Фахівці податкової Дніпропетровщини продовжують забезпечувати діалог з платниками, підвищуючи їхню обізнаність щодо актуальних питань податкового законодавства.
Минулого тижня у громадах області проведено засідання «круглих столів», семінари та зустрічі.
На засіданнях «круглих столів» у містах Дніпро, Самар та Кам’янське; селищі Солоне й селі Лозуватка обговорювали основні засади та принципи безбар’єрності, оскільки це створення рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг. Додатково розглянули питання легального працевлаштування та управління податковими ризиками в Державній податковій службі України (ДПС).
Однією з тем для обговорень на семінарах у містах Дніпро, Кам’янське та Нікополь, селищі Магдалинівка стала податкова знижка. Фахівці нагадали, що до кінця поточного року платники можуть скористатися правом на податкову знижку. Зупинились й на перевагах електронних сервісів ДПС, які автоматизують подання звітності, сплату податків та листування з контролюючими органами без відвідування податкової служби.
У межах зустрічей у містах Дніпро та Покров розглянули роботу Офісу податкових консультантів, де кожен може отримати швидку й професійну допомогу з податкових питань. Говорили й про порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій через «Електронний кабінет».
Окрім того, у місті П’ятихатки проведено зустріч з учасниками грантової програми «Власна справа» та ветеранами на тему: «Про впровадження ветеранської політики в органах ДПС. Податкова підтримка учасників грантової програми «Власна справа».
У містах Дніпро, Самар та Павлоград відбулися зустрічі також і з молоддю. Присутніх проінформували про етапи розбудови податкової системи, класифікацію податків та їхню роль у функціонуванні держави.
Під час виїздів мобільного ЦОПу у міста Перещепине, Верхівцеве, Верхньодніпровськ та Марганець, селище Черкаське та село Саксагань фахівці надавали консультаційні та адміністративні послуги. Зокрема, опрацьовано заяви:
- про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5ДР);
- щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (форма № 10ДР);
- на звірку по земельному податку.
Також учасникам роз’яснені переваги користування електронними сервісами ДПС, зокрема «Електронним кабінетом».
Розбудова партнерських відносин із платниками та відкритий діалог залишаються ключовими пріоритетами в роботі податківців.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Триває системна комунікація з платниками на базі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (консультаційний центр). Загальна кількість податкових накладних, які зупиняються в ЄРПН за рік зменшилася майже вдвічі. Така ж тенденція і по показнику загальної кількості платників, віднесених до переліку ризикових.
Чергові зустрічі з суб’єктами господарювання Дніпровського та Кам’янського районів відбулися офлайн та онлайн форматах за участю заступника начальника обласної податкової служби Максима Яіцького. Підприємства спеціалізуються на оптовій торгiвлі хімічними продуктами та виробництві продуктiв борошномельно-круп`яної промисловості. Під час діалогу фахівці ГУ ДПС детально роз’яснили платникам, що у разі їх віднесення до переліку ризикових у рішенні обов'язково зазначається детальна інформація про підстави для цього.
Підприємцям розповіли про алгоритм роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків. Також надано консультації щодо формування пакету документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зазначених у ПН, реєстрацію яких зупинено. Обговорено і важливе питання подання таблиці даних платника ПДВ, яка дозволяє відображати логіку господарської діяльності підприємств.
За результатами зустрічей СГ отримали розуміння причин зупинення ПН в ЄРПН. Податківцями розроблені дорожні карти щодо необхідних дій для виходу платників із ризикової категорії.
Зустрічі у черговий раз продемонстрували готовність фахівців податкової Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу. Такі заходи сприяють підвищенню рівня обізнаності платників податків із законодавчою базою та формуванню відповідальної податкової культури.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1011705.html повідомила.
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.
Які документи потрібно формувати щодня
Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, суб’єкти господарювання зобов’язані:
- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;
- створювати контрольні стрічки у електронній формі;
- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця);
Скільки потрібно зберігати документи
Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.
Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:
- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;
- останню довідку про опломбування РРО;
Фактично підприємці повинні забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО. Всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.
Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній (Country-by-Country Reporting, CbC) уже діє між Україною та 99 країнами світу. Разом з тим автоматичний обмін звітами CbC ще не набрав чинності між Україною та низкою держав і територій.
Йдеться про Канаду, Соціалістичну Республіку В’єтнам, Державу Ізраїль, Республіку Казахстан, Федеративну Республіку Нігерія, Республіку Ботсвана, Республіку Кабо-Верде, Габонську Республіку, Гренландію, Республіку Гаїті, Ісламську Республіку Мавританія та Королівство Марокко.
Також наразі не підписано двосторонню угоду про автоматичний обмін звітами CbC між Україною та Сполученими Штатами Америки.
Для запуску автоматичного обміну звітами між конкретними державами мають бути завершені всі необхідні юридичні та технічні процедури з обох сторін. Якщо ці умови не виконані, механізм автоматичного обміну тимчасово не застосовується відповідно до положень Багатосторонньої угоди CbC.
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній є однією зі складових податкового контролю за трансфертним ціноутворенням. Він містить інформацію про розподіл доходів, прибутків, податків та економічної діяльності міжнародних груп компаній між різними юрисдикціями.
Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) Україна підписала 3 листопада 2022 року, а офіційно вона набула чинності 4 липня 2024 року.
Повний перелік країн, з якими вже діє та ще не діє автоматичний обмін за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/1011622.html.
Рекомендуємо враховувати актуальний статус міжнародного обміну інформацією під час планування діяльності, підготовки звітності та контролю за трансфертним ціноутворенням.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1011623.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву суб’єкта господарювання, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим частини другої ст. 9 Закону № 996 реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення. Дія положень абзацу восьмого частини другої ст. 9 Закону № 996 не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з п. 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до норм Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.3 Положення № 88).
При цьому, відповідно до п. 2.10 Положення № 88 вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»(із змінами) (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами).
В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ» (далі – форма J/F13123) передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості форм J/F13123, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Пунктом 64.6 ст. 64 розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.
Взяття на облік договору про спільну діяльність здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (далі – уповноважена особа).
Процедури взяття на облік уповноваженої особи встановлені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588).
Для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за формою № 1-ОПП, копію договору (контракту) про спільну діяльність, інші документи чи копії документів (залежно від складу учасників договору, типу власності нерухомого майна, яке передбачене для використання договором).
Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ уповноваженої особи під час виконання договору про спільну діяльність та отримання документів, визначених п. 4.6 розд. IV Порядку № 1588.
Згідно з чинним законодавством договір про спільну діяльність підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ з одночасним взяттям на облік у контролюючих органах у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг (пов’язаних із виконанням договору), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, перевищує суму в 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість), і за умови подання заяви для реєстрації платником ПДВ та заяви для взяття на облік.
Якщо ж обсяги оподатковуваних податком на додану вартість операцій відсутні або є меншими від суми в 1 000 000 грн, реєстрація платником ПДВ та взяття на облік договору про спільну діяльність у контролюючих органах здійснюються добровільно за умови подання зазначених заяв.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).
У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 розд. V ПКУ).
Враховуючи викладене, для взяття на облік в контролюючих органах договору про спільну діяльність, заява за формою № 1-ОПП подається уповноваженою особою одночасно з реєстраційною заявою за формою № 1-ПДВ у терміни, визначені ПКУ для подання заяви про реєстрацію особи як платника ПДВ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Підставою для нарахування земельного податку є, зокрема дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (підпункти «а», «б» п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Абзацом третім ст. 1 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3613) визначено, що державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом № 3613 відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 125 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону № 1952 (ст. 126 ЗКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Враховуючи викладене, юридична особа, яка набула права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, сплачує земельний податок з дати державної реєстрації прав власності на таку земельну ділянку згідно відомостей, внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» в редакції, визначеній розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» роботодавці/платники внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску (далі – Звіт) за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.
Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Оскільки подання Звіту регулюється ПКУ, то якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, – останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Коментарі: 0
| Залишити коментар