Блог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 01 січня 2029 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (далі – МКУ).
При цьому, п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ звільнення від оподаткування ввізним митом передбачено для товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8502 31 00 00, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та акумуляторів електричних ємністю менш як 100 А•год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).
Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.
Водночас норми п. п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій із постачання товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, на митній території України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Національна стратегія доходів: Електронний кабінет надає платнику широкий спектр можливостей

17.02.2026 16:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Електронний кабінет (Е-кабінет) – це електронний сервіс, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо. Е-кабінет працює 24/7 і не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.
З метою побудови сучасної ефективної податкової системи України Е-кабінет забезпечує реалізацію наступних завдань Національної стратегії доходів (НСД):
- спрощення комунікації між платниками та контролюючими органами: Е-кабінет надає платникам можливість виконувати свої податкові зобов’язання дистанційно, що робить контакт з податковою службою максимально комфортним, прозорим та ефективним;
- зменшення адміністративного навантаження: завдяки Електронному кабінету у платників значно скорочується час на подання документів та отримання необхідної інформації, зменшуються витрати на ведення бухгалтерського обліку, мінімізується паперова робота;
- підвищення ефективності адміністрування: функціонал Е-кабінету надає можливість автоматизувати низку процесів, пов’язаних з обліком, поданням звітності, сплатою податків, аналізом даних тощо;
- підвищення податкової дисципліни: завдяки доступності інформації і спрощенню процедур бухгалтерського та податкового обліку Е-кабінет сприяє добровільній сплаті податків та зниженню рівня ухилення від оподаткування;
- інтеграція з іншими державними сервісами: Е-кабінет є частиною загальної цифровізації держави, інтегруючись, зокрема, з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг «Дія», що дозволяє фізичним особам отримувати комплексні послуги.
Отже, за допомогою Е-кабінету платник має можливість у комфортних умовах подати звітність, зареєструвати податкові і акцизні накладні, листуватись з податковою, переглядати стан розрахунків з бюджетом, отримувати відомості з реєстрів тощо.
Крім того, за допомогою Е-кабінету громадяни можуть дистанційно подати заяву для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО), а також внести зміни до ДРФО, отримати відомості про доходи, перевірити стан розрахунків з бюджетом, сплатити податки та інше.
Е-кабінет – це зручна оперативна та безпечна онлайн-взаємодія з податковою службою.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Як внести до облікової картки платника в СЕАРП та СЕ обсяг пального, ввезеного на митну територію України, з якого сплачено акци

17.02.2026 16:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема, пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408) (із змінами і доповненнями).
Пунктом 28 Порядку № 408 визначено, що обсяги ввезеного на митну територію України пального в СЕАРП та СЕ:
зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників акцизного податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умовним кодом 2711;
розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником акцизного податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних / акцизних складів.
Ведення обліку обсягів пального у СЕАРП та СЕ здійснюється ДПС.
Відповідно до п. 32 Порядку № 408 ДПС в СЕАРП та СЕ автоматично відкриває платникам акцизного податку облікові картки, в яких, зокрема, ведеться облік:
обсягів залишків, зокрема, пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД та умовним кодом 2711, які обчислюються за формулою, визначеною в п. 232.3 ст. 232 ПКУ;
сум залишків коштів, перерахованих платником акцизного податку на електронний рахунок з рахунка платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг з урахуванням суми овердрафту, визначеного п. 39 Порядку № 408, що дає право на реєстрацію заявок на поповнення обсягів залишків пального, на які платник акцизного податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних.
Згідно з п. 1 ст. 248 Митного кодексу України (далі – МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ст. 260 МКУ якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до ст. 3 прим. 1 МКУ, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 ПКУ).
Отже, обсяг ввезеного на митну територію України пального, за який сплачено акцизний податок, автоматично вноситься до облікової картки платника в СЕАРП та СЕ відповідно до оформленої належним чином митної декларації (у т. ч. тимчасової). При цьому особа, яка ввозить на митну територію України пальне, має бути зареєстрована платником акцизного податку в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр). Не передбачено внесення до СЕАРП та СЕ обсягу ввезеного на митну територію України пального особою, яка не зареєстрована в Реєстрі платником акцизного податку.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З 01.01.2026 запроваджено зміни до порядку оподаткування прощеного боргу фізичних осіб

17.02.2026 16:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 03.12.2025 № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» внесено зміни до абз. 1 п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, з 01.01.2026 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку додатково включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
У такому випадку кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто виконання кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Кредитор, у тому числі кредитор – фінансова установа, зобов’язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, суму боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому виконано рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.
Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором - фінансовою установою про виконання рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
При цьому встановлено особливості оподаткування суми боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.
Так, згідно з положеннями пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відтепер не включаються:
- така основна сума боргу перед кредитором - фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у сумі, що не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність;
- основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, при виконанні кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам ПДВ про коригування податкових зобов’язань/податкового кредиту за певних умов

17.02.2026 16:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).
Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ст. 187 ПКУ).
Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.
Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтями 180 і 208 ПКУ.
Відповідно до пункту 180.2 статті 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим.1 ПКУ.
Згідно з пунктом 208.2 статті 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсот. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника ПДВ, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період (п. 208.3 ст. 203 ПКУ).
Пунктом п. 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Чи підлягають коригуванню податкові зобов’язання/податковий кредит у платника ПДВ, який отримує послуги від нерезидента на митній території України, якщо розрахунки з постачальником нерезидентом не проведено та кредиторська заборгованість, за якою минув термін позовної давності, списана?
Враховуючи викладене, якщо платник податку отримав від постачальника-нерезидента послуги та у порядку, визначеному ст. 208 ПКУ, нарахував податкові зобов’язання, склав відповідну податкову накладну, зареєстрував її в ЄРПН та на підставі такої податкової накладної включив відповідну суму ПДВ до податкового кредиту, а надалі оплата за такі отримані послуги постачальнику не здійснюватиметься (незалежно від причин, з яких вона не буде здійснюватися), і заборгованість перед постачальником списується, то підстави для коригування податкового кредиту, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ, у даному випадку відсутні.
Податкові зобов’язання, нараховані платником податку при отриманні послуг від нерезидента та включені до податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, та податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної таким платником за операцією з отримання послуг від нерезидента, не підлягають коригуванню (як при прийнятті рішення щодо прощення боргу за такі отримані послуги, так і у разі списання заборгованості з оплати таких послуг у зв’язку зі спливом терміну позовної давності).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Електронні форми податкових документів у вільному доступі

17.02.2026 16:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що на вебпорталі ДПС України у вільному доступі розміщені електронні форми податкових документів, а саме:
► Реєстр електронних форм податкових документів – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/
► Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_rakhunky.htm
► Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_rakhunky.htm
► Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб – https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm

► Довідник документів податкової звітності – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-zvitnih-podatkovi/
► Довідник версій документів податкової звітності – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-versiy-podatkovih/
► Довідник термінів подання податкових документів – https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-terminiv-podannya-/

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за видобування кам’яного вугілля надійшло 1,4 млн грн рентної пл

17.02.2026 16:09

У січні поточного року до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля спрямували 1,4 млн грн рентної плати.
Інформуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини)) дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком майже на 79,4 млн гривень

17.02.2026 16:09

Упродовж першого місяця 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників єдиного податку надійшло майже 79,4 млн гривень. Порівняно з січнем 2025 року надходження зросли на понад 2,9 млн грн, темп росту – 103,8 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Плата за землю: за користування земельними ділянками юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 551,7 м

17.02.2026 16:08

Протягом січня 2026 року внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – власників, орендарів та користувачів земельних ділянок – понад 551,7 млн грн плати за землю. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрія Павлютіна, це майже на 82,4 млн грн, або на 17,6 відс., більше ніж за підсумками січня минулого року.
«Дякуємо бізнесу за податкову дисципліну і важливу фінансову підтримку територіальних громад!» – зазначив очільник податкової служби регіону.
Звертаємо увагу, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Тобто, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).
Довідково: п. 284.3 ст. 284 та п. 287.7 ст. 287 Податкового кодексу України.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чек-лист для платників єдиного податку четвертої групи: декларування – 2026

17.02.2026 16:08

Фахівці податкової служби Дніпропетровщини провели робочу зустріч із сільськогосподарськими товаровиробниками області. Під час діалогу детально розглянули актуальні питання подання звітності платниками єдиного податку четвертої групи у 2026 році.
Учасникам заходу роз’яснили порядок підтвердження та/або набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи, звернули увагу на особливості подання декларацій та правильність заповнення відповідних додатків.
Окремо зупинилися на видах діяльності, які заборонені для платників спрощеної системи оподаткування.
Учасникам заходу нагадали, що базою оподаткування єдиним податком четвертої групи є нормативна грошова оцінка (НГО) одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового року. Коефіцієнт індексації НГО на 2026 рік становить 1,08.
Податківці акцентували на необхідності подання повного пакету звітності саме не пізніше 20 лютого 2026 року та детально роз’яснили порядок заповнення додатків.
Особливу увагу приділили порядку визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), у тому числі під час дії воєнного стану. Наголошено, що МПЗ встановлюється виключно до земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Учасникам заходу також означено перелік сільськогосподарських угідь, за які МПЗ не визначається.
Під час зустрічі фахівці надали відповіді на запитання аграріїв та закликали платників дотримуватися норм чинного законодавства щодо застосування спрощеної системи оподаткування, строків подання та коректного заповнення звітності.
Такі роз’яснювальні заходи спрямовані на підвищення рівня податкової культури та забезпечення прозорих і зрозумілих умов роботи для сільськогосподарських товаровиробників регіону.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 16974. Попередня cторінка | Сторінка 46 з 1698 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

Федоренко

До уваги платників ПДВ!