Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), – юридичні особи, які є власниками нерухомого майна, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податкове зобов’язання за звітний рік з Податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Підпунктами 14.1.175, 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо платник не сплатив суми податку, задекларовані в податковій декларації, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації щодо зменшення раніше нарахованих сум згідно з нормами п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?
Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон), внесені зміни до ПКУ, зокрема в частині адміністрування Податку.
Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується Податок за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за об’єкти нерухомості, які розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, юридичними особами-власниками об’єктів нерухомості Податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеному наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік).
Для цілей справляння Податку відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки: території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку), території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку), та тимчасово окуповані Російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку).
При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, поширення дії п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з першого числа місяця, в якому набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (далі – Постанова № 485).
З огляду на вищевикладене платникам Податку:
які до дати набрання чинності Законом (06.05.2023) відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з Податку за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, визначених п. 2 розд. І Переліку, або територіях тимчасово окупованих російською федерацією, визначених розд. ІІ Переліку, які до дати набрання чинності Постановою № 485 (03.05.2024) задекларували за 2024 рік податкові зобов’язання з Податку за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначених п. 3 розд. І Переліку, надано право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з Податку за період, починаючи з 01.05.2024, шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.
Відповідно до норм ПКУ пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та зміни, внесені до п. 129.9 ст. 129 ПКУ (згідно з п.п. 129.9.7 п. 129.9 ст. 129 ПКУ, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану).
Отже, до платників Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за об’єкти нерухомості за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, з метою зменшення відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ податкових зобов’язань з Податку, не застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій (п. 124.1 ст. 124 ПКУ) та пені (п. 129.9 ст. 129 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про ставку єдиного податку для ФОПа – платника ЄП першої/другої груп, якщо діяльність здійснюється на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розд. ХІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, зокрема:
1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто, податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця. При цьому господарську діяльність така особа може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса.
Тобто, фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої або другої груп, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць:
10 відс. розміру прожиткового мінімуму – платником єдиного податку першої групи;
20 відс. розміру мінімальної заробітної плати – платником єдиного податку другої групи.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України I (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), зокрема:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.
Нарахування,утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.
Нарахування,утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ становить - 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.
При цьому, з врахуванням положень п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, до чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності, застосовується ставка військового збору в розмірі 1,5 відсотка.
При цьому такі доходи, отримані таким платником податків починаючи з 01 січня 2025 року, оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сума коштів або вартість товарів (робіт, послуг) перераховані (передані) до неприбуткових організацій: чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
бюджетні установи;
громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Вимоги п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.
Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або коштів місцевих бюджетів, та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
Положення абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти, нематеріальних активів, які створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання проектів інформатизації та/або програм електронного урядування, та/або отримані за результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.
Поряд з цим, згідно з п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коригування, встановлені абзацом першим п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що не перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру.
Тобто, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено «благодійний ліміт» до 8 відс. замість 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ для платників податку на прибуток підприємств, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.
При цьому умова застосування такого коригування – із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Звертаємо увагу, що положення п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є окремою нормою, не пов’язаною з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, враховуючи положення п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, платник податку на прибуток підприємств, який у період до припинення або скасування воєнного стану на території України добровільно перерахував кошти, передав (надав) товари, роботи, послуги для потреб забезпечення оборони держави неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету (за виключенням закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності), або добровільно перерахував кошти, передав (надав) товари, роботи, послуги на інші потреби будь-яким неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру (крім неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), то такий платник згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких коштів, вартість товарів (робіт, послуг) у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, з урахуванням особливостей, встановлених п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо такі операції не підпадають під дію п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас, якщо платником податку на прибуток підприємств здійснюється надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої гуманітарної допомоги, та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами законодавства України про гуманітарну допомогу, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум такої гуманітарної допомоги за умови, що зазначена гуманітарна допомога використана для потреб забезпечення оборони держави.
Крім цього, відповідно до п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів, добровільно перерахованих платником податку на прибуток підприємств протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, положеннями ПКУ не передбачено.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи має право платник податку задекларувати бюджетне відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Поняття терміну «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 «Позовна давність» Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ЦКУ).
Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів / послуг.
Також п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
При цьому, відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Отже, визначені главою 19 ЦКУ та п. 102.5 ст. 102 ПКУ терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено ст. 200 ПКУ, та показників податкової звітності з ПДВ.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.7 ст. 200 ПКУ визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Таким чином, у разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування, платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.
Заголовна частина Розрахунку передбачає рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску», у якому позначкою «Х» зазначаються відповідні ознаки платника податків, а саме:
091 – роботодавець, якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;
092 – бюджетна установа;
093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема, товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;
094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю;
095 – резидент Дія Сіті.
Враховуючи вищевикладене, платник, який набув статус резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) в середині місяця заповнює рядок «095» (проставляє позначку «Х») заголовної частини Розрахунку починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Створюємо безбар’єрний простір: в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області запроваджено використання абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з метою популяризації інформації принципу безбар’єрності податкових послуг та створення середовища, де кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу в ЦОПах ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області запроваджено використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ –24/7» Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Мобільний застосунок «Моя податкова»: для отримання податкової знижки подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи у зручний спосіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за витратами, понесеними у 2024 році, громадяни мають можливість скористатись податковою знижкою. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31.12.2025 (включно).
Нагадуємо, що мобільний застосунок «Моя податкова» надає можливість подати Декларацію для отримання податкової знижки.
Для цього:
- завантажте застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay;
- ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача електронних довірчих послуг;
- у розділі «Послуги» оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;
- вкажіть суму витрат відповідного виду;
- зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);
- прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);
- підпишіть та надішліть сформовану Декларацію.
Долучайтесь та використовуйте більше зручні податкові сервіси!
Довідково: з алгоритмом дій щодо подання Декларації для отримання податкової знижки можна ознайомитись у відеоролику ДПС України «Мобільний застосунок «Моя податкова»: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка)» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/10156.html).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом десяти місяців 2025 року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, майже на 679,0 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились майже на 81,5 млн грн, темп росту – 113,6 відсотків.
Інформуємо, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – жовтня 2025 року платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1,0 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена у відповідних ліцензіях, дозволах та присвоєннях, визначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ.
Відповідно до п. 254.1 ст. 254 ПКУ платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (п.п. 254.1.1 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.2 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.3 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (п.п. 254.1.5 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (п.п. 254.1.6 п. 254.1 ст. 254 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар