Блог

Федоренко

Увага! З 1 серпня за порушення вимог використання РРО/ПРРО доведеться сплачувати повний розмір штрафів

31.07.2025 11:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО.
Нагадуємо, що у 2023 році, після поновлення права контролюючих органів на повноцінне застосування штрафних санкцій, держава тимчасово зменшила їх розмір до 25 % і 50 % для адаптації бізнесу до нових умов.
Ці пом’якшення втрачають чинність і з 1 серпня штрафи за незастосування РРО/ПРРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:
- 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;
- 150 % – вартості при кожному наступному порушенні.
Закликаємо суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:
- використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО або розрахункові книжки;
- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;
- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).
Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.
Правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Умови для ФОПів перебувати платниками єдиного податку четвертої групи

31.07.2025 11:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (зі змінами та доповненнями), за умови виконання сукупності таких вимог:
- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
- не використовують працю найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (зі змінами та доповненнями);
- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.
Разом з цим встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) (п.п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
- суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Об’єкти нерухомості розташовані на територіях активних бойових дій: чи потрібно суб’єкту господарювання подавати податкову декла

31.07.2025 11:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Підпунктом 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок)– юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Водночас, на період дії воєнного стану на території України положення ст. 266 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п. 1 якого, зокрема передбачено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (у тому числі їх частки), що перебувають у власності юридичних осіб.
Починаючи з 01 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають, зокрема, у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.
У наказі Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:
- втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004;
- затверджено Перелік територій.
Отже, враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на дату подання Декларації, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України відповідно до даних Переліку територій, то суб’єкт господарювання, не подає Декларацію за такі об’єкти нерухомості.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оплата картою у магазині або в інтернет-магазині: визначення дати отримання доходу ФОПом на загальній системі оподаткування

31.07.2025 11:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що датою отримання доходу фізичною особою – підприємцем (ФОП) на загальній системі оподаткування є:
- дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок у форматі ІВАN, у касу;
- у разі здійснення розрахунків у негрошовій формі – дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) нею товарів;
- при здійсненні розрахунків за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) з видачею фіскального (касового) чека, де обов’язково вказана дата.
Таким чином якщо з ФОПи на загальній системі оподаткування розраховувались через оплату картою в магазині (банківський-еквайринг) або в інтернет-магазині (інтернет-еквайринг) з видачею фіскального (касового) чеку, то доходом для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб є вся сума виручки, включаючи комісію банку, а датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена у фіскальному (касовому) чеку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи може дитина до 14 років отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків?

31.07.2025 11:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для отримання облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР малолітньою особою (дитиною до 14 років) подається до податкового органу через Електронний кабінет або мобільний застосунок «Моя податкова» заява одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна), який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Якщо у документі, що посвідчує особу одного із батьків відсутня інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), необхідно пред’явити витяг з реєстру територіальної громади.
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) малолітньої особи, видається одному з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення одного із батьків до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Умови, за яких фізичні особи – підприємці (крім е-резидентів) можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп

31.07.2025 11:29

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Для платників єдиного податку першої – третьої груп спрощена система оподаткування є альтернативою загальній.
Платниками єдиного податку першої групи можуть бути фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Платниками єдиного податку другої групи можуть бути ФОПи, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Виключення: ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОПи належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути ФОПи, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Увага! Разом з цим, платниками єдиного податку першої – третьої груп не можуть бути (відповідно до підпунктів 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України) суб’єкти господарювання, зокрема ФОПи, які здійснюють:
1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (із змінами), сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
А також:
- ФОПи, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
- ФОПи, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів;
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
- фізичні особи – нерезиденти;
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності у разі припинення або розірвання договору оренди

31.07.2025 11:28

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
З правом власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда (частина третя ст. 7 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161)).
Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III )зі змінами та доповненнями)).
Частиною першою ст. 34 Закону № 161 встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Отже, суб’єкт господарювання (орендар) у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності сплачує орендну плату за фактичний період у поточному році перебування землі у користуванні, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: комунікуємо з платниками на принципах доступності, зручності, прозорості та безбар’єрності

31.07.2025 11:28

Податкова служба для усіх, без винятків.
Як сервісна служба, податкова надає адміністративні та інші послуги бізнесу, громадськості та фізичним особам.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує, що сервісне обслуговування платників Нікопольського району здійснюють центри обслуговування платників (ЦОП) Нікопольської ДПІ ГУ ДПС та м. Покрова Нікопольської ДПІ ГУ ДПС; Криворізького району – ЦОП Криворізької ДПІ ГУ ДПС та Апостолівський ЦОП Криворізької ДПІ ГУДПС.
При візиті до ЦОПів кожен відвідувач отримує супровід працівників ДПІ та кваліфіковану допомогу у вирішенні питань. Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої» черги, так і за попереднім записом до «електронної» черги. Тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до ЦОПів податкової у зручний для себе час.
За перше півріччя цього року ЦОПами Нікопольської ДПІ надано 9 305 адміністративних послуг, у тому числі 3 247 – в електронній формі. Фахівцями Криворізької ДПІ забезпечено обслуговування 32 046 суб’єктів звернень та надано 30 576 адміністративних послуг, значна кількість відвідувачів ЦОПів скористались можливістю запису в «електронну» чергу, що є зручно та комфортно.
Безбар’єрність передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їх фізичних чи інших можливостей мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. У ЦОПах здійснюється поза чергою обслуговування осіб з інвалідністю, військових, осіб з маленькими дітьми. У приміщенні ЦОПів Нікопольської ДПІ облаштовані дитячі куточки з розмальовками та іграми для дітей.
З метою створення зручних та доступних умов у віддалених куточках Дніпропетровської області для отримання адміністративних послуг і сервісів юридичними та фізичними особами, у тому числі особами з інвалідністю та маломобільними групами населення, працює мобільний центр обслуговування платників ГУ ДПС (далі – Мобільний ЦОП)
Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників ДПІ на адресу за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином.
Впродовж січня – червня 2025 року працівниками Нікопольської ДПІ здійснено 23 виїзди та надано 30 адміністративних послуг.
Організовано співпрацю з територіальними громадами щодо чергувань працівників ДПІ у ЦНАПах шляхом виїзду Мобільного ЦОПу. Кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу отримати консультацію та вирішити питання без відвідування ЦОПів ДПІ.
Так, працівниками Нікопольської ДПІ здійснено 39 виїздів, де прийнято 1 451 відвідувач та надано 896 адміністративних та 283 інших послуг, 990 консультацій.
Співробітниками Криворізької ДПІ на постійній основі здійснюються виїзди та чергування у ЦНАПах територіальних громад та у Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті ради. Крім того здійснюються адресні виїзди Мобільного ЦОПу до платників, що належать до маломобільних груп населення. Криворізькою ДПІ забезпечено 65 виїздів Мобільного ЦОП, за результатами яких фахівцями податкової інспекції здійснено обслуговування 3 719 суб’єктів звернень, з яких 1 118 надані адміністративні послуги. Всі інші відвідувачі Мобільного ЦОПу отримали усні консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Здійснено 60 адресних виїздів Мобільного ЦОПу безпосередньо за податковою адресою суб’єкта звернень та надано 126 адміністративних послуг.
Комунікація податківців з громадськістю та бізнес-спільнотою здійснюється на принципах доступності, зручності, прозорості та безбар’єрності. Особлива увага приділяється інформаційному та цифровому напрямку безбар’єрності – отримання адміністративних послуг платниками податків та доступності онлайн сервісів ДПС, таких як «Електронний кабінет» та мобільний застосунок «Моя податкова».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронні сервіси – важлива складова системи управління комплаєнс-ризиками

31.07.2025 11:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України (ДПС) активно впроваджує систему управління податковими комплаєнс-ризиками, метою якої є підвищення ефективності податкового контролю та водночас сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства з боку платників.
До основних видів податкових комплаєнс-ризиків відносяться:
- ризик реєстрації (особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не виконують зазначених норм законодавства),
- ризик звітності (платники не подають або несвоєчасно подають податкову звітність),
- ризик декларування (зазначення платниками недостовірних або неповних даних у податкових деклараціях),
- ризик сплати (платники не сплачують податкові платежі до бюджету або сплачують їх несвоєчасно, у неповному обсязі).
Електронні податкові сервіси є невід’ємною складовою системи управління комплаєнс-ризиками, інструментом, через який здійснюється обмін інформацією між ДПС та платниками. З одного боку, податкова використовує сервіси для моніторингу, аналізу та управління ризиками. З іншого боку, платники використовують зазначені сервіси для власного контролю своїх податкових зобов’язань та мінімізації ймовірності порушень.
Так, електронні сервіси забезпечують платникам:
- своєчасне та коректне подання звітності.
Електронний кабінет значно спрощує процес складання та подання звітності, зменшуючи ймовірність помилок, пов’язаних з ручним заповненням. Автоматичні перевірки складених документів допомагають платникам завчасно виявити логічні помилки;
- контроль за станом рахунків.
Завдяки Електронному кабінету, мобільному застосунку «Моя податкова» (для ФОП) та сервісу «InfoTAX» платники можуть у будь-який час перевірити стан своїх розрахунків з бюджетом, що дозволяє оперативно реагувати та уникати штрафів за несплату податкових платежів;
- доступ до актуальної податкової інформації.
Завдяки Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсу (ЗІР) та іншим інформативним ресурсам ДПС платники мають доступ до актуальних роз’яснень податкового законодавства, що допомагає їм правильно розуміти норми законів та уникати помилок у господарської діяльності;
- комунікацію та зворотній зв’язок.
Електронний кабінет та інші сервіси є платформою для офіційної комунікації між ДПС та платниками.
Електронні сервіси ДПС є фундаментальним елементом сучасної податкової системи, що забезпечує прозорість, ефективність та сприяє зниженню комплаєнс-ризиків для усіх учасників податкових відносин.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Особливості оподаткування дивідендів, отриманих КІК від українських резидентів: інструмент прозорості та справедливості

31.07.2025 11:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує.
У зв’язку з набранням чинності норм Податкового кодексу України (ПКУ) щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) перед українськими платниками податків, які володіють іноземними структурами, постало завдання впровадження системного податкового планування, зокрема при отриманні доходів у вигляді дивідендів.
Ключовим елементом нормативного регулювання у цій сфері є підпункт 39².3.2.7 пункту 39².3 статті 39² ПКУ, який запроваджує особливий підхід до оподаткування дивідендів, що надходять КІК від юридичних осіб – резидентів України. Зазначена норма прирівнює такі доходи до тих, що безпосередньо отримані фізичною особою – контролером КІК, з метою уникнення податкового дублювання та забезпечення прозорості обліку пасивного доходу.
Такий підхід відповідає міжнародному принципу «look-through approach», коли податкове навантаження визначається на рівні фактичного бенефіціара доходу, а не юридичної особи. Для бізнесу це створює передумови для ефективного планування та прогнозованості податкових зобов’язань, водночас держава отримує інструмент забезпечення податкової справедливості.
Показовим прикладом ефективної взаємодії платників податків з органами ДПС стало надходження у 2025 році до бюджету додаткових 17,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це стало можливим завдяки конструктивному діалогу між підрозділами трансфертного ціноутворення ДПС України, ГУ ДПС та фізичними особами – контролерами КІК, які подали уточнені податкові декларації про майновий стан і доходи.
Варто наголосити, що до завершення воєнного стану законодавство передбачає можливість самостійного виправлення помилок без нарахування штрафів і пені, що додатково стимулює відповідальне ставлення бізнесу до виконання податкових зобов’язань.
Цей приклад демонструє, що партнерська модель взаємодії між податковими органами та платниками податків може приносити конкретні результати як для державного бюджету, так і для самих платників, забезпечуючи баланс інтересів і прозорість у сфері міжнародного оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14304. Попередня cторінка | Сторінка 4 з 1431 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua