Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпункту 255.11.19 пункту 255.11 статті 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за спеціальне використання води (підпункт 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ).
Згідно з абзацом другим пункту 1.3 розділу І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 із змінами (далі – Порядок), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України.
Пунктом 1.5 розділу І Порядку визначено, що під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та:
- здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 5 метрів кубічних води на добу;
- забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 5 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення;
- забирають воду для зрошення в обсязі від метрів кубічних води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду);
- мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від метрів кубічних води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року);
- мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1000 метрів кубічних води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води;
- використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води;
- здійснюють скид (незалежно від об’єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти;
- віднесені до галузі гідроенергетики;
- користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).
Пунктом 1.9 розділу І Порядку визначено, що звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у пункті 1.5 розділу І Порядку, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства.
Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з податковими деклараціями з рентної плати до територіальних органів ДПС (пункт 1.11 розділу І Порядку).
Таким чином, при поданні платником рентної плати за спеціальне використання води першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування.
При цьому копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються.
Копія електронного Звіту з відміткою про одержання подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
За результатами подання податкової декларації про майновий стан і доходи, фізичні особи зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.
Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік:
- до 01 серпня 2025 року – для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Важливо! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 136.8 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим.1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Зокрема, згідно з п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Підпунктом 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Податкові зобов’язання резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначаються у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах здійснюється у Додатку ДІЯ до Декларації з подальшим відображенням в рядку 06.3 ДІЯ Декларації.
Платниками податку на прибуток підприємств в рядку 01 Декларації зазначається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, отриманий протягом всього календарного року (з 01 січня по 31 грудня податкового (звітного) року).
Показник даного рядка має інформаційний характер для визначення податкового (звітного) періоду, у разі прийняття рішення таким платником податку про перехід на загальну систему оподаткування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту (ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1192)).
Статтею 2 Закону № 1192 визначено, що законодавство України про гуманітарну допомогу складається з Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями), Закону № 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються Законом України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (із змінами т доповненнями) з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 1192.
Згідно з частиною другою ст. 11 Закону № 1192 контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням здійснюють відповідні спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги та податкові органи.
Пунктом 7 Порядку використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року № 542 (із змінами), встановлено, що отримувач після повного використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти зобов’язаний протягом п’яти робочих днів подати Міністерству соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) та територіальному органові ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про цільове використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти.
Отримувач подає щомісяця до 05 числа Мінсоцполітики та територіальному органові ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги в іноземній валюті до повного використання всієї суми отриманої гуманітарної допомоги.
Порядок подання звітів встановлюється Мінсоцполітики.
Наказом Мінсоцполітики від 31.07.2020 № 539 «Про затвердження форм звітів про наявність і розподіл гуманітарної допомоги та Інструкції щодо їх заповнення» затверджено:
- форму звіту № 1 «Звіт про наявність і розподіл гуманітарної допомоги» (далі – форма звіту № 1);
- форму звіту № 2 «Зведений звіт про наявність і розподіл гуманітарної допомоги в розрізі отримувачів гуманітарної допомоги» (далі – форма звіту № 2);
- Інструкцію щодо заповнення форми звіту № 1 та форми звіту № 2 (далі – Інструкція).
Відповідно до п. 2 розд. І Інструкції форма звіту № 1 подається отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги – юридичними особами до обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі – місцеві державні адміністрації) відповідного регіону за місцем державної реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги щомісяця до 05 числа місяця, наступного за звітним, наростаючим підсумком окремо по кожному вантажу/коштам, у тому числі в іноземній валюті, визнаним гуманітарною допомогою, до повного розподілу всього обсягу допомоги.
Форма звіту № 2 подається місцевими державними адміністраціями до Мінсоцполітики щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним, наростаючим підсумком у розрізі отримувачів гуманітарної допомоги відповідного регіону (п. 3 розд. І Інструкції).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, доповнено положеннями щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).
Пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 ст. 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – наказ № 57), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 лютого 2025 року за № 232/43638, внесені зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку та їх додатків.
Зокрема, в додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» враховані:
положення п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які діють з 01.12.2024, а саме: сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 381.1.1 і 381.1.2 ст. 381 Кодексу, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара, крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Крім того, відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Звертаємо увагу, що платники єдиного податку четвертої групи за результатами діяльності за 2024 рік мають розрахувати та задекларувати МПЗ у додатку 3 чинної форми Декларації. При цьому у графах 3 – 8 додатка 3 до Декларації платники відображають відповідні показники: «НГОд/НГО», «M», «S» для розрахунку сум МПЗ згідно з підпунктами 381.1.1 і 381.1.2 ст. 381 Кодексу по кожній земельний ділянці. З метою дотримання вимог пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платник додатково здійснює обрахунок мінімального допустимого значення суми МПЗ по кожній земельній ділянці (не менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара). У графах 9 – 10 додатка 3 Декларації відображається сума МПЗ, яка має найбільше значення (або за розрахунком згідно ст. 381 Кодексу або відповідно до п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Для розрахунку МПЗ застосовується коефіцієнт «К», який становить 0,05 згідно з підпунктами 381.1.1 і 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 Кодексу.
Слід враховувати, що тимчасово, для розрахунку МПЗ коефіцієнт «К» застосовується із значенням:
0,04 – за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки (пункт 67 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);
0,057 – з податкового (звітного) 2025 року та за наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (пункт 671 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Отже за податковий (звітний) 2024 рік застосовується коефіцієнт «К» – 0,05.
Водночас для платників єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 цього пункту, застосовується у половинному розмірі (п.п. 381.1.3. п. 381.1 ст. 381 Кодексу).
Сумарне значення суми МПЗ переноситься до рядка 01 розділу ІІ додатка 3 Декларації.
До Декларації платники можуть подати доповнення з наданням відповідних пояснень розрахунку МПЗ з урахуванням п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.
У зв’язку з набрання чинності наказу № 57 платники податку мають змогу подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – на 2025 рік з відображенням у додатку 3 за результатами діяльності за звітний (податковий) період 2024 року деталізованих показників розрахунку МПЗ з урахуванням положень п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
При цьому повідомляємо, що у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені (п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):
- у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням особливостей, визначених п. 80 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ, п. 102.9 ст. 102 . ПКУ (в періоді його дії) та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розділу XX ПКУ);
- у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 . ПКУ, п. 102.9 ст. 102 ПКУ (в періоді його дії) та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
З метою формування податкового кредиту реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення її реєстрації до, зокрема, дати набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 21 березня 2025 року, п’ятниця, останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку з ІI кварталу 2025 року.
Нагадуємо, що відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Впродовж січня – лютого поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств надійшло понад 61,8 млн гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, з початку 2025 року платники забезпечили позитивну динаміку надходжень: у порівнянні з січнем – лютим минулого року надходження збільшились на понад 18,2 млн грн, темп росту – 141,8 відсотків.
Керівник обласної податкової висловила вдячність платникам за роботу і своєчасно сплачені податки до бюджетів.
«Державна податкова служба України продовжує роботу над удосконаленням податкового адміністрування та посиленням довіри до податкової системи. Запровадження Національної стратегії доходів до 2030 року – важливий крок у напрямку економічного зростання та інтеграції України до європейського ринку. Нові підходи до адміністрування податків дозволяють створити більш комфортні умови для ведення бізнесу, що впливає на підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства, а отже – і на збільшення надходжень до бюджетів», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом січня – лютого 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників туристичного збору надійшло майже 2,6 млн гривень. Надходження виросли порівняно з січнем – лютим 2024 року на 34,6 тис. грн, темп росту – 101,4 відсотки.
Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування природного газу надійшло понад 6,5 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (частина перша ст. 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»).
Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.
Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 338 розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» Податкового Кодексу України (далі – ПКУ).
Термін «інвестор» для цілей оподаткування відповідно до розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» ПКУ вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про угоди про розподіл продукції».
Порядок обчислення, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, умови та порядок її сплати та подання звітності під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розд. IX «Рентна плата» ПКУ на момент укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар