03:30
Як податкова звітність отримує ознаку «Історія подання» і коли подавати «Звітну», «Нову звітну» або «Уточнюючу» декларацію
26.02.2026 13:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/985466.html повідомила.
Якщо платник подає новий документ звітності з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання за такий самий період, раніше подана декларація стає недіючою і отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Статуси податкової звітності
Податкова звітність подається з різними ознаками, залежно від часу та ситуації:
- «Звітний» – подається за звітний період у встановлені Податковим кодексом строки, або з порушенням термінів.
- «Новий звітний» – подається до закінчення граничного строку подання з виправленими показниками після поданого «Звітного» документа.
- «Уточнюючий» – подається після граничного строку подання за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності), для виправлення помилок у вже поданій декларації.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки.
Детальніше – за посиланням:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36985
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні надходження ПДФО до бюджету зросли на понад 14 %
26.02.2026 13:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.
У січні 2026 року понад 621,9 тис. платників спрямували до бюджету 48,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.
Це на 14,2 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді сума сплаченого ПДФО склала 42,3 млрд грн.
Регіональні лідери за обсягами сплати ПДФО:
- Київ –11,6 млрд грн;
- Дніпропетровська область – 4,8 млрд грн;
- Львівська область – 3,2 млрд грн;
- Київська область – 2,9 млрд грн.
Важливо: платники ПДФО мають змогу повернути частину сплаченого податку, скориставшись податковою знижкою.
Якщо ви офіційно працевлаштовані та протягом року здійснювали певні витрати, держава передбачає механізм для часткової компенсації ваших коштів.
На що можна отримати податкову знижку?
- Освіта: оплата навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти (своє або членів сім'ї першого ступеня споріднення).
- Оренда житла: для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
- Медицина: витрати на допоміжні репродуктивні технології.
- Іпотека: відсотки за іпотечним кредитом.
- Благодійність: внески до неприбуткових організацій.
- Страхування: внески за договорами довгострокового страхування життя.
Як це зробити?
Для отримання знижки подайте річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкової служби за місцем реєстрації (або онлайн через Електронний кабінет платника). Зробити це можна до кінця поточного року за минулий календарний рік.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/985512.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи включаються відокремлені підрозділи (філії) неприбуткової організації окремо в Реєстр неприбуткових установ та організацій?
25.02.2026 13:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.30 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному, зокрема, Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).
Згідно з частиною першою ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Зокрема, філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).
Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ встановлено, що платниками податку – резидентами є, зокрема, суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених, зокрема, п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), яка, зокрема, утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
бюджетні установи;
громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Оскільки статус неприбуткової організації надається тільки підприємствам, установам, організаціям зі статусом юридичної особи, то відокремлені підрозділи (філії) таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру та відповідно не повинні окремо подавати Звіт про використання доходів прибутків неприбуткових установ організацій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним!
25.02.2026 13:54
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» впроваджено сплату авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб платниками податку на доходи фізичних осіб (податок) – фізичними особами – підприємцями, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Розміри та терміни сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб визначені п.п. 177.5.1 прим.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Авансові внески, сплачені відповідно до п.п. 177.5.1 прим.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід'ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до підпункту 177.5.1 прим.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов'язання з цього податку.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (абзац 1 п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зі змінами).
Фізичні особи – підприємці проводять розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, та заповнюють розділи І – ІІІ додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» (далі – додаток Ф2) до декларації.
Разом з тим з метою здійснення остаточного розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням норм абз. другого п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ під час подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, можуть скористатись нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ та подати разом з декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації (ідентифікатор форми F1360102). Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. Інформація щодо такого доповнення зазначається у відповідному розділі декларації.
Одночасно для зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму такого авансового внеску доцільно в комірці 6 рядка 10.11 розділу ІІ декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно, зазначати з урахуванням зменшення на суму авансових внесків, сплачених відповідно до підпункту 177.5.1 прим.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, та розрахованих у додатку довільної форми.
Слід зазначити, що додаток довільної форми повинен містити інформацію, достатню для розрахунку авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, суму авансового внеску, сплачену протягом звітного року, та безпосередньо сам розрахунок.
Звертаємо увагу, що сума такого розрахованого авансового внеску, яка не сплачена протягом звітного року, не дає права на зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначеного за результатами остаточного розрахунку за звітний податковий рік.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Як отримати ІПК щодо визнання маркетингових послуг у господарській діяльності
25.02.2026 13:51
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
З метою застосування єдиного підходу при наданні оцінки впливу маркетингових послуг на визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додатку вартість надаємо рекомендаційний алгоритм дій для отримання індивідуальних податкових консультацій (ІПК) платниками податків.
У разі незнання чи неоднозначного трактування норм податкового законодавства щодо оподаткування операцій з маркетингових послуг платник податків може подати запит на отримання ІПК, яка допоможе уникнути помилок та податкових ризиків.
На сьогодні наявна практика, що контролюючими органами під час проведення контрольно-перевірочних заходів платників податків, якими придбаваються подібного роду послуги, не підтверджуються витрати та податковий кредит по зазначених операціях.
Згідно з підпунктом 14.1.172 прим.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) (далі – Кодекс) ІПК – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (далі – ЄРІПК).
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, надає їм безоплатно ІПК з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (пункту 52.1 стаття 52 Кодексу).
Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено низку обов’язкових реквізитів, які повинне містити звернення для отримання ІПК платником податків.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 52.1 статті 52 Кодексу, ІПК не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до пункту 52.4 статті 52 Кодексу ІПК може надаватися в усній, у паперовій та електронній формах. ІПК, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в ЄРІПК та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до зазначених даних ЄРІПК та офіційного вебсайту є безоплатним та вільним.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
Окрім того, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (стаття 53 Кодексу).
Підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.
Головною умовою для врахування у складі витрат на проведення маркетингових послуг та включення таких сум до податкового кредиту, є їх документальне підтвердження та зв’язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.
У підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути такі документи:
договори на маркетингові послуги та додатки до них (предмет договору із чітким описом маркетингових послуг, умови надання послуг із зазначенням терміну, обсягу та способу виконання, напрями та об’єкти маркетингових досліджень, зокрема, дослідження попиту на дану продукцію і відомостей про можливих споживачів та вивчення потенційних можливостей здійснення операцій з купівлі-продажу об’єкта маркетингових досліджень на певній території, дослідження необхідного обсягу продажу і пошук покупців, вивчення потреб та ефективності проведення рекламної кампанії щодо даної продукції вартість і порядок оплати, права та обов’язки сторін);
акти виконаних робіт/послуг із конкретним переліком наданих послуг, місцем і датою їх надання, в яких також зазначається, в чому виражено їх результат, яким чином отримання таких послуг пов’язане з господарською діяльністю платника, підписаний обома сторонами з обов’язковими реквізитами первинних документів та вартістю;
звіти про виконані роботи (аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження);
інші первинні документи (медіаплани, звіти про рекламні кампанії, фото- та відеозвіти про заходи, документи щодо витрат, листування з контрагентами, тощо);
додаткові підтверджуючі документи та інформацію щодо використання таких послуг (відгуки клієнтів, аналіз ефективності маркетингових заходів, документи, що підтверджують використання маркетингових матеріалів у бізнес-процесах та обґрунтування їх економічної доцільності, тощо).
Враховуючи зазначене вище, зазначаємо, що для врахування витрат на маркетингові послуги при обчисленні об’єкта оподаткування необхідно надати всебічну та достатню доказову базу та її належне оформлення первинними документами, іншим документальним підтвердженням результатів надання таких послуг, економічна доцільність та доведення безпосереднього зв’язку цих витрат з господарською діяльністю платника податків та відповідність податковим вимогам.
Наявність у платників податків ІПК щодо операцій з маркетингових послуг у поєднанні з належною доказовою базою забезпечить правомірність його дій та сприятиме безперешкодній взаємодії з контролюючими органами під час контрольно-перевірочних заходів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На підставі яких даних юридичною особою заповнюється розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва?
25.02.2026 13:51
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами).
Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185 (зі змінами) або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.05.2001 за № 389/5580 (зі змінами).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).
Отже, Розрахунок юридичною особою заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної політики у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо подання додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств платниками, дохід яких не перевищує 40 млн гр
25.02.2026 13:50
Щодо подання додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств платниками, дохід яких не перевищує 40 млн грн і прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
При цьому додаток БД до Декларації (далі – Додаток БД) подається платниками податку у разі безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, з відображенням коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140, п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення», п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Зазначені різниці проводяться платниками податку з річним доходом понад 40 млн грн. та які не відмовилися від застосування податкових різниць.
Отже, платники податку, дохід яких не перевищує 40 млн грн та якими прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату на податкові різниці, визначені відповідними положеннями ПКУ, Додаток БД не подають.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Самозайнята особа, яка отримала допомогу по вагітності та пологах від ПФУ, відображає суми такої допомоги в додатку 4ДФ до подат
25.02.2026 13:50
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 13 Закону № 1105 встановлено види страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид страхових виплат як допомога по вагітності та пологах.
Відповідно до абзацу першого п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (зі змінами та доповненнями).
Тобто дохід, у вигляді суми допомоги по вагітності та пологах, що виплачується самозайнятій особі Пенсійним фондом України (ПФУ), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Водночас, оскільки самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує допомогу по вагітності та пологах, отримує фінансування на спеціальний рахунок, то вона виступає податковим агентом щодо такого доходу.
Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).
Таким чином, у самозайнятої особи, як податкового агента, виникає обов’язок щодо відображення в додатку 4ДФ до Розрахунку доходу у вигляді допомоги по вагітності та пологах, отриманої від Пенсійного фонду, в т. ч. при відсутності найманих працівників та інших нарахувань (виплат) фізичним особам.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
Згідно з п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку графи розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – дохід (за звітний період місяць) у вигляді допомоги по вагітності та пологах, нарахований відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу у вигляді допомоги по вагітності та пологах;
у графах: 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб»; 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб»; 5а «Сума нарахованого військового збору»; 5 «Сума перерахованого військового збору» проставляються прочерки;
у графі 6 «Ознака доходу» – ознака доходу, наведена у Довіднику ознак доходів, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, сума допомоги по вагітності та пологах відображається за ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Порядок оподаткування та складання податкової накладної у автостанції, яка здійснює продаж квитків на проїзд та у перевізника
25.02.2026 13:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Разом з цим, згідно з п. 189.13 ст. 189 ПКУ, у разі постачання відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
Згідно з п. 2 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, вартість квитка – сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду – сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом та ПДВ.
З урахуванням викладеного, базою оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на проїзд автобусами, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ.
Послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником і відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є операцією з постачання.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінам) (далі – Порядок № 1307).
Перевізник складає податкову накладну на повну вартість послуг перевезення.
Не зважаючи на те, що послуги з перевезення надаються кінцевому споживачу, а кошти від надання послуг з перевезення перевізник отримує від автостанції, відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Автостанція складає податкову накладну на суму, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої).
Відповідно до п. 14 Порядку № 1307 така податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій.
У рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників ПДВ!
25.02.2026 13:49
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ визначено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ст. 199 ПКУ).
Згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
- проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
- проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ.
Крім того, окремими нормами ПКУ визначено інші операції, у разі здійснення яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються. До таких операцій відносяться, зокрема, операції, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).
В таблиці 1 додатка 5 (Д5) здійснюється розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях.
Відповідно до встановленої Порядком № 21 форми, у графі 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається загальний обсяг постачання (без ПДВ) (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).
Згідно з п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ;
- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 декларації.
Виходячи із зазначеного, операції, визначені п. 199.6 ст. 199, п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, враховуються при заповненні графи 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) до декларації. При цьому за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених п. 199.6 ст. 199, п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, податкові зобов’язання, передбачені п. 199.1 ст. 199 ПКУ, не нараховуються.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
