04:29
Алгоритм розрахунку податкової знижки у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу
07.08.2025 12:29
Головне управління ДПС в Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витр
+ат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
При цьому, абзацом першим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Згідно з абзацом другим п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ у разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац третій п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається розрахункова база оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац четвертий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО (абзац п’ятий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);
- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (абзац шостий п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових у страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:
- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки; розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку;
- з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, та ставки податку.
У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:
- визначаються частки (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподатковані за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу;
- визначається розрахункова база оподаткування за рік шляхом зменшення суми нарахованої заробітної плати на суму здійснених витрат;
- визначається розрахункова сума ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування за рік на ставку податку та частку;
- визначається сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, як різниця між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку за кожною ставкою.
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його рахунок, відкритий у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.
Нагадуємо, по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Деякі особливості розрахунків за надані послуги ФОП-єдинниками
07.08.2025 12:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями).
Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).
Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Враховуючи зазначене, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.
Якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа - не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?
07.08.2025 12:28
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитловій нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Видобування вуглеводної сировини: ставки рентної плати
07.08.2025 12:27
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Абзацами першим – третім п. 252.21 ст. 252 ПКУ визначено, що додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок реалізації діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відс. від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.
Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм) визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку (далі – Порядки).
Перелік ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.
Порядки затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2013 року № 838 «Деякі питання виконання діючих та нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини» із змінами та доповненнями.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи нараховується єдиний внесок на нецільову благодійну допомогу?
07.08.2025 12:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного внеску.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Несвоєчасна сплата розстрочених сум податкового боргу: відповідальність
07.08.2025 12:26
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що підпунктом 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Згідно з п. 4.6 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Ліцензії, необхідні для реалізації власновиробленої продукції малими виробниками пива
07.08.2025 12:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 43 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) мале виробництво пива – суб’єкт господарювання, що здійснює за повним технологічним циклом виробництво пива в обсязі, що не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, використовуючи приміщення, які фізично відокремлені від території будь-якої іншої пивоварні, та який не виробляє пиво на підставі договору (ліцензії) про право використання торгової марки або виробничого процесу іншого виробника.
Мале виробництво пива не може бути пов’язаною особою у значенні Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ з іншими виробництвами пива. У разі співпраці двох або більше пивоварних заводів (малих виробництв пива), якщо їхній об’єднаний річний обсяг продукції не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, такі пивоварні заводи (малі виробництва пива) для цілей Закону № 3817 розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод.
Малі виробництва пива, які отримали ліцензію на право виробництва алкогольного напою – пива, мають право здійснювати оптову торгівлю пивом власного виробництва без отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольним напоєм – пивом, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоєм – пивом (частина тринадцята ст. 16 Закону № 3817).
Отже, для здійснення роздрібної торгівлі пивом власного виробництва малі виробництва пива зобов’язані отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Оптова торгівля пивом власного виробництва може здійснюватися на підставі отриманої таким малим виробництвом пива ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Якщо змінено адміністративний район діяльності (перереєстрація платника податків), чи потрібна перереєстрація ПРРО?
07.08.2025 12:25
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».
Заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (п. 4 розд. II Порядку № 317).
При цьому, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 11 розд. II Порядку № 317).
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Єдиний внесок: надходження до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини зросли майже на 25 відсотків
07.08.2025 12:24
Протягом січня – липня цього року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском державні цільові фонди майже на 25,2 млрд гривень. Це на понад 5,0 млрд грн, або на 24,8 відсотків більше минулорічних надходжень. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової Дніпропетровщини наголосила, що добросовісна відповідальна сплата єдиного внеску – це не тільки вчасно виплачені пенсії, а й захищені соціальні гарантії кожного на відпустку, лікарняні та інші виплати і допомоги.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
РРО/ПРРО при оплаті товарів через QR-код: роз’яснення податківців Дніпропетровщини
07.08.2025 12:24
Використання реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при оплаті за товари через QR-код – тема онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) із суб’єктами господарювання (СГ) Дніпропетровщини.
Платежі через QR-код сьогодні активно використовують при розрахунках за товари чи послуги. Однак, підприємцям важливо аналізувати реквізити таких платежів і у разі виникнення сумнівів консультуватися з податковими органами.
Учасникам заходу наголосили, що QR-код не є платіжним засобом. Він є інструментом для доступу до платіжних реквізитів. А застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунку, а від способу отримання коштів за товари чи послуги.
На зустрічі фахівці ГУ ДПС детально зупинилися на розрахунках за допомогою QR-коду. Зауважили, якщо QR -код веде на оплату через електронні платіжні сервіси (наприклад, LiqPay, WayForPay або інші еквайрингові сервіси), то потрібен касовий апарат, оскільки QR-код генерується через платіжну систему та перенаправляє клієнта на сторінку оплати карткою.
Якщо QR-код містить виключно повні банківські реквізити рахунку СГ у форматі IBAN, такий платіж не потребує застосування РРО/ПРРО. Податківці попередили учасників заходу про відповідальність за порушення касової дисципліни. Нагадали, що перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил застосування РРО/ПРРО, завершився.
З 1 серпня штрафи за незастосування РРО/ПРРО та невидачу чеків знову стягуватимуться у повному обсязі:
- 100 % – вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні;
- 150 % – вартості товарів (робіт, послуг) при кожному наступному порушенні.
Фахівці ГУ ДПС закликали СГ забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Зокрема:
- використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО або розрахункові книжки;
- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;
- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).
Учасники онлайн зустрічі отримали вичерпні відповіді щодо застосування РРО/ПРРО, а також щодо особливостей розрахунків через QR-код.
Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
