Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пт, 18 вересня 2026
22:24

БЛОГ

За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 99,3 млн грн рентн

07.08.2026 09:29

У січні – липні 2026 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 99,3 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що неподання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Дніпропетровщина: внесок платників до місцевих бюджетів – майже 5,0 млрд грн плати за землю

07.08.2026 09:28

У січні – липні поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 4 990,3 млн грн плати за землю. Як акцентував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження перевищили минулорічні відповідного періоду майже на 670,7 млн грн, або на 15,5 відсотка.

«Плата за землю – це одне з бюджетоутворюючих джерел збільшення ресурсів громад. Надходження земельного податку і орендної плати за землю спрямовуються на фінансування місцевих програм та важливих соціальних ініціатив. Дякуємо платникам за відповідальну громадянську позицію щодо своєчасного виконання своїх податкових зобов’язань», – підкреслив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що по платі за землю затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету:

18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»;
18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»;
18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;
18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;
18010900 «Орендна плата з фізичних осіб»;
18011200 «Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України».

Довідково: наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями).




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Відкрита комунікація як запорука ефективного партнерства: податківці Дніпропетровщини роз’яснили бізнесу актуальні питання подат

07.08.2026 09:28

Постійний діалог із платниками податків є невід'ємною складовою сучасної роботи податкової служби. Саме завдяки відкритому обговоренню актуальних питань вдається не лише своєчасно надавати необхідні роз'яснення, а й формувати якісний сервіс, орієнтований на потреби бізнесу.
Онлайн-зустріч керівництва та фахівців податкової служби області з представниками Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (АППУ) присвячена питанням зупинення реєстрації податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), сучасним сервісам та інформаційним джерелам податкової служби.
«Дніпропетровщина є регіоном сильного та відповідального бізнесу. Наше завдання – не лише забезпечувати якісне адміністрування податків, а і допомагати бізнесу швидко отримувати необхідні роз’яснення та практичну підтримку. Саме відкритий діалог дозволяє оперативно реагувати на запити платників і формувати сучасний сервіс, орієнтований на їх потреби», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.
Учасники розглянули найпоширеніші причини призупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, особливості роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків, вимоги до підтвердних документів та алгоритм дій платника для успішного розгляду поданих пояснень. Окрему увагу приділили практичним рекомендаціям, які допоможуть уникнути типових помилок під час оформлення документів.
Під час заходу також розповіли про сучасні сервіси Державної податкової служби України (ДПС), спрямовані на підвищення якості обслуговування платників. Особливу увагу приділили роботі Офісів податкових консультантів, які вже успішно функціонують у Дніпрі та Кривому Розі. Крім того, консультаційну підтримку платники можуть отримати через онлайн-пункти Офісу податкових консультантів, що працюють у Кам'янському та Кривому Розі. Такий формат дозволяє оперативно отримувати фахову допомогу незалежно від місця перебування платника та сприяє розвитку безбар'єрного доступу до податкових сервісів.
Окремий блок зустрічі присвячений офіційним інформаційним ресурсам податкової служби. Фахівці наголосили на важливості використання перевірених джерел інформації – субсайту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області офіційного вебпорталу ДПС, сторінок у соціальних мережах Facebook i Youtube та інших офіційних комунікаційних майданчиків. Саме вони забезпечують своєчасне інформування платників про зміни законодавства, електронні сервіси, нові можливості та актуальні роз'яснення.
Систематична комунікація, відкритість до пропозицій бізнесу та якісний інформаційний супровід є основою добровільного виконання податкових зобов'язань. Тому практика проведення таких зустрічей продовжуватиметься й надалі.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Для окремих ліцензій на тютюн і пальне запроваджено зазначення кадастрових номерів

07.08.2026 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1037893.html повідомила.
У ліцензіях на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального для власного споживання та/або промислової переробки зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання).
Такі зміни внесено Законом України № 4536-IX до Закону України № 3817-IX.
Зокрема, у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини або пального у ліцензіях на право:
- вирощування тютюну зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок, на яких вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина;
- ферментації тютюнової сировини – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина;
- зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне.
Для реалізації цих змін Кабінет Міністрів України постановою від 15 липня 2026 року № 924 вніс відповідні зміни до постанови № 374, якою затверджено порядки ведення відповідних реєстрів ліцензіатів та форми документів, пов’язаних із ліцензуванням.
Зокрема, оновлено:
- порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
- порядки заповнення заяв щодо ліцензій на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального;
- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини);
- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (щодо ліцензій на право зберігання пального).

Довідково
Закон України від 16 липня 2025 р. № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Закон України від 18.06.2024 № 3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 № 924 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 р. № 374».



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Імпортуєте послуги від нерезидента? Не забувайте про валютний нагляд

07.08.2026 09:27

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів.
Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.
Що потрібно пам'ятати
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.
Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.
Як мінімізувати ризики
Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо:
визначити реалістичні строки виконання договору;
перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
контролювати дотримання граничного строку розрахунків.
Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:
отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1037538.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України!

06.08.2026 14:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Типовими помилками декларування елементів оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – Рентна плата), які допускаються платниками при заповненні додатків 4 прим.1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (дані - Додаток 4 прим.1) до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі – Наказ) є:
1) відсутність інформації про дозвільний документ, що надає право на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України в стовпчиках 4.1 та 4.2 рядків 4.1, 4.2 Додатка 4 прим.1, який передбачено додатком 15 Наказу, що унеможливлює визначення правильності застосування ставок Рентної плати відповідно до пункту 254.4 статті 254 Кодексу;
2) в стовпчику 4.5 рядків 4.1, 4.2 ... «кількість днів дії» Додатка 41 за травень 2026 року вказано 30 днів замість календарно визначених 31 та відповідно за червень 2026 року – 31 день замість календарно визначених 30;
3) в стовпчику 7 рядків 4.1, 4.2 ... «Ставка рентної плати» Додатка 4 прим.1 користувачами радіочастотного спектру (радіочастотного ресурсу) України здійснено обрахунок податкового зобов’язання з використанням неіснуючих у пункті 254.4 статті 254 Кодексу ставок Рентної плати або тих, що не відповідають обраному коду виду радіозв’язку;
4) в стовпчику 8 рядків 4.1, 4.2 ... «Податкове зобов’язання» Додатка 4 прим.1 допущено арифметичні помилки при визначенні податкових зобов’язань з Рентної плати.

Довідково: «гаряча лінія» для надання консультацій платникам податків щодо адміністрування рентної плати, екологічного податку з юридичних осіб
066-424-35-14 та 056-374-31-07




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

06.08.2026 14:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та з урахуванням мінімальних та максимальних меж розміру орендної плати відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також абзацами першим і другим п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:
встановлювати орендну плату в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41866.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи переноситься граничний строк сплати авансового внеску з військового збору для ФОП – платників єдиного податку (І, ІІ та ІV гр

06.08.2026 14:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Водночас, згідно з п. 57.2 ст. 57 ПКУ у разі коли відповідно до ПКУ або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум платнику податку, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені, зокрема в ПКУ, а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи), сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Отже, граничний строк сплати авансового внеску з військового збору для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи, у разі якщо останній день строку його сплати припадає на вихідний або святковий день, не переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43309



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Уповноважена особа може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціальн

06.08.2026 14:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають до контролюючого органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Статтею 244 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами).
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦКУ).
Згідно з ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Таким чином, уповноважена особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Фізична особа отримала товар від юридичної особи зі знижкою звичайної ціни: що з оподаткуванням доходу?

06.08.2026 14:30

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п 165.1.53 п. 165.1 ст.165 ПКУ.
Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Враховуючи викладене, при отриманні товару зі знижкою звичайної ціни (вартості), сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 19460. Попередня cторінка | Сторінка 53 з 1946 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті