Блог

Федоренко

Понад 3,6 млн грн – надходження від платників збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетр

11.02.2025 10:37

У січні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 3,6 млн гривень.
Нагадуємо, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів».
Переглянути відеоролик можна тут https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10717.html.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Понад 18,9 млн грн рентної плати – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

11.02.2025 10:35

Впродовж першого місця поточного року до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровської області спрямували понад 18,9 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що 19.02.2025 – останній день сплати за ІV квартал 2024 року рентної плати
● за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
● за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
● за спеціальне використання води;
● за спеціальне використання лісових ресурсів.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 126,0 млн гривень

11.02.2025 10:34

Протягом січня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 126,0 млн грн податку на прибуток підприємств. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, у порівнянні з січнем минулого року надходження виросли на понад 52,3 млн грн, або майже на 71 відсоток.
Очільник податкової служби регіону подякував платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернув увагу, що податкова служба сьогодні спрямовує свою діяльність на тісну взаємодію з суб’єктами господарювання задля системного вирішення проблем бізнесу.
«Податківці приділяють особливу увагу удосконаленню комунікацій з платниками. Діалог допомагає бути в курсі питань, які виникають у бізнеса під час здійснення господарської діяльності. Впровадження системи управління податковими ризиками дотримання податкового законодавства дасть змогу допомогти платникам уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення звітності та сплати податків, максимально спростити процес звітування та сплати, мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового законодавства. Працюємо разом для стабільності і розвитку економіки!» – зазначив Сергій Лисеюк.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

5 материнських компаній України подали Звіти CbC за 2023 рік

11.02.2025 10:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/867388.html повідомила.
Станом на 1 січня 2025 року 5 українських платників, які є материнськими компаніями міжнародних груп компаній (МГК), подали Звіт у розрізі країн (Country-by-Country Report, CbC) за 2023 фінансовий рік.
Вони працюють у таких галузях:
- нафтогазова
- електроенергетична
- сільське господарство
- залізничні перевезення
- виробництво транспортних засобів
До складу цих МГК входять 143 компанії, з яких лише 11 (8 %) не є резидентами України. Ці учасники МГК зареєстровані, зокрема, в Австрії, Бельгії, Кіпрі, Польщі, Словаччині, Швейцарії.
Звіт CbC – складова трирівневої документації з трансфертного ціноутворення.
Обмін Звітами CbC здійснюється в автоматичному режимі. Таким чином податкові органи отримують комплексні дані про діяльність МГК у різних юрисдикціях.
31 грудня 2024 року завершився термін подання Звіту CbC за 2023 рік.
Державна податкова служба України (ДПС) перевіряє своєчасність та правильність подання Звіту CbC. У разі несвоєчасного подання або помилок у звіті, ДПС надсилає письмове повідомлення платнику.
Платник зобов’язаний не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення ДПС:
- подати уточнений Звіт CbC із виправленнями
або
- надати пояснення.
Штрафи за порушення
1. Неподання Звіту CbC:
1 000 прожиткових мінімумів (ПМ) для працездатної особи станом на 1 січня звітного року (пункт 120.3 статті 120 Податкового кодексу).
2. Несвоєчасне подання (у тому числі уточнюючого Звіту CbC):
10 ПМ за кожен день прострочення, але не більше 1 000 ПМ року (пункт 120.6 статті 120 Податкового кодексу).
3. Відсутність у звіті інформації про учасника МГК відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу (пункт 120.4 статті 120 Податкового кодексу):
1 % від доходу такого учасника, але не більше 1 000 ПМ.
4. Недостовірні дані (пункт 120.5 статті 120 Податкового кодексу):
200 ПМ штрафу.
Якщо уточнений Звіт CbC не подано протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення ДПС, компанія отримує штраф за кожен день прострочення, починаючи з 31-го календарного дня.
Якщо платник самостійно або не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення ДПС виправив помилки, що не вплинули на ідентифікацію: держави/території учасників МГК та/або юрисдикції подання Звіту CbC та/або кожного з учасників МГК, – штраф за недостовірні дані не застосовується.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Кількість зареєстрованих в Україні РРО/ПРРО наближається до 1 млн

11.02.2025 10:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом минулого року сумлінні платники податків додатково зареєстрували понад 101 тисячу РРО/ПРРО. Це збільшило кількість фіскалізованих місць, де проводяться розрахунки за товари. Загалом вже зареєстровано понад 953 тисячі РРО/ПРРО.
Правильні розрахунки в роздрібній торгівлі забезпечують чесну конкуренцію, бюджетні надходження та захист прав споживачів.
Чому це важливо?
- Для споживачів – це гарантія безпеки покупки. Кожен може перевірити справжність чека онлайн в Електронному кабінеті. Це вкрай актуально для інтернет-магазинів, адже фіскальний чек дозволяє підтвердити покупку та повернути товар за необхідності.
- Для бізнесу – полегшує контроль залишків товарів і дозволяє працювати в рівних та прозорих умовах без недобросовісної конкуренції.
- Для держави – збільшення податків для фінансування важливих потреб. Насамперед йдеться про підтримку військових та надання соціальної допомоги громадянам.
Дякуємо всім, хто чесно платить податки та підтримує Україну у важкий час!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/867884.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До якого контролюючого органу подається заява для отримання ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?

10.02.2025 09:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 26 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право виробництва пального на кожне місце виробництва пального.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (ст. 28 Закону № 3817).
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента. Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. (ст. 29 Закону № 3817).
Згідно з частиною шостою ст. 35 Закону № 3817 заява про отримання ліцензії на право виробництва пального подається заявником до органу ліцензування – центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем оптової торгівлі пальним.
Заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцезнаходженням заявника.
Заява про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем роздрібної торгівлі пальним.
Заява про отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем зберігання пального, а в разі отримання ліцензії в автоматичному режимі – до органу ліцензування – центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо заповнення граф, які не стосуються кількісних показників, звітів за формами № 1-ВП та № 1-ОП за певних умов

10.02.2025 09:17

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Частинами третьою-шостою статті 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон) встановлено вимоги щодо подання ліцензіатами, які отримали ліцензії на право провадження діяльності у сфері, що регулюються цим Законом звітів про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) відповідної продукції.
Чи заповнюються у звітах № 1-ВП та № 1-ОП заповнюються графи, які не стосуються кількісних показників (код продукції, вид, одиниці виміру тощо), якщо протягом звітного періоду показники відсутні, зокрема для суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію, але ще не здійснювали діяльності?
Форми звітів № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – звіт № 1-ВП) та № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – звіт № 1-ОП) та відповідні порядки їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями.
При цьому Законом не визначено виключень щодо подання звітності у випадках, якщо ліцензіат не здійснював діяльності у звітному періоді, відповідно Звіти № 1-ВП та № 1-ОП подаються незалежно від того, чи здійснювалась діяльність такими суб’єктами господарювання протягом звітного періоду.
Відповідно до порядків заповнення розділів звітів № 1-ВП та № 1-ОП передбачено заповнення інформації за показниками обсягів продукції відповідно до кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару, з наведенням пояснень у разі потреби тощо.
Отже у разі відсутності даних про кількісні показники у відповідних розділах звітів № 1-ВП та № 1-ОП, не заповнюються кількісні показники та відповідно описові дані (код продукції, вид, одиниці виміру тощо), зокрема у суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію, але ще не здійснювали діяльності.
Пунктами 30 – 33 частини другої статті 73 Закону передбачено застосування штрафних санкцій за неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) відповідної продукції.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Які графи рядка 06 додатка 4ДФ до Розрахунку заповнює нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину фізичній особі – рези

10.02.2025 09:16

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходу, отриманого фізичною особою на території України у вигляді спадщини, здійснюється згідно з нормами ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Відповідно до п. 174.4 ст. 174 ПКУ нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.
При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.
Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ визначено, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються:
а) об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковуються дитиною з інвалідністю;
в) грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Оскільки при видачі свідоцтв про право на спадщину (посвідчення договорів дарування) нотаріус та/або уповноважена посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування виконують функції податкових агентів лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету з доходу платника податку у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна, то у рядку 06 додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, заповнюються такі графи:
- графа 1 «№ з/п» – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;
- графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в додатку 4ДФ;
- графа 3а – сума доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним спадщини (подарунка);
- графа 4а – сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету;
- графа 4 – сума фактично перерахованого податку на доходи фізичних осіб (за умови сплати);
- графа 5а – сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету;
- графа 5 – сума фактично перерахованого військового збору до бюджету;
- графа 6 – ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) (додаток 2 до Порядку).
Згідно з Довідником ознак доходів, суми доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття ним спадщини (подарунка) відображаються за чотирма ознаками доходу «113» – «116» залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем або за ознакою доходу «117» для прийнятих у спадщину заощаджень, поміщених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, погашення яких не відбулося.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Закінчився строк дії дозвільного документа, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним спектром (радіочастотним

10.02.2025 09:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
- ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;
- ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення;
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів.
Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України на підставі ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України рентна плата сплачується з початку строку дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати внесення присвоєння радіочастоти до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів із статусом «задіяне». Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати отримання першого присвоєння радіочастоти для радіообладнання в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості присвоєнь, здійснених платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні присвоєння радіочастоти здійснені для радіообладнання, потужність якого передбачає застосування іншої, ніж для попередніх присвоєнь, ставки рентної плати (п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена у відповідних ліцензіях, дозволах та присвоєннях, визначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ (п. 254.3 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо, в частині фактичної тривалості (календарних днів) дії дозвільного документа у звітному періоді (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період, зокрема, для рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Таким чином, суб’єкт господарювання, у якого закінчився строк дії дозвільного документа (ліцензії або дозволу або присвоєння радіочастоти), на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом), та припинено користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом), подає останню податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України) за податковий (звітний) період – календарний місяць, у якому закінчився строк дії дозвільного документа.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи вважається додатковим благом сума сплаченого податкового зобов’язання фізичною особою за рахунок коштів податкового агента?

10.02.2025 09:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При цьому, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18370. Попередня cторінка | Сторінка 579 з 1837 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua