Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Статтею 246 ЦКУ визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Отже, уповноважена особа юридичної особи у разі тимчасової відсутності керівника має право підписати заяву за ф. № 1-ОПП на підставі довіреності від імені юридичної особи за умови, що така довіреність видана органом юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
У разі відсутності керівника з об’єктивних причин, заяву за ф. № 1-ОПП може підписати інша особа, яка уповноважена установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов’язки керівника на час його відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала заяву за ф. № 1-ОПП, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з заявою за ф. №1-ОПП до контролюючого органу.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком (податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (із змінами та доповненнями).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.
Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.
Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:
- об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
- майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).
При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:
- фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС;
- фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС).
Якщо фіскальний чек відсутній за результатами пошуку засобами Електронного кабінету, то необхідно повторно перевірити введені дані у пошукових реквізитах та повторити пошук.
У разі відсутності фіскального чеку суб’єктом господарювання може бути надісланий лист з повідомленням про його відсутність до ДПС. До такого повідомлення необхідно додати копію чеку, який не знайдено.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності яких податків і зборів звільняються ФОПи – платники єдиного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
- податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників (далі − Суб’єкти господарювання), під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Відповідно до норм статей 48 та 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненням (далі – ВКУ), який регулює водні відносини, скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти здійснюється в рамках спеціального водокористування та на підставі відповідного дозволу. При цьому, статтею 70 ВКУ встановлено, що скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин ліміти яких, згідно норм статті 49 ВКУ (частина двадцять перша), визначаються у дозволі на спеціальне водокористування.
Статтею 245 ПКУ встановлені ставки Екологічного податку. Зокрема, пунктом 245.2 вказаної статті встановлені ставки екологічного податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 (за скиди окремих забруднюючих речовин) та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу.
Таким чином, виходячи з визначення платників екологічного податку (п. 240.1 ст. 240 ПКУ), у суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти виникають податкові зобов’язання з екологічного податку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Чи настає відповідальність у разі невірного визначення показників при заповненні граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї Додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2) (підпункти 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
Додаток 2 містить 4 таблиці. У таблиці 1 додатка 2 розшифровується вся сума від’ємного значення, що задекларована у рядку 19 декларації, у тому числі залишки сум від’ємного значення, що виникли у попередніх звітних (податкових) періодах.
При цьому:
- у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення;
- у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа.
Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 до декларації має право самостійно визначати постачальників, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періоди виникнення таких сум.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Невірне зазначення у графах 4 та 5 таблиці 1 додатка 2 індивідуального податкового номера або умовного індивідуального податкового номера постачальника та періоду складання податкової накладної свідчить про формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами податкового та бухгалтерського обліку і відповідно неправомірного декларування від’ємного значення податку.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Зокрема, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ.
Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ передбачено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст.123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Отже, у випадках вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ настає відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах передбачених статтею 123 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) подається у разі настання таких подій:
1) зміна найменування юридичної особи (у тому числі у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням державного підприємства / акціонерного товариства в інше господарське товариство, або приватизацією державного чи комунального майна) або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця;
2) зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання;
3) виключення адреси місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
4) зміна загальної місткості ємностей для зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу;
5) зміна площі приміщень, у яких зберігатимуться алкогольні напої, тютюнова сировина, тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
6) зміна документа, що засвідчує право власності або користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб’єктом господарювання як місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або документа, що засвідчує надання заявнику послуг із складського зберігання.
Приватизація єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства, місця зберігання спирту етилового якого внесені до Єдиного реєстру є підставою для внесення відповідних змін до зазначеного реєстру. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за заявою про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі, поданою суб’єктом господарювання, який приватизував єдиний (цілісний) майновий комплекс державного або комунального підприємства, протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви вносить відповідні зміни та надає заявнику витяг із зазначеного реєстру.
Заява про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі не подається у разі зміни назви області, району, населеного пункту, вулиці, інших об’єктів топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства чи у зв’язку із зміною коду адміністративно-територіальної одиниці або території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Інформаційна безбар’єрність: Контакт-центр ДПС України дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформаційна безбар’єрність – один із напрямів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Візія цього напряму: люди незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.
Стратегічні цілі інформаційної безбар’єрності: публічна інформація суб'єктів владних повноважень є доступною для кожного у різних форматах. Інформація у аудіовізуальних та друкованих медіа відповідає потребам осіб з обмеженнями повсякденного функціонування.
Досягнення стратегічних цілей дасть змогу забезпечити інформаційну безбар’єрність в державі завдяки:
- підвищенню доступності публічної інформації;
- покращенню доступу до інформації під час судового та виборчого процесу, під час оповіщення і евакуації осіб старшого віку і осіб з інвалідністю, батьків дітей, які повернулися з депортації, батьків і дітей на територіях можливих бойових дій і деокупованих територіях, зокрема доступу до інформації про мінну небезпеку і правила поведінки;
- впровадженню національних стандартів доступності для аудіовізуальних та друкованих медіа;
- зростанню частки доступного культурного, спортивного та іншого аудіовізуального та друкованого медіа-контенту;
- зростанню частки заходів у сферах культури, фізичної культури та спорту, для яких забезпечується титрування, переклад на жестову мову та/або аудіодискрипція (тифлокоментування);
- збільшенню кількості фахівців, які здатні створювати контент у різних форматах.
Нагадуємо, що Контакт-центр ДПС України (далі – Контакт-центр) дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.
Так, Контакт-центр надає фізичним та юридичним особам:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).
Також Контакт-центр приймає:
- звернення заявників на сервіс «Пульс»;
- усні звернення громадян відповідно Закону України «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;
- запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» тощо.
Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.
Безбар’єрність – це не бонус, це норма: комфорт і доступність – не привілей, а право.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
В ЦОПах Дніпропетровської області зростає якість та швидкість надання адміністративних послуг з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків: податківцями використовується сканер штрих кодів при шерингу копій цифрових документів через «Дію»
В рамках загальної стратегії цифровізації державних послуг Головне управління ДПС у Дніпропетровській області активно впроваджує шеринг документів при отриманні громадянами адміністративних послуг.
Так, у Правобережному Центрі обслуговування платників Дніпровської Державної податкової інспекції при отриманні адміністративних послуг з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) впроваджено використання сканеру, який забезпечує сканування штрихкоду застосунку «Дія» з мобільного пристрою платника.
Зазначена сучасна інновація значно спрощує процес шерингу документів при отриманні картки платника податків або відомостей про доходи. Використання сканеру має низку переваг:
- швидкість – процес передачі даних відбувається миттєво,
- точність – мінімізується ризик помилок, пов’язаних з ручним введенням інформації,
- якість – підвищення автоматизації процесів документообігу, що підвищує загальну ефективність надання адміністративних послуг.
Центр обслуговування платників Дніпровської ДПІ є самим великим центром обслуговування Дніпропетровської області. А отримання адміністративних послуг з Державного реєстру є найбільш затребуваним серед громадян. З початку використання в ДПІ сканеру при шерингу документів зазначеною послугою скористалось 745 платників податків.
Податкова служба Дніпропетровщини підтримує всі проєкти щодо побудови цифрової держави. А використання сканеру при шерингу документів є ключовим елементом сучасного ефективного та безпечного документообігу. Тому з часом планується використання сканерів і в інших Центрах обслуговування платників Дніпропетровської області.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Сплата мінімального податкового зобов'язання спадкоємцями – у фокусі уваги комунікаційної податкової платформи (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Через КПП завжди можна поставити запитання і оперативно отримати фахові роз’яснення.
«Обізнаність у податковому законодавстві дозволяє платникам уникати помилок під час ведення бізнесу. Комунікаційна податкова платформа є одним з активних інструментів ефективного вирішення нагальних питань», – зазначив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Федір Терханов.
Керівниця фермерського господарства Самарівського району звернулась на КПП з проханням роз’яснити питання оподаткування земельних ділянок фізичних осіб, її цікавив порядок сплати мінімального податкового зобов'язання у випадку смерті власника земельної ділянки за період до дати оформлення прав власності спадкоємцями.
На зустрічі податківці зазначили, що спадкоємці фізичної особи – власника земельної ділянки, які отримали право власності на земельну ділянку або скористались своїм правом на оренду і оформили відповідний договір, сплачують МПЗ з місяця, в якому вони набули права власності або права користування нею.
Фахівці ГУ ДПС звернули увагу, що надсилати документи для проведення реєстрації, внесення змін або отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна за допомогою електронних сервісів. У тому числі через мобільний застосунок Державної податкової служби України (ДПС) «Моя податкова» або через сервіс «Електронний кабінет» на сайті ДПС.
Податкова служба, як сервісна служба, робить все можливе, щоб кожен отримував необхідні послуги швидко, зручно та з повагою до своїх потреб.
Коментарі: 0
| Залишити коментар