Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/906338.html повідомила.
ДПС затверджено Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на травень 2025 року, який буде оприлюднено 19.06.2025 на вебпорталі ДПС у розділі «Платники з Переліку».
До Переліку включено 9 673 платники податків.
Із загальної кількості платників, які увійшли до Переліку, 4 532, або майже 47 % перебувають у Переліку з листопада 2024 року.
До Переліку увійшли:
8 915 юридичних осіб, у тому числі:
- 5 041 – юридичних осіб на загальній системі оподаткування;
- 222 – резидентів Дія Сіті;
- 2 502 – юридичних осіб – платників єдиного податку ІІІ групи;
- 1 150 – юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи.
758 ФОП, у тому числі:
- 89 – ФОП на загальній системі оподаткування
- 669 – ФОП платників єдиного податку ІІІ групи
До реалізації проекту залучено понад 644комплаєнс-менеджери.
На вебпорталі ДПС у розділі «Територія високого рівня податкової довіри» оприлюднено середньогалузеві показники критеріїв по кожному виду економічної діяльності, розраховані станом на травень 2025 року.
Платникам податків, які відповідають одній із шести систем оподаткування, в Електронному кабінеті у розділі «Критерії добровільного дотримання законодавства» розміщено показники відповідності критеріям та вимогам для включення платника до Переліку.
Платникам, які включені до Переліку, в Електронний кабінет направлено інформаційні повідомлення про включення до Переліку та про закріплення комплаєнс-менеджерів.
У разі, якщо платник бажає відмовитись від оприлюднення своїх даних на вебпорталі ДПС, він може подати повідомлення про відмову в оприлюдненні цих даних в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків за формою J1325401 (для юридичних осіб) та F1325401 (для фізичних осіб) розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
ДПС з початку року здійснено ретельний аналіз пропозиції платників щодо критеріїв для включення до Переліку, які були надані під час зустрічей з керівництвом ДПС у територіальних органах ДПС, листами, направленими керівництву Держави та Уряду, а також практичних результатів формування Переліку.
Напрацьовані пропозиції щодо внесення змін до Податкового кодексу України були направлені Міністерству фінансів України для подальшого розгляду та опрацювання в частині формування податкової політики.
Довідково.
Перелік затверджено на виконання вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Особливості податкового адміністрування для платників податків, які включені до Переліку, визначено підпунктом 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Особливості взаємодії платника податків з комплаєнс-менеджером визначено наказом ДПС від 31 жовтня 2024 року № 788 «Про організацію діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Інформація про платників, які протягом 5 робочих днів після отримання від ДПС інформаційного повідомлення про включення до Переліку подали відповідне повідомлення, не буде оприлюднена на вебпорталі ДПС.
У разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних після оприлюднення Переліку інформація про такого платника вилучається з оприлюдненого Переліку протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних від платника.
Відмова платника від оприлюднення даних про включення його до Переліку не тягне за собою виключення платника Переліку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Детінізація економіки та створення цивілізованих правил ведення бізнесу стали темою обговорення під час круглого столу «Контроль без тиску: як побудувати довіру між бізнесом і державою під час війни». Участь у заході, організованому БЕБ спільно з Державним податковим університетом, взяв заступник Голови ДПС Андрій Троцко.
Як зазначив Андрій Троцко, наразі економіка України працює у складних умовах безпрецедентних безпекових викликів. Це спричинило кардинальну зміну не лише системи міжгалузевих зв’язків, а й структури економіки в цілому, та не могло не позначитися на наповненні бюджету.
«При цьому за 5 місяців 2025 року надходження до загального фонду держбюджету за платежами, що адмініструє ДПС, більше ніж вдвічі перевищили показники за аналогічний період 2021 (передвоєнного) року, а також майже на 50 % більше, ніж у середньому за 5 місяців 2022 – 2024 років», – зазначив Андрій Троцко.
Разом з тим, результати контрольно-перевірочної роботи свідчать про непоодинокі випадки застосування різних схем та інструментів приховування доходів та ухилення від сплати податків.
Так, механізми із використанням віртуальних активів, на жаль, широко використовуються для приховування реальних обсягів проведених операцій та вартості майна, ухилення від оподаткування та приховування активів, що перебувають у власності як на території України, так і за межами держави.
Також встановлено застосування торговими мережамаи механізмів так званого «дроблення бізнесу» шляхом залучення ФОПів.
Зокрема, за останні 7 місяців ідентифіковано 7 відомих торгових мереж, з яких 6 – здійснюють продаж побутової техніки та електроніки, 1 – реалізацію жіночого одягу та взуття.
Всього встановлено залучення 491 ФОП із загальним обсягом доходів 4 млрд гривень.
Така схема роботи торгових мереж через «дроблення бізнесу» призвела до ухилення від сплати ПДВ на загальну суму 668,5 млн гривень.
Матеріали про виявлені факти було передано до Бюро економічної безпеки України.
Також, за словами Андрія Троцка, типові схеми ухилення від оподаткування:
- фіктивні фінансово-господарські операції (заниження податку на додану вартість);
- виробництво контрафактного алкоголю та тютюну;
- нелегальна торгівля без марок або з фальшивими акцизними марками;
- конвертаційні центри (переведення безготівкових коштів у готівку);
- контрабанда та митні махінації;
- тіньовий ринок оренди землі та нерухомості, заниження сплати рентної плати;
- «офшоризація» – отримання доходів через закордонні компанії та перенаправлення прибутку без обкладання податками в Україні, виведення капіталу в офшорні зони;
- зарплата «в конвертах».
«З початку року за результатами проведених 23,1 тис. перевірок суб’єктів господарювання донараховано понад 22,5 млрд грн., сума узгоджених грошових зобов’язань склала понад 11 млрд грн. До бюджету вже надійшло понад 2 млрд гривень», – підкреслив Андрій Троцко.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/906270.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому, п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включається інвестиційний прибуток від проведення платником такого податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.
У разі продажу інвестиційного активу не у повному обсязі, витрати на його придбання при розрахунку фінансового результату визначаються пропорційно до частки такого реалізованого активу.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (абзац другий п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення (абзац третій п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форми заяв щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, щодо ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щодо ліцензії на право виробництва пального, щодо ліцензії на право оптової торгівлі пальним, щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, щодо ліцензії на право зберігання пального та порядки їх заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (із змінами) у графі 12 «Гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку за звітний період (ГПЗ) (грн)» у рядку «усього» зазначається загальна сума гарантованого податкового зобов’язання з акцизного податку, яка обчислюється, виходячи з обсягу спирту етилового та біоетанолу, який визначається по кожному виду продукції як добуток ставки акцизного податку (графа 11) та обсягу спирту етилового, біоетанолу, обрахованого як обсяг за максимальною продуктивністю обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (графа 7), з додаванням залишку спирту етилового, біоетанолу на початок звітного періоду (графа 8) та за мінусом обсягу реалізованого у звітному періоді спирту етилового, біоетанолу (графа 9) та залишку спирту етилового, біоетанолу на кінець звітного періоду (графа 10).
Отже, виробники спирту етилового при обрахунку ГПЗ за звітний податковий період враховують максимальну продуктивність обладнання для виробництва спирту етилового та біоетанолу та залишок спирту етилового, біоетанолу на початок звітного періоду за мінусом обсягу реалізованого у звітному періоді спирту етилового, біоетанолу та залишку спирту етилового, біоетанолу на кінець звітного періоду.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що особливості оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначені п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 такими доходами є, зокрема, фрахт.
Згідно з абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту на підставі п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ оподатковується за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
При цьому якщо положеннями чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати доходів (у тому числі у вигляді фрахту), передбачено інші ставки оподаткування, то застосовуються норми міжнародних договорів.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п.п. 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
16 червня 2025 року, понеділок, останній день подання
- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІIІ кварталу 2025 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
- заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з ІIІ кварталу 2025 року;
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за травень 2025 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за травень 2025 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.06.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
Наразі ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця їх обліку.
Платники мають можливість отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами надається 91 адміністративна послуга, 61 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – травня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 146 507 звернень щодо надання адміністративних та інших послуг, що на 3 185 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 76 167 звернень, або 51,9 відс. від загальної кількості, та на 12 528 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
За п’ять місяців поточного року платниками податків отримано 139 123 адміністративні послуги, що на 3 063 послуги менше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 69 104 адміністративні послуги, або 49,7 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12 681 послугу більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 792 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям. З них – 268 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 459 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.06.2025 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу надано 6 734 адміністративні послуги, з яких 854 адміністративні послуги – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 12 728 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 11 372 громадянина, яким надано 5 880 адміністративних послуг та 12 144 інші послуги.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 9 729 примірників друкованої продукції.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – травні поточного року платники Дніпропетровської області сплатили до загального фонду державного бюджету понад 7,8 млн грн частини чистого прибутку.
Інформуємо, що відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім встановлених цим пунктом обмежень) до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар