення про проведення документальної позапланової нев

11.12.2025 15:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзаців п’ятого і сьомого п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац перший п. 79.2 ст. 79 ПКУ).
Виконання умов ст. 79 ПКУ надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абзац третій п. 79.2 ст. 79 ПКУ).
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ.
Зокрема, п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Також абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Форма повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (далі – Повідомлення) містить інформацію щодо забезпечення платником податків відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 ПКУ).
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 ПКУ).
При цьому нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до платника податків, якщо після отримання Повідомлення платник податків не з’явився до контролюючого органу з документами для проведення такої перевірки.
Разом з тим, згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Окремо п. 121.2 ст. 121 ПКУ визначено, що ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 – 8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених ст. 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Мобілізований ФОП скористався правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе: подання ліквідаційн

11.12.2025 15:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абзац одинадцятий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Згідно з п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (на підставі абзацу тридцять другого п. 3 Прикінцевих положень Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» дію п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зупинено для податкового (звітного) періоду – 2025 рік).
Водночас, у разі припинення підприємницької діяльності мобілізовані ФОПи, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, зобов’язані подати:
- ФОПи на загальній системі оподаткування – додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (далі – Додаток ЄСВ1));
- ФОПи на спрощеній системі оподаткування – додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Додаток 1)).
При цьому, в табличній частині:
Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» – «0,00», у графі 5 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 6 «Сума нарахованого єдиного внеску» проставляється сума нарахованого єдиного внеску (якщо графа 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);
Додатка 1 – у графі 2 «Самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини» проставляється значення «0,00», у графі 3 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 4 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки» – «0,00».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про особливості складання РК з метою приведення показників ПН у відповідність із показниками митної декларації після завершення

11.12.2025 15:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Розрахунок коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК-2) складається після завершення вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією. Якщо процедуру оформлення митної декларації не завершено, РК-2 не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 9 прим. 35 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI ознаку завершення вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту платник самостійно зазначає в останній додатковій декларації до відповідної митної декларації.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК-2, при цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини такого РК-2 вказується код причини коригування – 502.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 15772. Попередня cторінка | Сторінка 3 з 1578 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua