04:41
На контролі податківців Дніпропетровщини наповнення бюджетів та погашення заборгованості
07.08.2025 12:23
Ефективна взаємодія між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та органами влади на місцях є важливим інструментом для забезпечення фінансової стабільності регіону. Про координацію зусиль, спрямованих на результативне наповнення місцевих бюджетів, дотримання податкового законодавства та зменшення податкового боргу, йшла мова на онлайн зустрічі фахівців ГУ ДПС з керівниками міських, селищних та сільських тергромад Самарівського району.
«Питання наповнення бюджетів та погашення податкового боргу постійно перебуває на контролі податкової області. Ми розуміємо, що заборгованість часто виникає через складні економічні обставини. Наша мета знайти ефективні шляхи вирішення питання, аби забезпечити фінансову стійкість наших громад», – зазначила заступниця начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Податківці наголосили, що системний активний діалог з платниками, що заборгували сплату податків, зборів та єдиного внеску, дозволяє знаходити результативні рішення, які сприяють не тільки погашенню існуючої заборгованості, а й недопущенню виникнення нової.
Не менш важлива і системна взаємодія з місцевим самоврядуванням. На зустрічі з керманичами громад та структурних підрозділів міських, селищних та сільських рад Самарівського району податківці детально зупинилися на місцевих податках, зокрема, на податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та платі за землю. На тих надходженнях, які формують бюджети громад, а відтак сприяють фінансуванню освіти, медицини, інфраструктури та інших потреб.
Продуктивна комунікація з місцевим самоврядуванням передбачає обмін інформацією про нараховані та сплачені податки, суми податкової заборгованості та напрацюванню дорожніх карт вирішення актуальних питань. Це дозволяє громадам ефективно планувати дохідну частину кошторисів та вчасно реагувати на проблеми заборгованості.
Співпраця податківців Дніпропетровщини з органами місцевого самоврядування – це дієве партнерство, спрямоване на зміцнення фінансової спроможності громад та економічну стійкість Дніпропетровщини.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Переваги задекларованої праці: захист трудових прав та підтримка економіки
07.08.2025 12:23
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/921396.html поінформувала.
Задекларована праця – офіційне оформлення трудових відносин відповідно до законодавства. Це означає, що роботодавець сплачує всі необхідні податки та збори, включаючи єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. У свою чергу працівник отримує захищені трудові та соціальні права.
Плюси задекларованої праці:
- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;
- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;
- гарантований робочий тиждень (до 40 годин або до 60 – у критичній інфраструктурі);
- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;
- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;
- плачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;
- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;
- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.
Незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій:
- не фіксується в офіційних документах;
- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;
- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і єдиного внеску.
Законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.
Задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія вашого майбутнього.
Посилання на інфографіку: https://tax.gov.ua/data/material/000/789/921396/6892f5067a98f.jpg
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Єдиний внесок: у 2025 році вже сплачено на 67,7 млрд грн більше, ніж торік
07.08.2025 12:22
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/921750.html) повідомила.
З початку року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зросли на 22,5 %, або на 67,7 млрд грн порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Протягом січня – липня 2025 року платники перерахували 369,4 млрд грн єдиного внеску. За цей же період 2024 року ця сума була на рівні майже 301,7 млрд гривень.
Нагадуємо, що роботодавці сплачують 22 % єдиного внеску за найманих працівників. Саме ці кошти є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо. Він автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».
Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:
- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону №2464),
- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,
- пенсіонери,
- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,
- мобілізовані (на весь період служби з урахуванням законодавчих норм),
- на загальній системі без доходу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Зустрілися з платниками податків Києва. Понад 200 представників бізнесу. Предметна розмова з тими, хто тримає економіку. Бо маєм
07.08.2025 12:21
Зустрілися з платниками податків Києва. Понад 200 представників бізнесу. Предметна розмова з тими, хто тримає економіку. Бо маємо не просто почути, а і дати конкретні відповіді на реальні проблеми.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що очільниця ДПС України Леся Карнаух на своїй сторінці Facebook (https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=122118101696930684&id=61577920521628&mibextid=wwXIfr&rdid=RJidF5Uw5bBXNO2q#) інформує.
Вдячна очільнику Київської міської військової адміністрації Тимуру Ткаченку, який долучився до зустрічі. Бо всі маємо бути справжніми партнерами для бізнесу.
Податкове навантаження (рівень сплати) – це одне з ТОП-питань, яке порушує бізнес під час зустрічей.
Цей показник використовується ДПС в комплексі з іншими як аналітичний інструмент для визначення нетипових змін у поведінці платника порівняно з аналогічними у відповідній галузі. Наприклад, аграрній, легкій промисловості, оптовій торгівлі тощо.
Тобто, це справедливий орієнтир як сплачують інші в цій же сфері та який враховує реалії бізнесу.
Наразі ДПС працює над удосконаленням аналітичних інструментів для зосередження уваги на платниках із значними ризиками.
Мораторій на проведення перевірок
Чимало питань від бізнесу, як це виглядає на практиці. І це логічно, бо бізнес потребує не постійного контролю, а нормальної роботи.
Отже ДПС концентруватиметься на тих випадках, де є значні ризики. Жодних несподіваних візитів або звернень. Кожен, хто працює сумлінно не відчуватиме на собі тиску.
Підвищення рівня сервісних послуг
Під час зустрічі один з великих платників поскаржився, що останнім часом отримує чимало запитів від ДПС щодо діяльності свого підприємства. Щоб відповісти оперативно на всі – доведеться витратити чимало часу, що фактично в деяких моментах паралізує нормальну роботу. І це не поодинокий випадок.
Тому бізнес все частіше наголошує на підвищенні сервісу та якісних цифрових інструментах. Є запит на прозорість, автоматизацію та спрощення процесів. Щоб мінімізувати людський фактор та зменшити паперову тяганину.
Вже активно тестуємо Е-аудит. До цього процесу вже долучилися 45 платників податків, які сформували та подали 450 SAF-T-файлів. Наразі це великі платники податків. Збираємо всі пропозиції та зауваження, щоб це був максимально ефективний інструмент, який спростить життя бізнесу. Плануємо повноцінно запустити його вже наприкінці цього року.
Блокування податкових накладних та виведення з ризиків
З початку року обидва ці показники скоротили вдвічі і працюємо над їх подальшим зменшенням. Кількість заблокованих податкових накладних скоротилася з 0,76% до 0.36-0,4% по Україні, кількість тих суб'єктів, які в ризиках – з 27 тис. до 13,3 тис.
Це результат як зміни підходу, так і роботи консультаційних центрів з питань функціонування СМКОР. Бо кожен платник має розуміти чіткий алгоритм дій у випадку таких проблем.
Працюємо над реальним партнерством та довірою між державою та бізнесом.
Посилання на публікацію: https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=122118101696930684&id=61577920521628&mibextid=wwXIfr&rdid=RJidF5Uw5bBXNO2q#
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Терміни подання податкової декларації з туристичного збору
06.08.2025 10:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області рекомендує взяти до уваги, що базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України 30.11.2022 N 403).
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розд. ІІ ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Про оскарження рішень контролюючого органу
06.08.2025 10:59
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розд. IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку та має включати таку інформацію:
- прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;
- найменування контролюючого органу;
- реквізити оскаржуваного рішення;
- підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;
- обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;
- вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;
- відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;
- відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;
- адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
- перелік документів, які додаються до скарги.
Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.
Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Особливості оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним для платників податку на прибуток підприємств
06.08.2025 10:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), зокрема, з 01 грудня 2024 року передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку за місця роздрібної торгівлі пальним.
Платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця (п. 137.12 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Так, підпунктом 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Підпунктом 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
- а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ;
- б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;
- в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на прибуток (п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 ПКУ).
Більше про особливості оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним для платників податку на прибуток підприємств за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42212
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Чи існують обмеження для ФОП щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку?
06.08.2025 10:58
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ)).
У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 ( п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб – підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Розміри ставок для ФОП – платників єдиного податку четвертої групи
06.08.2025 10:57
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
До платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:
- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
- не використовують працю найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ;
- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно (п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту – 6,33 (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Придбали земельну ділянку разом із свердловиною: коли настає перший звітний період з рентної плати?
06.08.2025 10:55
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).\
Платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Тобто, суб’єкт господарювання, який має у власності земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина була законсервована), для здійснення спеціального водокористування повинен мати дозвіл на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПКУ дорівнює календарному кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням водних об’єктів за основним або неосновним місцем обліку (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ, п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами (п. 252.23 ст.252 ПКУ).
Таким чином, суб’єкт господарювання, що придбав земельну ділянку із свердловиною для видобування підземної води (у т.ч. якщо свердловина законсервована) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та спеціальне використання води, порядок справляння яких визначено розд. ІХ «Рентна плата» ПКУ, та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив дозвіл на спеціальне водокористування.
Податкова декларація з рентної плати суб’єктом господарювання подається до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта надр.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.
О проекте :: Реклама на сайте
