Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи має право фізична особа – підприємець (ФОП) третьої групи, яка з 01 січня податкового (звітного) року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи, перейти у поточному році на третю групу платника єдиного податку (у т. ч. у зв’язку зі збільшенням граничного обсягу доходу, що пов’язано з розміром мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року), інформує.
Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) платниками єдиного податку третьої групи є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Пунктом 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ (абзац другий п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ (абзац третій п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка з 01 січня самостійно відмовилася від спрощеної системи оподаткування та перейшла на загальну систему оподаткування у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі попереднього податкового (звітного) року граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку третьої групи, має право перейти з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня) поточного року на третю групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, у тому числі щодо обсягу доходу, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня такого податкового (звітного) року.
Водночас, відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі анулювання реєстрації платника єдиного податку, зокрема, третьої групи за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, під час проведення якої виявлено порушення платником вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема:
здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному ПКУ або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.
Процес формування платіжних інструкцій на стягнення коштів для списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється у відповідності до вимог Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним)) на щоденній основі по кожному платнику (юридичній особі), який має податковий борг і по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43852
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: на яку дату резидент повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної при поверненні коштів нерезидентом за ненадані послуги, якщо валюта була зарахована на розподільчий рахунок на одну дату, а на валютний рахунок резидента на наступний день, повідомляє.
У такому випадку розрахунок коригування до податкової накладної складається на дату повернення нерезидентом резиденту коштів на поточний рахунок, відкритий в іноземній валюті.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Нормами п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом 2025 року від платників рентної плати за спеціальне використання води до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 107,7 млн гривень.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який здійснює видобування води із декількох свердловин, розташованих на територіях різних територіальних громад, які обслуговує один контролюючий орган подає до такого контролюючого органу одну податкову декларацію з рентної плати (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами та доповненнями)) (далі – Декларація) з кількістю розрахунків з рентної плати за спеціальне використання води – Додатків 5, що відповідає кількості свердловин.
При цьому у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).
У Додатках 5, зокрема, наводиться наступна інформація:
у рядку 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться водний об’єкт;
у рядку 5 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцезнаходженням водного об’єкта.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – грудні 2025 року платники Дніпропетровської області спрямували до місцевих бюджетів понад 48,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на понад 5,0 млн грн більше надходжень аналогічного періоду на понад 5,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – грудні 2025 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини отримав понад 19,5 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ), що майже на 3,2 млрд грн більше показника січня – грудня 2024 року. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Керівник обласної податкової служби висловив вдячність бізнесу за сумлінну сплату податкових зобов’язань. Нагадав, що згідно із Національною стратегією доходів до 2030 року, стратегічною метою управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства. Це здійснюється шляхом виявлення та визначення пріоритетних ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.
«Податкова служба, як контролюючий орган, у своїй роботі використовує виключно ризикоорієнтований підхід, спрямований на запобігання порушенням законодавства суб’єктами господарювання. При цьому, забезпечення комфортних умов для виконання платниками їх обов’язків – важливий напрямок діяльності податківців», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що у консультаційному центрі з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області платники мають можливість у разі необхідності отримати детальні роз’яснення законодавчих норм щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (номери телефонів для зв’язку: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 1 січня 2026 року суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку. Відповідні зміни передбачені Законом України від 3 грудня 2025 року № 4698-ІХ, який набрав чинності 26 грудня 2025 року.
У зв’язку з цим Державна податкова служба України інформує платників єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність, про порядок переходу на загальну систему оподаткування.
Для реалізації права на здійснення підприємницької діяльності такі суб’єкти господарювання можуть добровільно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2026 року.
Яка процедура переходу на загальну систему
Для цього необхідно подати заяву до контролюючого органу за своєю податковою адресою. Вона подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308, одним із способів:
- особисто платником податків або його уповноваженим представником;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
- в електронній формі з використанням
- засобів електронного зв’язку з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
З метою дотримання вимог Закону № 4698 рекомендований граничний строк подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування – до 20 січня 2026 року включно.
Усі подані заяви підлягають опрацюванню контролюючим органом у встановленому порядку.
Зазначена позиція ДПС погоджена із Міністерством фінансів України.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/969546.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/969344.html повідомила.
З 1 січня 2026 року розширено коло платників податку, які мають право на податкову знижку за витратами на оренду житла.
Відтепер до переліку осіб, які можуть скористатися податковою знижкою у зв’язку із витратами на плату за договором оренди житла (квартири або будинку), додано учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Податкова знижка дозволяє зменшити оподатковуваний дохід фізичної особи на суму фактично понесених витрат. Це дає змогу повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб.
Мета удосконалення податкового законодавства – посилення соціального захисту та підтримка громадян, які боронили незалежність і територіальну цілісність України.
Новації передбачені Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ, яким внесено відповідні зміни до Податкового кодексу України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
► Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, ідентифікатор форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317).
► Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається за основним місцем обліку СГ як платника податків до фіскального сервера ДПС засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
► У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання (СГ).
Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються СГ у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
► Фіскальним сервером ДПС здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.
► Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, СГ надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції
► У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
► Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
► Про реєстрацію ПРРО СГ направляється інформація у вигляді квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
► За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер ДПС формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови
Довідково: Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями)
Коментарі: 0
| Залишити коментар