05:45
Видобування вуглеводної сировини: ставки рентної плати
07.08.2025 12:27
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Абзацами першим – третім п. 252.21 ст. 252 ПКУ визначено, що додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок реалізації діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відс. від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.
Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм) визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку (далі – Порядки).
Перелік ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.
Порядки затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2013 року № 838 «Деякі питання виконання діючих та нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини» із змінами та доповненнями.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи нараховується єдиний внесок на нецільову благодійну допомогу?
07.08.2025 12:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного внеску.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Несвоєчасна сплата розстрочених сум податкового боргу: відповідальність
07.08.2025 12:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що підпунктом 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Згідно з п. 4.6 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Ліцензії, необхідні для реалізації власновиробленої продукції малими виробниками пива
07.08.2025 12:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 43 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) мале виробництво пива – суб’єкт господарювання, що здійснює за повним технологічним циклом виробництво пива в обсязі, що не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, використовуючи приміщення, які фізично відокремлені від території будь-якої іншої пивоварні, та який не виробляє пиво на підставі договору (ліцензії) про право використання торгової марки або виробничого процесу іншого виробника.
Мале виробництво пива не може бути пов’язаною особою у значенні Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ з іншими виробництвами пива. У разі співпраці двох або більше пивоварних заводів (малих виробництв пива), якщо їхній об’єднаний річний обсяг продукції не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, такі пивоварні заводи (малі виробництва пива) для цілей Закону № 3817 розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод.
Малі виробництва пива, які отримали ліцензію на право виробництва алкогольного напою – пива, мають право здійснювати оптову торгівлю пивом власного виробництва без отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольним напоєм – пивом, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоєм – пивом (частина тринадцята ст. 16 Закону № 3817).
Отже, для здійснення роздрібної торгівлі пивом власного виробництва малі виробництва пива зобов’язані отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Оптова торгівля пивом власного виробництва може здійснюватися на підставі отриманої таким малим виробництвом пива ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Якщо змінено адміністративний район діяльності (перереєстрація платника податків), чи потрібна перереєстрація ПРРО?
07.08.2025 12:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».
Заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (п. 4 розд. II Порядку № 317).
При цьому, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 11 розд. II Порядку № 317).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Єдиний внесок: надходження до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини зросли майже на 25 відсотків
07.08.2025 12:24
Протягом січня – липня цього року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском державні цільові фонди майже на 25,2 млрд гривень. Це на понад 5,0 млрд грн, або на 24,8 відсотків більше минулорічних надходжень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової Дніпропетровщини наголосила, що добросовісна відповідальна сплата єдиного внеску – це не тільки вчасно виплачені пенсії, а й захищені соціальні гарантії кожного на відпустку, лікарняні та інші виплати і допомоги.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
РРО/ПРРО при оплаті товарів через QR-код: роз’яснення податківців Дніпропетровщини
07.08.2025 12:24
Використання реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при оплаті за товари через QR-код – тема онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) із суб’єктами господарювання (СГ) Дніпропетровщини.
Платежі через QR-код сьогодні активно використовують при розрахунках за товари чи послуги. Однак, підприємцям важливо аналізувати реквізити таких платежів і у разі виникнення сумнівів консультуватися з податковими органами.
Учасникам заходу наголосили, що QR-код не є платіжним засобом. Він є інструментом для доступу до платіжних реквізитів. А застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунку, а від способу отримання коштів за товари чи послуги.
На зустрічі фахівці ГУ ДПС детально зупинилися на розрахунках за допомогою QR-коду. Зауважили, якщо QR -код веде на оплату через електронні платіжні сервіси (наприклад, LiqPay, WayForPay або інші еквайрингові сервіси), то потрібен касовий апарат, оскільки QR-код генерується через платіжну систему та перенаправляє клієнта на сторінку оплати карткою.
Якщо QR-код містить виключно повні банківські реквізити рахунку СГ у форматі IBAN, такий платіж не потребує застосування РРО/ПРРО. Податківці попередили учасників заходу про відповідальність за порушення касової дисципліни. Нагадали, що перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО, завершився.
З 1 серпня штрафи за незастосування РРО/ПРРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:
- 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;
- 150 % – вартості товарів (робіт, послуг) при кожному наступному порушенні.
Фахівці ГУ ДПС закликали СГ забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:
- використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО або розрахункові книжки;
- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;
- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).
Учасники онлайн зустрічі отримали вичерпні відповіді щодо застосування РРО/ПРРО, а також щодо особливостей розрахунків через QR-код.
Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На контролі податківців Дніпропетровщини наповнення бюджетів та погашення заборгованості
07.08.2025 12:23
Ефективна взаємодія між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та органами влади на місцях є важливим інструментом для забезпечення фінансової стабільності регіону. Про координацію зусиль, спрямованих на результативне наповнення місцевих бюджетів, дотримання податкового законодавства та зменшення податкового боргу, йшла мова на онлайн зустрічі фахівців ГУ ДПС з керівниками міських, селищних та сільських тергромад Самарівського району.
«Питання наповнення бюджетів та погашення податкового боргу постійно перебуває на контролі податкової області. Ми розуміємо, що заборгованість часто виникає через складні економічні обставини. Наша мета знайти ефективні шляхи вирішення питання, аби забезпечити фінансову стійкість наших громад», – зазначила заступниця начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Податківці наголосили, що системний активний діалог з платниками, що заборгували сплату податків, зборів та єдиного внеску, дозволяє знаходити результативні рішення, які сприяють не тільки погашенню існуючої заборгованості, а й недопущенню виникнення нової.
Не менш важлива і системна взаємодія з місцевим самоврядуванням. На зустрічі з керманичами громад та структурних підрозділів міських, селищних та сільських рад Самарівського району податківці детально зупинилися на місцевих податках, зокрема, на податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та платі за землю. На тих надходженнях, які формують бюджети громад, а відтак сприяють фінансуванню освіти, медицини, інфраструктури та інших потреб.
Продуктивна комунікація з місцевим самоврядуванням передбачає обмін інформацією про нараховані та сплачені податки, суми податкової заборгованості та напрацюванню дорожніх карт вирішення актуальних питань. Це дозволяє громадам ефективно планувати дохідну частину кошторисів та вчасно реагувати на проблеми заборгованості.
Співпраця податківців Дніпропетровщини з органами місцевого самоврядування – це дієве партнерство, спрямоване на зміцнення фінансової спроможності громад та економічну стійкість Дніпропетровщини.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Переваги задекларованої праці: захист трудових прав та підтримка економіки
07.08.2025 12:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/921396.html поінформувала.
Задекларована праця – офіційне оформлення трудових відносин відповідно до законодавства. Це означає, що роботодавець сплачує всі необхідні податки та збори, включаючи єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. У свою чергу працівник отримує захищені трудові та соціальні права.
Плюси задекларованої праці:
- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;
- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;
- гарантований робочий тиждень (до 40 годин або до 60 – у критичній інфраструктурі);
- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;
- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;
- плачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;
- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;
- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.
Незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій:
- не фіксується в офіційних документах;
- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;
- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і єдиного внеску.
Законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.
Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія вашого майбутнього.
Посилання на інфографіку: https://tax.gov.ua/data/material/000/789/921396/6892f5067a98f.jpg
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Єдиний внесок: у 2025 році вже сплачено на 67,7 млрд грн більше, ніж торік
07.08.2025 12:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/921750.html) повідомила.
З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зросли на 22,5 %, або на 67,7 млрд грн порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Протягом січня – липня 2025 року платники перерахували 369,4 млрд грн єдиного внеску. За цей же період 2024 року ця сума була на рівні майже 301,7 млрд гривень.
Нагадуємо, що роботодавці сплачують 22 % єдиного внеску за найманих працівників. Саме ці кошти є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо. Він автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».
Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:
- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону №2464),
- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,
- пенсіонери,
- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,
- мобілізовані (на весь період служби з урахуванням законодавчих норм),
- на загальній системі без доходу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
