Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Ср, 24 червня 2026
23:34

БЛОГ

ДПС та громади посилюють роботу з туристичним збором: зростання надходжень і детінізація ринку

18.05.2026 09:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1011297.html повідомила.
Державна податкова служба готова максимально допомагати громадам у роботі з туристичним збором для збільшення надходжень і детінізації ринку. Про це зазначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час конгресових слухань у рамках Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.
Вона зазначила, що для ДПС співпраця з громадами – це насамперед про спільну відповідальність за наповнення місцевих бюджетів. І це особливо важливо в умовах війни.
«Разом знаходимо ресурси, які мають допомагати громадам розвиватися. Один із них – туристичний збір», – підкреслила Леся Карнаух.
За її словами, попри війну люди подорожують всередині країни, туризм трансформується. Торік надходження туристичного збору склали 359 мільйонів гривень, а за перший квартал 2026 року – вже понад 82 мільйони гривень. Це на 23,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
На сьогодні в Україні понад 8 тисяч платників туристичного збору. Але наразі туристичний збір працює не на повну. За оцінками фахівців 20 – 30 % ринку може перебувати в тіні.
«Майже третина громад досі не запровадили туристичний збір. Звичайно, через війну на це є низка обʼєктивних причин. Але ми проаналізували і уже виявили у громадах, де не встановлений туристичний збір, понад 500 платників, які мають вид діяльності, пов'язаний з наданням туристичних послуг. А це – втрата потенційних доходів», – наголосила Леся Карнаух.
Як зазначила очільниця ДПС, Служба прагне максимально допомогти громадам зробити цей процес прозорим. ДПС готова системно та регулярно обмінюватися з громадами якісною аналітикою. Органи місцевого самоврядування можуть отримувати інформацію щодо нарахованих та сплачених сум, податкового боргу, пільг, переплат та інших показників.
Частина інформації надається щомісячно, частина – щоквартально.
Такий пілотний проект вже розпочато в 4 громадах Хмельницької та Чернівецької областей. Це регулярний обмін даними, спільна аналітика, роз’яснювальна робота, методична підтримка та створення системи моніторингу ефективності. І ДПС готова ділитися досвідом з іншими.
«Від цього виграють всі. Адже йдеться не лише про туристичний збір. Кожна легалізована точка – це офіційне працевлаштування і сплата ПДФО, сплата податку на нерухомість та землю тощо. Ми побачимо реальний масштаб ринку. І це значно знизить рівень тіні», – акцентувала Леся Карнаух.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


15,8 млрд грн земельного податку вже сплатили українці цьогоріч

18.05.2026 09:41

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За січень – квітень 2026 року до місцевих бюджетів України надійшло 15,8 млрд грн земельного податку, що на 14,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Додатково бюджети отримали майже 2 млрд грн.
Серед регіонів-лідерів за обсягами надходжень:
- Дніпропетровська область – 3 млрд грн;
- м. Київ – 2,3 млрд грн;
- Одеська область – 1,4 млрд грн;
- Львівська область – 1,2 млрд грн.
Земельний податок є обов’язковим місцевим платежем і входить до складу податку на майно. Його сплачують власники земельних ділянок, земельних паїв та постійні землекористувачі.
Фізичним особам податок нараховують контролюючі органи за місцем розташування земельної ділянки. Після цього платники отримують податкове повідомлення-рішення, на підставі якого здійснюється сплата. Сплатити суму необхідно протягом 60 днів із моменту отримання повідомлення.
Юридичні особи розраховують земельний податок самостійно. Для цього підприємства щороку до 20 лютого подають декларацію до податкової служби та самостійно визначають суму платежу, виходячи з площі земельної ділянки, нормативної грошової оцінки та ставок, встановлених місцевими радами.
Хто має право на пільги
Законодавством передбачені пільги зі сплати земельного податку для окремих категорій громадян в межах встановлених норм земельної ділянки, а за її перевищення податок сплачується у загальному порядку.
Зокрема, частково або повністю звільняються:
- пенсіонери (за віком);
- особи з інвалідністю I та II групи;
- ветерани війни та учасники бойових дій;
- багатодітні сім’ї;
- громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Наголошуємо: навіть у разі неотримання податкового повідомлення обов’язок сплати податку зберігається за власником землі, а перевірити нарахування можна через електронний кабінет платника.


Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1010999.html



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Земельна ділянка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох юридичних осіб: обчислення земельного под

15.05.2026 13:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до п.п. 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.
Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Дострокове розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя: оподаткування ПДФО викупної суми

15.05.2026 13:56

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «б» п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п.167.1 ст.167 ПКУ, з викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя.
Згідно з п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Який порядок повернення коштів зайво зарахованих на електронний рахунок в СЕА ПДВ?

15.05.2026 13:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник ПДВ має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника ПДВ, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 01 липня 2015 року.
Для перерахування до бюджету/на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до податкової декларації з ПДВ додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)».
При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.
Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Сумлінна сплата податків – запорука економічної стійкості держави!

15.05.2026 13:55

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сплата податків, зборів та платежів особливо під час викликів, це відповідальність і особистий внесок кожного у підтримку обороноздатності нашої держави.
Нагадуємо, що платники податків, які провадять господарську діяльність і отримують дохід або є роботодавцями і мають найманих працівників, зобов’язані у терміни, визначені законодавством, своєчасно сплачувати податки і збори до бюджетів.
Наголошуємо, що добросовісно виконані платниками обов’язки щодо сплати податкових платежів – це своєчасно отримані кошти і державним бюджетом, і місцевими бюджетами, за рахунок яких фінансуються оборонні заходи, державні програми, а також потреби територіальних громад і соціальне забезпечення їх мешканців.
Акцентуємо увагу, що сплата податків є невід'ємною частиною ведення будь-якого бізнесу і відповідальне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань перед державою – це шлях до нашого європейського майбутнього.



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи передбачена відповідальність платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його обл

15.05.2026 13:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ), підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.
Частиною третьою ст. 91 ЦКУ визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.
Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).
Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено п.п. 291.5.1 п. 291. 5 ст. 291 ПКУ.
Поряд з цим, п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший п. 111.2 ст. 111 ПКУ).
Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абзац перший п. 111.3 ст. 111 ПКУ).
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Разом з тим, нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).




Коментарі: 0 | Залишити коментар


Які дії користувача, який отримав хмарний підпис в КНЕДПС ДПС, у випадку заміни смартфону на базі операційних систем Android та

15.05.2026 13:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.У випадку заміни смартфону на базі операційних систем Android та iOS користувачу, у якого наявний кваліфікований електронний підпис, що зберігається у «Хмарному сховищі» Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач), потрібно звернутися до одного з представництв Надавача із необхідним переліком документів для отримання нового електронного підпису.
Ознайомитись з переліком документів, необхідних для реєстрації, та представництвами Надавача можна на вебсайті Надавача у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» (https://ca.tax.gov.ua/etrusted-services та https://ca.tax.gov.ua/contacts відповідно).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?

15.05.2026 13:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 глави 6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено ст. 66 глави 6 ПКУ. Відповідно до п. 66.5 ст. 66 глави 6 ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в заяві за формою № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється. (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588).



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Сплатили за ліцензію, обов’язково подайте заяву про внесення чергового платежу

15.05.2026 13:52

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що після оплати чергового платежу за ліцензію потрібно обов’язково ще подати «Заяву про внесення чергового платежу». Без неї процес вважається незавершеним.
Форми заяви:
- паперова;
- електронна;
Що треба вказати в заяві:
- код класифікації доходів бюджету;
- суму внесеного платежу;
- номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення такої плати.
Після отримання заяви орган ліцензування автоматично формує витяг із реєстру ліцензіатів і надсилає його суб’єкту господарювання в електронній формі.
Це підтверджує, що платіж за ліцензію зараховано, а діяльність ведеться законно.
Нагадуємо: обов’язкова своєчасна сплата річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію передбачена Законом України № 3817 від 18 червня 2024 року.
Платіж слід здійснити до початку нового річного або квартального періоду, а після сплати обов’язково повідомити про це орган ліцензування у встановленому порядку.

Довідково:
Закон України від 18 червня 2024 року № 3817 ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями);
Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального»



Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 18328. Попередня cторінка | Сторінка 57 з 1833 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті