Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Вт, 23 грудня 2025
19:32

БЛОГ

ДПС викрила суттєві порушення в одній з популярних мереж магазинів дитячих іграшок

20.11.2025 15:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/954608.html повідомила.
ДПС викрила суттєві порушення в одній з популярних мереж магазинів дитячих іграшок, яка працює в Києві та області. Схеми ухилення від сплати податків стандартні: псевдочеки, неоформлені працівники, дроблення бізнесу.
Контрольні заходи ДПС провела, застосовуючи ризикорієнтований підхід та враховуючи рішення РНБО щодо обмеження на проведення фактичних перевірок.
Діяльність мережі була організована через ФОП – платників єдиного податку. Попри те, що усі торгові точки мали зареєстровані програмні РРО, покупцям фактично видавали документи, що лише імітували справжні фіскальні чеки.
Податківці також зафіксували низку інших порушень:
- використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин;
- проведення розрахунків без фіскальних чеків;
- відсутність документів, що підтверджують облік товарних запасів.
Мережі доведеться сплатити штраф на суму майже 6 млн грн.
Усі фактичні перевірки супроводжувалися хронометражем. У тих магазинах, де його проводили, середньоденний виторг зріс до 200 %.
Результати перевірки підтверджують важливість подальшого застосування ризикорієнтованого підходу, який дозволяє виявляти порушників та захищати чесну конкуренцію на ринку.
Якщо вам відомо про подібні порушення – повідомляйте податкову через сервіс «TAX Control». Віджет розташований у верхньому правому кутку вебпорталу ДПС.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Кампанія «Податки захищають»: скільки та які податки платить працівник будівельної компанії

20.11.2025 15:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Міністерство фінансів України спільно з ДПС продовжують комунікаційну кампанію «Податки захищають». Наша мета – показати зрозумілими життєвими прикладами, як саме працює податкова система та чому кожен внесок має значення.
Раніше ми вже розповідали, які податки повинна сплачувати блогерка Марія з доходів від реклами в TikTok. Така історія допомагає пояснити, як працює оподаткування для самозайнятих осіб і креаторів цифрового контенту.
Сьогодні ж пропонуємо другу життєву ситуацію – історію найманого працівника Василя, який отримує дохід у будівельній компанії. На його прикладі ми демонструємо, як відбувається утримання податків із заробітної плати, які саме платежі роботодавець перераховує до бюджету та чому ці надходження є критично важливими для фінансування оборони, соціальних програм та відновлення країни.
Отже, Василь у свої 48 років працює в будівельній компанії архітектором. Василь працевлаштований офіційно, за трудовим договором і сплачує податки з повної, «білої» заробітної плати. Його щомісячний дохід до вирахування податків – 35 000 грн (105 тис. грн/квартал, 420 тис. грн/рік). Після відрахування податків на руки він отримує 28 175 гривень.
Податки та обов’язковий страховий внесок за Василя щомісяця сплачує роботодавець.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/954496.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Леся Карнаух: Спільно з ОТД працюємо над новою архітектурою податкового адміністрування

20.11.2025 15:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/954522.html повідомила.
ДПС сьогодні перебуває на етапі модернізації, коли важливо не лише впроваджувати окремі інновації, а й переосмислити структуру роботи служби в цілому. Акцент – на моделюванні процесів на всіх рівнях організації – від загальної архітектури до окремих функціональних процедур. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками Офісу технічної допомоги Казначейства США Філом Брендом, Доном Мейнворінгом, Ренді Воном.
«Основа глибокої трансформації ДПС – моделювання та реінжиніринг бізнес-процесів. Цей напрям є ключовим для побудови сучасної, клієнтоорієнтованої та цифрової податкової служби, яка працює ефективно, прозоро і в партнерстві з платниками податків», – зазначила Леся Карнаух.
За її словами, завдяки спільній роботі з ОТД підготовлено Робочий план на 2026 – 2027 роки, який відкриває новий етап співпраці. Цей амбітний план – не лише набір технічних завдань, а дорожня карта системної модернізації ДПС у контексті післявоєнного відновлення та європейської інтеграції України.
«Вдячні ОТД за підтримку у впровадженні підходів BPM/BPR, що дозволять створити прозору карту бізнес-процесів і визначити, як кожен елемент системи працює на загальну мету – ефективне адміністрування податків і підвищення рівня комплаєнсу», – акцентувала в. о. Голови ДПС.
Йдеться про такі етапи:
- Карта процесів на рівні всієї ДПС – узгодження функцій між підрозділами, усунення дублювання процесів і створення чіткої системи управління змінами з метою повноцінного впровадження системи управління податковими ризиками на рівні всієї ДПС.
- Моделювання ключових бізнес-процесів:
аудит – підвищення якості перевірок, автоматизація планування, інтегрування сучасних методів аналізу ризиків;
нові сервісні офіси - для розширення клієнтоорієнтованості та підвищення стандартів сервісу. Зокрема розвиток Офісу податкових консультантів.
управління податковою заборгованістю – створення сучасної системи CMS для ефективної роботи з неплатниками.
- Запровадження ІТ-проєктів із швидким ефектом (“quick wins”) – автоматизація процесів, створення аналітичних панелей, цифровізацію сервісів і розвиток баз даних.
«Успіх цієї роботи можливий лише за умови партнерства, довіри та відкритого діалогу між нашими командами. Разом із партнерами створюємо нову архітектуру податкового адміністрування – ефективну, технологічну та орієнтовану на платника», – наголосила Леся Карнаух.
Реалізація цих завдань стане важливим етапом стратегії «Реформування ДПС до 2030 року», яка узгоджується з цілями Національної стратегії доходів та процесом європейської інтеграції України.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників!

19.11.2025 16:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами, здійснюється Державною податковою службою України відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5.
Для проставлення апостиля необхідно подати, зокрема, платіжну інструкцію про оплату послуги з проставлення апостиля, оформлену відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копію, засвідчену в установленому порядку.
Згідно з абзацами першим – дев’ятим п. 37 розд. ІІ Інструкції № 163 платіжна інструкція, оформлена платником, повинна містити такі обов’язкові реквізити:
1) дату складання і номер;
2) унікальний ідентифікатор платника або найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;
3) найменування надавача платіжних послуг платника;
4) суму цифрами та словами;
5) призначення платежу;
6) підпис(и) платника;
7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування / прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;
8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Відповідно до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (далі – Порядок № 148), реквізит «Призначення платежу» включає заповнення обов’язкових полів «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
При перерахуванні до бюджету плати за надання послуг з проставлення апостиля платник заповнює у полях реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції:
код виду сплати: 101
додаткова інформація запису: за надання послуг з проставлення апостиля.
Таким чином, для отримання послуги з проставлення апостиля, у т. ч. якщо оплату такої послуги здійснено дистанційно через банківські сервіси Приват 24, Ощад 24/7 тощо, платником подається виконана банком роздрукована платіжна інструкція, яка містить визначені Інструкцією № 163 та Порядком № 148 обов’язкові реквізити, необхідні податковому органу для підтвердження оплати послуги за даними інформаційно – комунікаційної системи органів ДПС.
При цьому, така платіжна інструкція завірення печаткою банку не потребує.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Особливості складання заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового

19.11.2025 16:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктом 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначено, у разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:
- наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;
- без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.
Форма та порядок заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пп. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).
Згідно з п. 38 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (зі змінами), сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального, обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням:
- загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих у СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку пального, з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника;
- повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок.
Сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового, обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку спирту етилового з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи може платник ПДВ заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, незареєстрованого як платник цього

19.11.2025 16:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку а додану вартість (податок, ПДВ) з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 Кодексу (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 Кодексу.
Так, згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 Кодексу.
Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу. При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 208.2 статті 208 Кодексу).
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Кодексу).
Слід відмітити, що згідно з пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінам), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в підпунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та, зокрема, у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента зазначається тип причини «14».
Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, зокрема, що у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000», а у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. Розділ Б податкової накладної заповнюється без особливостей.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу визначено, зокрема, що сума від’ємного значення, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Кодексу, платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Платник податку на прибуток підприємств надає благодійну допомогу: податкові переваги

19.11.2025 16:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
На час дії воєнного стану в Україні запроваджено зміни до порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зміни передбачені Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254) (набрав чинності 16.03.2025).
Встановлено, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коригування, встановлені абзацом першим підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), у розмірі, що не перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Це передбачено змінами, внесеними Законом № 4254 до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, який доповнено пунктом 72.
Зауважимо, що положення пункту 72 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є окремою нормою, не пов’язаною з підпунктом 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Довідково: з прикладами щодо коригування фінансового результату до оподаткування можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-pributok-pidpriemstv/885589.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Нерезидент для звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку може подати відповідну довідку для підтвер

19.11.2025 16:01

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, нерезидент може подати відповідну довідку для підтвердження свого статусу резидента задля звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.
Згідно з пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України передбачено статтею 103 ПКУ.
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 103.5 статті 103 ПКУ довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Довідка про податковий статус нерезидента видається компетентним (уповноваженим) органом країни нерезидента. У контексті статті 103 ПКУ, компетентний орган визначається відповідно до положень міжнародних договорів, укладених Україною з іншими країнами. Тобто, такими компетентними (уповноваженими) органами є Міністерство фінансів/податкова служба відповідної договірної держави або уповноваженого представника цих державних органів.
Важливо відзначити, що форма довідки про податковий статус нерезидента не має універсального вигляду, в кожному випадку ця форма затверджується органом відповідної іноземної країни згідно з її законодавством. Тобто, не існує стандартизованої форми для видачі довідки про податковий статус нерезидента, проте, кожна така довідка (сертифікат, тощо) зазвичай містить наступні елементи:
- Назву платника податку.
- Податковий рік, за який видана довідка (сертифікат, тощо).
- Дату видачі документа.
- Підпис уповноваженої особи, яка уповноважена видавати довідку (сертифікат, тощо).
- Повідомлення про те, що вказані платники податку є резидентами у змісті відповідного договору про уникнення подвійного оподаткування.
Звертаємо увагу, що ПКУ не передбачена можливість використання довідки, яка підтверджує податковий статус нерезидента, наданої у електронному вигляді з метою застосування переваг міжнародного договору у частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.
Для визнання довідки дійсною на території України, вона повинна пройти процедуру легалізації.
Легалізація іноземних документів – це процедура, яка забезпечує визнання законності та автентичності офіційних документів, виданих в іншій країні, на території держави, де вони мають бути використані. Ця процедура регулюється міжнародними та внутрішніми правовими нормами країн. Спосіб легалізації довідки залежить від країни, резидентом якої є особа, що отримує доходи, а саме: консульської легалізації, проставляння апостилю, або без будь-якого підтвердження (тобто без консульської легалізації та без апостилю).
Порядок консульської легалізації офіційних документів установлюється Віденською конвенцією «Про консульські зносини» 1963 року, міжнародними договорами та чинним законодавством України, а також Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженою наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002 (далі – Інструкція).
Так, консульська легалізація офіційних документів, відповідно до Інструкції, це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ.
Консульська легалізація полягає у підтвердженні відповідності документів законодавству держави їхнього походження та є засвідченням достовірності підпису посадової особи, її статусу та печаткою уповноваженого державного органу на документах та актах для їх подальшого використання на території іншої держави. Консульська легалізація документів може бути проведена або на території держави, яка видає цей документ, або на території держави, де використовується цей документ.
22 грудня 2003 року для України набула чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (далі – Гаазька конвенція).
Офіційні документи, які будуть використовуватись на території держав - учасниць Гаазької конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille» (далі – апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій був складений документ та не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
Країнами-учасницями Гаазької конвенції є більшість держав світу, включаючи країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки, Австралію, Японію, Індію та багато інших, які визнають процедуру апостилювання для легалізації документів між собою.
У Гаазькій конвенції закріплюється єдиний зразок апостиля, що має стандартизований формат і містить необхідні реквізити для підтвердження автентичності офіційних документів, виданих у країнах-учасницях Гаазької конвенції.
Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).
Відповідно до частини другої статті 3 Гаазької конвенції дотримання процедури проставлення апостиля не може вимагатися державами – учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану процедуру, або звільняють сам документ від легалізації.
До 29.12.2023 року Україна була учасницею Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі – Конвенція 1993 року). Відповідно до висновку Міністерства юстиції України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях Договірних Сторін повинні були прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.
За інформацією Міністерства закордонних справ України дію Конвенції 1993 року та Протоколу до неї для України припинено з 29.12.2023 (лист Міністерства закордонних справ України від 06.01.2023 № 72/14-612-2008)
Таким чином, з дати припинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред’явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка залишається чинною у відносинах України з російською федерацією і республікою білорусь.
У відносинах з Азербайджанською Республікою, Республікою Вірменія, Республікою Казахстан, Киргизькою Республікою, Республікою Таджикистан, Туркменістаном Конвенція 1993 року діяла до дати виходу України, тобто до 29.12.2023 року.
У відносинах з Республікою Молдова, Республікою Узбекистан та Республікою Грузія діють двосторонні міжнародні договори, на підставі яких іноземні офіційні документи можуть прийматися в Україні без додаткового засвідчення.
Відповідно до роз’яснення щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації іноземних офіційних документів (лист Мін’юсту від 12.02.2021 № 1326/12.1.1/26-21), наявність відповідних положень не можна тлумачити як такі, що автоматично передбачають прийняття компетентними органами України без будь-якого додаткового засвідчення усіх офіційних документів, складених органами іноземних держав, які є сторонами таких договорів.
Звільнення офіційних документів від вимоги легалізації чи іншого додаткового посвідчення (апостиля) на підставі відповідних положень міжнародних договорів України не скасовує вимоги щодо надання засвідченого перекладу документа на офіційну мову держави, на території якої документ пред’являється чи буде використовуватися.
Отже, довідки про статус податкового резидента, які подаються податковим органам, повинні задовольняти вимогам офіційних документів та бути перекладеними на державну мову. Переклад повинен бути засвідчений нотаріусом. Якщо нотаріус не володіє відповідною мовою, переклад може здійснюватися перекладачем, а підпис перекладача підтверджується нотаріусом (стаття 79 Закону України від «Про нотаріат»)
Проте, переклад нотаріально засвідченої копії довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не має такої ж юридичної сили, як оригінал. Автентичність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналові) має бути засвідчено.
Відповідно до строку дії довідки, то в законодавстві України визначено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (пункт 103.8 статті 103 ПКУ)
Довідка повинна бути в наявності у податкового агента на момент виплати доходу, оскільки саме вона є однією з підстав для звільнення від оподаткування доходів нерезидента в момент їх виплати.
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі надання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року. Таким чином, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (пункт 103.10 статті 103 ПКУ).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Платникам рентної плати за використання надр для видобування окремих видів корисних копалин

19.11.2025 16:00

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон) внесені зміни (набули чинності з 01.01.2025), зокрема, це стосуються справляння рентної плати за використання надр для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) гірничими підприємствами, які реалізують видобуту корисну копалину (мінеральну сировину) товарну продукцію гірничого підприємства (далі – Товарна продукція) із гірських порід, що відповідно до розділу V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння;
2505 – піски природні всіх видів;
250700 – каолін та інші глини каолінові.
Фактична ціна реалізації для згаданої Товарної продукції визначається за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше для:
УКТ ЗЕД 2517 – 6,5 дол. США за 1 тонну;
УКТ ЗЕД 2505 – 5,00 дол. США за 1 тонну;
УКТ ЗЕД 250700, яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:
не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;
придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.
Перерахунок у гривні здійснюється за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Тобто у випадку, якщо гірські породи, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, у затверджених кондиціях на мінеральну сировину за своїми властивостями визнані:
придатними для первинної переробки (збагачення) при виробництві каоліну та реалізуються без збагачення (первинної переробки), то обсяг Рентної плати обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутої Товарної продукції, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 120 дол. США;
непридатними для первинної переробки (збагачення), то Рентна плата обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутого каоліну, як Товарної продукції Товариства, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 40 дол. США.
Таким чином Рентна плата для гірських порід, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, не може бути меншою ніж 6 або 2 дол. США залежно від придатності гірських порід до первинної переробки (збагачення).
У чинній редакції Податкового кодексу України подібні механізми фіксації мінімального рівня бази оподаткування вже застосовуються для вуглеводнів та товарних руд заліза та забезпечують визначення рентної плати, виходячи з бази оподаткування, захищеної від впливу перерозподілу виробничих процесів виготовлення товарної продукції гірничих підприємств.
Зміни до Податкового кодексу України є тимчасовими та перехідними у період дії воєнного стану та незавершеності реформування відносин у добувній галузі, забезпечення їх належної прозорості та відкритості економічної та технічної галузевої інформації, як це передбачено Кодексом України про надра та Законом України від 18 вересня 2018 року № 2545-VІІІ «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (зі змінами).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Про подання звітності в електронному вигляді особою, яка виконує обов’язки мобілізованого керівника, у якого строк чинності його

19.11.2025 15:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Процедура державної реєстрації, внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).
ЄДР створений з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з ЄДР (абзац перший частини першої ст. 7 Закону № 755).
Відповідно до ст. 9 Закону № 755 в ЄДР містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, які, зокрема, містять дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться відповідно до ст. 25 Закону № 755 на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР.
Відповідно до ст.ст. 63 – 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) взяття на облік, внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється на підставі відомостей з ЄДР отриманих у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС, згідно із Законом № 755.
Отже, першоджерелом відомостей про юридичну особу, у тому числі про керівника юридичної особи є ЄДР.
Враховуючи викладене, інформація про зміну керівника юридичної особи може бути проведена контролюючим органом на підставі відповідних відомостей, отриманих з ЄДР
Разом з тим, під час внесення до ЄДР відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, можуть вноситись дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи. Наприклад, «опис обмежень» може містити дані про тимчасове зупинення дії трудового договору з керівником до закінчення терміну (строку) перебування на військовій службі у зв’язку з призовом за мобілізацією та тимчасове покладення обов’язків керівника на іншу особу.
У такому випадку та оскільки відомості стосовно «опису обмежень» керівника юридичної особи у порядку інформаційної взаємодії не надходять з ЄДР до ДПС, дані про керівника можуть бути змінені на особу, яка згідно з «описом обмежень» в ЄДР тимчасово виконує обов’язки керівника, за зверненням платника податків до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Разом з тим, електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ (п. 42.6 ст. 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами) (далі – Порядок № 557).
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується (п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження (абзац другий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (керівник) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557.
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених четвертим абзацом п. 42.6 ст. 42 ПКУ, зокрема отримання інформації з ЄДР про зміну керівника платника податків.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 15898. Попередня cторінка | Сторінка 44 з 1590 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті