Блог

Федоренко

Леся Карнаух: ДПС підготувала комплекс податкових заходів для допомоги постраждалому бізнесу

04.09.2026 10:45

ДПС підготувала комплекс податкових заходів для допомоги постраждалому бізнесу. Про це повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух під час зустрічі з понад 60 представниками бізнес-асоціацій та інститутів громадянського суспільства.
«Знищене обладнання, склади, товар, документи, зупинене виробництво. На жаль, це вже звична картина після кожного російського обстрілу. Як в цій ситуації допомогти бізнесу, наповнити державний бюджет та виконати міжнародні зобов'язання – сьогодні одне з топ-питань, над яким працює влада. Низка заходів, які б мали допомогти бізнесу, потребують законодавчого врегулювання. Але ми в ДПС вже сьогодні, щоб не втрачати час, підготували комплекс заходів, щоб спростити життя тим, хто постраждав. Це виважений та ризик-орієнтований підхід до адміністрування і податкового контролю щодо бізнесу, який зазнав втрат через війну», – сказала вона.
Основні моменти:
- чітка ідентифікація постраждалого бізнесу
У системах ДПС буде сформований окремий список бізнесу, який документально підтвердив пошкодження. Також буде відповідна позначка «суб’єкт господарювання, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ».
Список буде створено з урахуванням даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади, правоохоронців та державних реєстрів. Щоб бізнесу не доводилося знову подавати якісь довідки.
- врахування наслідків атак при оцінці податкових ризиків
Зменшення оборотів, прибутковості, податкового навантаження тощо – не має автоматично тягнути за собою запиту від податкової чи перевірки. Спочатку встановлюємо всі причини, чи є пошкодження після обстрілів і лише після цього оцінюємо, чи є реальні податкові ризики.
- податковий контроль – лише там, де є реальні ризики
Жодних необґрунтованих вимог до постраждалого бізнесу. Водночас статус постраждалого підприємства не означає повного звільнення від податкового контролю. Якщо перевірка необхідна, її предмет та обсяг мають бути максимально зосереджені саме на конкретному ризику.
- жодної паперової бюрократії
Основний канал взаємодії з постраждалими платниками – Електронний кабінет. Жодного повторного вимагання подачі документів, які вже є в інформаційних системах ДПС або можуть бути отримані через міжвідомчий обмін. Максимальна допомога бізнесу, який постраждав від російської агресії та втратив первинні документи.
- податковий борг
Виник податковий борг – ДПС має невідкладно повідомити про це постраждалому бізнесу. Крім того, якщо платник має податковий борг – це не означає, що платник автоматично втрачає статус постраждалого. Водночас законні процедури погашення боргу не зникають.
- персональний супровід
Там, де руйнування критичні, планується визначити відповідальну особу, яка максимально допомагатиме платнику. Максимально залучаються Офіси податкових консультантів для допомоги постраждалому бізнесу.
«Робимо, все щоб ті, хто постраждав від атак росіян, отримував не формальну, а адресну допомогу в адмініструванні. Під час зустрічі обговорили з бізнесом також низку інших важливих питань: СМКОР, перевірки та оскарження, дроблення бізнесу, відшкодування ПДВ, валютний контроль тощо», – додала очільниця ДПС.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Особливості заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку у разі припинення діяльності з реалізації паль

03.09.2026 14:44

Особливості заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку у разі припинення діяльності з реалізації пального або спирту етилового

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту.
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.
Виключення платника акцизного податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, в разі, коли відповідна особа подає заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового. Заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, та розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її надходження. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення його з реєстру платників (п. 12 Порядку № 408).
Тобто заява про анулювання реєстрації платника акцизного податку у зв’язку з припиненням діяльності з реалізації пального або спирту етилового подається за формою заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.
При цьому в заяві:
у розд. 2 «Дія та вид діяльності» – проставляються позначки «Анулювання реєстрації платника податку» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);
розд. 5 «Відомості про акцизні склади» – не заповнюється.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Орендована земельна ділянка перейшла у спадщину: що з МПЗ?

03.09.2026 14:34

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо земельна ділянка перейшла у спадщину, а чинний договір оренди залишається зареєстрованим і не припинений, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за таку землю визначає орендар, а не спадкоємець.
Податковий кодекс України передбачає, що МПЗ за сільськогосподарські угіддя, передані в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, визначається саме для орендаря чи користувача земельної ділянки.
При цьому перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця сам по собі не припиняє дію договору оренди, якщо інше не передбачено його умовами. До нового власника переходять права та обов’язки попереднього власника за чинним договором.
Отже, якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься актуальна інформація про зареєстроване право оренди земельної ділянки, успадкованої після смерті власника, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями (користувачами) незалежно від того, що договір укладений із попереднім власником.
Водночас якщо земельна ділянка не передана в оренду, суборенду, емфітевзис чи інше користування за договором, укладеним та зареєстрованим відповідно до законодавства, МПЗ визначає контролюючий орган. У такому випадку платником МПЗ є власник земельної ділянки. Після оформлення спадщини та державної реєстрації права власності таким власником стає спадкоємець.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

В яких випадках не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів?

03.09.2026 14:33

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів:
на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;
платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
фізичним особам.
Підпунктом 57.1 прим. 1.4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ передбачено, що виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV ПКУ.
Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1 прим. 1.6 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Підпунктом 57.1 прим. 1.7 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
При цьому абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

ЮО - платники ЄП третьої групи не мають право здійснювати бартерні операції

03.09.2026 14:32

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Перехід платника на обслуговування до іншого контролюючого органу: хто проводить перевірку?

03.09.2026 14:31

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який орган ДПС проводить документальну (планову або позапланову) перевірку платника податків, який у зв’язку зі зміною місцезнаходження (податкової адреси) переводиться на обслуговування з одного територіального органу ДПС до іншого, повідомляє.
Документальну (планову або позапланову) перевірку платника податків проводить територіальний орган ДПС за основним місцем обліку такого платника податків на дату організації проведення перевірки.
Водночас, якщо територіальним органом ДПС за попереднім місцем обліку платнику податків вжито заходи щодо проведення документальної перевірки платника податків (направлено/вручено наказ на проведення перевірки, здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків), такий орган забезпечує завершення процедури адміністрування в частині закінчення цієї документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами.
Детальніше за посиланням - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43374

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Подання звітності роботодавцями по єдиному внеску у складі звітності з ПДФО, якщо така звітність не подавалася за попередній зві

03.09.2026 14:30

Подання звітності роботодавцями по єдиному внеску у складі звітності з ПДФО, якщо така звітність не подавалася за попередній звітний період (періоди)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами) затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП/НПД), та Порядок заповнення податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) не подавався Розрахунок ЮO або Розрахунок ФОП/НПД (далі – Розрахунок) за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого Розрахунку.
Проведення коригувань реквізитів та показників Розрахунку здійснюється для ЮО – відповідно до підрозд. 3 розд. ІІ Порядку, для ФОП/НПД – відповідно до підрозд. 3 розд. ІІІ Порядку.
Підпунктами 10, 11 п. 10 підрозд. 3 розд. ІІ Порядку та підпунктами 10, 11 п. 9 підрозд. 3 розд. ІІІ Порядку передбачено коригування реквізитів (крім сумових показників) та виправлення відомостей у звітності по єдиному внеску, що була подана за формами, які діяли до набрання чинності цим Порядком, за періоди до 2021 року.
При цьому, згідно з абзацом третім п. 3 підрозд. 3 розд. ІІ Порядку (для ЮО) та абзацом третім п. 2 підрозд. 3 розд. ІІІ Порядку (для ФОП/НПД) Розрахунок сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Фізичній особі не вручено особисто (під розписку) або надіслано без повідомлення про вручення ППР: чи застосовується відповідаль

03.09.2026 14:29

Фізичній особі не вручено особисто (під розписку) або надіслано без повідомлення про вручення ППР: чи застосовується відповідальність за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Норми встановлені п. п. 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.
Також, ст. 1 3акону України вiд 02 лютого 1996 pоку № 393/96-BР «Про звeрнення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) передбачено, що гpомадяни України мaють право звeрнутися до oрганів державної влaди, зокрема, iз заявою aбо клопотанням щoдо реалізації cвоїх соціально-eкономічних та oсобистих прав i законних iнтересів.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (ст. 18 Закону № 393).
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (ст. 19 Закону № 393).
Отже, у разі виявлення розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу у відповідності до вимог Закону № 393, такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини надходження плати за землю від фізичних осіб склали понад 483,7 млн гривень

03.09.2026 14:29

У січні – серпні 2026 року фізичні особи – платники плати за землю сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 483,7 млн гривень. Це майже на 19,4 млн грн, або на 4,2 відс. більше ніж у січні – квітні минулого року.
Повідомляємо, що заява про застосування пільги із земельного податку (разом з документами, що посвідчують право пільгу) подається до контролюючого органу ДПС за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС).
Водночас, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, кожна з яких у межах граничних норм, а загальна їх площа перевищує граничні норми, подає Заяву про застосування пільги (разом з документами, що посвідчують право на пільгу), до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС), в якій зазначає інформацію про обрані земельні ділянки для застосування пільги. При цьому період дії пільги до обраних земельних ділянок з 01 січня року, в якому подано Заяву про застосування пільги, до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги (у разі зміни фізичною особою земельних ділянок для застосування пільги).
Також, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає Заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Рентна плата за видобування нафти: платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів майже 2,7 млн гривень

03.09.2026 14:28

У січні – серпні 2026 року платники Дніпропетровської області спрямували до місцевих бюджетів 2 686,5 тис. грн рентної плати за видобування нафти. Порівняно з 2025 роком надходження зросли на 314,7 тис. гривень.
Повідомляємо, що платниками рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України є суб’єкти господарювання, які експлуатують об’єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України (п. 256 прим.1.1 ст. 256 прим. 1 Податкового кодексу України).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 19861. Предыдущая cтраница | Страница 58 из 1987 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua