Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Великий бізнес може заздалегідь узгодити з ДПС підходи до визначення відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Для цього передбачена процедура попереднього узгодження ціноутворення (APA – Advance Pricing Arrangement).
APA дає можливість платнику податків укласти з ДПС договір, у якому наперед визначаються методи, джерела інформації та критерії, за якими оцінюватимуться контрольовані операції. Це робить податкове планування більш передбачуваним і допомагає уникнути спорів у майбутньому.
Що отримує бізнес за умови дотримання договору APA:
- Передбачуваність. Узгоджені методи та критерії застосовуються протягом строку дії договору – до п’яти календарних років, із можливістю продовження. За згодою сторін його дія може поширюватися і на попередні звітні періоди (roll-back), якщо щодо них не проводиться перевірка з питань трансфертного ціноутворення.
- Податкові гарантії. Якщо платник дотримується умов договору, контролюючий орган не проводить перевірку щодо відповідності принципу «витягнутої руки» операцій, які є його предметом, та не приймає рішення про донарахування податкових зобов’язань, штрафів і пені за такими операціями.
- Менше спорів. Узгодження підходів до ціноутворення наперед дає змогу уникнути майбутніх суперечок щодо методів та джерел інформації, за умови незмінності умов контрольованих операцій.
- Стабільність. Умови договору APA зберігаються у разі зміни податкового законодавства у частині відносин, пов’язаних з укладенням, зміною або припиненням такого договору, а також у разі втрати платником статусу великого платника податків.
Процедура APA є одним із сучасних інструментів податкового адміністрування, що відповідає міжнародним підходам ОЕСР та стандартам BEPS. Її застосування сприяє розвитку взаємної довіри між державою та бізнесом і дає компаніям більше визначеності під час здійснення транскордонних та інших контрольованих операцій.
Довідково. Правові засади застосування APA визначені пунктом 39.6 статті 39 Податкового кодексу України. Порядок подання та розгляду заяв, вимоги до документів, а також правила укладення, зміни та продовження договорів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114.
ДПС відкрита до конструктивного діалогу з великим бізнесом та нагадує про можливість використання процедури попереднього узгодження ціноутворення для підвищення передбачуваності податкових відносин.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1063570.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1063853.html повідомила.
Державна податкова служба України підписала Декларацію про приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI MCAA).
Приєднання до DPI MCAA – перший етап реалізації положень Закону України від 9 червня 2026 року № 4903-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів».
Приєднання до угоди – також важлива складова розширення міжнародного податкового співробітництва та податкової прозорості. Механізм DPI (Digital Platform Information) передбачає регулярний взаємний автоматичний обмін інформацією між податковими органами країн-учасниць угоди про доходи, які фізичні та юридичні особи отримують через цифрові платформи.
Участь у такому обміні дає можливість Україні використовувати сучасні міжнародні інструменти для отримання інформації про доходи, одержані українськими платниками податків через цифрові платформи за кордоном, а також забезпечувати відповідний обмін інформацією з іншими країнами-учасницями угоди.
Це сприятиме підвищенню прозорості операцій у цифровому середовищі, створенню конкурентних умов для учасників ринку електронної комерції та подальшому наближенню українського податкового законодавства й практик адміністрування до міжнародних та європейських стандартів.
Крім того, участь у такому обміні забезпечує подальше впровадження в Україні Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та наближення національного законодавства до вимог Європейського Союзу, зокрема Директиви DAC7.
Детальніше про Закон 4903-IX: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/1062531.html
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації з транспортного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (із змінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення рядка «порядковий № за рік» Декларації із зазначенням у рядку 1 заголовної частини Декларації типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».
Згідно з приміткою 1 інформації до Декларації в рядку «порядковий № за рік» заголовної частини Декларації зазначається арабськими цифрами номер у порядку зростання залежно від кількості поданих відповідних податкових декларацій з транспортного податку незалежно від типу Декларації.
Так, якщо це перша Декларація у звітному році, то подається «Звітна» Декларація, в рядку «порядковий № за рік» якої проставляється «01», а у полі «Звітна» – позначка «Х».
Якщо після надання у звітному році «звітної» Декларації виникла необхідність уточнення або зміни об’єктів, бази оподаткування, податкових зобов’язань по тій самій територіальній громаді, і якщо така необхідність виникла до 20 лютого включно, платник може подати Декларацію з типом «Звітна нова» (проставляється позначка «Х» у полі «звітна нова»).
Оскільки «Звітна» Декларація вже подана, то «Звітна нова» Декларація – це вже друга подана Декларація у поточному році, тому «порядковий номер за рік» Декларації «02».
У разі якщо платник транспортного податку після настання граничного терміну подання Декларації подає до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування «Уточнюючу» Декларацію по тій самій територіальній громаді, по якій було надано звітну та звітну нову декларації, то у полі «Уточнююча» проставляється позначка «Х», обов’язково зазначається реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, яка уточнюється, а у рядку «порядковий № за рік» проставляється «03».
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Нормами п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено умови та порядок, за яких податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, за об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за знищені чи пошкоджені об’єкти в умовах воєнного стану.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова № 1364) окреслює деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також встановлюються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена його форма.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено Перелік територій та визначено, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Так, Наказом № 376 у розд. І Переліку територій затверджені:
території можливих бойових дій (п. 1 розд. І Переліку територій),
території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій),
території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій). Зазначена норма була введена постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364», яка набрала чинності з дня опублікування – 03.05.2024,
у розд. ІІ Переліку територій затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2026 року № 120 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (далі – Постанова № 120) внесено зміни до Постанови № 1364 (набрали чинності 01.04.2026), якими, зокрема, визначено, що до Переліку територій включаються:
території, на яких ведуться (велися) бойові дії, які включають території можливих бойових дій та території активних бойових дій;
тимчасово окупована Російською Федерацією територія України.
Отже, Постанова № 1364 зі змінами, внесеними Постановою № 120, не містить ототожнення для цілей оподаткування територій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, до територій активних бойових дій.
Крім цього Постановою № 120 встановлено нову форму Переліку територій.
З врахуванням зазначеного, Мінрозвитку наказом від 26.05.2026 № 987 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (набрав чинності 05.06.2026) внесло зміни до Наказу № 376 та затвердило Перелік територій у новій редакції.
Для цілей справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються території активних бойових дій та тимчасово окуповані російською федерацією території України.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого Наказом № 376 у чинній редакції.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як виправити самостійно виявлені помилки у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) у разі заниження (завищення) податкового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що підлягає сплаті, за минулий податковий (звітний) період, повідомляє.
Платник податків, який самостійно виявляє факти заниження або завищення суми частини чистого прибутку (доходу) або суми дивідендів на державну частку, що відраховуються до бюджету у раніше поданому Розрахунку, зобов’язаний здійснити виправлення помилок одним із двох способів:
- шляхом подання уточнюючого Розрахунку, за формою, чинною на день подання;
- у складі звітного (звітного нового) Розрахунку за поточний період, а саме, виправлення відображається через заповнення Додатка ВП такого Розрахунку.
Платник податків має право виправити помилки у раніше поданій звітності, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44821.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової.
Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС).
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити».
Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:
- F13020ХХ – для фізичних осіб;
- J13020ХХ – для юридичних осіб.
У заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.
Важливо: кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.
До заяви необхідно додати копії платіжних документів в електронному вигляді. Для цього у розділі «Додатки» потрібно обрати відповідну опцію та завантажити документи встановленого формату.
Перед поданням заяви платник має можливість перевірити стан своїх розрахунків із бюджетом та отримати відповідний витяг. Для цього через Електронний кабінет необхідно направити запит на отримання витягу про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за формою J/F13002ХХ.
Дистанційний формат взаємодії з податковою службою за допомогою електронних сервісів – це перевірка даних, подання документів та повернення коштів онлайн – зручно і без зайвих затрат.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).
Абзацами першим та другим п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) встановлено, що у разі, якщо платником податків не подано заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені протягом 1095 днів від дня виникнення таких сум, то відповідно до ст. 43 глави 1 розд. II ПКУ такі суми не підлягають поверненню платнику.
Засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодекади автоматично формується Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності.
Під час опрацювання записів Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності, здійснюється перевірка повноти внесеної до ІКС ДПС інформації за кожним платником (абзац четвертий п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5).
Відповідно до абзаців десятого – чотирнадцятого п. 8 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5 за результатами опрацювання записів Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем його формування, зазначені структурні підрозділи шляхом встановлення відповідної відмітки підтверджують/відмовляють у підтвердженні повноти внесеної до ІКС ДПС інформації.
На записи, щодо яких встановлено відповідні відмітки про підтвердження повноти внесеної до ІКС ДПС інформації, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) структурних підрозділів, відповідальних за адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, судове оскарження, ведення обліку платежів. Опрацьовані записи автоматично вносяться до Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, за якими минув строк давності (далі – Журнал підтверджених сум).
На підставі наявних записів у Журналі підтверджених сум структурний підрозділ, що здійснює облік платежів, формує засобами ІКС ДПС рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
На кожне сформоване засобами ІКС ДПС рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів, накладається кваліфікований електронний підпис керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Рішення керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів, на які здійснено накладання кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та кваліфікованої електронної печатки такого органу, вносяться до Реєстру прийнятих рішень та здійснюється автоматичне списання відповідних сум.
При цьому надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
28 жовтня 2026 року, середа, останній день сплати за вересень п. р.:
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гірничими підприємствами за найманих працівників.
Нагадуємо, що своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників, на субсайті відповідного територіального органу ДПС (зокрема, для платників Дніпропетровщини – на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Крім того, Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків.
Довідково: п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Впродовж січня – вересня 2026 року юридичні особи – платники єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 630,2 млн гривень. У порівнянні з січнем – вереснем минулого року надходження збільшились на понад 53,0 млн грн, або на 9,2 відсотка.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку, зокрема, є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, якщо з виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) утримуються відсотки (комісійні) на користь міжнародної системи грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram тощо), то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є повна сума виручки, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату її надходження (з врахуванням коштів, утриманих міжнародними системами за переказ валютних коштів).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом січня – вересня 2026 року від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування корисних копалин місцевого значення отримали понад 11,2 млн грн рентної плати, що на понад 5,7 млн грн більше. Надходження зросли більш ніж у 2 рази порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Інформуємо, що згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий