Блог

Федоренко

Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

05.11.2025 11:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб – підприємців (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Згідно з п. 6 Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 05.07.2024 № 2040/5/327, технічний адміністратор ЄДР в межах інформаційної взаємодії забезпечує, зокрема:
передачу до інформаційних систем Державної податкової служби України з інтервалом до двох годин інформації з ЄДР про реєстраційні дії у вигляді переліку ідентифікаторів реєстраційних дій, що проведені у такий період;
доступ до відомостей щодо кожної проведеної реєстраційної дії.
Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів).
Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Підпунктом 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Слід зазначити, що першоджерелом відомостей щодо фізичних осіб – підприємців є ЄДР. У зв’язку з цим, внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо видів господарської діяльності можливе виключно після внесення таких змін до ЄДР.
Враховуючи те, що здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, є підставою для переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких податків і зборів звільняються ФОП – платники єдиного п

05.11.2025 11:37

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;
3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податкова вимога: строки, в які надсилається та які відомості вона містить

05.11.2025 11:36

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Звіт Єврокомісії: Україна демонструє прогрес у сфері оподаткування та наближає законодавство до стандартів ЄС

05.11.2025 11:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Україна досягла хорошого прогресу у сфері оподаткування. Про це йдеться у Звіті в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року, оприлюдненого сьогодні Європейською Комісією. Це один із ключових документів, що визначають напрям трансформаційних процесів України на шляху до членства в Європейському Союзі.
Цього року держава отримала найвищі за останні три роки оцінки в межах Пакета розширення. У звіті підтверджується стабільний прогрес в імплементації норм і стандартів ЄС.
Зокрема, забезпечено гармонізацію підходів до оподаткування тютюнових виробів акцизним податком. Прийняті зміни до Податкового кодексу України передбачають поступове щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Це дасть змогу до 2028 року досягти рівня ставок, визначених законодавством ЄС.
Крім того, Україна забезпечила виконання Директиви ЄС про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування. Для цього було розроблено та подано до Верховної Ради проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».
Також у Звіті відзначили підвищення операційної спроможності та цифровізації діяльності Державної податкової служби України, що сприятиме підвищенню ефективності адміністрування податків і прозорості податкової системи.
Серед результатів також – затвердження Плану заходів щодо впровадження Моделі стратегічного управління людськими ресурсами на основі компетенцій ДПС на 2025 – 2030 роки. Документ передбачає запровадження сучасних підходів до кадрової політики, формування переліку податкових компетенцій, а також поступове впровадження системи управління людськими ресурсами на основі компетенцій у процеси відбору, оцінки результатів та професійного розвитку працівників з переглядом чинних програм навчання.
Водночас покращено функціональність інформаційно-комунікаційних систем ДПС завдяки підключенню до Системи обміну інформацією про ПДВ (VIES). Це дає змогу перевіряти дійсність ідентифікаційних номерів платників ПДВ, зареєстрованих у країнах Європейського Союзу. Це – важливий крок у напрямі інтеграції України до єдиного цифрового простору ЄС.
Крім того, Єврокомісія відзначила затвердження Плану цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року. Наступний етап – розробка дорожньої карти впровадження ІТ-рішень, необхідних для виконання вимог, пов’язаних із вступом України до Європейського Союзу.
Не менш важливим напрямом є посилення антикорупційних заходів. У жовтні 2025 року в рамках розроблення нової антикорупційної програми ДПС на 2026 – 2028 роки проведено оцінку корупційних ризиків, визначено заходи впливу на них та запроваджено дворічний експериментальний проєкт створення єдиного уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції. У межах цього проєкту в структурі ДПС створено єдиний департамент з питань запобігання та виявлення корупції, що підвищить ефективність реагування на корупційні ризики.
Такі кроки є важливими для подальшої інтеграції України до європейського економічного простору та створення стабільної податкової політики, сумісної з нормами ЄС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/949678.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Леся Карнаух: За 10 місяців місцеві бюджети отримали понад 403,2 млрд гривень

05.11.2025 11:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/949575.html повідомила.
Леся Карнаух: За 10 місяців місцеві бюджети отримали понад 403,2 млрд гривень
Місцеві бюджети отримали понад 403,2 млрд грн за січень – жовтень 2025 року. Ці надходження – фінансова основа громад, яка дозволяє реалізувати важливі для людей соціальні та інфраструктурні проєкти.
Порівняно з минулим роком надходження зросли на 14,5 %, або на 51,2 млрд грн. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Майже 60 % усіх надходжень до місцевих бюджетів – ПДФО. Загалом платники сплатили 240,8 млрд грн (+16,6 % до показника минулого року)», – зазначила вона.
Також серед лідерів наповнення місцевих бюджетів:
єдиний податок – 65,5 млрд грн (+11,2 % до відповідного періоду минулого року);
податок на майно – 49,2 млрд грн (+16 %);
акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 1,6 млрд грн (+23 %);
екологічний податок – 1,2 млрд грн (+13,5 %);
туристичний збiр – майже 0,3 млрд грн (+35,7 %);
збiр за мiсця для паркування транспортних засобiв – майже 0,2 млрд грн (+23,8 %).
«Стабільні надходження – спільний результат бізнесу та ефективного адміністрування податків з боку ДПС. І йдеться не лише про контроль. Ми розвиваємо цифрові сервіси для зручної сплати і звітування, надаємо консультаційну підтримку бізнесу через Офіси податкових консультантів у 20 регіонах, формуємо прозорі умови для всіх платників», – наголосила в. о. Голови ДПС.
Нагадуємо, що для консультативної підтримки бізнесу у 20 регіонах працюють Офіси податкових консультантів. Фахівці допоможуть розібратися у податкових питаннях, отримати фахову пораду та уникнути порушень податкового законодавства.
Адреси Офісів:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника

04.11.2025 11:48

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
▪ платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
▪ фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
▪ відмова від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
▪ відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО/ПРРО, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
▪ відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
▪ відмова від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
▪ платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
▪ відмова від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки);
▪ нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Довідково: п. 94.1 та п. 94.2 ст. 94 ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Де оприлюднюються узагальнюючі податкові консультації та які наслідки їх застосування для платників податків?

04.11.2025 11:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) узагальнююча податкова консультація – оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.
Згідно з п. 52.6 ст. 52 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.
Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.
Відповідно до абзаців першого – другого п. 53.1 ст. 53 ПКУ у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.
Пунктом п. 53.2 ст. 53 ПКУ визначено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено.
Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України (п.п. 129.9.2 п. 129.9 ст. 129 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про деякі особливості заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

04.11.2025 11:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Відповідно до примітки 5 інформації до додатків 1 та 2 до Декларації у графі 3 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування об’єкта(ів) нерухомості» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано об’єкти нерухомості. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Наказ № 290).
При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
Таким чином, якщо об’єкт нерухомості знаходиться за межами конкретного населеного пункту, то в графі 3 розд. І додатків 1 та 2 до Декларації зазначається код за КАТОТТГ цього населеного пункту.
Якщо неможливо визначитися, за межами якого саме населеного пункту знаходиться об’єкт нерухомості, то у Декларації зазначається код за КАТОТТГ територіальної громади, на території якої знаходиться зазначений об’єкт нерухомості. У такому разі такий код має співпадати з кодом територіальної громади, що зазначений у рядку «Код за КАТОТТГ території територіальної громади» заголовної частині додатка 1 та додатка 2 до Декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юридична особа набула статусу резидента Дія Сіті: за якою ставкою ПДФО оподатковуються суми заробітної плати (винагороди), нарах

04.11.2025 11:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, регулюються п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.14 прим. 1.1 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями для резидентів Дія Сіті передбачено окремий код класифікації доходів бюджету 11011200 «Податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті».
Враховуючи наведене, резиденти Дія Сіті мають сплачувати податок на доходи фізичних осіб на бюджетні рахунки, відкриті на ім’я територіальних громад за вказаним кодом.
Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб резидентом Дія Сіті розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників екологічного податку!

04.11.2025 11:45

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку (податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку (далі – Заява). В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.
Отже, платник екологічного податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів протягом звітного року (у тому числі, якщо джерела забруднення знищені), повинен скласти Заяву довільної форми та подати її до органу(ів) ДПС за місцем розташування джерел забруднення (місцем обліку платника екологічного податку) не пізніше граничного терміну подання податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) за І квартал звітного року. В іншому разі такий платник екологічного податку зобов’язаний подавати Декларацію(ї).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 19585. Попередня cторінка | Сторінка 430 з 1959 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua